Олег Устенко: "Україна може легко втратити 5% ВВП, але за рахунок цього зберегти населення"

17 березня 09:29

Олег Устенко: "Україна може легко втратити 5% ВВП, але за рахунок цього зберегти населення"

17 березня 09:29

Про те, чому вже немає сумнівів, що світова криза настала, який удар вона завдасть Україні та як її пережити Nash.Live поговорив з радником президента України, економістом Олегом Устенком.

Зміст

З високою часткою ймовірності, світова криза почалась. Те, що ми бачимо - це лише перша хвиля. Є кілька причин, чому це відбувається.

Перша причина - чисто математична. Це циклічність криз. Вони виникають часто, як правило, що 8-10 років. З моменту минулої кризи пройшло 12 років. Ніколи ще так довго в новітній історії світова економіка не перебувала в стані постійного зростання та без шоку. Тому передчуття кризи існувало вже, як мінімум, 2 роки.

Друга причина - пішли на спад світові ринки. Було різке уповільнення темпів економічного зростання по основних світових економіках. Перш за все, китайської економіки - другої за величиною, з усіма наслідками, що випливають. Нагадаю, що Китай з 2003 р. потіснив Японію та знаходиться на другій сходинці за розміром економіки. Коли починається її уповільнення, це автоматично передається на всіх, й Україна не виняток. Додатковим фактором стали "плачевні" результати зустрічі країн-членів ОПЕК+, які так і не змогли домовитися щодо обмеження обсягів видобутку нафти, що обвалило ринок і фактично підштовхнуло світову економіку в прірву.

Третя причина кризи - поширення коронавіруса. Він тягне наслідки для всіх: не тільки великих, а й малих економік. Фактично він став останньою - поки останньою - силою, яка посилила уповільнення економічного зростання й позначила траєкторію можливого відходу в рецесію.

Виникає необхідність активно застосовувати заходи, які стимулюватимуть економіку й не допустять її значного просідання. Наприклад, монетарні. Ми це вже бачимо - безпрецедентне зниження ставки найбільшим центральним банком світу - Федеральна резервна система США (до 0-0,25%, - ред.). Очікування тих же дій, незважаючи на негативну ставку, є й від європейських центробанків.

Країнам доведеться значну частину своїх бюджетів виділяти на програми боротьби з коронавірусом. Коли зростають додаткові витрати - цей, завжди серйозний виклик для вже нестійкою економіки, стає серйозним випробуванням.

Україна відноситься до групи малих відкритих економік. Отже, не ми визначаємо правила гри, а вони визначаються в світі. Якщо там бушує шторм, то хвилі будуть заливати всіх, в тому числі й Україну.

Україна, на жаль, є високо експортно-орієнтованою країною. Половину нашого ВВП ми отримуємо за рахунок експорту. Будь-яке негативне переміщення в світі спочатку тягне вниз його, а потім й всю нашу економіку.

Годі й говорити, що ми залишимося в логіці високошвидкісного зростання економіки. Добре було б взагалі досягти зростання в цьому році. Тому що, якщо експорт впаде на 10%, що зовсім не складно припустити, ми опинимося в нульовій точці економічного зростання.

10% падіння по нашому експорту з'їдає 3% нашого ВВП. Якщо падіння буде глибше, -20% експорту, то можемо показати й 3% падіння ВВП.

Будь-яке політичне розгойдування всередині країни зараз дасть великий мінус для нашої стійкості. Турбулентність вже є. Зараз питання саме в тому, щоб забезпечити стійкість нашого "літака". Якщо навіть частина пасажирів буде його розгойдувати, не факт, що він витримає політ.

Бажання багатьох політиків різного спектру використовувати момент, щоб заробити очки, зрозуміло та його можна пояснити. Але якщо судно розгойдувати, його просто не буде. Воно впаде. Йде внутрішня боротьба в кожній політичній силі. Там, з одного боку, розуміють негативні наслідки, але, з іншого боку, не хочуть втратити шанс заробити політичні бали.

Незважаючи на нашу бідність, нам доведеться витрачатися, щоб забезпечити більш-менш безпечний політ. Щоб це зробити, незважаючи на дефіцит бюджету, недоотримання коштів до нього, як мінімум в короткостроковій перспективі (до кінця року) доведеться збільшувати дефіцит та витрачатися.

Витрачатися, і дуже активно, доведеться на програми, пов'язані з охороною здоров'я: починаючи від покупки апаратів для штучної вентиляції легень, до тестів, а в подальшому ще й на вакцини, щеплення. Багато хто припускає, що до кінця цього року вони з'являться. Ціна буде колосальною, але платити доведеться, щоб зберегти населення.

Зона бюджетного дефіциту на рівні 2% від ВВП легко може бути перевищена мінімум в два рази. Жодна влада не хотіла б цього, але міра необхідна. Наскільки я знаю, розуміння цього у президента є.

Паралельно потрібно буде різати витрати на ті статті, які можна відкласти. Наприклад, на великі будівельні інвестиційні проекти. Щоб виплутатися зі складної ситуації, потрібно намагатися навести бюджетну дисципліну.

Для України найбільша небезпека - це вже не неефективне використання бюджетних коштів, а відверте злодійство. Як мінімум 10% держбюджету використовується не просто неефективно, а осідає в чиїхось кишенях. Отже, ми говоримо про суму від 5 млрд дол. Їх відверто розкрадають, в той час як вони дали б можливість нам пережити кризу на тлі коронавіруса з меншими втратами. Тому будь-яка така дія повинна негайно оцінюватися правоохоронцями.

Через монетарні канали (облікову ставку НБУ, - ред.) потрібно стимулювати економіку. Інфляція хвилює менше, ніж стійкість корабля. Нацбанк вже знизив облікову ставку (до 10%, - ред.), це повинно трохи здешевити кредитування економіки.

На людях висять борги, кредити. Кредитні канікули повинні стати лейтмотивом кожного банку. Це не складно зробити, враховуючи, що половина банківської системи контролюється державою. Тому "домовлятися" буде не так складно.

Гарна ідея - зниження податків. В якості тимчасового заходу, можна спробувати підтримати хоча б населення й роботодавців. Буде складно та ми зіткнемося з дилемою: або збільшити кількість безробітних, що потім призведе до зростання бюджетних виплат й соціальної напруги, або піти на тимчасове зниження податків для населення.

Зі сплати комуналки потрібно дати відстрочку та негайно скасувати будь-які заходи, які були пов'язані з нарахуванням пені.

Резервів не так багато. Два можливих додаткових джерела я назвав: пригальмувати деякі проекти, перекрити відверті крадіжки з бюджету. Третє джерело: на жаль, доведеться робити борги. Питання в тому, під який відсоток їх робити?

Частину грошей не дуже дорого можна буде позичати тільки в тому випадку, якщо ми будемо перебувати в програмі Міжнародного валютного фонду. Там є одне головне питання, яке потрібно вирішити: про неповернення раніше націоналізованих банків колишнім власникам. Тут було б доцільно ще раз спробувати заручитися підтримкою колишніх власників. Країна та її люди у фізичній небезпеці. Це серйозний гуманітарний аргумент.

5,5 млрд дол., про які ми домовлялися з МВФ, це в три рази менше, ніж аналогічна попередня програма розширеного кредитування (в березні 2015 році, терміном на чотири роки, -ред.). Тоді вона була на 15,5 млрд дол.

5,5 млрд дол. було досить за попереднього статус-кво - до коронавіруса та різкого уповільнення світової економіки. Зараз система координат змінилася, й було б краще домовлятися про більш широку програму. Це можливо, особливо враховуючи, що МВФ зарезервував суму на боротьбу з коронавірусом.

У старому статус-кво резерви були непогані: 26,5 млрд дол. Зараз близько 25,5 млрд дол., після інтервенцій НБУ на згладжування курсу. За старим часом кредитні кошти від МВФ повинні були б заходити в резерви. Тоді не було такої вже потреби в грошах. Програма була потрібна, щоб забезпечити країні доступ на зовнішні ринки запозичень. Швидше, як знакова подія.

Зараз це не тільки було б знаковою подією, щоб вийти на зовнішні ринки запозичення капіталу, але це нам потрібно для бюджету. Тому потрібно буде говорити з МВФ про те, щоб частину коштів зарахувати не тільки в золотовалютні резерви, а й в бюджет. Коли нам виділяли 15,5 млрд дол., частина грошей теж йшла до бюджету, хоча це не типово для МВФ. Але після кризи 2008 р. Фонд йшов на такі поступки. Отже, думаю, позиція обговорювана.

Рятуватися треба зараз. І йти на компроміси з МВФ. Наскільки це можливо, ще й збільшити обсяги фінансування від Євросоюзу. 0,5 млрд євро, які там готові виділити, допомога для нас непогана. Думаю, можна спробувати збільшити. Хоча вони й самі задихаються від внутрішніх проблем. Але і нам потрібні гроші.

В першу чергу постраждає населення, в усіх напрямках. Перший удар - повертаються наші заробітчани, а тому зростає навантаження на робочі місця. Рівень безробіття може зрости і через проблеми в цілому, і через повернення українців. Це додаткове навантаження на нашу й без того розхитану та бідну систему соціального забезпечення.

Якщо говорити про сектори, то, в першу чергу, постраждають орієнтовані на експорт. Це металурги. Можуть постраждати сільгоспвиробники.

Постраждає вся сфера послуг - удар просто колосальний. Тому й тут важливі заходи підтримки. Жадібність ні до чого доброго не призведе. Зокрема, необхідні кредитні канікули. Кому потрібні застави, які забере банк, на тлі економіки, що знижується й падає? Тому й банки зацікавлені в переговорах. Завдання банкіра не вбити позичальника та відібрати заставу в складний час, а дати йому можливість пережити кризу. Всі мотивовані.

Приплив інвестицій в країну може бути знижений. У минулому році за прогнозом він повинен був скласти 1,5 млрд дол. Але в другій половині року докачали ще майже 1,5 млрд дол. Вони заходять, але в цьому році це вкрай складно. Тому режим з їх залучення має бути більш, ніж дружній.

Новому складу Кабміну точно не позаздриш. Мимоволі думається, що уряд Олексія Гончарука від відставки тільки виграв.


Заходи підтримки можна запустити досить швидко. Все за прискореною процедурою. Починаючи з безтендерної закупівлі необхідного медичного обладнання, виведення на роботу пенсіонерів пульмонологів та інфекціоністів, переобладнання лікарень для прийому заражених. Це мільярди доларів. Я припускаю, що ми можемо легко втратити 5% нашого ВВП, втратити 10 млрд дол. Але за рахунок цього зберегти наше населення. Вибирати не доводиться.


Все, що стосується фондового ринку (не нашого - він майже не існує), то я вважаю, що на ньому буде глобальна переоцінка. Те, що ми бачимо зараз, падіння, зниження котирувань - частина цієї історії.

Перехід інвесторів в кеш (на світових ринках знижувалися, в тому числі, й котирування дорогоцінних металів, отже, йде накопичення готівки на руках у інвесторів - ред.) - це теж ознака того, що система входить в кризу. Думаю, зараз вони будуть шукати тихі гавані. А після того як криза мине, він змусить дуже багатьох активно вкладатися в фармацевтичну промисловість.

Ця криза може бути проривом щодо захисту здоров'я населення та боротьби з хворобами. Також правда, що якщо туди будуть активно вкладати, то може сформуватися нова бульбашка. Але вона надувається довго, і це історія вже наступної кризи, до якої ще треба дожити.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^