Порятунок вкладників по-європейськи: чи підвищать гарантовану суму за депозитами до 100 тис. євро?

11 грудня 17:32

Порятунок вкладників по-європейськи: чи підвищать гарантовану суму за депозитами до 100 тис. євро?

11 грудня 17:32

У довгому списку європейських директив, під які Україна повинна переписати свої закони в 2019 році, є пункт про підвищення суми гарантування вкладу. Це ті гроші, які держава повертає вкладнику, якщо банк стає неплатоспроможним. Зараз встановлено планку на рівні 200 тис. грн. В Євросоюзі вона набагато вище - 100 тис. євро.

Стрибнути до такої позначки одразу нереально, але підвищувати гарантії доведеться. Про це не раз говорили в Фонді гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО).

Переглянути суму ще до кінця 2018 р пропонував екс-глава Фонду Костянтин Ворушилін. Пам'ятають про зобов'язання України перед ЄС і в нинішньому керівництві ФГВФО. Кілька разів плани озвучувала голова Фонду Світлана Рекрут.

"Ми вважаємо, що спочатку потрібно підвищити, наприклад, до 600 тис. грн", - заявив днями в своєму інтерв'ю виданню Мінфін замдиректора - розпорядника Фонду Андрій Оленчик.

Як з'явилася гарантія на 200 тис. грн?

У 2008 р. гарантовану державою виплату за вкладом підвищили зі 100 тис. до 150 тис. грн. У 2012 році прийняли закон про систему гарантування та, на тлі девальвації нацвалюти й глобальної кризи, планку підняли до 200 тис. З того моменту суму вже не переглядали.

Чому час підвищувати?

Перша причина - зобов'язання України щодо Угоди про асоціацію з ЄС. Гарантія на рівні 100 тис. євро непідйомна для України. Але до неї можна йти поетапно.

У серпні 2019 р. Світлана Рекрут говорила, що законопроект про поетапне підвищення готують, і до рівня 100 тис. євро (2,368 млн грн за нинішнім курсом) суму можуть підняти в 2027 р. В листопаді зробила уточнення - підвищувати можна протягом восьми років, отже європейського рівня можна досягти до 2029-2030 рр. Перше підвищення Рекрут обіцяла до кінця 2019 р. Але станом на початок грудня законопроекту в Раді немає.

З моніторингу "Пульс Угоди" (реалізація заходів щодо виконання Угоди про асоціацію з ЄС), прогрес з цього питання стоїть на нулі.

Друга причина - девальвація гривні та інфляція. Гарантію на рівні 200 тис. грн було встановлено, коли офіційний курс був 7,99 грн за дол. Зараз він втричі вищий - 23,68 грн. Інфляція за 2013-2018 рр. - плюс 104 процентних пунктів.

Третя причина - потрібно підвищувати довіру до банківської системи. В ідеалі, чим вище гарантована сума, тим спокійніше себе почувають вкладники. Тоді як велика банківська чистка довіру зруйнувала.

"Певна логіка у підвищенні є. Потрібно підтягувати гарантовану суму до реальних показників. Дивлячись від чого відштовхуватися. Якщо від інфляції - то підвищувати вдвічі, якщо від девальвації - то в три рази, - говорить експерт Інституту Growford Олексій Кущ. - Але є важливий нюанс. Є дослідження, які показують чітку кореляцію: чим вище гарантування вкладів з боку держави, тим нижче якість управління банками. За законом власники несуть відповідальність за зобов'язаннями банків. Але якщо знають, що значну суму вкладів гарантує держава, це розхолоджує менеджмент. В слабкій банківській системі підвищення суми може дати зворотний ефект: не призведе до різкого збільшення вкладів, але може знизити її надійність".

Які вклади гарантує держава?

Під гарантії підпадають вклади в банках-учасниках Фонду в розмірі від 10 грн до 200 тис. грн. Вибити більший обсяг теоретично можна, але на практиці складно. Коли банк банкрутує, вкладників 200 тис. + відносять до четвертої черги кредиторів та без активної судової діяльності з їх боку чекати відшкодування можна все життя.

Всього, станом на листопад, в банках-учасниках системи гарантування зберігається депозитів фізосіб на загальну суму 199,9 млрд грн в іноземній валюті та на 259 млрд грн в нацвалюті. Всього вкладників - 43 млн. У більшості сума вкладів менше ніж 200 тис. грн та більше ніж 10 грн, а у 400 тис. фізосіб розміри внесків перевищують 200 тис. грн.

Поки немає кризи і на тлі міцної гривні проблема гостро не стоїть. Але якщо станеться черговий виток девальвації, в зону ризику потрапляють в першу чергу валютні вкладники. За законодавством, депозити перераховують за офіційним курсом на день введення тимчасової адміністрації в банк, і вклади в інвалюті легко можуть перевищити 200 тис. грн, навіть якщо зараз і вписуються в цю суму.

Окремим рядком йде гарантування вкладів в Ощадбанку. Він не є учасником Фонду та згідно із законом про банки та банківську діяльність (ст. 57), держава гарантує фізособам всю суму вкладів. Але Верховна Рада вилучила "Ощад" зі списку об'єктів що не підлягають приватизації. Коли він перейде в приватні руки ще не відомо. Але разом з переходом закінчиться й період стовідсоткового гарантування. Поки що план такий: в липні 2020 р. Ощадбанк повинен стати членом ФГВФО.

Ще одне поповнення в систему гарантування приносить закон про "спліт". З 1 липня 2020 р. до Нацбанку переходить контроль над кредитними спілками та компаніям зі страхування життя. Після цього на кошти їх клієнтів-фізосіб теж будуть поширюватися гарантії ФГВФО. Поки що все на ту ж суму - 200 тис. грн. В Україні зі страхових компаній тільки лайфові можуть пропонувати накопичувальні пенсійні програми. Для накопичень на старість 200 тис. - скромна сума і гарантувати однозначно потрібно більший обсяг коштів.

"Класична система банківського гарантування не може працювати у випадку з пенсійними накопиченнями, - заспокоює Олексій Кущ. - Вони довгострокові, суми великі та жоден фонд їх не виплатить. З пенсійними накопиченнями має бути інша модель".

З вкладами фізосіб в ПриватБанку історія парадоксальна. У ньому зберігається 34% всіх депозитів фізосіб. У грудні 2016 р. парламент прийняв поправки до закону про банки та банківську діяльність і вкладникам державних "Привату" та Укрексімбанку теж обіцяли стовідсоткове покриття від держави. Але цей закон Петро Порошенко за час своєї каденції так і не підписав.

Розподіл депозитів фізосіб по групах банків

Дані Національного банку України

"60% вкладів зосереджені в державних банках, а з компенсацією в них ситуація невизначена. В Ощадбанку компенсують 100%. Після націоналізації ПриватБанку прийняли закон, що компенсація 100% поширюється на всі держбанки. Але він не був підписаний, - констатує експерт Інституту Growford. - Найцікавіше, що коли Порошенка про це питали, він говорив, що закон підписав, його адміністрація говорила те ж. Але якщо ми подивимося в базі, то редакція закону стара. Найцікавіше, що й в команді Володимира Зеленського цю ситуацію не прояснили. Проте питання важливе. Одна справа, коли гарантована після підвищення сума буде поширюватися на 40% вкладів (в приватних банках, - ред.), а інше, якщо ще й на ПриватБанк та Укрексімбанк. Розрахункові показники різко змінюються".

Чому гарантії так важко підвищити?

У ФГВФО колосальні борги перед Міністерством фінансів - 117 млрд грн, 50 млрд з яких - тіло кредиту. Гроші у Міністерства фінансів та у Нацбанку ФГВФО позичав для розрахунків з вкладниками під час банківської чистки. Під ринкові відсотки - 9,99-12,5%. Зараз ФГВФО домовляється з Мінфіном про реструктуризацію.

"Варіантів лише два – або Мінфін проводить реструктуризацію відсотків на прийнятних для нас умовах, а з тілом кредиту ми поступово розберемось. Або державі доведеться списати ці зобов'язання. Адже замість того, щоб сплачувати мільярди гривень відсотків державі, ми могли б спрямувати ці кошти на відшкодування збитків кредиторів і мати підґрунтя для збільшення граничної суми", - розповів Андрій Оленчик.

Хоча Україна має зобов'язання щодо Угоди про асоціацію та причини збільшити гарантовану суму, може з цим і не варто поспішати. Олексій Кущ каже, що підвищення навіть до 600-800 тис. грн зачепить невелику кількість вкладників:

"Послідовність повинна бути така. Спочатку вирішити, що з гарантуванням вкладів в держбанках. Вони є ключовими власниками ризиків. Друге - ресурсне наповнення ФГВФО, щоб не було повторення 2014 р. Потрібно змінити концепцію наповнення Фонду. Можливо, в нього варто перераховувати частину прибутку НБУ, включити туди Ощадбанк. Визначити кореляцію між надійністю системи і збільшенням суми. А тільки потім приймати рішення".

На думку експерта цьому і варто присвятити 2020 р., а не намагатися встигнути все зробити найближчим часом.

Глава правління Всеукраїнської громадської організації "Фінансова грамота України" Михайло Стрельников каже, що, з урахуванням боргів ФГВФО, будь-яку суму там можуть поки що тільки обіцяти. І основна причина відстрочки лежить у правовій площині.

"Досі юридично не врегульовано статус Фонду, - пояснює Стрельников. - Уже четвертий рік в Конституційному суді розглядається питання про конституційність закону про систему гарантування вкладів фізосіб, прийнятого в 2012 році. Подав заяву Верховний суд. Було одне очне засідання 26 квітня 2016 року і суд пішов у письмове провадження, де й перебуває три роки. На мій лист в офіс президента з питанням про розумні терміни розгляду, які передбачені європейською Конвенцією про захист прав людини, мені відповіли, що ОПУ не має права тиснути на Конституційний суд. Поки справа висить і статус Фонду не визначений, ФГВФО може розповідати все що завгодно".

Якщо закон визнають неконституційним, мова піде вже не про гарантовану суму 200 тис. грн, а про норми, які діяли до прийняття закону в 2012 р. - 150 тис. грн.

"Ми повертаємося до закону, який існував до цього і був більш прозорим, - говорить Стрельников. - Тоді кількість співробітників у Фонді була до 40 осіб, зараз вона становить 1,8 тис. співробітників з великими зарплатами. Якщо повернутися до попереднього стану, то тоді можна шляхом скорочення витрат підняти виплати по депозитах".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...