Податок на перекази, підтвердження коштів та верифікація: які норми (не) наберуть чинності 28 квітня

24 квітня 15:57

Податок на перекази, підтвердження коштів та верифікація: які норми (не) наберуть чинності 28 квітня

24 квітня 15:57

28 квітня 2020 р. набере чинності закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Якщо простіше, то починають діяти нові правила фінансового моніторингу.

Це частина шляху з імплементації Україною стандартів плану BEPS. Це план дій по боротьбі з розмиванням податкової бази та виведенням доходів з-під оподаткування. План ще в 2015 році прийняла Велика двадцятка. Без імплементації у країни немає репутації надійного міжнародного партнера. Тому, як один з кроків, ухвалили "антивідмивний" закон.

Система фінансового моніторингу в Україні працює давно, але з 28 квітня правила змінюються. В основному для українців вони будуть неочевидними. Але є норми, які людей розбурхали.

Зокрема, з'явилася інформація, що перекази на суму понад 5 тис. грн підлягають оподаткуванню, походження всіх коштів, які переказують понад цю планку, потрібно підтверджувати, а будь-яка спроба дробити велику суму на перекази по 5 тис. грн буде припинятися. Розбираємося, наскільки виправдані ці побоювання і що в цілому зміниться в системі фінмоніторингу.

Зміст

Про те, що з 28 квітня перекази на карту будуть обкладатися податком на доходи (18%) та військовим збором (1,5%), інтернет гуде з середини зими. Тоді Нацбанк приводив свою нормативну базу у відповідність з "антивідмивним" та антикорупційним законодавством. Зокрема, прийняв постанову №13 про правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.

Правоохоронцям (ГПУ, ДБР, НАБУ) після змін до антикорупційних законів ще в 2019 р. спростили доступ до банківської таємниці при розслідуванні справ про незаконне збагачення. Постанова Нацбанку просто розписала деталі для банківської системи. 

Але, спираючись на зміни, деякі експерти та ЗМІ зробили висновок, що українці зобов'язані будуть платити податок на доходи фізосіб і військовий збір з усіх коштів, які надходять на карти.

Спочатку говорили про те, що доходи, які капають туди, кожному потрібно буде відобразити в наступній податкової декларації - до кінця квітня 2021 р. Потім інформація трансформувалась у моментальне оподаткування всіх карткових операцій.

До 28 квітня старт такого оподаткування прив'язали тому, що змінюється система фінансового моніторингу. Відповідно до неї, операції з переказу готівки на суму 5 тис. грн відбуваються за умови ідентифікації платника та одержувача.

У січні та лютому Державна податкова служба двічі спростовувала, що буде оподаткування особистих коштів на карткових рахунках та з’являються нові податки.

За Податковим кодексом окреслені об’єкт і база оподаткування ПДФО та військовим збором збору (ст. 163 та 164) і в них нічого не змінилося. У закон про банківську таємницю додаткові права ДПС на отримання інформації про кошти на рахунках також не вносили. Податківці, як і раніше, можуть отримати до неї доступ на підставі рішення суду (ст.62 закону "Про банки та банківську діяльність").

Тому і зараз, і після 28 квітня ПДФО та військовий збір фізособи сплачують після того, як самі вносять дані в свою декларацію (крім випадків, коли податки за них сплачують роботодавці з зарплати, банки з доходів з депозитів і т.д.). Та чи відображати в ній те, що капнуло на карту, вирішують теж самостійно.

В "антивідмивному" законі є порогова сума, які можуть збити з пантелику - обмеження при переказі готівки до 5 000 грн.

Щоб переказати до 5 тис. грн готівкою, не потрібна інформація (верифікація) про платника і одержувача. В першу чергу це його паспортні дані.

При операціях з переказом готівки на суму від 5 тис. верифікація вже передбачена. Деякі ЗМІ написали, що необхідно буде підтвердити й законність коштів. Але верифікація клієнта та підтвердження законності коштів не синоніми. Вимоги про останнє в законі немає (ст.14).

Переказ з картки на картку - вже верифікований, оскільки клієнти банку надали всю необхідну за новим законом інформацію при відкритті рахунку. А при отриманні товару з інтернет-магазину й оплаті готівкою або переказі через платіжну систему суми від 5 тис. грн потрібно буде пред'явити паспорт.

Законом зазначено, що, крім переказу готівки на суму до 5 тис. грн, необхідність верифікації не стосується таких операцій:

  • зняття грошей зі свого рахунку;
  • сплата податків, зборів, платежів, зборів на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування, штрафів, пені до державного та місцевого бюджетів, до Пенсійного фонду, на рахунки органів державної влади, місцевого самоврядування;
  • оплата комуналки;
  • переказ, якщо обидві сторони - суб'єкти первинного фінансового моніторингу (про них нижче);
  • перекази для оплати товарів і послуг за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ на всьому шляху проходження (без обмеження суми);
  • погашення кредиту на суму до 30 тис. грн.

Нацбанк у своєму листі №25-0006 / 18603 (від 13 квітня 2020 р.) дав банкам роз'яснення про те, яка інформація повинна супроводжувати перекази, готівкові та безготівкові, і як їх перевіряти. Банки, як уточнили в НБУ, самі можуть вибирати процедуру верифікації: повну віддалену або спрощену, але з певними лімітами.

Як банки будуть верифікувати клієнтів

Щодо порогової суми у 5 тис. грн при переказі готівки в законі є уточнення. Ідентифікація не потрібна, якщо банк не бачить зв'язку одного переказу з іншими фінансовими операціями на загальну суму понад 5 тис. Але якщо, наприклад, роботодавець дробить та переказує співробітнику зарплату "в конверті" понад поріг, то у банку є всі підстави заблокувати операцію.

Суб'єкт первинного фінмоніторингу в банку може й не помітити підозрілі рухи коштів. Але тільки в тому випадку, якщо, наприклад, немає істотних перевищень (клієнтів банків не дарма просять заповнити форму, в якій вказана вилка доходу). Але суб'єкти первинного фінмоніторингу зацікавлені в тому, щоб бути пильними, оскільки за порушення для них передбачені величезні штрафи.

На практиці поки через термінали просто не можна буде внести суму, що перевищує 5 тис. грн. А підозрілі для фінмону перекази блокують і зараз, та для розмороження банки запитують підтверджуючу інформацію. Але тепер буде ще й прив'язка до суми переказу готівкою.

Нацбанк обіцяє випустити оновлене Положення про здійснення фінансового моніторингу в банківській системі. "Антивідмивний" закон дає НБУ тримісячний термін для приведення в порядок нормативної бази, тобто до 28 липня 2020 р. В перспективі в Нацбанку розраховують на дистанційні технології та можливість ідентифікувати клієнтів без їх присутності. І для впровадження всієї інфраструктури планується дати перехідний період як банкам, так і небанківським фінустановам, які з липня 2020 р. підпадають під регулювання НБУ за законом про "спліт".

Після 28 квітня обов'язково перевірятимуть операції на суму понад 400 тис. грн в еквіваленті, тоді як зараз під моніторинг підпадають всі на суму понад 150 тис. Тобто поріг підвищують.

Перевіряти операції в обов'язковому порядку будуть за наявності чотирьох ознак, а не 17, як зараз, а це фіноперації:

  • з готівкою (внесення, переказ, отримання);
  • з переказу коштів за кордон;
  • політично значущих осіб, членів їх сімей, пов'язаних з ними осіб;
  • із зарахування, переказу грошей, видачу або отримання кредиту або позики, якщо одна зі сторін знаходиться або живе в державі, яка не виконує міжнародні рекомендації по боротьбі з легалізацією злочинних доходів. Також перевірятимутьь, якщо у одного з учасників операції є рахунки в банку, який зареєстрований в такій державі.

Але все це не означає, що контролювати й стежити за операціями на меншу суму ніхто не буде. Це роблять і зараз - існує система та суб'єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ). У них є зобов'язання перед Держфінмоніторингом з перевірки та оповіщення про підозрілі операції. Закон розставляє сітки СПФМ ширше.

По-перше, збільшується кількість суб'єктів первинного фінмоніторингу. До 28 квітня це банки, страховики, біржі, брокери, кредитні спілки, учасники фондового ринку, платіжні організації, системи, організації, які займаються переказами, організатори азартних ігор та лотерей. Також це нотаріуси, адвокати, аудитори, але в тому випадку, якщо вони не діють в рамках трудових відносин.

Після того, як закон набере чинності, до них додадуть бухгалтерів (зараз компанії, що надають такі послуги), податкових консультантів, індивідуально працюючих адвокатів (в тому числі бюро та об'єднання), постачальників послуг, пов'язаних з віртуальними активами, консультантів з купівлі та продажу нерухомості.

По-друге, збільшуються зобов'язання СПФМ. Взаємодією з Держфінмоніторингом опікуються окремі фахівці, які повинні перебувати на обліку, проходити навчання. Вони повинні проводити належну перевірку самих клієнтів, моніторити всі фінансові операції, з'ясовувати, наскільки кошти є законними та повідомляти в Держфінмоніторіг про підозрілі дії. Тепер вони також зобов'язані ділитися всією наявною інформацією (крім особистих даних), якою володіють, з Держфінмоніторингом за його запитом. Але в законі немає застереження, що всю інформацію передають на підставі рішення суду.

По-третє, за порушення СПФМ загрожують величезні штрафи. Зараз вони складають від 200 до 3 тис. неоподатковуваних податком мінімумів, тобто від 3,4 тис. до 51 тис. грн.

З 28 квітня карати будуть жорсткіше. Наприклад, за порушення при належній перевірці - до 12 тис. неоподатковуваних мінімумів (204 тис. грн); порушення при переказі коштів і віртуальних активів (дані про платника та одержувача) - до 10 тис. мінімумів (170 тис. грн).

За те, що організація і проведення первинного фінмоніторингу не будуть налагоджені належним чином, загрожує штраф розміром до 10% загального річного обороту підприємства, але не найбільше 7 950 тис. неоподатковуваних мінімумів (135,1 млн грн).

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^