ВВП підскочить на 40%: чи можна зробити Україну фантастично багатою?

04 вересня 14:46

ВВП підскочить на 40%: чи можна зробити Україну фантастично багатою?

04 вересня 14:46

У найближчі п'ять років українська економіка повинна показувати зростання на 6-7%. Тоді до закінчення каденції президента Володимира Зеленського ВВП виросте на 40%. Таку планку вітчизняній економіці встановив прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Глава уряду назвав головні чинники, які дозволять домогтися такого феноменального показника: прямі іноземні інвестиції та продуктивність праці.

Одночасно президент роздав завдання Кабміну і Верховній Раді по "гарячим" реформам.

Плани для швидкого зростання

Відкриття ринку землі. Президент наказав зняти мораторій до 1 грудня цього року, подати законопроект про ринок до 1 жовтня 2019 року, а сам ринок, за оцінками прем'єра, має запрацювати влітку 2020 року. Про те, яку модель для нього зробили пріоритетною можна буде дізнатися тільки з тексту законопроекту. Поки що про концепцію відомо мало. Прем'єр попередив, що планує продавати землю всім, хто зможе її обробляти. У тому числі закордонним інвесторам, які створять юрособи в Україні. Українським фермерам, прогнозує Гончарук, створять більш привабливі умови для покупки. Поки що озвучили тільки одну перевагу - кредити здешевлять, і ставки опустять до 14-15%.

Масштабна приватизація. У Раду вже подали законопроект про скасування переліку стратегічних підприємств, що не підлягають приватизації. Прийняти його, сформувати новий список, а 500 об'єктів малої приватизації виставити на аукціон президент доручив до 1 жовтня 2019 року. Перший конкурс в рамках великої приватизації повинен відбутись до 1 квітня 2020 року.

Поліпшення інвестиційного клімату. До 1 жовтня наказано прийняти закони про концесії та оренду державного і комунального майна. До того ж терміну ухвалити закон про "спліт" - поділ функцій регулятора ринку фінансових послуг між Нацбанком і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку. До 1 січня 2020 року Верховна Рада повинна прийняти закон про стимулювання іноземних інвестицій. Якими будуть ці стимули - поки не ясно. До кінця цього року Рада також має прийняти закон про протидію рейдерству, державний захист прав власності, юросіб і засновників.

Детінізація. До 1 жовтня подати, а на 1 грудня 2019 р прийняти закони про легалізацію грального бізнесу і видобутку бурштину, звуження тіньової зайнятості, збільшення відповідальності за ведення бізнесу в тіні.

Нові правила для ринку праці. Ще до початку роботи Ради, президент називав ухвалений ще за часів УРСР КЗпП застарілим. Його нову редакцію він наказав прийняти до кінця 2019 року. Знову ж таки, без деталей.

У списку справ для уряду і парламенту поки що не йдеться про серйозні проблеми, які мають безпосереднє відношення і до зростання інвестицій, і до збільшення продуктивності праці. Це податкова реформа, стимулювання зростання промисловості, малого та середнього бізнесу, демонополізація ринків.

Більше зростання - більше витрат

Експерти погоджуються з тим, що основа економічного зростання - інвестиції.

"Для зростання в 7% в рік, інвестиції повинні складати близько 25-30% ВВП, а за фактом, на сьогодні, в Україні вони складають близько 15-17% ВВП, тобто в 2 рази нижче", - пише економіст Віктор Скаршевський.

Ринок землі, приватизація, гостинні умови приплив можуть збільшити і підштовхнути ВВП. Наскільки потужно і як надовго вистачить прискорення - ще побачимо.

"У виборців коротка пам'ять. У 2017 р. Гройсман, виступаючи на раді регіонального співробітництва, сказав, що в 2019 році Україна буде рости в діапазоні від 5 до 7% і це досяжне завдання, - нагадав фінансовий експерт Олексій Кущ. - Рік настав, а 7% не видно. Тобто і зараз можна пообіцяти розгін. А ось підтвердити прогноз уряду і прем'єра можна мінімум в січні 2021 року ".

Але навіть на старті Україна має швидкісне обмеження - реструктуризація 19,3 млрд дол. зовнішнього боргу, яку в 2015 році організувала міністр фінансів Наталія Яресько.

У серпні 2015 року вдалось домовитися про списання 20% суми боргу під цінні папери - ВВП-варанти, які отримали кредитори. Тобто виплати по них прив'язані до темпів зростання ВВП. Якщо в 2021 році він зросте більше ніж на 3%, але менше, ніж на 4%, кредиторам виплатять 15% від приросту вище 3%. Якщо зростання ВВП буде 4% і більше, платити кредиторам потрібно буде 40% від приросту понад 4%.

Глава аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій підрахував, що при обіцяному прем'єром зростанні, Україна заплатить за ВВП-варанти близько 9 млрд дол. в період між 2022-2026 рр.

У 2019 р. ВВП України показав зростання 4,6% і влітку цього року варранти подорожчали. Після того, як були озвучені плани щодо майбутнього економічного зростання, їх вартість вросла до 90% від номіналу (номінал кожної цінних паперів - 1 дол.)

"5% зростання економіки у 2020 і 7% щороку у 2021-2024. Я не вірю, хоча не виключаю, що це можливо, - пише Паращій. - Іноземні інвестори теж не вірять – і це добре. Бо якщо уряд серйозно бачить перспективи такого зростання, то йому потрібно якнайшвидше іти в гості до іноземних інвесторів, які тримають наші ВВП-варанти, і пропонувати обмін на інші цінні папери".

Природно, робити це потрібно тихо, інакше варанти миттєво злетять в ціні. Тим часом прем'єр вважає, що немає сенсу себе стримувати і боятися економічного зростання через зобов'язання. Просто рости потрібно настільки швидко та інтенсивно, щоб ці виплати країна не відчула.

Експерти кажуть, що потрібно підстрахуватися і реструктуризувати план реструктуризації Яресько. Гончарук раніше заявляв: з проблемою знайомий, в плані є недоліки та є ідеї, як вдосконалити програму виплат. Але і в цьому питанні, також, як і у випадку зі стратегією зростання, конкретики поки що немає.

Рівняння на тигрів

6-7% зростання ВВП щорічно - завдання надамбіційне. Швидкість можна дати на старті реформ, але дуже важко утримати темпи протягом декількох років поспіль. Таке вдається дуже невеликій кількості країн. Наприклад, Ірландії. У 1995-2000 рр. "кельтський тигр" ріс на 8,6% -10,7%. З корекціями, але ВВП Ірландії випереджав темпи зростання світової економіки аж до світової фінансової кризи.

Економічне диво Ірландії багато в чому забезпечив приплив прямих іноземних інвестицій. Важливим є те, що гроші не тільки привели, але й втримали. Перед проривом, в країні відбулась освітня реформа, а вільні кошти йшли на впровадження останніх технологій в освітній процес. В результаті Ірландія отримала високоякісну робочу силу і у неї було що запропонувати інвесторам, які були готові вкладати гроші в свої представництва і сервісні центри. Шанували в країні високотехнологічні компанії. Тобто ставка Ірландії була не на продукцію з низькою доданою вартістю, а на високотехнологічний продукт, які вироблявся тут же.

"Шанс стати східноєвропейським тигром Україна вже втратила. Потрібно було підхоплювати сприятливий тренд початку 2000-х і формувати якісну інвестиційно-промислову політику за прикладом Польщі, Туреччини, Китаю, Південної Кореї. Але зараз час невдалий. Світова економіка стоїть на порозі завершення циклу, який триває з 2009 р. і по всіх базових ринках відбуватиметься істотна корекція. Єврозона вже занурюється в стан вічної рецесії з негативними процентними ставками, дефляційною пасткою, майже нульовими темпами економічного зростання. А туди йде 40% нашого експорту. Бачимо уповільнення темпів зростання США, Китаю. Від динаміки американської економіки, долара залежать світові ринки і наші сировинні, - пояснив Олексій Кущ. - Це не буде кризою "мильних бульбашок", а кризою існуючої економічної моделі і пропозиції. Період розкрутки держав-збиральних цехів або майстерень, наприклад, модель Китаю і Туреччини, йде в минуле. На перше місце виходять постіндустріальні економіки з високим рівнем інновацій, інвестиціями в науку і освіту".

Проте реформаторські плани для України націлені радше на модель країни-збирального цеху. Принципово змінити трудове законодавство, щоб інвестори могли використовувати вітчизняну робочу силу, розпродати підприємства і сільгоспземлі. Ставки на технології в України поки що немає.

"Серед країн-збиральних цехів занадто висока конкуренція. Занадто багато хто хоче застрибнути в останній вагон: країни Азії й Африки, та ж Ефіопія, яка завдяки індустріальним паркам заводить близько 10 млрд дол. на рік, Мексика, Індонезія, Нігерія, Туреччина, Філіппіни, Бангладеш. Вони хочуть ще недовго погрітися біля багаття старої концепції, і ми за місце біля нього не можемо конкурувати, - уточнив Кущ. - Тим більше, що воно згасає. Інноваційна модель для нас теж недоступна".

Тобто підготовка до стрибка напередодні концептуальної кризи може бути марною тратою сил. Хоча це не привід, щоб нічого не робити. Це привід розставити інші пріоритети та накопичити жир перед близькою економічною зимою. Тим більше, що така дієта - не перешкода стрімкому зростанню. Досвід Ірландії це підтверджує.

"У нас їм запасаються фінансово-промислові групи й 4-5 бабаків будуть себе почувати дуже добре, - резюмував фінансовий експерт. - Решта можуть замерзнути. Тому завдання держави - знизити фіскальний і тарифний тиск на людей, а також інвестувати в освіту, науку , соціальні програми. Тобто стабілізувати стан соціального капіталу всередині країни".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...