Україна хоче впровадити "податок на Google". Навіщо він потрібен та чи подорожчає тепер підписка – відповідаємо на ТОП-7 питань

04 лютого 20:00

Україна хоче впровадити "податок на Google". Навіщо він потрібен та чи подорожчає тепер підписка – відповідаємо на ТОП-7 питань

04 лютого 20:00

Донедавна Google, Facebook та інші онлайн-гіганти вільно продавали в Україні свої послуги, не сплачуючи при цьому податки. Законопроєкт нардепа від "Слуги народу" Данила Гетманцева передбачає, що "інтернет-послуги" обкладуть ПДВ у 20%, і бюджет отримає додаткове джерело доходу.

Чому тоді навколо документа стільки суперечок? Чи зросте вартість підписки на Netflix та чи вдарить по бізнесу подорожчання реклами у Facebook? Чи правда, що таким чином "Слуга народу" намагається "закрити дірку в бюджеті"? Чи вплине глобально на наше життя "податок на Google"? Nash.live поговорив з експертами і відповідає на головні питання.

Зміст

Законопроєкт №2634 передбачає впровадження *ПДВ у розмірі 20% на електронні послуги *компаній-нерезидентів. Йдеться про те, щоб великі онлайн-сервіси та соцмережі, які отримують прибуток в Україні, платили з цього прибутку податок до українського бюджету.

За словами Гетманцева, зараз міжнародні компанії-нерезиденти не платять податки з електронних послуг, які вони надають в Україні. Через це бюджет втрачає великі суми. Нерезиденти, які продають послуги через Інтернет, знаходяться в більш вигідних умовах, ніж українські *компанії-резиденти.

У багатьох країнах вже впровадили спеціальні правила оподаткування електронних послуг ПДВ – такий механізм діє в Норвегії, Швейцарії, Туреччині.

"Можливо, це когось сильно здивує, але вже зараз міжнародні корпорації мають платити ПДВ з об'єкта. Причина – відсутність простого доступного механізму, який ми пропонуємо впровадити", – написав автор законопроєкту у себе в Facebook.

Це послуги, які українські користувачі отримують через Інтернет від іноземних онлайн-сервісів:

  • поставка зображень або текстів, фотографій, електронних книг і журналів (підписка на великі інтернет-видання та доступ до баз фотографій і зображень);
  • поставка аудіо, відео на замовлення, ігор, азартних ігор і послуги з участі у таких іграх (підписка на Apple Music, Google Music, YouTube, Netflix, платформа Steam);
  • доступ до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів;
  • використання хмарних технологій для зберігання даних (Dropbox, Microsoft OneDrive);
  • поставка програмного забезпечення та оновлень до нього, дистанційне обслуговування ПО і електронного устаткування;
  • рекламні послуги в Інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах (реклама в Facebook).

Важливо:

  • Зареєструватися платником ПДВ зобов'язані міжнародні корпорації, які за рік *заробили *понад 1 млн грн на території України. Якщо сума менше, це робиться добровільно.

"Не всі послуги, які поставляються в Україну, обкладаються цим податком, а лише великі постачальники. За дрібними постачальниками ганятися немає великого сенсу. Якщо я десь за якусь підписку заплатив фірмі 10 доларів і вони за рік зібрали 1000 або 10 тисяч доларів, вони все одно не зобов'язані платити податки за цими послугами", – пояснив Nash.live юрист юридичної фірми Jurimex Юрій Крайняк.

  • З 1 січня 21 року до 1 січня 23 року пропонується звільнити від оподаткування нерезидентів, які постачають програмну продукцію.

Буде створено спеціальний *електронний сервіс для платників ПДВ-нерезидентів. Вони мають зареєструватися і через свій електронний кабінет раз на квартал подавати спрощені податкові декларації.

Податок сплачуватиметься у іноземній валюті – на вибір платників. Тут же вони зможуть отримувати необхідну інформацію, оскаржити рішення податківців і отримувати повідомлення про штрафи.

"Гетманцев пропонує спрощену, дистанційну модель реєстрації через електронні сервіси. На нерезидентів-платників ПДВ не буде розповсюджуватися увесь цей жахливий *СЕА ПДВ з СМКОРами – блокуванням податкових накладних. Власне, людина просто буде сплачувати "в лобову", як при розмитненні, 20%. Все це роблять у цифровому вигляді – тобто представник компанії заходить, реєструється, отримує цифровий підпис", – пояснив Nash.live старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформ рмаціі В'ячеслав Черкашин.

Штраф за торгівлю електронними послугами на території України без реєстрації платником податків – 8500 грн. Здавалося б, таким гігантським корпораціям, як Google та Apple, простіше заплатити штраф і не возитися з деклараціями. Юрій Крайняк розповів, чому вони так не робитимуть:

"Великі сервіси стежать за своєю репутацією, у тому числі міжнародною. Тим самим Google, Apple простіше заплатити податки тут, в Україні, ніж потім у себе пояснювати акціонерам, чому вони вирішили не дотримуватися вимог українського законодавства, продаючи свої сервіси в Україні і не сплачуючи податки. Податкове правопорушення – це досить серйозне правопорушення в будь-якій країні. Ніхто не хоче, якщо він піклується про свою репутацію, бруднити її лише щоб не платити податки з прибутків, які він отримав".

Гетманцев в пояснювальній записці посилається на досвід Росії, де такий закон запрацював у січні 17 року:

"Встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичною практикою в іноземних державах, наприклад, в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії. З 1 січня 17 року Російською Федерацією був введений податок, який зобов'язав нерезидентів сплачувати податок на додану вартість з продажу на території РФ електронних послуг. З моменту введення податку на податковий облік стало 1580 компаній. До бюджету такими компаніями (B2C) було сплачено у 17 році – 9,4 млрд руб, в 18-му – 12 млрд руб, в I кварталі 19-го – 12 млрд руб (70% суми припадає на найбільші IT-компанії). Аналогічні податкові правила введені в Республіці Білорусь в 18 році".

В'ячеслав Черкашин каже, що нардеп поклав в основу законопроєкту білорусько-російську модель стягнення ПДВ.

"Система стягнення ПДВ у Європі має і погану, і хорошу сторону. Хороша в тому, що людина, яка зайшла на платформу *MOOS і зареєструвався, автоматично стає платником ПДВ у всіх 27 державах Євросоюзу. Їй не потрібно ходити до кожної податкової, наймати людей і у кожній країні отримувати сертифікат платника ПДВ. Це позитивна властивість системи, яка працює в Європі – "єдине вікно". Негативна – те, що Європа хоче, щоб податки платилися за місцем споживання, тобто кінцевим споживачем-громадянином ЄС. Коли вони у 15 році впроваджували цю систему, їх турбувало, що послуга не обкладається ПДВ ні там, де вона виробляється, ні там, де споживається, – і ці гроші осідають у великих корпораціях у вигляді прибутку.

У нас нічого нового не вигадали. Перебрали білорусько-російську модель, вона не найбільш вдала... Я підтримую власне принцип – з цих операцій має стягуватися цей податок – якщо ми йдемо в Європу, а в Європі є ПДВ і він стягується у такий спосіб. Навіть якщо ми зараз гіпотетично не впровадимо ПДВ, нам за кілька років все одно доведеться це робити, тому що якщо ми хочемо бути у європейській спільноті, нам доведеться синхронізувати сплату ПДВ".

"Можливо, я здивую тих, хто вангує підвищення цін на платні електронні сервіси нерезидентів, але теорія перекладання податку давно встановила, що непрямий, як, до речі, і прямий податок, перекладається зі споживача на продавця і навпаки залежно не від виду податку, а виключно від цінової кон'юнктури", – написав Гетманцев на захист свого законопроєкту у Facebook.

Економіст і підприємець Ігор Петриченко впевнений, що великі сервіси просто додадуть ПДВ до ціни товару – це означає, що все подорожчає на 20%:

"Google не буде змінювати свою цінову політику для України. Це (впровадження податку, – ред.) буде означати, що якщо сьогодні ви платите 1 долар, то завтра будете платити з ПДВ 1,2. Це не Facebook заплатить або Google, а ми, споживачі цих послуг. Google буде агентом, через якого ці гроші потраплять до бюджету.

Я спілкувався з хлопцями з Росії, які займаються (торгівлею, – ред.) на Amazon. Виходячи з російської практики, це буде означати зростання на 20% для кінцевого споживача. Для них усе просто подорожчало на 20%. ПДВ додається до тієї суми, яка сплачувалася раніше, ніхто нічого не перераховує", – сказав він Nash.live.

В'ячеслав Черкашин не виключає, що компанії можуть платити податок за рахунок свого прибутку. Але підвищення ціни – найімовірніший наслідок:

"Зворотний бік цього рішення (законопроєкту, – ред.) – офіційні цифрові послуги, які споживаються українцями, зростуть у ціні. Це прокляття непрямого податку – він завжди у тій чи іншій формі переноситься на споживача. Можливо, Google не захоче на території України піднімати ціни, з іншого боку, ми настільки маленька економіка в контексті клієнта Google! Можливо, вони й включать це до своєї вартості, можливо, за рахунок свого прибутку – не знаю, наскільки ми цікавий для них ринок. За класикою жанру – так, якщо мені підняли непрямий податок, я його просто включаю до ціни продажу і стягую з кінцевого споживача", – відповів він Nash.live.

Юрист Юрій Крайняк каже, що якщо ПДВ й додадуть до вартості послуги, то ціна не надто зміниться:

"В інших країнах постачальники послуг коректували вартість своїх продуктів таким чином, що якщо вона й змінювалася, то несуттєво. Якщо постачальник зацікавлений в тому, щоб його послуги не подорожчали, щоб не втратити клієнтуру, він відповідним чином скоригує вартість. Це питання його тарифної політики. Не думаю, що буде проблемою внести зміни до тарифів на програмні продукти. Але це рішення постачальників. Якщо вони вважають, що вони мають продаватися на 20% дорожче, вони можуть поставити на 20% дорожче – і ринок розсудить, хто більш правий, тому що в кожного продукту є більш дешевий або дорожчий конкурент".

1. Перший плюс – українські онлайн-сервіси, які зобов'язані платити 20% ПДВ, та іноземні, які ПДВ не платять, нарешті будуть у рівних умовах.

"Мова йде про зрівняння умов як для резидентів, так і для нерезидентів. Це абсолютно несправедливо, якщо в нас здійснюється одна й та сама діяльність, продаються одні й ті самі послуги, але залежно від того, резидент я чи нерезидент, у мене різні податкові наслідки. Якщо я здійснюю послуги зі Львова, це означає, що я сплачую 20% податку. Якщо я піду на 100 км західніше, до якогось Пшемисля, я вже можу не платити. В чому принципова і податкова різниця? Наші українські компанії свідомо роблять неконкурентними іноземним компаніям", – пояснює Юрій Крайняк.

Мінус у тому, що це, швидше за все, призведе до подорожчання послуг іноземних компаній – починаючи з підписки на Netflix і закінчуючи розміщенням реклами у Facebook. Ігор Петриченко бачить ще один негативний наслідок – законопроєкт вдарить по українцях, які торгують на західних онлайн-майданчиках.

"Мало хто знає про одну сторону: українців, які продають товари як фізособи на міжнародних майданчиках, збирають гроші на краудфандінгових платформах, як Indiegogo або Kickstarter. Лише на Etsy понад 6 тисяч українських магазинів. Сьогодні українське законодавство не дає цим людям можливості працювати у легальному полі.

Якщо це велика компанія, виробник або експортер, – це одна історія, але йдеться про українців, які торгують невеликими обсягами – вони як фізособи не можуть відкрити ФОП з КВЕДом для торгівлі на Amazon, наприклад. Західний ринок працює не так, як в Україні. Там маркетинг – найголовніше. І витрати на рекламу можуть сягати божевільних відсотків від вартості товару. Якщо говорити конкретно про Kickstarter, там вважають хорошою конверсію 1 до 3. Ви витрачаєте 1 долар на рекламу для того, щоб отримати 3 долари залучених коштів. Якщо ми впроваджуємо ПДВ, коефіцієнти змінюються – буде 1 до 2,5, і ми просто втрачаємо конкурентоспроможність. Якщо людина має бюджет у 10 тисяч доларів, раніше вона могла залучити 30 тисяч доларів з таким рекламним бюджетом. У разі ПДВ це буде 25 тисяч доларів. Але суть в тому, що ці гроші потім повертаються до України – тобто питання буде стояти, залучить ця людина 25 тисяч доларів чи 30", – говорить він.

2. Другий плюс – після введення податку збільшаться *надходження до бюджету.

"Чому держава взагалі відмовляється стягувати податки, хоча це роблять дуже багато розвинених країн? В ЄС є податок на такі послуги, і нічого страшного не відбувається. Скільки я спілкувався з представниками таких компаній – вони дивуються, чому ми не стягуємо з них ці податки. Вони кажуть, мовляв, в нас резервуються ці гроші, тому що ми практично в усьому світі їх платимо. Україна не хоче їх брати – ну то не хоче. Отже, відмовляючись брати ці податки, ми робимо Google багатшим, ніж він і так є. Але хіба це завдання державної політики – робити так, щоб в Google було ще більше грошей, а державний бюджет просто від них відмовлявся?", – міркує Юрій Крайняк.

Ігор Петриченко підрахував, що бюджет отримає максимум 1 млрд грн. Він називає ще один мінус – Україна знову збільшить фіскальне навантаження.

"Росія за 18 рік завдяки цьому податку зібрала 12 млрд рублів в бюджет. В Росії населення майже в чотири рази більше, отже, ми отримаємо близько 3 млрд рублів – це десь 1,4 млрд грн... думаю, бюджет в найкращому випадку отримає додатковий 1 млрд грн.

Ми живемо у країні, де 43-44% ВВП – витрати держави. Держава так чи інакше вилучає з економіки у вигляді податків та іншого 43-44%, і чиновники щодня кажуть, що цього мало, давайте ще з когось щось здеремо. У нас більше 1 трлн гривень – витрати лише бюджету, не рахуючи Пенсійний фонд. Сумарно майже 1,3-1,4 трлн грн – це витрати. Ми 1 млрд додали. То й що? Ми створили купу проблем компаніям, які будуть змушені подавати декларації. Ми створюємо проблеми людям, які використовують цей продукт як фізособи для просування наших товарів, і зрештою збираємо 1 млрд грн.

Можна збирати й 60-70% ВВП до бюджету, – проблема в тому, що так економіка не зростає. Все одно ми забираємо гроші в економічно активного населення і кажемо, що це європейський досвід. Заможна Європа дійсно може дозволити собі будь-які податки, і ми знаємо, чим це закінчується – усі виробництва зараз відкриваються в Азії, бізнес біжить туди, де менше податків. Бізнес не йде туди, де сидять Гетманцеві та кажуть – давайте ви заплатите більше", – вважає він.

3. Третій очевидний плюс – законопроєкт приведе до ладу норму про сплату ПДВ, яка існувала раніше, але не працювала через те, що не було такого механізму:

"Якщо хтось продає підписку на сервіс, на фотобанк, в Україні, ця операція має обкладатися податком незалежно від того, хто це продає. Якщо я, наприклад, буду купувати фотографію з паперовим фотоальбомом, вона буде проходити через митний кордон – і в такому випадку я сплачу цей податок. Але якщо вона проходить через митний кордон без операції митного очищення, в такому випадку я не плачу. Я отримую практично те саме, різниця хіба що в тому, яким шляхом воно приходить до мене. У чому логіка такої ситуації, я пояснити не можу", – каже Юрій Крайняк.

Черкашин підкреслює, що законопроєкт Гетманцева зачіпає низку нюансів, які взагалі не згадуються в українському податковому законодавстві. Але робить це однобоко – адже за ПДВ автоматично потягнеться податок на прибуток, і все може закінчитися тим, що Google доведеться відкривати представництво в Україні.

"Законопроєкт не висвітлює інше питання: якщо я отримаю ПДВ, відповідно, за місцем отримання тягнеться податок на прибуток. Це прибуток, отриманий в Україні, відповідно, виникають нюанси з податком на репатріацію і загалом з податком на прибуток. Законодавець це питання чомусь не захотів висвітлювати.

Якщо іноземець починає вести в Україні будь-яку господарську діяльність – дистанційну чи ні, – за українськими законами він зобов'язаний відкривати представництво – тому що там, де ПДВ, тягнеться й податок на прибуток. А податок на прибуток – лише через офіційно зареєстрованого представника. Вони торкнулися цієї теми в комітеті, але не розуміють наслідків. Все закінчиться тим, що Google доведеться відкрити дочірнє підприємство в Україні.

Якщо я податківець і я бачу госпдіяльність в Україні – а про це свідчить сплата ПДВ – я зобов'язаний їм сказати, мовляв, хлопці, ви ж тут прибуток отримуєте! ПДВ – чудово, дякую. А тепер покажіть декларацію з податку на прибуток, отриманий в Україні".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^