Валютний парадокс: чому долар дешевшає, а ціни не падають?

18 вересня 14:34

Валютний парадокс: чому долар дешевшає, а ціни не падають?

18 вересня 14:34

Зміцнення гривні - тенденція 2019 року. З корекцією, але нацвалюта дорожчає відносно до долара. В середині вересня офіційний показник встановив трирічний рекорд - дістався до 24,7 грн/дол.

Але переможна хода гривні на валютному ринку не відбивається на споживчих цінах. Офіційна статистика фіксує, що в серпні 2019 року в порівнянні з тим же місяцем минулого року, продукти подорожчали на 10%, алкоголь і тютюн на 15%, тарифи на ЖКП зросли на 5,8%. У зростання на 4,6-17% пішли послуги: транспорт, зв'язок, охорона здоров'я, освіта, громадське харчування. За фактом, серпень до серпня ціни майже не змінилися тільки на одяг, взуття й паливо.

Проте курс гривні в серпні 2018 був на 10% вищим, ніж в серпні 2019 р. Споживачі звикли, що після зростання долару вгору йде вартість продуктів, товарів та послуг. Але зворотна тенденція непомітна. Nash.Live з'ясував в експертів, чому ж зниження курсу долара не впливає на ціни.

Зміст

- Є другорядна причина - еластичність цін у гривні до курсових змін. Залежно від девальвації або ревальвації гривні, вона відрізняється. Ключове значення мають базові інфляційні та девальваційні очікування населення і бізнесу.

Історично склалося, що позитивні очікування поширюють на короткостроковий період. У довгостроковому періоді, в основному, очікування негативні. Коли гривня девальвує, багато хто вважає, що це надовго. Коли вона ревальвує, то думають, що ось-ось буде зворотний відскік. Коли відбувається девальвація, ціни поступово підтягують під новий курс, а коли ревальвація - не поспішають.

Але фундаментальна причина — різниця у принципах роботи наших та західних торговельних мереж. У розвинених країнах дуже капіталізований насичений ринок, високий рівень платоспроможності населення. Тому мережі працюють на принципі товарного обороту з мінімальною маржинальністю. Щоб отримати очіуваний прибуток, вони готові продати набагато більший обсяг товарів з невеликою націнкою.

У нас внутрішній ринок недорозвинений, низька платоспроможність населення, і торговельні мережі працюють на маржинальному принципі. Вони заробляють не на обороті, а на націнці. Щоб вийти на потрібний прибуток, потрібно продати менший обсяг товарів, але з більшою маржею.

Коли відбувається ревальвація, гривня зміцнюється, наші торгові мережі не поспішають міняти цінники. Вони знають, що населення до них звикло, продавці знайшли платоспроможність. Також розуміють, що зменшивши ціну, вони не досягнуть адекватного збільшення оборотів, обсягу проданих товарів. Тобто після зниження цін люди не будуть більше купувати. А якщо й стануть трохи більше, то не в тій пропорції, щоб забезпечити потрібний прибуток.

Коли ти працюєш на обороті, потрібні великі торгові мережі, потрібно частіше міняти товари, нести транспортні та логістичні витрати, постійно задіювати персонал. Маржинальний принцип, заробіток тільки на дельті, набагато простіший.

У подорожчання послуг є кілька факторів. Це сталося в адміністративно регульованій групі, яка залежить від рішень уряду, місцевих органів влади, національних регуляторів (тарифи, - ред.). Приватний сектор зростає, в першу чергу, через підвищення заробітної плати. Щоб персонал не виїжджав за кордон, її потрібно піднімати. Користуючись тим, що платоспроможність населення збільшилася, приватний сектор підтягує свої розцінки.

- У країну заходить багато валюти: великі перекази від заробітчан, приїхало багато туристів, які активно витрачають кошти, багато заощаджень в інвалюті витрачають громадяни, оскільки було літо та період відпусток. Ще одна причина: зараз не йде такий потік валюти в офшори, як це було раніше.

Окремо варто сказати про стратегічно вбивчий механізм: продаж гривневих облігацій внутрішньої державної позики під 17% і більше річних. Під них іноземну валюту заводять так звані інвестори. Але по суті це українці, які приходять через офшори. Їм вигідно, щоб гривня зміцнювалась, тому що під це можна повернути більшу кількість валюти. Йде подвійний підйом: за рахунок високої ставки та курсу.

Тут варто звернути увагу на прибутковість депозитів. У деяких банках ви побачите високі ставки - 17-19% річних. Це означає, що банкіри розуміють: нинішній валютний курс довго не втримається. НБУ викуповує долар та євро на міжбанку, продукуючи емісію безготівкової гривні. Вона, рано чи пізно, повинна перетворитися на готівкову гривню і бульбашка лусне. Адже немає реального зростання ВВП, який давав би підставу для емісії.

Споживчі ціни ростуть тому, що продавці, укладаючи контракти під імпортні поставки, закладають низький курс гривні. Контракти мінімум на півроку і в них враховані валютні ризики. Велика частина товарів не виробляється в Україні, а ввозиться. Імпорт підстьобує внутрішні ціни. Крім того, на товари підігрівається попит. У чиновників високі зарплати і люди їх легко витрачають, стимулюючи споживчий ажіотаж у великих містах.

- Насправді валютний курс та інфляція - не зовсім взаємопов'язані речі. Зміцнення гривні у нас пов'язане з припливом іноземної валюти протягом останніх декількох місяців. Це наслідок помилкової монетарної політики Нацбанку з його високими ставками і того, що уряд почав активно залучати кошти на внутрішньому ринку через механізм ОВДП, які скуповують нерезиденти. Тобто зміцнення гривні, на жаль, не базується на довгостроковій стабільності нацвалюти, а є результатом, скоріше, спекулятивної активності нерезидентів.

Щодо інфляції, то потрібно розуміти, що вона різна. Є базова інфляція, яка виключає ті види продуктів, на вартість яких монетарна політика жодним чином не впливає. Наприклад, врожайність погіршилась і в результаті певні види продовольства виросли в ціні. НБУ на це вплинути не може.

Є види інфляції, на які у регулятора є обмежені можливості для впливу. Наприклад, йде здорожчання вартості робочої сили в Україні. Її просто не вистачає — люди виїжджають з країни. Роботодавці змушені платити більше. Це не тільки вплив держави, яка стимулює зростання зарплат, а й фактор нестачі робочої сили. Чи може НБУ вплинути на зростання доходів, внаслідок збільшення зарплат, отже зростає попит і ціна на продукцію?

Інфляція — складний інструмент. Неможна на нього дивитися з тієї позиції, що курс впав, отже й ціни мають зменшитись.

 

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^