Новий земельний податок, але стара рента на руду: що ухвалили у скандальному законопроекті №5600?

Новий земельний податок, але стара рента на руду: що ухвалили у скандальному законопроекті №5600?
30 листопада 15:21

Новий земельний податок, але стара рента на руду: що ухвалили у скандальному законопроекті №5600?

30 листопада 15:21

Верховна Рада ухвалила скандальний податковий проект №5600. Силами фракції "Слуга народу", груп "Довіра" та "За майбутнє" акумулювали 255 голосів "за".

З огляду на кількість поправок, його узгодили за спеціальною процедурою. По ній у зал пускають лише по п'ять поправок від кожної фракції з-поміж не узгоджених фінансовим комітетом та по одній від мажоритарника.

Загалом із 11,5 тис. залишилося 159 поправок, з яких на 29 наполягали парламентарі, а решту погодив комітет.

З не схвалених комітетом поправок через зал пройшла лише одна – про те, щоб залишити на четвертій групі ФОП виробників птиці та підвищити при цьому на 50% розмір ставки податку за землі, на яких розміщено птахофабрики. Решту ВР провалила.

Презентуючи першу редакцію бюджету-2022, у Кабміні зробили уточнення, що 30 млрд грн надходжень перебувають у прямій залежності від того, приймуть нардепи №5600 чи ні. Погодження податкового законопроекту прописали і в оновленому Меморандумі із Міжнародним валютним фондом.

До другого читання з тексту №5600 прибрали кілька одіозних новацій, частину з них пом'якшили. Спікер ВР Руслан Стефанчук напередодні голосування попередив, що з урахуванням поправок ціна законопроекту для бюджету склала 15 млрд грн надходжень. Розбираємось, які головні зміни тепер чекають на платників податків.

Зміст

Тепер у Податковому кодексі з'явиться ст. 38-1 про Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) землевласників. Це щорічний платіж у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі (НГО), на який чекають від власників ділянок, площею від 50 соток. Але з деякими нюансами:

  • вперше мінімальне податкове зобов'язання належить сплатити 2023 р. за 2022 р.;
  • у 2022 р. та 2023 р. сплатити потрібно буде не 5%, а 4% від нормативної грошової оцінки землі;
  • на земельні ділянки у межах населених пунктів, у дачних та садових кооперативах, отримані внаслідок приватизації у кооперативах, що перебувають у зоні відчуження та безумовного відселення, мінімальне податкове зобов'язання поширюватися не буде;
  • для фермерських господарств передбачено пільгову ставку – 2,5% від НГО.

Нормативну грошову оцінку землі тепер індексуватимуть. За ПК з 2017 по 2023 роки індекс споживчих цін для індексації НГО складає 100%. Але за норам №5600 індекс споживчих цін на рівні 100% застосовуватимуть для сільгоспземлі лише до 2022 року.

До МПЗ також входять такі платежі:

  • податок на прибуток підприємств,
  • ПДФО та військовий збір з доходів фізосіб, які перебувають у трудових чи цивільно-правових відносинах з платником податків, з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису;
  • земельний податок;
  • єдиний податок, але із застереженням – якщо у звітному році платник переходить із спрощеної на загальну систему;
  • рентна плата за використання води;
  • 20% витрат на оплату оренди.

Від МПЗ віднімаються сплачені податки, і різницю потрібно буде виплачувати щорічно незалежно від того, обробляється пай чи ні.

Збити норми про МПЗ намагалася фракція "Батьківщина", але нардепи залишили їх у тому вигляді, у якому їх узгодив комітет до другого читання. Вони м'які, ніж початковий варіант. На старті в МПЗ не збиралися враховувати витрати на сплату оренди, ставка одразу мала скласти 5% від НГО, а під зобов'язання підпадали всі землевласники.

Не вдалося у сесійній залі домогтися скасування й іншої податкової новації для аграріїв – про податок із прибутку від продажу власної сільгосппродукції.

За Податковим кодексом до змін оподаткуванню на загальних підставах не підлягає дохід, який люди одержують за рахунок продажу власної агропродукції, зібраної з ділянки до 2 га. Але за №5600 враховуватимуть не площу ділянки, а обсяг отриманого з неї доходу.

Якщо за рік дохід від своєї сільгосппродукції становитиме понад 12 мінімальних зарплат (78 тис. грн на рік з 1 грудня 2021 р.), потрібно буде подавати щорічну декларацію та сплачувати 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Сума доходу начебто і виглядає переконливо, але якщо розбити її по дням, то сплачувати податок доведеться, якщо зі своєї ділянки вдасться наторгувати на 214 грн на день. Щоправда, навіть це більш м'яка норма, ніж планували на старті. Спочатку взагалі збиралися загнати під оподаткування всіх, хто отримує прибуток від продажу агропродукції з ділянки від 50 соток.

Прописали в ПК і нові повноваження та зобов'язання місцевих органів влади:

  • на їх запит податківці протягом 20 днів будуть подавати звітність по всіх платниках податків. До змін мають подавати у розрізі платників податків-юросіб;
  • вони мають повідомляти податківцям про виділення за їх рішенням земельних паїв та подавати також копії паспортів, ІПН, кадастрових планів земельних ділянок, сертифікатів про права на ділянки.

Фізособа-продавець із доходу, який отримує за рахунок продажу нерухомості один раз на рік та за умови, що вона у нього у власності була три роки, податок на доходи фізосіб не сплачує. Це у №5600 зберегли. А ось чим більше об'єктів продаєш, тим дорожче доведеться платити.

За нормами ПК до змін кожен наступний продаж протягом року передбачає сплату 5% податку на доходи фізосіб, 1,5% військового збору та 1% державного мита. Але ВР погодила, що другий продаж буде під 5% ПДФО, третій та наступні – 18%. Плюс 1,5% військового збору та 1% держмита, разом до 20,5%. В такий спосіб хочуть боротися із так званими системними інвесторами. Тобто з тими, хто вкладає гроші на етапі будівництва, купує кілька квартир і потім їх перепродує чи здає в оренду.

Депутати намагалися відбити норми №5600 про заборону виїзду з України для керівників підприємств-боржників, податок на збитки,  зобов'язання реагувати на запити податкової. Але підтримки у залі не знайшли.

Тепер платники податків та податківці зможуть фіксувати за допомогою техзасобів податкову перевірку. Податківці одержані матеріали зможуть використовувати як підставу для висновків в акті перевірки.

На сайті Державної податкової служби щодня оприлюднюватимуть інформацію про підприємства-боржників та їх керівників. Щомісяця подаватиметься інформація про сплату податків природними монополіями та оновлюватимуться дані про фізосіб-податкових боржників з ПІБ, датою народження та сумою боргу. За помилки в цій інформації, тобто в реєстрі боржників, ДПС не нестиме відповідальності.

Заборону на виїзд для керівників підприємств-боржників погодили у такому вигляді. Рішення буде за судом. Підстава для подання податківцями звернення до суду – податковий борг понад 1 млн. грн. та його несплата протягом 240 днів. Були пропозиції зробити винятки для керівників держпідприємств-боржників та для керівників-нерезидентів. Але голова фінансового комітету Данило Гетманцев її забракував. Він зазначив, що обмеження і так зможе поширюватися лише на громадян України, а держпідприємства не повинні мати особливого становища порівняно з рештою.

У ст. 140 Податкового кодексу передбачено, що коли підприємство було в мінусах минулого року, а тепер у плюсах, 18% податку на прибуток знижують з урахуванням минулорічного збитку. У першому читанні №5600 змінював умови для великих підприємств: податок на прибуток хотіли залишити на 50% збитків. До другого читання податок на збиток узгодили так: до повного погашення по 50% щороку, тобто частинами. Передбачено цей порядок для великого бізнесу, тобто з оборотом від 50 млн. євро за чотири квартали або при сплаті за податковий період податків на суму від 1,5 млн. євро.

Запроваджує №5600 і норму про те, що податківець має право подавати запит, а платник податків має на нього відповісти, якщо виявлено факти, які можуть свідчити про податкові порушення. Зараз формулювання інше: якщо виявлено факти, що свідчать про порушення. Тобто платника можуть бомбардувати запитами. Щоправда, є застереження: він може не відповідати, якщо раніше вже на такі подавав інформацію.

Від початку №5600 називали "антиахметівським", "антиолігархічним". Бо у найпершій, ще урядовій, версії ставку ренти на залізну руду, 11-12% від собівартості, хотіли диференціювати: від 0,1% за вартості руди на ринку нижче 65 дол. за тонну до 16%, за ціни вище 180 доларів.

До другого читання в комітеті знизили верхню планку ренти до 10%, якщо ціна руди на ринку 200 дол. Середню встановили на рівні 5%, якщо ціна від 100 до 200 дол. Нижня планка становить до 3,5% за ринкових цін до 100 дол. за тонну..

Зараз руда торгується вже нижче 100 дол. за тонну, тому нові ставки не узгодили.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^