Ціни на карантині. Чому подорожчали продукти та що буде далі?

26 березня 15:03

Ціни на карантині. Чому подорожчали продукти та що буде далі?

26 березня 15:03

З початку обмежень через епідемію коронавіруса, ціни на основні продукти в торгових мережах зросли. Хоча експерти місцями фіксують й зниження розцінок, але борщовий набір, крупи, макаронні вироби, цукор та інші базові складові продуктового кошика пішли в ріст.

На тлі паніки через карантин не варто було й сподіватися, що ціни не зміняться. Тим більше, що в багатьох населених пунктах закрили продовольчі ринки, й у торгових мереж і точок просто не залишилося конкурентів. Але гроші в українців не нескінченні, а ціни можуть вирости й далі. Чому, наскільки і що може зробити держава?

Зміст

У мережі АТБ пояснили, що ціни в роздробі піднімаються через їх підвищення постачальниками.

"Підняття вартості товарів постачальники пояснюють значним зростанням витрат на виробництво продукції, пов'язаним з карантинними заходами й суворими обмеженнями, а також зі зміною цін на імпортні складові собівартості товару (пов'язано з девальвацією гривні)", - уточнили в АТБ.

Про споживчу паніку вважають за краще не згадувати, але тільки останній романтик повірить, що вона не вплинула на підвищення цін.

"У підвищення вартості є об'єктивні чинники - девальвація нацвалюти. Імпортні товари можуть подорожчати. Але потрібно зрозуміти, що є часовий лаг між девальвацією та закупівлею імпортних товарів за новими цінами. Цей лаг на сьогодні ще не пройдений. Тому те, що ми бачимо в частині подорожчання імпортних товарів - це страховка наперед. Ціни піднімають з прицілом на майбутню девальвацію, хоча продають товар, який купували по стабільному валютному курсу. Щодо внутрішніх товарів, то це чистої води спекуляція і банальне бажання заробити", - констатує експерт інституту Growford Олексій Кущ.

Директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко каже, що зниження варто чекати тільки влітку. На такі товари тривалого зберігання як крупи, борошно, цукор, які зараз закуповують про запас, так точно. Плюс прийде новий урожай овочів. Додатково на їх розцінки буде тиснути тренд цього року: населення цього літа точно буде активніше вирощувати фрукти, овочі, ягоди на присадибних ділянках та городах. Але до літніх цін ще треба дожити, а весна продовжиться із подорожчанням.

Олександр Охріменко каже, що крупи можуть підрости ще на 50%, молочка -на 20%, солодощі - на 5-10%:

"Дорожчає, в першу чергу, те, що активно розкуповували. Борошно, крупи і т.д. Швидше за все, на зростання підуть ціни на овочі. М'ясо й так дороге, тому зростання стримується. Люди скупили все найдешевше, й саме ця група істотно подорожчала. У цьому трюк. Немає проблем в тому, щоб підняти ціну на картоплю на 60% - була 10 грн, а стала 16 грн за кг. Ціни на м'ясо так не піднімеш - більше ніж за 200 грн за кг його ніхто не купить".

У зв'язку з подорожчанням, яке вже відбулося, зокрема, гречки на 50%, пшона на 24%, цукру на 16%, борщового набору - на 50-60%, всі погляди спрямувалися на владу. Це підвищення там помітили - масштаби зафіксували в Антимонопольному комітеті. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль закликав Мінекономіки моніторити ціни. Мер Києва Віталій Кличко попросив Кабмін контролювати ціни на ліки, медичні та соціально значущі товари. Всі один у одного попросили, але де результат та від кого його чекати?

Співвласник мережі VARUS Руслан Шостак ще 18 березня говорив про запровадження мораторію на підвищення цін на соціально значущі товари. Такого рішення, яке в силах прийняти Кабмін, не було. Через тиждень Шостак закликав уряд провести ревізію всіх запасів (в разі необхідності, заборонити експорт тих товарів, яких не вистачає), все ж ввести ціновий мораторій, поставляти на полиці товар з держрезервів.

Але, як каже Олександр Охріменко, якщо Кабмін й втрутиться з мораторієм на подорожчання, то тоді продукти просто зникнуть. Встановити ціну соціального товару, вище якої вона не може підніматися, - це занадто складний шлях, підтверджує Олексій Кущ.

"Ефективно та інституційно правильно обмежувати й контролювати торгову націнку та створювати умови здешевлення товарів, - каже експерт інституту Growford. - Наприклад, скасовувати ПДВ на соціально значущі товари та послуги. На соціально значущі імпортні товари скасовувати імпортні мита, спрощувати митні процедури, логістику. І контролювати, щоб націнка не була вищою за визначений відсоток. Встановити механічний рівень цін - це працює в умовах планової економіки. Якщо це робити в умовах ринкової економіки та не робити нічого, аби мінімізувати витрати, то це призведе до дефіциту. Можна встановити, що буханець хліба має бути не дорожчим, умовно, за 5 грн. Але тоді цього хліба в магазинах просто не буде. Державі доведеться дотувати виробників та продавати по 5 грн в спеціальних магазинах, де буде тиснява, черги. Все закінчиться талонами".

Завдання держави, уточнює Олексій Кущ, застосовувати ефективні механізми. До таких відноситься й продаж запасів з держрезервів, який пропонує ініціювати Шостак. Це дозволить збити ціни на деякі продукти.

Тим часом ситуацію потрібно контролювати на всіх етапах. І робити це повинен Антимонопольний комітет.

"Розслідування АМКУ важливі тому, що він може відстежити весь ланцюжок і подивитися, як змінюється ціна на шляху від виробника до оптових компаній й до роздрібних. Якщо АМКУ не буде їх проводити, то роздріб буде кивати на оптовиків, ті - на виробників, а виробники говоритимуть, що ціни не підвищували. АМКУ може визначити групу з 10-20 соціальних товарів, й по кожному провести розслідування: де ціна завищена, де є змова, зловживання монопольним становищем. У нього, до речі, дуже потужна законодавча база. Інструментарій є. Немає або бажання його використовувати, або здатності, або того й іншого. І тут президент й парламент повинні розібратися, чого ж не вистачає. Але навряд чи ситуація зміниться на краще, тому що не видно ніяких дій в бік контролю за соціальними товарами та послугами, ніякого бажання збільшувати інституційну незалежність АМКУ".

Ще один спосіб зменшити ціновий градус - повернути в конкурентну боротьбу продовольчі ринки ще до закінчення карантину. Олександр Охріменко каже, що ця конкуренція приведе до тями торговельні мережі, які зараз у великих містах виявилися монополістами. Обмеження на період карантину Кабмін встановив в постанові №211. Туди він вносить корективи. Одна з останніх –про те, що торгівля продуктами, кормами, насінням, агрохімікатами, медпрепаратами, засобами гігієни, паливом не заборонена. Про те, що вона повинна бути обмежена виключно продажем в торгових мережах не йдеться. Ринки не під забороною. Але подальшим правом вирішувати питання про їхню роботу наділені вже місцеві органи влади, а не Кабмін та АМКУ.

Компанія Gradus провела опитування, яке показове для міст з населенням більше 50 тис., та з'ясувала, на який період людям вистачить грошей в умовах жорсткого карантину. Результати лякають.

На кілька днів і менше грошей вистачить 7%, на тиждень - 12%, на два тижні - 16,8%. Три тижні протримаються 5,7%, а чотири - 15,5%. Один-два місяці на карантині зможуть висидіти 16% городян, 3-4-місяці - 5,5%. Півроку й більше можуть собі дозволити 6%. Не змогли відповісти майже 15%.

"Ресурсів у людей вистачить не більше, ніж на місяць, - резюмує Олексій Кущ. - Якщо ми подивимося схильність до накопичень у населення в минулому році, то, в порівнянні з 2018 р., вона скоротилася з 3% до менше 1%. Тобто менш ніж 1% доходів українці могли спрямовувати на накопичення. Показник вкрай низький. Якби у нас уряд, розуміючи, що наближається криза, стимулював би населення до накопичень, проводив би таку політику, люди, може, й змогли б накопичити якісь резерви .

Але ще в лютому уряд говорив, що ми ростемо небаченими темпами. В НБУ говорили, що коронавірус на нашу економіку не впливатиме, а міністр економіки (Тимофій Милованов, - ред.) заявляв, що ми можемо ще й Китай на світових ринках потіснити. Ці заяви розхолоджували людей. Більшість тільки в момент введення карантину зрозуміла, наскільки серйозна ситуація в країні.

Найважчі втрати армія несе не під час оборони, а коли її атакують під час маршу. Так і наша економіка, наше населення були захоплені кризою під час простого руху по інерції. 70% населення живе від зарплати до зарплати, тому запас міцності місяцем й обчислюється. До середини квітня у людей будуть закінчуватися гроші. Це матиме серйозні соціальні наслідки. Які можуть виявитися страшнішими за сам карантин".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^