Половину проїдаємо: як відрізняють витрати європейців та українців і що це означає?

Половину проїдаємо: як відрізняють витрати європейців та українців і що це означає?
18 сiчня 14:04

Половину проїдаємо: як відрізняють витрати європейців та українців і що це означає?

18 сiчня 14:04

Євростат опублікував структуру видатків європейських сімей у перший пандемічний рік. Дані підтверджують, що пріоритети, продиктовані реаліями економіки, в Євросоюзі та Україні є різними: наші громадяни здебільшого витрачаються на їжу, а європейці – на житло.

Зміст

Найсвіжіші дані про структуру видатків європейських сімей у Євростаті подають за 2020 р. Це перший рік пандемії та карантинних обмежень. Статистика показала, що порівняно із 2019 роком європейці скоротили витрати на 8%. Аналітики вказують, що це безпрецедентне скорочення та урізали витрати сім'ї у всіх країнах-членах ЄС.

В Україні у 2020 р. порівняно з 2019 р. сукупні витрати домогосподарств також знизилися з 9670,2 грн. на місяць до 9523,6 грн., але на незначні 1,5%. При цьому споживчі сукупні витрати навіть зросли з 91,3% загальної структури до 91,4%. За рік найбільше зросли витрати на продукти харчування та безалкогольні напої – на 2,5 процентних пункти. У 2020 р. 48,1% видатків сімей були саме на їжу.

Структура споживчих витрат українських сімей

В Євросоюзі на першому місці у структурі споживчих витрат домогосподарств –житло, комуналка та паливо: 25,7% від усіх витрат. Найбільше на цю статтю йде у Словаччині та Фінляндії – 30,7% та 30,5% усіх витрат. Найменше – 15,5% – у Литві.

В Україні на житло, воду, електроенергію, газ та паливо у 2020 р. йшло 14,4% усіх витрат. Ще трохи, і наздоженемо Литву. Безпосередньо на оплату комуналки у нас витрачалося 12,9% усіх витрат у 2020 р., а у першому півріччі 2021 р. вже 16,2%.

Витрати європейців на їжу та безалкогольні напої в середньому – 14,8% усієї структури. Це друга стаття у середньому в ЄС. Але є чотири країни, де видатки на їжу перемагають витрати на житло, комуналку, оренду та паливо: Румунія, де на харчування та безалкогольні напої йде 26,4%, Литва – 21,7%, Естонія – 21,6%, Болгарія – 20 7%. Але жодна з країн ЄС навіть близько до українських показників не підбирається.

Така думка кілька років тому звучала від одного із колишніх міністрів соціальної політики. Але цифри вказують на те, що вона хибна. Споживання основних продуктів в Україні скорочується.

У Держстаті споживання продуктів рахують за десятьма їхніми видами: дев'ять – у кілограмах на людину на місяць, один, яйця, - за одиницями. У кілограмах рахують споживання м'яса, молока (і молочних продуктів), риби, цукру, рослинних жирів, картоплі, овочів (і баштаних), фруктів (а також ягід горіхів та винограду), хліба (і хлібопродуктів). У 2010 р. всього цього разом на одну особу припадало по 61,1 кг на місяць плюс 20 яєць. У 2019 р. вже 57,7 кг на місяць та 20 яєць. У пандемійний 2020 р. – 54,7 кг та 19 яєць. Тобто середній українець за десять років став їсти менше, причому практично за всіма позиціями.

З європейськими даними ми порівняємо дві дуже важливі категорії: овочі та фрукти. У 2020 р. середній українець на місяць споживав 3,7 кг фруктів, ягід, горіхів та винограду, тобто приблизно по 123 грами на день. Це вага одного яблука. Овочі та баштанні – 8,7 кг або 290 грамів на день. Це трохи більше, ніж порція салату у кафе чи ресторані.

Фруктів вживаємо стільки ж, скільки десять років тому, а ось споживання овочів скоротили на 8%. Тут враховуємо, що статистика виводить середній показник по країні: якщо хтось їсть кілограм овочів на день, то дві людини їх не їдять.

Європейська статистика йде іншим шляхом і рахує, скільки жителів ЄС їдять рекомендовану кількість порцій овочів та фруктів щодня (п'ять порцій та більше), скільки – від однієї до чотирьох порцій, а хто фрукти та овочі щодня не їсть. Останніх – 33%, тих, хто споживає п'ять і більше порцій – 12%, а у 55% населення ЄС у щоденному раціоні овочі та фрукти у кількості до чотирьох порцій.

11,6% витрат середньої європейської сім'ї – на транспорт. В Україні – 4% у 2020 р. та 3,6% у першому півріччі 2021 р. Відпочинок та культура у нас у 2020 р. забирали 1,5% усіх витрат, а у 2021 р. ми їх урізали до 1,4% У ЄС сім'ї витрачають на це 7,8%. На здоров'я там йде 4,6%, а в Україні більше, 5,7% у першому півріччі 2021 р. На освіту у нас йде 0,4%, а в Євросоюзі – 0,9%. На одяг та взуття європейська сім'я відводить 4,1% у структурі видатків, українська – 3,4%. На утримання житла в ЄС сім'я віддає 6%, в Україні – 1,8%.

Якщо оцінювати ще й доходи, то найпростіше йти в лоб та порівнювати середню зарплату. Хоча тут є нюанси. В Україні Держстат рахує її на підприємствах чисельністю від десяти осіб та виводить середній показник до вирахування податків. Найсвіжіші дані – за листопад 2021 р. і на той момент середня зарплата становила 14 282 грн. або 442 євро за нинішнім курсом. Середня зарплата у країнах Єврозони (19 країн) станом на березень 2021 р. – 1,9 тис. євро.

Для України, втім, цікаво вивести й інше порівняння. Основні витрати у нас – на продукти, а порівняти їх можна із мінімальною зарплатою. Чому, легко зрозуміти, якщо подивитися, який у наших домогосподарствах середньодушовий загальний дохід на місяць. Держстат зазначає, що у першому півріччі 2021 р. 60,1% населення отримували його на рівні нижче, ніж середній рівень загальних доходів. 56,3% – до 6 тис. грн на місяць на людину. Це розмір мінімалки до останнього підвищення.

Компанія Picodi провела своє дослідження по 64 країнах та вивела співвідношення витрат на основні продукти харчування до розміру мінімалки. Показник мінімальної зарплати взяли станом на січень 2022 р., у продовольчий кошик включили 8 кг овочів, 6 кг фруктів, 6 кг м'яса, 10 л молока, 20 шт. яєць, 1 кг сиру, 1,5 кг рису, десять буханокв хліба. Набір більш ніж скромний, і він "з'їв" 36% мінімальної зарплати після вирахування з неї прибуткового податку (18%) та військового збору (1,5%) – 1883 грн.

Серед 64 країн Україна посіла 47 місце за рівнем витрат (на першому місці – найменші витрати, а на останньому – найбільші) на продукти щодо мінімальної зарплати.

Думка фахівця

Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу:

- Це те, що називається паритетом купівельної спроможності. Він говорить про те, що співвідношення доходів населення та цін на продукти харчування в Україні та Європі дуже сильно відрізняється. Це говорить про те, що європейці за свою заробітну плату можуть купити продуктів набагато більше, ніж ми.

Співвідношення у витратах на продукти далі буде лише гірше. Тому що в ЄС цього року встановлюють нульову ставку податку на додану вартість на продукти харчування. Тобто вони витрачатимуть ще менше, а ми ще більше.

Введення в нас обмежень на торгову надбавку аж ніяк не впливає на величину витрат самих виробників продуктів харчування. Якщо фактичні витрати у них зростають, зростатиме і ціна товару. Якщо енергоносії за рік подорожчали вдесятеро, скільки б ви не запроваджували обмежень на надбавку, товари дорожчатимуть і надалі.

У чому особливість держрегулювання цін у нас та в Європі з Америкою? У нас держава намагається здешевити продукти харчування за рахунок бізнесу. Обмеження торгової надбавки – це удар по кишені рітейлу. Введення обов'язкового продажу 20% від видобутого газу приватниками на території України за фіксованою ціною – це удар по тим, хто його видобуває.

У Європі, коли запроваджують нульову ставку податку на додану вартість, реально зменшують доходи бюджету. У США, де населенню безкоштовно роздають продукти, у бюджеті виділяють на це щорічно 85 млрд дол. Принципова різниця між тим, що робить український уряд та уряд країн, на які ми рівняємося, у тому, що ми на здешевлення продуктів не витрачаємо жодної копійки. Усе переклали на плечі бізнесу. Це не правильно. Його функціонал не у виконанні соціальних завдань, а в тому, щоб заробляти гроші. Максимум, що він може – своєчасно та повною мірою сплачувати податки. Після цього він нікому нічого не винен.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^