Прийшов Brexit: що від нього виграє та програє Україна?

03 лютого 12:18

Прийшов Brexit: що від нього виграє та програє Україна?

03 лютого 12:18

31 січня 2020 р. Велика Британія завершила своє 47-річне перебування в складі Європейського Союзу. Brexit відбувся не за жорстким сценарієм, як цього побоювалися у 2019 р. До 31 грудня 2020 р. триватиме перехідний період.

Але після Brexit геополітичний та світовий економічний ландшафт зміниться, і наслідки відчує на собі Україна. У деяких питаннях наша країна швидше виявиться в мінусі - це удар по євроінтеграційним надіям, фінансові поштовхи та міграційний тиск. Але є й позитив: вікно можливостей на торговому ринку та довгоочікуваний договір про "відкрите небо".

Зміст

В Україні на рівні Конституції закріплений європейський та євроатлантичний курс. Тобто звертати з дороги в бік Євросоюзу країна не може. Щодо членства України прогнози звучали різні, як найоптимістичніші - на середину 2020 рр., так і більш віддалені - після 2030 року. Brexit цю перспективу може радше відстрочити, ніж прискорити.

"Формально ми проголошуємо незалежну та сильну державу, але при цьому швидко хочемо отримати над собою вплив наднаціональних, наддержавних органів у вигляді ЄС. Тривала сага з Brexit повністю забирає на себе увагу ЄС. Йому глобально не до України, - пояснює політолог Олексій Якубін. - Ситуація з Brexit не закінчиться, навіть якщо ми собі уявимо, що Велика Британія все-таки вийде. Вихід - юридичний акт, а пройдуть роки, перш ніж пройде фантомний біль ЄС. Він буде займатися наслідками та йому точно буде не до крупномасштабних проектів, пов'язаних з приєднанням країн. Особливо таких великих, як Україна. Ми вже це бачимо. Навіть в проекті розширення ЄС до 2025 року фігурують тільки Балканські країни, невеликі за розмірами. Може здатися, що оскільки Британія піде, ми можемо зайняти її місце. Але Євросоюзу буде не до цього. Вихід Великої Британії взагалі поставить питання про ідентичність ЄС, як йому бути далі, не допустити відцентрових тенденцій в інших країнах, що робити з Центральною та Східною Європою".

Точну кількість наших заробітчан, які легально та нелегально працюють в різних країнах, в Україні не можуть або не хочуть рахувати. За даними Міжнародного валютного фонду, їх 2-3 млн. Крім цієї цифри, важливі ще дві, які дозволять оцінити можливі наслідки Brexit. Близько 1,5 млн українців тимчасово або постійно працюють в Польщі. З початку 2019 р. трудові мігранти перерахували в країну 5,5 млрд дол. Ця сума в п'ять разів вища за прямі іноземні інвестиції, що надійшли в Україну в першому півріччі.

"Десятки тисяч поляків працюють у Великій Британії. Але після Brexit можливо їх повернення до Польщі, а для заробітчан і України можливі наслідки, - каже Олексій Якубін. - Зараз Польща активна щодо наших громадян, намагається їх кооптувати. Це одна з причин серйозного зростання польської економіки, доходів, рівня життя. Частина наших співгромадян починає дивитися на Німеччину та інші заможні країни, але поляки з громадянством ЄС які повернуться, будуть заміщати українців. Це може створити соціальний тиск на нашу країну".

Якщо міграційні річки потечуть назад, це може бути несприятливими для України. Протягом декількох років держава не опиралася відтоку робочих рук, раділа валютним переказам, переналаштовувала ринок праці: прагнучи утримати співробітників, роботодавці почали підвищувати зарплати. Повернення заробітчан скоротить обсяги переказів та може поставити на паузу підвищення зарплат.

Вихід з ЄС - це сильно й голосно, а гроші люблять тишу. Інвестори-нерезиденти підтримують курс української гривні. Плани на них у Кабміну є в зв'язку з великою приватизацією та відкриттям ринку землі. Уряд на найближчі п'ять років запланував залучити 50 млрд дол. прямих іноземних інвестицій. Але такі надії погано поєднуються з консервативною поведінкою інвесторів після Brexit.

Проте Україна може уникнути похмурих сценаріїв, якщо проявить ініціативу та наполегливість. Після виходу Великої Британії з ЄС, вона заново буде вибудовувати економічні та торговельні зв'язки.


Зараз основні статті українського експорту до Великої Британії - чорні метали, зернові, рослинні жири. Загальна сума - 384 млн дол. з початку 2019 року або 1,3% нашого експорту. Топові позиції британського імпорту - реактори, котли, машини, наземні транспортні засоби, пластмаси та хімія. Загальна сума - 431 млн дол. або 1,2% імпорту.


"Як не дивно, з Brexit для України відкриваються певні вікна можливостей, але не одразу. Ми можемо стати одним з перших учасників переговорів з Великою Британією зі створення з нею зони вільної торгівлі, - каже експерт інституту Growford Олексій Кущ. - Маючи досвід створення її з ЄС, ми можемо уникнути помилок в угоді. Можемо запропонувати всеосяжну зону торгівлі не тільки товарами, але й зону торгівлі послугами, руху інвестицій. Враховуючи, що економіка Великої Британії буде в своєрідній кризі, вона буде заново вибудовувати всю лінійку зовнішньоторговельних зв'язків та комунікацій, є варіанти для України. Але коли бачиш, що за повідомленням Офісу президента України Володимир Зеленський летів в Литву, а приземлився в Латвії, розумієш, що з ініціативами можуть бути проблеми. Якість державного менеджменту говорить про те, що про позитив ми швидше потеоретизуємо".

Договір про "відкрите небо" - авіаційний простір між Україною та ЄС - більш відчутний позитивний ефект Brexit. Його парафували ще у 2013 році. Але поставити крапку не вдається. Причина - невизначеність статусу Гібралтару, який офіційно належить Великій Британії, але заперечується Іспанією. Там є аеропорт та "відкрите небо" поширюється на цю територію. Поки ЄС не знайде вихід, з Україною не підписують договір.

"Brexit виключить Велику Британію з чинного договору про єдиний авіаційний простір країн ЄС. Саме конфлікт Великої Британії та Іспанії через аеропорт Гібралтар був каменем спотикання в підписанні угоди між Україною та Євросоюзом. Як тільки вплив Великої Британії припиниться, ніяких перешкод не буде, - пояснює експерт з питань транспорту Олександр Кава. - Договір дасть можливість авіакомпаніям істотно збільшувати кількість рейсів між аеропортами України та країн ЄС та відкривати рейси на тих маршрутах, куди авіакомпанії вважають за потрібне літати. Зараз вони можуть літати тільки за двосторонніми угодами між Україною та кожною з країн. Найчастіше в них прописується кількість рейсів та інші обмеження. Договір про єдиний авіаційний простір їх зніме".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^