Прожитмінімум 4200 грн. Як його підвищити та чим заради нього доведеться пожертвувати?

08 червня 12:34

Прожитмінімум 4200 грн. Як його підвищити та чим заради нього доведеться пожертвувати?

08 червня 12:34

Розміри прожитмінімуму, мінімальної зарплати, зборів і штрафів не дають спокою владі. Його регулярно хочуть підвищити, але так, щоб при цьому не входити в зайві витрати.

Група депутатів, на чолі з головою парламентського комітету з питань соціальної політики Галиною Третьяковою, подала законопроект №3515 про формування прожитмінімуму та передумови до його підвищення.

Якщо його приймуть, то один з головних соціальних показників виросте. Але, крім його перегляду, в законопроекті є й інші плани - на мінімалку, мінімальні посадові оклади, розміри штрафів, які підуть у відрив від підвищеного прожитмінімуму й втратять свою передбачуваність.

Формула підвищення одного з основних соціальних показників оригінальна, але інші задуми прийшли з двох законопроектів - №2720 і №2721, які в січні 2020 року до парламенту подавав Кабмін Олексія Гончарука.

Зміст

Прив’язати його планують до розміру середньої зарплати за попередній рік. Плюс враховувати в його розмірі прогнозний рівень інфляції.

Стартувати з новими розрахунками пропонують з 2021 р. Спочатку прожитмінімум встановити на рівні 40% від середньої зарплати, а потім, до 2031 р. підвищувати на один процентний пункт до 50% від середньої зарплати.

Мінімальну пенсію рахуватимуть інакше, і вона складе 44% від середньої зарплати.

Із закону про прожитмінімум збираються прибрати його прив'язку до вартості споживчого кошику та розбивку його розмірів за категоріями. Тобто показник - один для всіх, а не окремий для працездатних, осіб, які втратили працездатність, дітей до шести років, дітей від 6 до 18 років.

Зараз середній розмір мінімуму становить 2 027 грн. Середня зарплата в Україні за 2019 р. - 10 497 грн. Якби законопроект набрав чинності цього року, то мінімум зріс би до 4 198 грн.

На перший погляд підвищення прийнятне. Але його можна було б досягти й в інший спосіб: якби вже зараз при визначенні прожитмінімуму враховували не відірвані від реальності, а об'єктивні ціни складових споживчого кошика.

Уряд прекрасно знає реальну вартість. Оскільки, згідно із законом про прожитмінімум (ст. 5), щомісяця Мінсоцполітики оприлюднює дані про його фактичний розмір.


Станом на квітень 2020 р. з урахуванням обов'язкових платежів середній розмір мінімуму становить 4 411 грн. У порівнянні з квітнем 2019 року він зріс на 5,6%. Якби законопроект про підвищення прожитмінімуму запрацював цього року, то його фактичний розмір був би на 213 грн вищим за розмір прив'язаного до середньої зарплати.


Тепер подивимося, як змінювався фактичний мінімум, за даними Мінсоцполітики, в минулому та позаминулому роках. У квітні 2019 року він становив 4 177 грн, а в квітні 2018 року - 3 764 грн. Підвищення за рік - 11%. Але якби в 2019 та 2018 роках працювали ті норми, які пропонують зараз, то прожитмінімум був би 3 634 грн і 2 841 грн відповідно. Відчутно менше, ніж фактичний розмір.

Те, що пропонують у законопроекті, безумовно, набагато приємніше, ніж нинішні ганебні розміри прожиткового мінімуму. Але це все одно менше, ніж показник, який вже давно має встановити держава.

Проте цими змінами в закон пропозиції нардепів не обмежуються. По іншим пунктам законопроект копіює напрацювання Кабміну Гончарука, що були подані в січні цього року.

Зараз, згідно із Кодексом законів про працю, мінімалка не може бути нижчою за прожитковий мінімум. Цю норму із законодавства хочуть вилучити. Після цього нижньої планки для мінімальної зарплати не буде.

Зараз є ряд умов, при її розрахунку:

  • потреби працівників та їхніх сімей, необхідні для нормального функціонування організму та збереження здоров'я;
  • мінімальний набір товарів і послуг для соціальних і культурних потреб;
  • загальний рівень середньої зарплати;
  • продуктивність праці;
  • рівень зайнятості.

У перспективі збираються враховувати прогнозний рівень споживчих цін, фінансові можливості бюджету, рівень податків, зборів, внесків, соцвиплат та інші економічні складові.

Кабмін і зараз править бал у визначенні розміру мінімалки. Але коригуваннями в законодавство йому нададуть право крутити показником як завгодно, виходячи з мізерних бюджетних можливостей.

Тарифна ставка (посадовий оклад) зараз дорівнює прожитмінімуму для працездатних на 1 січня календарного року. Законопроект пропонує встановити її на рівні 50% від мінімальної зарплати.

У держорганах, юрисдикція яких поширюється на один та більше районів, розмір мінімального посадового окладу не може бути меншим за два прожитмінімума. Буде не менше мінімального окладу.

Зараз тарифна ставка - 2 102 грн. Якби законопроект вже працював, то, з урахуванням мінімалки на рівні 4 723 грн, вона була б 2 361 грн.


При невеликих зарплатах різниця незначна. Але, якщо перераховувати в посадові оклади високопоставлених держслужбовців, то відчутна. Наприклад, посадовий оклад голови Центрвиборчкому зараз становить 30 прожитмінімумів, а буде 30 розмірів мінімального посадового окладу. З урахуванням соцстандартів 2020 р., це 63 тис. грн зараз і 70,8 тис. грн, якби рахували по-новому. Оклад директора НАБУ дорівнює 50 прожитмінімумам або 105 тис. грн, а було б 118 грн, виходячи з розміру мінімалки на цей рік. Підвищення хоч і не запаморочливе, але вже приємно радує.


У Кодекс про адміністративні правопорушення для їх кваліфікації хочуть запровадити поняття "розрахункова одиниця". Це показник, який щорічно буде встановлювати Кабмін та який буде затверджуватися законом про бюджет. Методики розрахунку, прив'язки розміру цієї одиниці до повних показників в законопроекті немає. У перехідних положеннях зазначено, що законопроект про це повинні підготувати в уряді.

Штрафи хочуть обчислювати в штрафних ставках. Сама ставка складе 2% від розміру розрахункової одиниці.

Зараз використовується неоподатковуваний мінімум доходів громадян. При кваліфікації він дорівнює податковій соціальній пільзі (50% прожитмінімуму для працездатних). При штрафах - 17 грн.

Законопроект сам порядок одиниць в КпАП не змінює. Наприклад, зараз штраф за невиконання колективного договору - від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, а пропонують встановити від 50 до 100 штрафних ставок.

У Кримінальному процесуальному кодексі теж приходять до розрахункових одиниць і штрафним ставками при кваліфікації та штрафи. Зараз там, крім неоподатковуваних мінімумів, використовується й розмір прожитмінімуму.

Але, на відміну від КпАП, порядок цифр місцями змінюється. Наприклад, зараз в підслідності Національного антикорупційного бюро - злочини, предмет або збиток яких дорівнює і перевищує 500 прожитмінімумам для працездатних. Після коригування - 1 тис. і більше розрахункових одиниць.


Оскільки методики для розрахункової одиниці немає, можна в чорнову вивести пропорцію на прикладі підслідності НАБУ. Її справи - на 1 млн і більше гривень. Тоді розрахункова одиниця складе 1 тис. грн, а штрафна ставка - 20 грн. Трохи більше, ніж нинішній неоподатковуваний мінімум доходів. Але якщо перевести в кількість одиниць, то різниця вже відчутна. Наприклад, зараз штраф за відмову давати показання свідка - 300 неоподатковуваних мінімумів або 5 100 грн. Якщо штрафна ставка дорівнюватиме 20 грн, то штраф становитиме вже 6 тис. грн.


За Кабміном збираються закріпити право щорічно встановлювати розміри деяких видів обов'язкової оплати, які на даний момент обмежені конкретними сумами. Наприклад, зараз щорічна плата за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами становить 500 тис. грн. Якщо закон приймуть, то Кабмін щороку зможе змінювати вартість - верхньої та нижньої планок немає.

Є коригування по адміністративним зборам для українців, які перекочували в депутатський законопроект з кабмінівського. Щоб зареєструвати місце проживання або знятися з реєстрації, зараз потрібно заплатити фіксований збір - 0,0085 розмірів мінімальної зарплати. Але в перспективі розмір буде встановлювати Кабмін.

З усіх питань зборів є примітка, що її розмір залежить від соціального та економічного значення цієї послуги та необхідності покрити витрати на її надання. Тобто без прогнозів, і спираючись виключно на економічну доцільність.


До речі

З 1 липня 2020 р. розмір прожитмінімуму виросте:

  • загальний показник: зараз - 2027 грн, буде - 2 118 грн;
  • діти до 6 років: зараз - 1779 грн, буде - 1859 грн;
  • діти від 6 до 18 років: зараз - 2 218 грн, буде - 2318 грн;
  • працездатні: зараз - 2102 грн, буде 2 197 грн;
  • особи, які втратили працездатність: зараз 1638 грн, буде - 1712 грн.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^