Україна хоче грошей від МВФ: що відомо про умови

09 вересня 13:45

Україна хоче грошей від МВФ: що відомо про умови

09 вересня 13:45

В Україну приїжджає місія Міжнародного валютного фонду. Співпрацю, яку поставили на паузу через президентські та парламентські вибори, готуються відновити. Кредитори, як і обіцяли, повертаються після того, як з'явився новий уряд. Місія може почати роботу вже 10 вересня. І в Кабміні кажуть, що попереду обговорення нової програми. Можливо, останньої.

Ланцюжок кредитів

Візит місії МВФ, як заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук, може тривати до 24 вересня. Напередодні її приїзду, Україна якраз розрахувалася з боргами перед Фондом за програмою stand-by, яку погодили в 2014 році. Її країна не завершила, як і низку наступних.

Програма Stand-by Arragement, яку підписали в квітні 2014 року, була запланована на загальну суму 17 млрд дол. Але Україна вибрала траншей на 4,6 млрд дол. Програма, яка за своїм статусом передбачається, як вирішення короткострокових проблем, "переродилася" в нову угоду.

У січні 2015 року Україна підписала з МВФ програму Extended Fund Facility (EFF) - розширеного фінансування, для вирішення середньострокових і довгострокових проблем. Умови передбачали чотирирічний термін кредитування на суму в 17,5 млрд дол. Але і її Україна не завершила.

У грудні 2018 Україна і МВФ знову погодили короткострокову stand-by на 14 місяців на загальну суму 4 млрд дол. Перший транш прийшов в грудні - 1,4 млрд дол. Після цього співпраця стала на паузу. У травні 2019 року місія МВФ поїхала з України, щоб дочекатися результатів виборів та формування Кабміну.

Тепер технічна місія буде працювати майже до кінця вересня і знову йтиметься про нову програму. Формат і обсяги ще будуть обговорювати.

Скільки і на скільки дадуть?

Членство країни в МВФ передбачає, що за країною закріплюють квоту. Її встановлюють в залежності від середнього значення ВВП, відкритості, економічної мінливості та обсягу міжнародних резервів. Від квоти залежить розмір внесків, право голосу і, що в даному випадку важливіше, обсяги фінансування.

Квота вимірюється в спеціальних правах запозичення - SDR. Квота України - 2011,8 млн SDR або близько 2,79 млрд дол. Наприклад, в рамках програми stand-by, країна може отримати до 200% своєї квоти на рік (до 5,58 млрд дол., у випадку України) або до 600% наростаючим підсумком, тобто за період (до 16,74 млрд дол.). У виняткових випадках обсяги кредитування можуть збільшити.

У серпні заступник голови НБУ Дмитро Сологуб говорив про те, що на переговорах з Фондом мова піде про програму EFF - тобто для вирішення середньострокових і довгострокових проблем.

"Зазвичай EFF триває від двох з половиною до чотирьох років. Ми використовуємо ці параметри в макроекономічних прогнозах центрального банку. Обсяг фінансування залежить від тривалості програми. Ми вважаємо, що це може бути 5-10 мільярдів доларів", - прогнозував Сологуб.

Також він говорив, що в Нацбанку розраховують на перший транш в розмірі близько 2 млрд дол. Вже в 2019 році.

"У нас є формальні місії, які приїжджають обговорити програму або її перегляди. Це те, на що ми очікуємо зараз, щоб обговорити цю програму, - пояснила міністр фінансів Оксана Маркарова. - Вона буде новою і трохи довшою. Я дуже сподіваюся, ми її називаємо останньою програмою. Адже за всі попередні роки Україна завжди завершувала і обривала ці програми".

Старі нові вимоги

У планах керівництва - середньострокова програма, з фінансуванням на кілька мільярдів доларів і остання для України. Для довідки зазначимо, що з моменту членства в МВФ Україна уклала з кредитором десять домовленостей.

Умови, на яких видадуть гроші, взялися прогнозувати в рейтинговому агентстві Fitch. Нічого сенсаційного там не припустити, і прогнози ґрунтуються на тих зобов'язаннях, які Україна давала й раніше:

  • Прийняти закону про "спліт" - розділити функції нагляду за небанківським фінансовим ринком між Нацбанком і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку. Цей закон Україна взяла на себе зобов'язання прийняти в рамках діючої програми. Більшість в нинішній Раді обіцяла зробити це найближчим часом.
  • Формування і розвиток ринку землі. Президент дав доручення розробити закон про ринок до 1 жовтня 2019 року, зняти мораторій на продаж сільгоспземлі до грудня 2019 року. Олексій Гончарук також прогнозував, що ринок почне працювати в другій половині 2020 року.
  • Ефективна боротьба з корупцією. Зеленський обіцяв перезапуск антикорупційних органів. Також він подав в Раду законопроект про незаконне збагачення, кримінальну відповідальність за нього та конфіскації активів. Нагадаємо, що норму, яка діяла раніше, навесні 2019 р. заблокував Конституційний суд. Це викликало докори з боку кредиторів.
  • Приватизація. Перші аукціони в рамках великої приватизації Зеленський зобов'язав провести до 1 квітня 2020 року. До цього потрібно скасувати чинний і скласти новий список стратегічних підприємств, які не продаватимуть. Це повинні зробити до кінця вересня 2019 р.
  • Ринковий механізм цін на газ. В Україні діє гнучка система визначення цін на газ для населення. Оптимальний тариф щомісяця вибирають з кількох можливих - ціни на енергетичній біржі, за імпортним паритетом, на рівні середніх цін для промисловості. На крайній випадок, можуть застосувати ціну, ще раніше узгоджену з МВФ - 7 184 грн за тис. кубів (без ПДВ і транспортування). Розцінки вже більш ніж ринкові, враховуючи що ціна газу на європейських ринках опустилася до десятирічного мінімуму. Вартість тисячі кубів на кордоні з Україною опустилася нижче 4 тис. грн, в той час як серпневі ціни для населення - 4 653 грн (без ПДВ і витрат на транспортування). Крім того, законодавство передбачає, що з 1 січня 2020 року "Нафтогаз" не буде продавати ресурс за спецобов'язками - споживачі будуть купувати його на умовах ринку.

Чи потрібно прощатися з МВФ?

У 2017 році Олександр Данилюк, перебуваючи на посаді глави Мінфіну, говорив про те, що програма з МВФ (EFF, підписана в 2015 році), може стати останньою. Але не вдалося. Чи вийде і чи потрібно це робити зараз?

Всі прогнози про зростання ВВП, інфляційну стабільність та валютний курс на цей і наступний роки в Нацбанку прив'язують до подальшої співпраці з МВФ. З тієї причини, що Україна вступила в трирічні пікові виплати за зовнішніми боргами. У гривневому еквіваленті, в 2019 році Україна повинна виплатити 478 млрд грн, в 2020 р. - 321 млрд грн, в 2021 р. - 248 млрд грн.

Валютні виплати за зовнішнім боргом України в 2019-2021 рр.

Дані НБУ

"Україна зараз не може собі дозволити припинити співпрацю з МВФ. Найближчі три роки - пік боргових виплат. Силами лише держбюджету ми не зможемо в повному обсязі обслуговувати ці виплати, - вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. - Заяви про те, що нова програма може бути останньою я вважаю передчасними. Не бачу потреби говорити про припинення. Гроші МВФ, як мінімум, найдешевші на світовому ринку капіталу. В середньому, ставка МВФ - біля 2%. Для порівняння, коли Україна випускає євробонди, вона платить біля 8%, а в попередні роки - навіть біля 11%. Вимоги, які МВФ висуває, потрібні самій Україні. Нічого поганого в них немає, вони лише підштовхують українську владу до більш швидких реформ. Також другий транш кредиту від Єврокомісії на 500 млн євро певною мірою пов'язаний з траншами МВФ. Та й нові кредитні програми з ЄС також пов'язані із співпрацею з МВФ".

Автор:Анна Гончаренко

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Новини партнерів

Загрузка...