Професії постковіда. Як інженери замінять робочих, а інформаційні бази - юристів

12 лютого 15:33

Професії постковіда. Як інженери замінять робочих, а інформаційні бази - юристів

12 лютого 15:33

Пандемічний 2020 рік вплинув на ринок праці в усьому світі та в Україні, підкосивши готельно-ресторанний бізнес, туризм і підштовхнувши вгору доставку і ритейл. Рівень безробіття в країні зріс навіть за офіційними даними, які не в повній мірі відображають реальний стан.

Коронавірус підчищає деякі професії, але пандемія лише підштовхує вже сформувалися тренди. Які спеціальності будуть затребувані та незатребувані в "постковід"?

Зміст

У лютому 2021 року, за даними Work.ua, на 43,6 тис. вакансій припадають 104 тисячі резюме. У порівнянні з лютим минулого року кількість вакансій зросла, тоді їх було майже 40 тис., але й резюме стало значно більше: в минулому лютому їх було близько 80 тис. Весь минулий рік співвідношення вакансій і резюме було гнітючим для шукачів.

За даними grc.ua, найбільшу кількість вакансій роботодавці пропонували фахівцям з продажу, IT, маркетингу, PR-у. Продажі підскочили настільки, що посунули на п'єдесталі IT.

Експерти grc.ua відзначають, що найнижчий попит з боку роботодавців на адміністративний персонал, на сфери "Інсталяції та сервісу" (фахівці з налаштування техніки, менеджери сервісу, сервісні інженери), "Державної служби" (архіваріуси, асистенти, бібліотекарі), "Видобутку сировини "(машиністи, електромонтажники, маркшейдери).

Однією з найяскравіших тенденцій пандемічного минулого року з переходом у 2021 р. є дистанційна робота. Але з цього приводу не варто плекати надії. Якщо віддалена робота й можлива, це не означає, що після пандемії та обмежень люди не повернуться в офіси. Хоча б з тієї причини, що у віддаленому режимі не прищепиш корпоративні стандарти і не розвинеш лояльність.

У звіті про майбутнє робочих місць на Всесвітньому економічному форумі фіксують такі можливості підтримувати дистанційку: 44% працівників можуть працювати на відстані, а 24% - ні. Але чим нижчий дохід країни, тим менше людей можуть скористатися наявними можливостями дистанційки. Для країн з рівнем доходу нижче середнього - це 17% працюючого населення, а для країн з низьким рівнем доходу тільки 13%.


До речі

За даними Міжнародної організації праці за пандемічний 2020 рік у світі втрачено 8,8% робочого часу, що еквівалентно 225 млн робочих місць. Це в 4 рази більше, ніж під час глобальної кризи 2009 р. 81 млн робочих місць були втрачені внаслідок неможливості працювати через карантинні обмеження. Це не безробіття в звичному розумінні, а бездіяльність, знерухомленість.

Глобальний трудовий дохід скоротився на 8,3%, що еквівалентно 3,7 трлн дол. або 4,4% світового ВВП.


Поки коронавірус бушує в світі, дистанційна робота - реальність. Але, паралельно із втечею робочої сили з офісів, роботодавці по всьому світу готуються до цифровізації. Цей процес ковід тільки прискорив.

"Автоматизація в поєднанні з рецесією COVID-19 створює сценарій "подвійного збою" для працівників. На додаток до поточних збоїв через обмеження, викликані пандемією, і економічного спаду, впровадження технологій компаніями призведе до переформатування завдань, робочих місць і навичок до 2025 року. 43% опитаних підприємств вказали, що вони мають намір скоротити свою робочу силу за рахунок інтеграції технологій, 41% планують розширити використання підрядників для виконання спеціалізованих робіт, а 34% планують розширити свій штат за рахунок інтеграції технологій", - пишуть у звіті ВЕФ.

У найближчі роки поява нових робочих місць буде як і раніше випереджати їх скорочення. Але темпи появи сповільнюються, а темпи скорочення прискорюються.

Оцінки такі: до 2025 року близько 85 млн робочих місць світ втратить. У зоні підвищеного ризику: клерки з введення даних, секретарі, бухгалтери та аудитори, працівники з розрахунку заробітної плати, збирачі та заводські робітники, менеджери з обслуговування підприємств та адміністративні менеджери.

У той же час з'явиться 97 млн робочих місць, адаптованих до нового поділу праці між людьми і машинами. Важливо, що свої прогнози експерти не переглядають, і ставки роблять рівно на ті ж напрямки, що й три роки тому. До 2025 р. обіцяють роботу для аналітиків даних, фахівців зі штучного інтелекту і машинного навчання, інженерів-робототехників, розробників ПЗ, фахівців з цифрової трансформації. Із зростаючими кіберзагрозами вже зараз зростає попит на спеців з автоматизації процесів, інформаційної безпеки, інтернету речей.

В топах до 2025 року також інженери за матеріалами в автомобільному секторі, фахівці з електронної комерції та соціальних мереж в споживчому секторі, інженери з поновлюваних джерел енергії, інженери FinTech в сфері фінансових послуг, біологи та генетики в сфері охорони здоров'я, фахівці з дистанційного зондування і техніки в гірничодобувній промисловості.

"Ковід нічого не міг змінити, - констатує економіст Олексій Кущ. - Він став своєрідним тригером, спусковим гачком процесів, які сформувалися всередині глобальної економіки. Якби з нею все було в порядку, після ковіду на нас би чекало повернення до колишнього життя. Але справа в тому, що ми стоїмо на точці перезавантаження глобальних циклів. Швидкість переходу від укладу до укладу прискорюється, що пояснюється зростанням по експоненті технологій".

До списку пріоритетних напрямків, на які чекає розвиток, експерт, з посиланням на прогнози ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі та розвитку), додає біотехнології, фармацевтику, енергозбереження, екологію та друк 3D.

"Шостий технологічний уклад, який буде протягом найближчих десяти років точно, - це NBIC-конвергенції (нано-, біо-, інфораційно-когнітивні технології). Тут і приховані професії, які будуть затребувані, - говорить економіст. - В Україні потрібно використовувати існуючі можливості кластерів, не відмовлятися від металургії, хімії, машинобудування. Повний абсурд, коли говорять, що ми можемо розвиватися в форматі "земля і мізки". Але, наприклад, вистрілити може міжсекторальний кластер на стику сільського господарства та біотехнологій. Можна додати сільгоспмашинобудування, виробництво добрив, засобів захисту рослин і т.д. Це виробництво рослинного білка, різних напівфабрикатів і харчових добавок. Плюс фармацевтика на стику біотехнологій та медицини".

Український шлях не ідентичний тому, який планують розвинені країни з наукомісткими виробництвами. Тобто буквально завтра всіх секретарів та аудиторів не скоротять. Проте деякі професії, за якими перевиробництво, хай не лавиноподібно і не по всіх сегментах, але будуть скорочуватися. Наприклад, юристи, фінансисти. Справа навіть не в тому, що їх занадто багато для країни з нерозвиненою економікою, високим рівнем корупції та правовою системою, яку безупинно реформують. Просто FinTech буде окупувати фінансовий сектор з розвитком криптовалют, класичні банки будуть вмирати, а їм на заміну будуть приходити електронні банківські послуги. Юрисконсультів і аудиторів частково зможуть замінити інформаційні бази, здатні видавати неупереджені висновки.

Терміни прогнозів Світового економічного форуму особливо цікаві тому, що практично не збігаються з планами на здобуття вищої освіти в українських абітурієнтів. У 2025 р. нинішні першокурсники отримають дипломи та будуть шукати роботу. Їх пріоритети можна оцінити за кількістю поданих заяв на спеціальності до вузів у 2020 р.:

  • право - 116 689;
  • менеджмент - 92 147;
  • філологія - 76 708;
  • комп'ютерні науки - 63 410;
  • середня освіта - 62 676;
  • економіка - 50 841;
  • інженерія програмного забезпечення - 47 038;
  • фінанси, банківська справа і страхування - 46 844;
  • психологія - 43 791;
  • маркетинг - 42 379.

Тоді як держзамовлення в 2020 р. потрапляє в прогнози з більшою точністю:

  • інформаційні технології - держзамовлення зросло на 39,9%;
  • механічна інженерія - на 13,3%;
  • електрична інженерія - на 11,6%;
  • виробництво і технології - на 11,1%;
  • гуманітарні науки - на 10,8%;
  • хімічна і біоінженерія - на 10,0%;
  • електроніка та телекомунікації - на 10,0%;
  • аграрні науки і продовольство - на 9,1%;
  • математика і статистика - на 8,8%.

"Німецький економіст Бруно Кналл описав з боку освіти ситуацію з онтологічним кругом бідності: падіння попиту на висококваліфікованих фахівців, коли неправильні налаштування між освітою і реальним сектором, призводять до зниження продуктивності праці, продуктивності економіки. Тоді інвестиції в освіту знижуються, і це призводить до наступної хвилі деградації. І так по кільцях з кожним витком економіка й освіта деградують випереджаючими темпами. Це відбувається в Україні", - каже О. Кущ.

Результатом такої деградації стає широкий прошарок прекареату - людей без чіткої зайнятості, без соцзахисту. Коли, наприклад, колишній менеджер сідати за кермо таксі.

"У нас заговорили про створення десятирічних освітніх планів і відновлення зв'язків по ланцюжку "освіта-наукові дослідження-реальний сектор економіки". Повинна бути кореляція, тому що просто при збільшенні інвестицій в освіту ми будемо готувати фахівців для інших країн, - резюмує експерт. - Коли економічний цикл був 15-25 років, можна було прогнозувати, що будуть затребувані, наприклад, металурги, працівники підприємств машинобудування. Людина доучувався в середині або на початку глобального циклу, і протягом 20 років могла працювати в межах однієї професії. Зараз ти можеш закінчити інститут і до випуску спеціальність просто відімре. Або пропрацювати пару років, і відімре технологія. На Заході йде жорстка дискусія про те, що вузька спеціалізація є хибною і важлива універсальна освіту через прискорення зміни економічних циклів і технологічних укладів. Вона дає широкі знання і в рамках одного економічного циклу і при зміні укладів людина може заповнити нестачу знань і переформатуватися".

Про необхідність перенавчатися говорили і на ВЕФ. Там констатували, що у роботодавців при відборі працівників такі запити: критичне мислення та аналіз, навички самоврядування, активне навчання, стійкість, стресостійкість та гнучкість. І якщо у 2018 р. про необхідність отримання нових навичок у співробітників говорили 65% роботодавців, то зараз вже 94%.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^