Що написали в чернетці бюджету: скромні зарплати, менше субсидій і долар по 28 грн

16 вересня 13:24

Що написали в чернетці бюджету: скромні зарплати, менше субсидій і долар по 28 грн

16 вересня 13:24

В передбачений законодавством термін, 15 вересня, Кабінет міністрів подав до парламенту законопроект про бюджет на 2020 рік. Ще до того, як текст з'явився на парламентському порталі, уряд презентував головні його показники. Вони здивували своєю передбачуваністю. Хоча протягом останнього часу йшлося про реформи в різних напрямках, проект бюджету виявився дуже консервативним і про прорив в ньому не йдеться.

Nash.Live ознайомився з головними цифрами, а також запитав у експертів, чим поганий законопроект в нинішньому вигляді і яким він має бути?

Головні цифри

На 2020 рік доходи плануються на рівні 1 079,5 млрд грн. Це на 50 млрд більше, ніж в 2019 році. Витрати можуть скласти 1 170 млрд грн та зрости на 58 млрд грн.

Оборону в чистому вигляді знову вирішили не забезпечувати в розмірі 5% від ВВП. В одному блоці знову йдуть і оборона, і нацбезпека. Обсяг видатків - 245,8 млрд грн, а це 6% від ВВП і +33,8 млрд грн в порівнянні з планами на 2019 рік.

Витрати на освіту - 136,4 млрд грн, на медицину - 108 млрд грн, що на 7,7 та 9,2 млрд грн більше, ніж в 2019 році.

Витрати на субсидії збираються скоротити з 55 млрд грн до 47,6 млрд грн. Очікувана інфляція - 6% (в 2019 г. - 7,4%), а прогнозний курс долара - 28,02 грн за дол. (в 2019 г. - 29,4 грн).

Мінімальна зарплата зросте на 550 грн - до 4 723 грн. Середня зарплата, вважають в Кабміні, в наступному році буде 12 тис. грн (зараз - 10,3 тис. грн). Прожитмінімум теж виросте несуттєво, хоча прем'єр-міністр Олексій Гончарук нещадно критикував його рівень.

"На те, що зараз називають прожитковим мінімумом, вижити неможливо. А якщо вижити на це неможливо, то це вже не прожитковий мінімум", - писав він  в одній зі своїх колонок.

Але високий прожитмінімум, від якого залежать багато виплат, в тому числі й розмір мінімальної та максимальної пенсії, в 2020 р. виявився не в пріоритеті. Показник в 2019 році зросте. Далі планується, що його традиційного підвищать 1 липня та 1 грудня 2020 р. Підвищення на 8% від грудня до грудня. Знову ж, традиційне, приблизно на рівень інфляції.

Прожитковий мінімум (грн)

Показник Зараз З 1 грудня 2019 р. (1 січня 2020 р.) З 1 липня 2020 р. * З 1 грудня 2020 р.
Загальний 1 936 2 027 2 118 2 189
Діти до 6 років 1 699 1 779 1 859 1 921
Діти від 6 до 18 років 2 118 2 218 2 318 2 395
Працездатні особи 2 007 2 102 2 197 2 270
Особи, які втратили працездатність 1 564 1 638 1 712 1 769

* У проекті бюджету на 2020 р.

Серед цікавих бюджетних показників - черговий скромний план на доходи від приватизації. Хоча її планують запустити в повному обсязі, надходження передбачені невеликі - 5 млрд грн.

На розвиток дорожньої інфраструктури виділять майже на 20 млрд грн більше фінансування, ніж в 2019 році. Але в 2020 році вперше дорожній фонд отримає всі 100% паливних акцизів. До цього надходження підвищували поетапно: 50% акцизів в 2018 році і 75% - в 2019 р. Тобто основний ривок саме за рахунок цього. Обсяги коштів від міжнародних донорів на розвиток дорожньої мережі в наступному році чекають приблизно в тому ж обсязі, що і в цьому: 4,7 млрд грн (4,6 млрд - в 2019 г.).


Кабмін налаштувався в найближчі роки підняти ВВП на 40%, Олексій Гончарук заявляв, що в перший рік роботи його уряду зростання має бути 5%. Але, судячи з документу, старт беруть низький. У планах міститься всього 3,3% зростання - показник, аналогічний 2018 році і лише на 0,3 процентних пункту вищий, ніж в 2019 р. Номінальний ВВП в 2020 р. - 4,551 трлн грн. Або 162 млрд дол. по закладеному в проекті валютному курсу.


Це тільки початок

Презентуючи проект держбюджету, прем'єр сказав, що він попередній і в ньому не врахували програму уряду, яку покажуть 1 жовтня 2019 року. Тобто Кабмін тільки дотримується закону - подає кошторис до 15 вересня. Але насправді в Раду передали нікчемну чернетку. Це фіксують і в ВР. Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пообіцяв, що законопроект про бюджет не розглядатимуть в звичному для коаліції "турборежимі". "Бюджетної ночі", уточнив він, не буде. Але вважає, що буде три бюджетних тижні, коли парламент буде працювати над законопроектом допізна. Отже і на нардепів, і на виборців чекають бюджетні сюрпризи.

Їх напрямки можна охарактеризувати тільки приблизно. У законопроекті поки не врахували відкриття ринку землі, масштабний запуск приватизації, багато податкових змін, які ще не ухвалив парламент.

"Прем'єр-міністр оголосив, що всі ці цифри недостовірні і в реальному бюджеті будуть закладені інші. Він сказав, що макропоказники попереднім урядом було затверджено ще в травні, - каже екс-міністр економіки Віктор Суслов. - Отже виходити треба з того, що бюджет подали не тому, що він готовий, а тому, що за Конституцією до 15 вересня проект повинен подаватися в ВР. Тепер його будуть доопрацьовувати. Не виключено, що взагалі відкличуть на доопрацювання і переробку".

Переробкою і можна пояснити консервативність та млявість цифр у проекті. Віктор Суслов вказує, що, наприклад, підвищення мінімальної зарплати на 550 грн хоч і правильний напрямок, але в недостатніх обсягах. Він нагадує, що давно пора переглянути й такий показник, як неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Багато років він дорівнює 17 грн, а все що більше цієї суми вже оподатковується. Це ненормально, наполягає експерт.

"Я хотів би бачити політику протекціонізму, захисту внутрішнього ринку, стимулювання українського експорту, обмеження імпорту, насичення ринку за рахунок внутрішнього виробництва, - перераховує Віктор Суслов. - Я хотів би бачити реальні кроки, які дозволили б зупинити еміграцію робочої сили з України. Найдієвіший крок - політика збільшення зарплат, приведення їх до конкурентоспроможного рівня. Потрібна чітко формулювати тарифну політику. Поки що не зрозуміло, чи збирається уряд знижувати тарифи, чи ні. Я хотів би зрозумілого перегляду податкової політики, що спричинить і перегляд закону про бюджет. Я вважаю, що Україна має запровадити прогресивну систему оподаткування, а не однакову шкалу для тих, хто отримує мізер і для тих, хто отримує мільйони. Тоді будуть іншими й збільшаться доходи бюджету".

Директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко звертає увагу ще й на порочну практику у черговості складання державного кошторису: зазвичай рахувати починають витрати, а на них "натягують" дохідну частину.

"Підігнали, що виростуть надходження від ПДВ, а на підставі чого? Тому що інакше у нас витрати не сходяться. Ще один показник - курс долара - робиться з ніг на голову. Рахується бюджет, потім бачать, що не вистачає грошей. Тоді ставлять такий курс, щоб при імпортному ПДВ сума надходжень збільшилася. Такого ПДВ не буде, але ми заганяємо такий курс, щоб цифра підійшла. Всі розуміють, що інфляція в Україні вища за 10%. Ні, кажуть, що її забезпечать. Виходить, що свідомо закладають нездійсненні показники. Бюджет можна приймати чи ні, але виконати не вийде, - констатує Охріменко. - Цей нічим не відрізняється від попереднього. Правильний бюджет робиться так. Спочатку рахують доходи, а після цього витрати. Я б хотів, щоб прем'єр-міністр сказав, що раніше все робили неправильно і тепер ми будемо робити чесно: заробляємо стільки, а хочемо витратити більше. Тоді ми щось урізуємо і виходимо на нормальні показники. З політичної точки зору це некрасиво. Але тільки в такому випадку бюджет був би справжнім".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Новини партнерів

Загрузка...