Обмінники в ломбардах та реєстр колекторів: плани НБУ на ринку фінпослуг

21 травня 13:00

Обмінники в ломбардах та реєстр колекторів: плани НБУ на ринку фінпослуг

21 травня 13:00

З 1 липня Національний банк буде регулювати діяльність не тільки банківської системи. Під контроль НБУ також йдуть ломбарди, кредитні спілки, страхові компанії, небанківське кредитування та лізинг, а також факторингові компанії (в тому числі й колекторські).

Закон про "спліт", який набере чинності з цієї дати, ліквідує Нацкомісію з регулювання ринку фінансових послуг. Її територію ділять між НБУ та Нацкомісія з цінних паперів фондового ринку.

Перед розширенням своїх повноважень, в Нацбанку змінили структуру, створили нові департаменти та випустили шість "Білих книг" - про особливості ринків, які будуть регулювати, та нововведення.

Nash.Live зібрав те, що звичайним споживачам варто знати про майбутні зміни на ринку фінансових послуг.

Зміст

У Нацбанку хочуть на рівні закону встановити, що клієнт ломбарду несе відповідальність за кредитним договором тільки в розмірі вартості заставного майна.

Зараз законодавство дозволяє ломбардам звертати стягнення не тільки на заставу, якщо кошти, отримані від її продажу, не покривають борг позичальника. Так діють не всі учасники ринку. Деякі прописують в договорах відповідальність тільки в розмірі вартості застави. Але і в цьому випадку є нюанс. Тоді кредит ломбарду випадає з-під дії закону про споживче кредитування.

Ще один намір Нацбанку: дозволити ломбардам готівкові валютообмінні операції та переказ коштів без відкриття рахунку. Природно, це право буде прописано на рівні ліцензії. Таку новацію збираються просунути й на інших небанківських ринках.

Крім валютообмінних операцій, ломбардам дозволять поєднувати з основною діяльністю супутні послуги:

  • оцінку застави;
  • передпродажну підготовку (в тому числі ремонт);
  • продаж майна, на яке звернено стягнення;
  • посередництво в страхуванні застави;
  • здачу в оренду приміщень і майна;
  • інвестування власних коштів.

Серед планів також сформулювати вимоги до договору між ломбардом та позичальником або видавати клієнту ломбардний квиток. Зараз висока процентна ставка по кредиту часто завуальована, а умови надання послуг супроводжуються посиланнями на внутрішню нормативку, регулятор хоче нового типу договору - зрозумілого, стислого та чіткого.

Процентні ставки в ломбардах


До речі

У 77% випадків заставою в ломбардах є ювелірні вироби, а в 22,5% - побутова техніка. За підсумками 2019 р., кредити на суму 15,4 млрд грн позичальники погасили грошима, на 2,4 млрд грн - за рахунок продажу застави.


Зараз на ринку працює 337 кредитних спілок із загальним розміром активів 2,4 млрд грн, членами яких є 465 тис. осіб. Третина активів припадає на п'ять найбільших КС.

Діяльність спілок передбачає і надання кредитів, і залучення депозитів. Але тільки половина КС працює із вкладами.

Кредитні спілки в Україні (кількість і активи)

У перспективі в НБУ планують і КС надати можливість здійснювати валютообмінні операції та деякі види платіжних послуг.

Зараз по законодавству членами КС можуть бути тільки фізичні особи, але список учасників хочуть розширити за рахунок фермерських господарств, профспілок, кооперативів, ОСББ та релігійних організацій.

КС для своєї діяльності повинні будуть отримувати ліцензію. Базові послуги - кредитування і залучення депозитів. Додаткові - надання гарантій (зараз система гарантування на КС не поширюється), обмін валют, платіжні послуги.

При видачі ліцензії НБУ буде перевіряти, чи є у керівництва КС необхідна кваліфікація - профпридатність і репутація.

Страховий ринок, на якому працюють 23 "лайфові" (страхування життя) і 211 "нелайфові" СК, в Нацбанку називають непрозорим та неконкурентним. Причини - низький рівень корпоративного управління та управління ризиками, відсутність бізнес-моделей і проблеми з платоспроможністю.

Є два важливих показника діяльності ринку: обсяг страхових премій - це внески, що сплачують застраховані, і страхові виплати - те, що СК виплачують застрахованим. Розмір премій в Україні в порівнянні з іншими країнами, невеликий. Якщо їх співвідношення до ВВП в Європі в середньому становить 5%, в світі - 6%, то в Україні - 1,4%. Але обсяг премій хоча б зростає, і з 30 млрд грн в 2015 р. вони перевищили 40 млрд в 2019 р. При цьому в останні чотири роки обсяг виплат майже не змінюється і становить 24-27% від обсягу страхових премій.

Співвідношення страхових виплат і страхових премій (2018 г.)

Популярність у ринку низька і 26% всіх страхових послуг - це автокредитування.

В Нацбанку збираються посилити вимоги до прозорості СК до того ж рівня, що й у банків. Це розкриття системи власності та кінцевих бенефіціарів. Кінцеві бенефіціарні власники будуть нести відповідальність за СК.

Крім того, в НБУ вказують, що практично не можуть оцінювати платоспроможність страховиків, а для застрахованих осіб саме можливість розраховуватися за договорами є ключовою. Тому планують змінити систему оцінки фінансового стану.

Зараз законодавство передбачає 49 видів обов'язкового страхування (ст. 7 закону про страхування). При цьому по 19 видам за останні 11 років не було жодного договору. Тому перелік обов'язкових видів страхування будуть скорочувати. А також хочуть піти від держрегулювання вартості полісів обов'язкового страхування, в тому числі й ОСАГО.

684 фінансові компанії надають невеликі споживчі кредити на короткий термін. У фінкомпаній їх беруть як юрособи, так і фізособи. У 2019 р. суми договорів мікрокредитування істотно зросли - на 52% за рік - і склали 79 млрд грн. Загальний обсяг договорів, які уклали українці, вражає - 43,7 млрд грн. Сума договорів юросіб менша - 35,4 млрд грн.

Найчастіше мікрокредит - це позика терміном до 30 днів і на середню суму 3,7 тис. грн. Вартість мікрокредиту може перевищувати 2% і 700% річних. Тобто вартість кредиту божевільна, а беруть ці гроші, судячи із середнього розміру суми, зовсім не на придбання предметів розкоші. При цьому на кредити розміром менше мінімалки і терміном до місяця не поширюється закон про споживче кредитування.

Обсяги ринку небанківського кредитування

Нацбанк збирається моніторити структуру власності фінансових компаній. При скаргах з боку клієнтів, кредиторам обіцяють позапланові перевірки. Там вважають, що норми закону про споживче кредитування повинні поширюватися на всі договори. Виняток про те, що вони не поширюються на позику меншу за мінімалку (зараз 4 723 грн) пропонують переглянути і встановити, що виключення може бути для кредиту, розміром менше прожитмінімуму для працездатних осіб (зараз 2 102 грн).

Мікрокредит без урахування фінансового стану позичальника теж регулятору не до душі. Там вважають, що кредитори повинні оцінювати фінансові можливості боржника і передавати ці дані НБУ.

Причина популярності мікрокредитів - в їх доступності не тільки при особистому зверненні, а й в режимі онлайн. Але в перспективі Нацбанк збирається посилити захист персональних даних клієнтів. Тому компанії повинні будуть отримувати від позичальників згоду на обробку даних.

Окрема історія - передача кредитором - фінансовою компанією - даних про боржника, який не розраховується по кредиту. Їх віддають колекторам. Вони є частиною ринку факторингу, який з 1 липня також буде регулювати Нацбанк.

Класичний факторинг: клієнт за певну суму поступається компанії своїм правом на грошові вимоги до боржника. Працює модель за договорами поставки, надання послуг. В Україні ж процвітає некласична модель факторингу, коли фінансова компанія або банк переуступає факторинговій компанії (колектору) проблемну заборгованість і таким чином очищає від неї свій портфель.

В НБУ кажуть, що, після виведення з ринку неплатоспроможних банків, популярність колекторів в банківських структурах скорочується. Натомість зростає популярність мікрокредитів і колектори затребувані у фінансових компаній-кредиторів.

Перша мета регулятора - стимулювати факторинг класичний. Для цього ліцензованим компаніям розширять джерела фінансування і дозволять надавати додаткові послуги, наприклад, консультації або передачу майна в оренду.

Друга мета - відокремити колекторів від торгового факторингу і встановити до них вимоги за правилами ринкової поведінки. Планують створити окремий реєстр колекторів, сформувати вимоги до договору між фінансовою компанією, яка поступається проблемною заборгованістю, і колектором. При цьому фінкомпанія за договором контролюватиме роботу колектора, тому не вдасться збути з рук заборгованість, і у кожної буде внутрішнє положення про роботу з колекторами.

Але зовсім заганяти колекторів в рамки не будуть. Швидше хочуть розмити ринок. Нацбанк вважає, що колекторські послуги зможуть надавати і мікрофінансові компанії, і компанії за класичного торгового факторингу. Право на надання цієї послуги можна буде придбати.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^