Удар коронавіруса: наскільки впаде ВВП, збільшиться безробіття та зростуть ціни

05 травня 15:49

Удар коронавіруса: наскільки впаде ВВП, збільшиться безробіття та зростуть ціни

05 травня 15:49

Майже через два місяці після оголошення карантину в Україні можна робити більш впевнені економічні прогнози, ніж на його початку. У Нацбанку в інфляційному звіті за квітень констатують, що безробіття виросте, ВВП впаде, перекази від заробітчан скоротяться, доходи українців від зниження не врятує й соцдопомога.

Nash.Live зібрав прогнози НБУ та найцікавіші дані: про тіньову зайнятість, галузі, на яких тримається ВВП, та готовність до світової кризи.

Зміст

За перший квартал споживчі ціни зросли на 2,3% в річному вимірі. Квітень, вважають в НБУ, теж буде місяцем помірного зростання цін - близько на 3%.

Цільовий діапазон в 2020 р. - 5%, плюс-мінус один відсотковий пункт. Отже, карантин поки що зростання цін істотно не прискорив. Індекс стримували:

  • дешеві енергоносії (газ, нафтопродукти);
  • стабілізація курсу гривні (в квітні він зміцнився в порівнянні з березнем);
  • сплеск попиту на товари першої необхідності швидко закінчився.

Проте знецінення нацвалюти з 24 до 27 грн за дол. непомітним для цін не буде. До кінця року девальвація позначиться на споживчих цінах, й інфляція прискориться. Прогноз Нацбанку - 6%. Найбільше подорожчання буде для непродовольчих товарів з високою часткою імпортної складової (одяг, взуття, техніка) - 8%.

"Ціни на деякі продукти харчування та окремі товари особистого догляду дійсно доволі різко зросли на тлі ажіотажного попиту в другій половині березня. Однак вже з квітня темпи зростання цін послабилися, а на окремі товари навіть знизилися".

Потижнева динаміка цін на товари з початку карантину (%)


До речі

Вплив обмінного курсу на ціни (ефект перенесення)

"Девальвація в один відсоток спричиняє зростання споживчих цін у середньому на 0.22%. Натомість унаслідок ревальвації в один відсоток ціни знижуються на 0.08%. Ефект майже повністю відчутний вже за 6 місяців. Інтервали отриманих оцінок для ревальвації є набагато ширшими порівняно з інтервалами для девальвації, що може бути причиною порівняно нетривалого досвіду посилення гривні, а отже, чутливості оцінок до специфікацій".


Прогноз індексу споживчих цін до кінця 2022 р.

Наприкінці 2019 р. зростання ВВП сповільнилося до 1,5%. Перший квартал 2020 року він завершив падінням на 0,5%.

Життєздатність валового внутрішнього продукту останніми місяцями підтримувало високу приватне споживання. У 2019 р. воно виросло до максимуму за вісім років - на 11,9%.

"Однак запроваджені у березні карантинні обмеження через поширення COVID-19 внесли суттєві корективи в цю динаміку. Так, після стійкого збільшення у січні та лютому, у березні темпи зростання роздрібної торгівлі помітно скоротилися (до 6.1% р/р). Також суттєво сповільнилося зростання реальної зарплати (до 9.3% р/р) ".

У першому кварталі 2020 р. внесок експорту у ВВП був практично нульовим.

За видами діяльності в падінні ВВП найбільша питома вага була у промисловості (металургія, машинобудування, енергетика, видобуток), впав вантажообіг, скоротилося будівництво.

Внески видів діяльності в річний ВВП

Прогноз НБУ на 2020 р. - зниження ВВП через карантин на 5%. Цей прогноз складений за умови, що карантин триватиме до кінця червня. При цьому вже з середини травня будуть суттєві пом'якшення: запустять транспорт, дозволять роботу кафе, ресторанів та всю торгівлю. Під забороною залишаться поїздки за кордон, авіасполучення, масові заходи.

За цим сценарієм в Кабміні поки що йти не збираються і пом'якшення планує не такі масштабні. Отже, падіння ВВП буде ще глибшим.

Прогноз реального ВВП (в річному вимірі в %)

Перший квартал 2020 р. був лише частково затьмарений карантином та істотного негативу ані по доходах, ані по роботі українці не відчули. Підсумки другого кварталу будуть гіршими, попереджають в Нацбанку.

"У ІІ кварталі рівень безробіття зросте до 11.5%, або 12.0% у с/с вимірі. Така оцінка ґрунтується на прогнозі НБУ щодо спаду реального ВВП у ІІ кварталі, а також результатах соціологічних опитувань про кількість осіб, які раніше працювали, але втратили роботу внаслідок запровадження карантинних заходів. Водночас оцінки скориговано на припущення про певне розширення штату на підприємствах, які зіткнулися з підвищеним попитом на свої товари та послуги, а також, що частина тих, хто втратив роботу чи був у її пошуках до запровадження карантину, відмовиться від намірів знайти роботу та вибуде з робочої сили. Це може відбутися через низку причин: складнощі технічного характеру для дистанційного проходження співбесіди, прагнення самоізолюватися тощо. На користь такого припущення свідчить падіння кількості нових резюме у перший тиждень запровадження карантинних обмежень та відсутність їх зростання у подальшому".

Але разом з кількістю резюме, падає й кількість пропозицій на ринку праці. Відповідно, в карантин істотно зросло навантаження на одну вакансію.

Навантаження на ринку праці

У 2019 р. середня номінальна зарплата в загальній структурі доходу українців становила 14%. У першому кварталі 2020 року вона зросла до 16%. Але з початком карантину впала до 12%.

У другому кварталі тенденція й далі буде в бік зниження: і зарплата швидко рости не буде, і безробіття зросте до 12%.

В НБУ розраховують, що згладити негатив вийде за рахунок соціальної допомоги. За підсумками квітня, кажуть там, вона складе 8% в структурі доходів українців. Але все одно в цілому показник за доходами погіршиться.

Середня зарплата штатних співробітників і пенсія (у % в річному вимірі на початок місяця)

За підсумками 2019 року частку працівників в "тіні" оцінили на рівні 21%. Збиток від карантину для неформально зайнятих українців особливо істотний, але, із зрозумілих причин, його важко оцінити.

В НБУ зафіксували, що за минулий рік кількість неформально зайнятих співробітників в сфері гостинності та будівництва відчутно скоротилася. Однак частка "тіні" в сільському господарстві, торгівлі та промисловості зросла.

Масштаби неформальної зайнятості за видами діяльності


До речі

Обсяги переказів від заробітчан в 2019 р. склали майже 15 млрд дол. У 2020 році в Нацбанку прогнозують перекази на рівні 10 млрд дол. Причини падіння - повернення в Україну близько 10% заробітчан, обмеження на виїзд для ще близько 10% через карантин і уповільнення економік, в тому числі й економіки Польщі.


Падіння курсу нацвалюти з 24 до 27 грн за дол. в Нацбанку пояснили ажіотажним попитом з боку населення та банківських клієнтів. Нерезиденти, які виходять з облігацій внутрішньої державної позики, констатують в НБУ, істотно на курс не вплинули і купили 20% від всієї інвалюти. У березні НБУ продав на міжбанківському ринку для збалансування курсу 2,2 млрд дол.

Ще на початку березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль говорив про те, що Україна входить в нову кризу міцнішою, ніж вона була на порозі кризи 2008-2009 рр.

Показники стійкості

Майже через два місяці вже ніхто не сперечається з тим, що пандемія COVID-19 спровокувала світову кризу. У НБУ пояснюють, чому ж нинішня ситуація в Україні якісно відрізняється від ситуації 12-річної давності. Не вдаючись в деталі, там стверджують:

  • в кризу входимо з низьким рівнем інфляції;
  • курс гривні близький до рівноважного і курсоутворення, на відміну від 2008 року, є гнучким;
  • адекватність резервів краща. Щоправда обсяги золотовалютних резервів в 2008 р. становили 38 млрд дол., а на даний момент - 24,9 млрд дол.;
  • знизилося боргове навантаження і це дозволяє за рахунок збільшення дефіциту бюджету стимулювати економіку. Раніше за рахунок боргів латали дірки "Нафтогазу" та рекапіталізували банки;
  • банківський ринок прозорий, щоправда не згадується, що він на 50% знаходиться в руках держави, і прибутковий, тобто може кредитувати економіку за рахунок своєї надлишкової ліквідності, щоправда цього не робить.

У НБУ впевнені, що перед загрозою пандемії для України критично важлива програма кредитування Міжнародного валютного фонду. Поки що зрушень в ній немає. Умови для її остаточного узгодження не виконані - "антиколомойський" закон не прийнятий, а ринок землі запускають в невигідному для міжнародних фінансистів форматі.

Це вимоги в рамках програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF). Тим часом на іншу, "антикороновірусну" (МВФ виділив 1 трлн дол. для програм постраждалим країнам) і без умов, Україна не претендує.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^