ПриватБанк, ринок землі, бюджет-2020: що Україна зробила та не зробила заради МВФ

14 листопада 15:41

ПриватБанк, ринок землі, бюджет-2020: що Україна зробила та не зробила заради МВФ

14 листопада 15:41

14 листопада в Україну повернулася місія Міжнародного валютного фонду та на кону нова програма кредитування. З огляду на те, що Україна увійшла в трирічний цикл пікових виплат за зовнішнім боргом, вона зацікавлена в запозиченнях МВФ під невисокий відсоток та на тривалий період. Що Україна хоче отримати від МВФ та що Фонд вимагає натомість?

Зміст

Замість нинішньої короткої Stand-by, в Україні розраховують на програму розширеного фінансування, для вирішення середньострокових та довгострокових проблем Extended Fund Facility (EFF). Сходу, терміном на чотири роки, Україна підписувала з МВФ в 2015 році на загальну суму 17,5 млрд дол. Але її не виконали.

У жовтні директор управління МВФ з питань Європи Пол Томсен коментував потенційну EFF Україні та говорив про трирічних терміни. Тоді він уточнив, що сума ще не обговорювалася.

Можна приблизно розрахувати пік очікувань. У кожної країни-члена МВФ є певна квота, яку розраховують виходячи з ВВП, міжнародних резервів, відкритості економіки, її мінливості. Для України це 2 млрд SDR або 2,74 млрд дол. Залежно від програми кредитування, її термінів та особливостей економіки країни, Фонд виділяє певну кількість квот. Базові умови за EFF - 145% квоти на рік, але у виняткових випадках та коли країна відповідає набору критеріїв Фонду, можна отримати і більше.

У 2015 р. чотирирічної EFF Україна отримала 900% квот. Тобто й зараз можна помріяти про кредитну лінію на 18 млрд дол., а за базовими умовами - про 11,9 млдр дол. Але чи то з огляду на складну кредитну історію України, яка не завершила жодну з трьох програм за останні п'ять років, чи з інших причин прагнення скромніші. Найчастіше звучать плани про 4-5 млрд дол.

Раніше представник МВФ Джеффрі Райс озвучив базисні вимоги: боротьба з корупцією, макроекономічна стабільність, зниження ролі держави та олігархів.

Пол Томсен говорив про боротьбу з монополіями, модернізацію НБУ, його незалежність, нагляд за фінансовим ринком та проблеми ПриватБанку.

Також у кредитора завжди на порядку денному питання платоспроможності позичальника. Це означає, що держава повинна утриматися в певних рамках бюджетного дефіциту - 2-3%. Отже місія не випадково приїхала під час голосування ВР за бюджет на 2020 рік. У ньому дефіцит закладений на рівні 2,1%.

Українська сторона вже неодноразово озвучувала свої пропозиції про те, як не зруйнувати крихкий бюджетний баланс та закріплювала їх в угодах з Фондом.

Запуск ринку землі. Законопроект пройшов перше читання 13 листопада. До другого може зазнати змін, але плани на відкриття жорсткі - з 1 жовтня 2020 року.

Ринкова вартість газу. Календарний план по переходу тарифів для населення на ринкові рейки ніхто не відміняв. Отже, з 1 січня 2020 р. Кабмін обмежить своє втручання в тарифікацію для населення. З цього дня буде тільки одне обмеження: вартість газу не може перевищувати середні розцінки продажу для промисловості на умовах передоплати. А вже з 1 травня 2020 року тарифи для населення повністю перестануть регулювати.

Проте в енергетичній сфері є привід для тривоги. Анбандлінг або поділ "Нафтогазу", який Рада підтримала, можуть не завершити до 1 січня 2020 р. Саме з цієї дати втрачає чинність договір з Росією про транзит газу українською ГТС. Новий договір не підписали, яким буде сценарій з 1 січня незрозуміло. Але якщо транзиту не буде, Україна втрачає близько 3 млрд дол. прибутку від транзиту. Це удар по бюджету.

Боротьба з корупцією. Після того, як Конституційний суд забракував норму про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, кредитори - МВФ, ЄС, Світовий банк, США - зажадали її повернути. У такому вигляді, щоб її знову не визнали антиконституційною. Володимир Зеленський подав новий законопроект та ВР його ухвалила.

Фінансовий ринок. Парламент прийняв закон про спліт - поділ функцій Нацкомісії з регулювання ринків фінансових послуг між НБУ та Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку. З 1 липня 2020 року Нацбанк буде органом нагляду над страховими компаніями, кредитними спілками, фінансовими компаніями та ломбардами. Тобто закон перетворює НБУ на мегарегулятора, й це в руслі світових тенденцій.

Але крім закону про спліте, фінансовому ринку потрібен запобіжник від денаціоналізації ПриватБанку. Судячи з висловлювань представників МВФ та рухам у владі, це дійсно ключове питання.

Націоналізація ПриватБанку обійшлася платникам податків в 155 млрд грн або 5,5 млрд дол., на які були випущені облігації внутрішньої державної позики. У квітні 2019 року Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення про те, що націоналізація "Привату" була незаконною. Колишній власник Ігор Коломойський повідомив, що йому буде досить компенсації в розмірі 2 млрд дол., щоб згорнути свої вимоги. В середині вересня прем'єр-міністр Олексій Гончарук повідомив про якийсь пошуку компромісу та про те, що врегулюванням питання з Коломойським опікуються особисто президент та голова його Офісу Андрій Богдан. Компроміс з олігархом передбачає великі бюджетні витрати й на цій ноті Україну у вересні залишила технічна місія МВФ.

Але з того моменту ситуація щодо "Привату" змінилися. Апеляцію на рішення ОАСК подав Нацбанк та суд повинен розглянути її 19 грудня. Міністр фінансів Оксана Маркарова заявила, що компенсація за ПриватБанк бюджетом не передбачена. Володимир Зеленський на початку листопада видав указ про невідкладні заходи щодо проведення реформ.

"Наша команда, уряд, НБУ, Фонд гарантування вкладів і я особисто докладемо всіх зусиль, щоб повернути кошти, витрачені на виплати вкладникам збанкрутілих і націоналізованого банків і на докапіталізацію державних банків через недобросовісних позичальників", - позначив Зеленський.

15 жовтня високий суд Лондона підтвердив, що в його юрисдикції знаходиться позов націоналізованого ПриватБанку до Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та шестьох компаній щодо замороження активів на загальну суму 2,6 млрд дол. У англійському суді держава хоче вибити виведені з "Привату" перед націоналізацією гроші в якості кредитів пов'язаним компаніям.

Але для спокою кредитора мало тільки судових планів та гарантій від Володимира Зеленського про те, що за "Приват" не сплатять відступних та не віддадуть назад. Потрібно закріпити законом, що гроші з бюджету не перетечуть в кишеню колишньому власнику. Під це готуються зміни в закон про Фонд гарантування вкладів фізосіб. Йдеться про обмеження прав колишніх власників на компенсацію та неможливість зупинити ліквідацію банку рішенням суду. Тексту законопроекту ще немає, але його чекають найближчим часом.

Глава комітету економістів України Андрій Новак каже, що закон про бюджет на 2020 року та прийнятий у першому читанні законопроект про ринок землі влада може внести в скарбничку і це додає деякого оптимізму в переговорах з Фондом. Але ось питання про ПриватБанк, яке дійсно знаходиться на першому плані, напередодні приїзду місії загострилось.

"Може випадково, а може й ні, з'явилосьт сумнозвісне інтерв'ю Ігоря Коломойського, в якому він заявив про можливість відмовитися від кредитів зарубіжних донорів та взяти гроші у Росії. На жаль, в сприйнятті кредиторів його особистість все ще не відокремлена від особистості президента", - нагадав Новак.

Але якість виконаного домашнього завдання не дає 100% впевненості в тому, що місія МВФ закінчиться угодою про нову програму. Хоча раніше були надії на те, що перший транш прийде ще до кінця 2019 р. Протенавіть якщо переговори затягнуться, й найближчими місяціями кошти від Фонду Україна не отримає, можна втриматися на плаву та впоратись з борговим навантаженням.

"Є золотовалютні резерви Нацбанку. Крім того, Мінфін може збільшити активність на ринку запозичень", - говорить Новак.

Хоча Мінфін поступово зменшує прибутковість облігацій внутрішньої державної позики, вона ще досить висока, щоб залучати нерезидентів - 14% по шестимісячних гривневих ОВДП.

"За великим рахунком, програма з МВФ нам не потрібна, - вважає директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Це піар та ніхто не може пояснити, навіщо вона нам потрібна. У нас зараз ревальвація гривні, а не девальвація, а сума, про яку найчастіше говорять, взагалі абсурдна - навіщо нам 4 млрд дол.? МВФ не готовий визнати свою поразку в тому, що його поради помилкові. Тому тривають переговори".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^