Ціни почали регулювати: як саме та чим це допоможе українцям?

18 травня 13:55

Ціни почали регулювати: як саме та чим це допоможе українцям?

18 травня 13:55

З 18 травня набирає чинності постанова про держрегулювання цін на деякі види товарів. Мета - уберегти українців від спекуляцій під час карантину.

Nash.Live розбирався, як будуть стежити за соціально значущими продуктами, кого покарають за підвищення цін та чи є сенс вводити держрегулювання?

Зміст

Державне регулювання цін припинило своє існування в Україні в 2017 році. Однак через перепади цін під час карантину, Кабмін вирішив частково відновити стару практику.

Під держрегулювання з 18 травня (тобто з моменту вступу в силу профільної постанови №341) підпадають такі продукти:

  • гречка;
  • цукор-пісок;
  • борошно вищого сорту;
  • вермішель з пшениці вищого сорту;
  • молоко (2,5% жирності);
  • житньо-пшеничний хліб;
  • яйця категорії С1;
  • куряче м'ясо (тушка);
  • негазована вода;
  • вершкове масло (72,5% жирності).

Крім продуктів, регулювати також взялися сім лікарських засобів, а серед них Парацетамол, Азитроміцин, Цефтриаксон. Стежити починають за цінами на дезінфектори і антисептики, в тому числі етанол, хлоргексидин і препарати для дезінфекції, що містять хлор.

Самий великий список - засоби індивідуального захисту, які в Кабміні теж дозріли контролювати. Це, в тому числі, маски, рукавички, захисні щитки, респіратори FFP2 або FFP3, костюми біозахисту та одноразові захисні халати

Суб'єкти господарювання зобов'язані заздалегідь задекларувати свій намір підвищити ціни на перелічені товари. Діючі ціни та їх розміри після підвищення повинні відображатися в спеціальному реєстрі, який веде Держспоживслужба. Роздрібні (не оптові) ціни на товари з урахуванням ПДВ декларуються за допомогою цифрового підпису.

Термін, за який потрібно попередити про намір підняти ціни, залежить від масштабів подорожчання:

  • якщо ціну планується підняти на 5-10%, попередити потрібно за три дні до застосування ціни;
  • якщо подорожчання планується на 10-15%, то попередити потрібно за 14 днів;
  • якщо подорожчання планується на 15% і більше, то попередити потрібно за місяць.

Відповідно, підвищення ціни менш ніж на 5% декларуванню не підлягає. Воно не потрібно й в тому випадку, якщо вартість зростає після знижок.

Держрегулювання буде діяти до закінчення карантину, введеного Кабміном (на підставі постанови №211). Реєстр задекларованих цін почав роботу 18 травня, в день набрання чинності постановою, і заявлений як відкритий для всіх.

Якщо хтось підніме ціни на значущі товари в обхід декларування в реєстрі на 5% і більше, йому загрожує адміністративна відповідальність.

Суб'єкти господарювання в цьому випадку підпадають під дію ст. 20 закону про ціни і ціноутворення. Про це вказали в Держспоживслужбі. Санкції за цією статтею - вилучення необґрунтовано отриманої виручки і штраф в розмірі 100% такої виручки.

ФОПи і уповноважені особи суб'єктів господарювання у разі порушення принципів декларування цін підпадають під дію ст. 165-2 Кодексу про адміністративні правопорушення. У звичайних умовах це передбачає штраф у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів (2 550 грн). Під час карантину у зв'язку з COVID-19 і якщо ціни підвищилися в 1,2 рази - 200-250 мінімумів (3 400-4 250 грн) для фізосіб та 250-300 мінімумів (4 250 - 5 100 грн) для посадових осіб.

Незважаючи на зовнішню суворість, норми обійти легко. Досить поступово підвищувати вартість на той чи інший товар, а не одразу на 5%. Та й терміни впровадження держрегулювання запізнилися на два місяці - засоби індивідуального захисту та дезінфектори злетіли в ціні ще перед карантином, а продукти першої необхідності - на тлі ажіотажу через його введення. Тобто в в першій половині березня.

"На початок введення карантину потрібно було обов'язково вводити жорсткий контроль цін хоча б на засоби індивідуального захисту. Плюс на базові ліки і, наприклад, на імуномодулятори, вітаміни. Це було б ще виправдано. Чому цього не зробили - питання цікаве. Мабуть, дали нажитися групам впливу, які були причетні до завезення засобів захисту. Зараз регулювання цін виглядає запізнілим, оскільки економіка виходить з карантину. Сам зміст теж викликає сумніви. У список потрапляють дискусійні товарні позиції, - говорить експерт інституту Growford Олексій Кущ. - Може бути або ринкова модель регулювання цін, або адміністративна, силова. Друга працює в державі, яка здатна забезпечити її функціонування. Умовно кажучи, зможе покарати і, за допомогою адміністративних норм, створити певний запас тих чи інших товарів . Я не пам'ятаю, щоб у нас когось серйозно оштрафували або покарали за зловживання монопольним становищем. Хоча б за ті ж маски. У нас влада не здатна на ефективні дії. Пішов третій місяць карантину, і вона не може забезпечити роздачу найпростіших, базових засобів індивідуального захисту тим же пенсіонерам, студентам, незахищеним верствам населення ".

Експерт пояснює, що закручування гайок з адміністративно-силовим регулюванням загрожує товарним дефіцитом. Більш ефективним, ніж таке "совкове" держрегулювання, він називає ринкове зниження вартості - ринково-фіскальний інструмент.

"На ті товари, які є соціально-значимими, потрібно вводити або знижену, або нульову ставку ПДВ, - резюмує Олексій Кущ. - Якщо це соціально-значимий імпортний товар, який ми не можемо замінити, потрібно вводити нульові імпортні мита, пільги по ПДВ, "зелене світло" на митниці, знижені тарифи на перевезення. Можна компонувати "антикоронавірусні набори": засоби захисту, антисептики, розроблені лікарями допоміжні засоби (ті ж імуномодулятори, вітаміни). Якщо й цього не вистачає, то видавати адресну допомогу найвразливішим верствам населення. Це не тільки пенсіонери, а й сім'ї з доходом нижче прожитмінімуму, сім'ї, де батьки втратили роботу, і обов'язково студенти. Ця категорія взагалі випала з уваги, хоча соціальна група проблемна. Заняття припинилися, студенти живуть в гуртожитку, що вже ризиковано, ті, які підробляли, лишилися без роботи. При цьому це мобільна група з точки зору поширення коронавіруса. Держава повинна допомагати студентам хоча б засобами індивідуального захисту. Але не зробили практично нічого, хіба що роздали по 1 тис. грн пенсіонерам, які отримують менше 5 тис. грн пенсії. Хоча потрібно було виплачувати всім, хто отримує менше 10 тис. грн. Адже ситуація вийшла парадоксальна: пенсіонер, якому призначена пенсія 5,1 тис. грн нічого не отримав, а той, якому 4,9 тис. грн - отримав. Принцип соціальної справедливості було порушено".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^