Паї на продаж: яким повинен бути ринок землі?

05 серпня 13:24

Паї на продаж: яким повинен бути ринок землі?

05 серпня 13:24

Намір команди президента Володимира Зеленського відкрити ринок сільгоспземлі в Україні оголосили відразу два її представника. Перший номер у списку партії "Слуга народу" Дмитро Разумков озвучив це як один з реформаторських кроків. Але не уточнив, коли саме вирішать питання, адже перед цим потрібно підготувати законодавство і обговорити потенційні проблеми.

Більш точні календарні терміни змалював заступник голови Офісу президента Олексій Гончарук. За його словами, команда розуміє, що якщо не почати земельну реформу в цьому році, далі буде складно.

Терміни дійсно підтискають. Мораторій на продаж діє з 2001 року, але він не безстроковий і щороку Верховна Рада його продовжує. Зазвичай рішення ухвалюють в грудні, тому у нової Ради буде близько трьох місяців, щоб або ухвалити основу для ринку і скасувати мораторій, або заморозити ситуацію в нинішньому вигляді.

Можна тільки гадати, якою бачить реформу влада - тез і планів там не оприлюднили. Nash.Live з'ясував у експертів, яким повинен бути ринок і як не повторити помилки, яких колись припустилась влада в інших країнах?

Віктор Суслов, екс-міністр економіки:

- Команда Зеленського активно проголошує ідею відкриття ринку землі, але в найзагальніших рисах. Йдуть різні трактування, а там нічого не роз'яснюють. Можливо, вони припускають продаж землі не українцям, а іноземцям і не переймаються тим, що не буде українських фермерів і великих господарств, а все скуплять іноземні транснаціональні корпорації.

Є відчуття популістського гулу: продамо, з'явиться ринок, земля буде предметом застави по кредитах, це дасть можливість селянам набрати позик і вони заживуть. Але немає навіть концепції.

Є дві теми. Перша - дозволити продаж паїв, що належать нашим громадянам, які отримали державні акти на землю. Друга - не стільки цікавлять паї, скільки хочуть продати 10 млн га землі, яка належить державі. Це дві різні концепції і немає відповіді. Можливо, передбачається і те, й інше. Але ось що потрібно відзначити.

Чверть світових чорноземів, які знаходяться в Україні, представляють привабливий об'єкт для покупки. Відомо, що протягом багатьох років представники різних іноземних компаній мають в Києві свої офіси і чекають початку продажу. Але відомо, що у нас досі ще не реформована і вкрай корумпована судова система.

У питаннях землі висока напруженість і велика кількість рейдерських захоплень. Можна припускати, що якщо почнеться оформлення продажу землі, загони рейдерів будуть сильно тиснути на власників паїв, змушуючи їх продавати їх за безцінь. До реформування і впорядкування цієї ситуації ми навряд чи можемо створити ринок.

Корупція явно не подолана. Якщо почнеться масований продаж державних земель, то ми знаємо, як відбувається приватизація: з порушеннями і корупцією. Можливо, що в результаті дій корумпованих чиновників ці землі будуть продані не тим, за безцінь і хабарі.

Не все врегульовано із земельним кадастром. Потрібно хоча б завершити інвентаризацію і впорядкувати кадастр, щоб уникнути зловживань.

Якщо команда Зеленського хоче переходити до реальних дій і зацікавлена в тому, щоб припинити струс повітря, вона повинна привести в порядок наші земельні відносини і реєстри, підготувати земельне законодавство.

Нагадаю, що Україна ще в 2016 році згідно з меморандумом з МВФ і в рамках програми розширеного фінансування повинна була ухвалити закон про обіг земель сільгосппризначення. Він досі не прийнятий. Команді президента потрібно його доопрацювати або розробити, перш ніж кричати про продаж. Потрібно внести законопроект у Раду, провести широке громадське обговорення. Він повинен містити всі основні норми, пов'язані з регулюванням продажу земель. До того робити заяви щонайменше безвідповідально.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- В законодавстві про ринок землі повинно бути як мінімум три головні запобіжники, обмежувачі для того, щоб він не мав ризиків, небезпек, не викликав суспільного обурення.

Перший запобіжник: купити землю сільськогосподарського призначення може тільки громадянин України. Ця норма повинна бути як мінімум перші п'ять років від запуску ринку.

Другий запобіжник - максимальна площа, яку може придбати одна людина — громадянин України.

Третій запобіжник - максимальна площа всіх земель сільськогосподарського призначення, які можуть бути в обороті на ринку. Там повинні бути не всі 100% земель. Мають бути землі резерву - як державні, так і місцеві, екологічні наділи навколо річок, водойм и т.д.

Не має принципового значення, чи відкривати ринок землі тільки для фізичних осіб, а вже згодом для юридичних, чи одразу для всіх. Єдине, що доцільно ввести такий обмежувач: придбати землю можна тільки після декількох років оренди. Наприклад, перший мінімальний етап - сім років, щоб побачити, чи працює господарство на землі відповідно до аграрних стандартів, чи не виснажує землю. Якщо працює нормально, то другий етап - на 15 років. Якщо після цього параметри грунтів не погіршуються, тоді можлива купівля.

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства:

- Ринок сільськогосподарської землі потрібно відкривати, оскільки нинішня ситуація є неприпустимою. Вся земля захоплена латифундистами. Використання латифундій - головне джерело ренти для функціонування і максимального збагачення всіх кланово-олігархічних груп. Це хижаки, які просто качають ресурс. Землю не відновлюють, не думають про її реновацію та рекультивацію. Вони формують по суті феодальні відносини, але не створюють основи для роботи вільного селянина і фермера. 90% земельних наділів і паїв знаходяться у них в оренді.

Перше, що потрібно зробити - відкрити кадастр. Потрібно зрозуміти, у кого і скільки землі знаходиться у власності. Друге - зрозуміти, у яких латифундій земля знаходиться в оренді. Третє - визначитися з тим, що іноземцям земля не продається. Ні фізичним, ні юридичним особам. Кінцевий бенефіціар повинен бути громадянином України. Четверте - обмежити продаж землі за обсягами. Тут може бути різниця по площі та, наприклад, в Дніпропетровській і Херсонській областях обсяги можуть бути більшими, а в Карпатах - меншими. П'яте - повинні бути жорсткі умови виведення землі з-під сельхозобработкі. Купувати може тільки той, хто її обробляє. Невиробник не повинен і близько підходити до покупки землі.

Далі беремо досвід Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Австрії. Дивимося як у них: беремо краще, аналізуємо проблеми.

У Польщі є негативні приклади. Було скуплено землю фірмами, власниками яких через офшори були іноземці. Деякі речі вони прогавили. У Чехії латифундисти захопили величезні території, з'явилися мільярдери, які захоплюють політичну владу, той же Бабіш (Андрей Бабіш - голова уряду Чехії, власник агрохімічного холдингу Agrofert, - ред.)

Дуже ефективна Австрія. Там не можуть купувати землю іноземці, хороша модель лісового господарства і відмінно створено модель фермерського господарства. Фермери можуть об'єднуватися в кооперативні форми, які добре структуровані, плюс є підтримка. В Угорщині теж є схожі та хороші моделі фермерських кооперацій. Вони можуть купувати засоби виробництва для вищої переробки - молочні заводи і модулі, біоенергетичні модулі для виробництва комбікормів.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Новини партнерів

Загрузка...