Право на страйк, обов'язкова пеня та драконівські штрафи: як хочуть карати за затримку зарплати?

03 вересня 13:54

Право на страйк, обов'язкова пеня та драконівські штрафи: як хочуть карати за затримку зарплати?

03 вересня 13:54

У Мінекономіки штрафи за затримку зарплати хочуть істотно підвищити, а натомість трохи спростити нарахування інших виплат. Розбираємося, як в уряді придумали карати за зарплатні борги і чому для працівників це не так добре, як може здатися на перший погляд?

Зміст

Терпіти, чекати та як і раніше виконувати свої обов'язки, навіть якщо зарплату затримують на непристойні терміни. Саме таку долю законодавство передбачає для працівників на підприємствах-боржниках. Звичайно, вони можуть звільнитися, і з ними мають розрахуватися, хоча в цих випадках виплати розтягують на невизначений термін. Але якщо є примарна надія на те, що роботодавець вибереться з фінансових проблем, або йти нікуди, доведеться тягнути лямку.

Якщо на роботу не з'явитися, не має значення, є заборгованість із зарплати або її немає, то світить звільнення за ст. 40 Кодексу законів про працю за прогул (тобто відсутність на робочому місці більше трьох годин).

Тепер в Мінекономіки розробили законопроект, який може внести в КЗпП нову статтю 115-1, де буде прописаний план легального страйку для працівників, яким заборгував роботодавець.

Пропонують ставити час Ч - зарплата затримується більше, ніж на 15 календарних (не робочих) днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата. І під затримкою передбачають також виплату менше половини нарахованої зарплати. Коли часовий поріг буде подоланий, у працівника з'явиться право тимчасово припинити виконання роботи і не виходити на робоче місце. Повернутися потрібно буде наступного дня після того, як зарплату виплатять.

Про свій страйк людина повинна попередити за два дні до його початку в письмовому вигляді. В цьому випадку страйк прогулом вважатися не буде, і він не стане підставою для дисциплінарної відповідальності. Начебто і можна плескати в долоні від радості, але насправді ця норма - тривожний дзвіночок для працівника. Роботодавець точно візьме на олівець найрішучіших, і після виплати платні у нього вже буде готовий "чорний список" на звільнення.

Є і другий тривожний дзвіночок. У КЗпП хочуть прописати зобов'язання роботодавця за час простою платити компенсацію, і розміру зарплати вона не відповідає. Виплата повинна складати дві третини від тарифної ставки встановленого окладу і пропорційно періоду, на який робота припиняється. Тобто якщо фінансові проблеми тимчасові, а працівник оголосить страйк, то виплату йому цілком законно уріжуть. Зате в проекті прописують, що за кожен день прострочення, роботодавець повинен буде виплатити працівникові пеню в розмірі облікової ставки Нацбанку в розрахунку на рік (зараз облікова ставка - 8%).

Природно, безкарно піти в стан законного страйку зможуть не всі. У проекті хочуть уточнити, що він заборонений, якщо загрожує життю і здоров'ю людей (тобто лікарям не світить), навколишньому середовищу (співробітникам служб надзвичайних ситуацій теж), аваріями, катастрофами, епідеміями, епізоотіями та заважає ліквідації їх наслідків. З-під загальних правил випадають критичні важливі підприємства, медустанови. Окремо в Мінекономіки прописують заборону на тимчасове припинення роботи для органів прокуратури, судів, ЗСУ, органів держвлади і місцевого самоврядування, правоохоронців. Крім технічного і обслуговуючого персоналу.

Нові правила начебто і дають більший простір для того, щоб працівникам показати своє невдоволення. Але він далеко не безмежний - важелі у роботодавця залишаться. Тому скоріше вони додають взаємовідносинам нервозності. Але її градус наростає з іншою нормою, яку зробили центральною в законопроекті.

"Виникає необхідність зміни політики щодо встановлення відповідальності роботодавця, зокрема передбаченої статтею 175 Кримінального кодексу України за невиплату заробітної плати, шляхом підвищення розмірів штрафів за рахунок встановлення покарання за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення", - витіювато констатують в Мінекономіки.

Там скаржаться, що роботодавці заборгували своїм співробітникам зарплат на 3,3 млрд грн, і 80% боргів - на економічно активних підприємствах. Тому покарання вирішили посилити тим же законопроектом, і поправити найсуворішу статтю - в КК.

Зараз кримінальна відповідальність роботодавцю світить в тому випадку, якщо не виплачується вся зарплата безпідставно і умисно більше, ніж за один місяць. І від відповідальності звільняють в тому випадку, якщо гроші виплачують до того, як до неї притягнули.

У проекті хочуть уточнити, що уголовка світить і в тому випадку, якщо не виплачується не тільки вся зарплата, але і її частина. Також змінюються принципи штрафів:

  • просто навмисна і безпідставна невиплата - зараз штраф загалом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів (8500-17000 грн). Пропонують встановити від 400 до 800 мінімумів (6800-13600 грн), але за кожного працівника, якому заборгували;
  • якщо роботодавець не платить ще й через нецільове використання коштів, то зараз штраф загалом від 1000 до 1500 мінімумів (17000-25500 грн), а пропонують встановить від 800 до 1200 (13600-20400 грн) за кожного працівника.

Плюс прибрати норму про звільнення від відповідальності після сплати боргу із зарплати та до виконання рішення суду. Тобто драконівські штрафи в бюджет платити все одно доведеться, навіть якщо своїм працівникам начальник зарплату виплатив. Виходить, що норма не так вже прихильна до звичайних трудящих: державу не хвилюватиме факт погашення боргу перед ними, головне поповнити бюджет.

Але факт умисної та безпідставної невиплати зарплати ще потрібно довести. Тоді як далеко не всі роботодавці не платять, бо шкідники та набивають свою кишеню. Найчастіше у підприємства фінансові проблеми, тому й затримки. В цьому випадку адміністративна відповідальність у вигляді штрафу передбачена в КЗпП. Розміри цих санкцій в Мінекономіки не чіпають. За статтею 41 Кодексу про адмінправопорушення, роботодавцю за порушення термінів виплати зарплати загрожує від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів (510-1700 грн). Вдруге за рік, якщо не платять неповнолітнім, вагітним, одиноким батькам дітей до 14 років або дітей з інвалідністю - від 100 про 300 мінімумів (1700-5100 грн).

Негативні наслідки передбачити легко. Деякі роботодавці під загрозою штрафів, невідворотності покарання, навіть після виконання всіх зобов'язань, і зайвих нервів у зв'язку з легальним страйком, вирішать звільнити співробітників і платити їм в "чорну". Скільки таких набереться - можна тільки здогадуватися. Тому до батога держава і мала б видати пряник.

З 2003 р. діє нормативка Кабміну під пишною назвою "Порядок проведення індексації грошових доходів населення". В Україні зарплати збільшуються на індекс споживчих цін, але тільки в межах прожитмінімуму. Тобто в самій зарплаті переглядають тільки ту частину, яка йому дорівнює. Тому переважна більшість працівників цю індексацію і не помічає. Зате відчувають всі недоліки розрахунків бухгалтери та роботодавці: прожитмінімум зростає двічі на рік, індекс споживчих цін переглядається щомісяця.

Але порядок індексації діє тому, що передбачений законодавчо - в КЗпП (ст. 95) і законі про оплату праці (ст.33).

"Цей механізм був запроваджений в умовах складного соціально-економічного становища країни при гіперінфляційних процесах та значного знецінення грошових доходів населення, яке не могло бути компенсоване іншими механізмами державного регулювання. Водночас, в діючих умовах  контрольованої помірної інфляції він створює складнощі та є джерелом помилок і конфліктів, які не сприяють лояльності роботодавців до норм трудового законодавства", - говорять в Мінекономіки

Пропонують індексацію скасувати, і так зробити життя підприємств легше. Плюс прибрати вимоги у КЗпП (ст. 115) про те, що відпускні потрібно виплатити не пізніше ніж за три дні до відпустки. Залишать умови, що виплатити потрібно просто перед відпусткою. І викреслити зі ст. 121 Кодексу умову про те, що за час відрядження гарантується розмір оплати праці не нижче середнього заробітку.

Тобто цими невеликими пряниками в Мінекономіки планують компенсувати великий штрафний батіг для роботодавців. Але навряд чи вони потішать і врятують від тінізації ринку праці, якщо законопроект приймуть у такому вигляді.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^