"Опалювальний сезон – це та сама ескалація": головне про економіку з прес-марафону Зеленського

26 листопада 17:39

"Опалювальний сезон – це та сама ескалація": головне про економіку з прес-марафону Зеленського

26 листопада 17:39

26 листопада Офіс президента організував пресмарафон Володимира Зеленського. Його присвятили екватору його терміну на посту та, посилаючись на карантин, провели в обмеженому форматі. Свої питання змогли поставити лише три десятки ЗМІ.

Відповідаючи на одне із питань, президент сказав, що задоволений результатом зробленого: земельною реформою, інфраструктурною реформою, цифровізацією. Але нагадав, що на виконання всіх обіцянок у нього все ж таки п'ять років, а не 2,5 роки.

Хоча порядок денний диктував теми, в основному, військові та політичні, економіці та економічним темам теж знайшлося місце. Ми зібрали головні тези президента.

Зміст

Інфраструктурна реформа сьогодні найбільша и найвдаліша за 50 років. Я вважаю, що це прогрес… Вважаю, що прибутковою стала "Укрзалізниця". Аеропорт "Бориспіль", "Укрзалізниця", порти стали прибутковими. Це деолігархізация. Ми розуміємо які люди, і не тільки представники олігархів, а колишні чиновники, службовці, були всюди. Всюди їхні щупальця. Сьогодні ці напрями прибуткові. Люди не бачать цих речей. Караул: енергетична криза, коронавірус, вмирають люди. І цього не бачать. Багатьох перемог. Я щоденно приймаю сто рішень: правильних, неправильних, нажаль, помилкових. Але я їх приймаю. Але є результат: люди їздять. Що до ковіду: є ліжки. 90 тис. ліжок – було 5 (тисяч, - ред.)

Розділення "Укрнафти" - це вихід зі складної судової ситуації, про як мені доповідав пан Коболєв… Всі говорили про це. Що там є заборгованість "Нафтогазу" перед "Укрнафтою". Хтось же так зробив, що Ігор Валерійович є партнером із державою "Укрнафти". Це було ще до нас і до мого попередника.

Питання розділення було давно, воно не вирішено. Коболєв мені казав і, здається, Вітренко підтверджував, що якщо не буде розділення, буде велика вірогідність, що компанії, які володіють "Укрнафтою", можуть виграти суд. Тому що державна заборгованість була декілька мільярдів використаного газу і не сплачено було гроші від НАКу до "Укрнафти".

Я знаю, що у нас в бюджеті немає грошей, щоб платити будь –кому, включаючи компанію чи Коломойського… Які там судові справи – я цим не займаюсь. Щодо союзництва з Ігорем Валерійовичем Коломойським, ми з ним не проводимо ніяких союзницьких розмов і не проводили вже дуже-дуже довгий час. Я думаю, два роки.

Олег Ляшко в одному з ефірів сказав с першого числа буде воєнний стан. Для чого він це сказав? Він розуміє, що відбувається з людьми? Він розуміє, що відбувається з ринками? Я не хочу про такі деталі говорити, тому що люди можуть не сприйняти цю інформацію. Є залучення коштів. Мінфін виходить на міжнародні ринки, щоб залучити кошти. Де? Коштів немає. Чому? Люди бояться. Інвестори починають уходити. Після фрази "военное положение" ціна паперів держави просто падає через те, що ЗМІ показують: енергетична криза. Нічого не буде, опалення не буде, буде майдан. Друге – буде воєнний стан. А як можна жити? Як буде зростати ВВП? Це цінності. Я боюсь вкладати гроші.

Ви знаєте, що теплова генерація державі належить менше, ніж приватним структурам? Ви розумієте, що відповідальність за закупівлю вугілля лежить на приватних структурах так, як і на державних структурах? Ви ж розумієте, що це солідарна має бути робота.

Якщо ми з тією чи іншою країною погано, і вони не можуть вам офіційно вугілля продати, то приватна структура має підключитися, допомогти закупити. Якщо я домовляюсь на вищому рівні зі США, щоб припливло сюди 11 кораблів вугілля, то я кажу: "Нам давайте, а ДТЕК не давайте"? Цього близько немає. Я говорю: "Нам треба". У нас опалювальний сезон у нашій країні, хоч теплова генерація генерується і приватними компаніями, і державою. Це називається об'єднані зусилля. Вугілля ж імпортувалося із РФ. Якщо у нас не вистачає електрики, ми маємо імпортувати електрику… Як не можна (імпортувати електрику з Білорусі, – ред.)? Вугілля з Росії не йде, там "Північний потік" блокується. Що має робити держава?

Я не вважаю, що це червоні лінії для великого бізнесу. Я вважаю, що це червоні лінії для будь-якою людини. Тому що у нас вільна країна і не треба на думку людей впливати завдяки тому, що у тебе щось є. Наприклад, у тебе є контроль над великою кількістю людей завдяки великій кількості підприємств. Ти не можеш казати їм не голосувати за ту чи іншу людину, не давати за це заробітну плату чи затримувати її… Ти не маєш права фінансувати страйки…. Третє, ти не маєш права купувати депутатів… Ось і все.

Якщо немає впливу – супер. У нас є такі багаті люди. Це круто. Ну, давай робочі місця, розвивай. Держава зацікавлена, тому що сьогодні знайти інвестиції в державу, міжнародні, дуже складно. А внутрішні інвестиції є, гроші є. Потрібно реінвестувати. Говоримо про податкові пільги. Ок. Говоримо про структуру. Складнощі в нас є з МВФ щодо податку на виведений капітал. Але тим не менш можна показати інші речі, щоб більше інвестували.

Як кажуть, на руках у деяких людей 10-20 млрд. Ми іноді очікуємо підтримки від МВФ. Хочу, до речі, подякувати. Домовились, слава богу, підписали, отримали транш. Але іноді ми очікуємо ці гроші, а вони є в державі, є у людей, які є громадянами України. Чому ні?

Але будувати свою окрему державку всередині держави України – це на все впливає. Якщо тебе щось не влаштовує, ти в будь-який момент можеш перекрити кисень державі, окремому міністерству, сказати, як потрібно, погрожувати, що завтра буде енергетична криза, просто припинити, наприклад, опалення окремої домівки чи селища. Ти не маєш права шантажувати народ України. Відповідальними за зрив опалювального сезону повинна бути держава і ти. Ми ж з тобою разом. Це вихід. В чому питання? Хтось сказав, що забере власність? Хтось сказав, що не можна новини, що забере телеканал? Ніхто цього не говорить. Будьте великим бізнесом, заробляйте гроші.

У нас контракт до 2024 року. Ми за продовження транзиту. Ми сказали, що, окрім нашого контракту, ми готові збільшити транзит, дозволяють наші потужності. Я вважаю, що це у нас був вдалий крок. Ми сказали: давайте знижувати собівартість транзиту, буде менше, ніж у інших потоків. Ми готові, але Росія на це не пішла. Я чув риторику з російської сторони, що вони готові на продовження контракту про транзит. Окрім цих заяв, я нічого не бачив. Предметних зустрічей між нашими людьми, НАКом, наприклад, і "Газпромом", не було.

Я задоволений сьогодні, нарешті, Юлією Свириденко. Першим віце-прем’єром . Я вважаю, що у нас нарешті з’явилась міністр економіки. Я так вважаю на сьогодні. Я вважаю, що вона порядна людина.

Я не маю права втручатись в операційну роботу НБУ. В принципі, я не маю права порушувати незалежність Національного банку. У мене немає цих повноважень. І навіть тоді, коли, як ви казали, втручався в ситуацію (влітку, коли було кілька звільнень в НБУ, були повідомлення, що президент зустрічався зі звільненими та виказував незадоволення головою НБУ Кирилом Шевченком, - ред.), коли до мене звертались люди з проблемою, я повинен відповісти, принаймні допомогти, загасити тимчасово пожежу. Я вважаю, що те, що я зробив – я погасив тимчасово пожежу, яка призвела не до зміни керівництва НБУ, стабілізувала ситуацію з курсом, призвела до підписання меморандуму і отримання траншу від МВФ…

Мені потрібен був результат. І не тільки мені. Він потрібен був міністру фінансів, прем’єру Шмигалю, він також дуже якісно діяв у ситуації…  Ми повинні показати стабілізацію, нормальний інвестиційний клімат, щоб не уходив інвестор з ринків. Підписали меморандум з МВФ і, крім траншу, очікуємо 2,2 млрд дол. навесні...

Я слухаю, а далі все просто. Не знаєш як поступити, дій за законом. Дивишся на ризики. Ситуація в НБУ влітку була кризова, з точки зору кадрів. Я думаю, і МВФ звернув на це увагу в меморандумі (в оновленому меморандумі з МВФ вказують на погіршення кадрової ситуації в Нацбанку, -ред.), там не про особистість: хлопці, зверніть увагу, з кліматом в НБУ не дуже. Я розумію, про що вони, я заспокоїв ситуацію наскільки міг. Я ж не гуру. Тому щодо ризиків, то сьогодні ситуація, яка в нас є, а у нас економіка, опалювальний період, гроші, ринки, така, що все має бути в тому форматі, в якому є. Це моя думка. Потім, коли ми пройдемо цей період, будемо розбиратися із проблемою.

Незважаючи на те, що ми самостійна держава, нажаль ,ви знаєте, що наша економіка залежить від важливих грошей. До МВФ приєднуються всі інші. Це як прапор, на який всі дивляться. Допомога Світового банку, ЄБРР тощо. Вони на це дивляться. Якщо щось загрожує нашій програмі з МВФ – великі проблеми. Важливо нашим громадянам розуміти, що програма з МВФ – це не просто брати гроші. Це співпраця в багатьох напрямках: реформах, спеціалістах тощо. Ми можемо вийти на той момент, і про це знає МВФ, коли Україні будуть не потрібні ці гроші. Але ми будемо співпрацювати. Прапор – це не гроші, а декларація того що у нас предметні стосунки.

У нас є контракти, 11 кораблів йдуть (з вугіллям, - ред.). В грудні, здається, додаткові контракти щодо вугілля. Нашого вугілля не вистачає, ми маємо імпортувати. Ми не імпортуємо вугілля з Росії та Казахстану, нажаль… Питання щодо вагонів, яких немає. Вихід – це кораблі.

Що стосується газосховищ, у нас ситуація краща, ніж була у будь-який рік, що була с 2014 по 2018 роки. Не хочеться через затримку вугілля палити газ. Це буде дуже дорого коштувати… Наша задача, щоб не було відключень. У нас "Енергоатом" працює, як ніколи не працював: 13 блоків атомки з 15 працюють. Дай бог, щоб все було добре. Ми їх додатково охороняємо. Тому що знаємо, що всі хочуть зробити, щоб сьогодні була енергетична дестабілізація в Україні. Тимчасово щось може бути, тому що можуть бути технічні проблеми, якісь блоки можуть уходити в ремонт, деякі речі належать не нам, а приватному сектору…

Не всім подобається, що ми запропонували модель (замороження тарифів на опалювальний сезон, - ред.), яка, з погляду деяких представників деяких держав чи деяких установ – цінове обмеження. В будь-якому випадку ми зробили так, щоб людям було не боляче. Як буде наступного року. Мені здається, що питання не в наступному році. Питання – 2025 рік, коли закінчиться контракт на транзит газу. Вважаю, що це буде складний момент. Я вважаю, що ми повинні швидко впроваджувати реформу термомодернізації. Не так, як це було – 30 домівок за всі роки цієї реформи. Сьогодні на роботу в Офіс президента, в Міністерство економіки взяті спеціальні люди, які будуть займатися тільки цією реформою.

Реформа для держави щодо термомодернізації всіх багатоповерхових домівок буде коштувати 300 млрд грн. Це дуже складна реформа. Таких обсягів ніколи не було. Таких обсягів грошей на сьогодні в держави немає. Я вважаю, що для мене і майбутньої влади – це єдиний вихід і єдина найважливіша реформа щодо енергонезалежності держави. Ми продемонструємо серйозний крок у наступному і через рік. Ми зробимо велику кількість багатоповерхових домівок. І на цьому прикладі покажемо всім, що ці домівки беруть газу в два рази менше. Все пораховано…

На найближчі три роки це 100 млрд. Якщо ми будемо з командою рухатися так, як рухаємося з дорогами, ми повинні розписати цю фабулу не на десять, а на п’ять років. Я не знаю, чи ми це зробимо. Але ми покажемо, що це не 30 домівок, а декілька тисяч у найближчі два роки. Ми це покажемо точно.

Треба збільшувати видобуток газу, подивіться, які ціни. Треба продавати на експорт. Будь ласка, продавайте, і забезпечуйте ту кількість населення, яка ним користується. На сьогодні близько 60% того, що потрібно для нашого споживача, ми добуваємо. Наша задача у найближчі рокі, щоб наша потреба була не більше, ніж ці 60%. Щоб ми точно знали, що цього нашого видобутку буде достатньо.

Ми повинні бути ринковими. Зрозуміло, що ми у складнощах знаходимось. Ціна на газ може бути колись ринковою, і може навіть більше, ніж ринковою. Але якщо це не стосується серйозного удару по платіжках людей. Можна сьогодні українцю сплачувати ринкову ціну за газ, але якщо він буде споживати в два рази менше.

Держава, народ, і суспільство підписали асоціацію з Євросоюзом. Ми говоримо про те, що ми – частина європейського суспільства, що ми ідемо в Європу, обговорюємо, що має бути ринок і не має бути ручного регулювання. Все це дуже правильно и повинно так бути. Але з’являються випробування. Україні поки що Європа не забезпечила енергетичну безпеку. Ми не забезпечили поки що людям середню заробітну плату Європи. Ми не можемо в усьому йти за світовими бажаннями. Хоча самі розуміємо, що так буде і так правильно.

Ніхто не проти ринкових цін. Вони будуть зберігатися там, де це буде можливо. Там, де неможливо – буде допомога людям, будуть субсидії тощо.

Всі розуміли, що опалювальний сезон – це виклик, але хто міг подумати, що це та сама ескалація. Просто інша зброя, інші часи. Не обов’язково стріляти, можна просто вимкнути опалення. Необов’язково іноді силою змінювати Кабмін чи президента. Та чи інша держава хоче свого керованого – можна, завдяки інформаційні політиці. Або робити це енергетичними ресурсами. Показати, що ці люди нічого не можуть зробити, вони не керують державою.

Іде багаторівнева складна війна. І в цій війні ми захищаємо державу. І МВФ розуміє, що ми робимо. Вони за ринок, але вони повинні розуміти, що якщо буде питання виживання людей чи питання виконання всього, я оберу виживання. Але можна говорити. Міністерству фінансів потрібно більше комунікувати з міжнародними інституціями, які допомагають Україні. Вони захищають відносини з МВФ, а я повинен в цьому випадку захистити бажання людей. Уряд і місцева влада, вони такі самі народні обранці, повинні забезпечити можливість захисту інтересів населення. Іноді відмовитись від якого парку, а ці гроші спрямувати на якісь інші речі. Іноді кисень, іноді лікарні, іноді допомагати.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^