Нульова декларація, новий прожитмінімум та падіння ВВП: головне з програми Кабміну

16 червня 14:49

Нульова декларація, новий прожитмінімум та падіння ВВП: головне з програми Кабміну

16 червня 14:49

Уже чотири місяці Кабмін працює без програми, схвалення його дій Верховною Радою та імунітету від відставки.

Попередній план уряду нардепи забракували та відправили на доопрацювання. Тепер програма повертається в парламент - 15 червня її оприлюднили. Вона збільшилася у 8,5 раз (було 10 сторінок, стало 85), в ній свої плани озвучили всі міністри (за аналогією з програмою Кабміну Олексія Гончарука).

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що голоси на її підтримку, мабуть, знайдуться.

Зміст

Кабмін визначив короткострокові та середньострокові плани на 2020-2022 роки.

Програму попередника сварили тому, що в ній практично не було абсолютних цифр. Наміри вимірювалися в процентах, але точки відліку були відсутні, не було дат перевірки та методології.

Програма Дениса Шмигаля практично не містить цифр навіть у відсотках. Цього бракує, коли плани окреслюють такі відомства, як Мінекономіки і Мінфін.

Наміри попереднього Кабміну підвищити ВВП країни на 40% протягом п'яти років забуті. Нинішній уряд визнає світову кризу, виклики пандемії та падіння ВВП в 2020 р. на 4-8%.

Далі уряд бачить V-подібне, тобто різке, зростання і за підсумками 2021 р. знову вихід на 4% зростання ВВП.

Причину нинішнього падіння бачать в зв'язку із зовнішніми факторами:

"Прогнозоване падіння економіки України є наслідком глобальних шоків: несприятлива ситуація на важливих для України сировинних ринках, закриття товарних ринків для українських експортерів, зміна глобальних виробничих ланцюжків. У підсумку, за прогнозами НБУ Україна у 2020 році може зіткнутися з падінням експорту (-10 відсотків), імпорту (-14,5 відсотка), розширенням дефіциту бюджету (8 відсотків ВВП) і зростанням рівня безробіття (до 9,5 відсотка)".

На відміну від програми Гончарука, яку той позначив як людиноцентричну, план Шмигаля - стимулювання економіки. Але в намірах міністерств є пункти, які безпосередньо стосуються українців.

Так само, як і Кабмін Гончарука, уряд Шмигаля збирається підвищувати прожитковий мінімум. Точні розміри в програмі не вказують, спираючись на поняття "реальний прожитковий мінімум" та "медіанна зарплата".

Нові підходи до визначення розміру збираються застосовувати з 1 січня 2021 р. Мета - підвищення мінімуму до реального розміру. Цей показник щомісяця калькулює Мінсоцполітики. Станом на квітень 2020 року з урахуванням обов'язкових платежів середній розмір мінімуму становить 4 411 грн.

Перший крок до підвищення - встановити мінімум в розмірі не менше 40% від медіанної зарплати. У ВР лежить законопроект зі схожою пропозицією - з 2021 р. розраховувати показник, виходячи з 40% від середньої зарплати за минулий рік. Але медіанна і середня зарплати - це різні речі.

Середню рахують в Держстаті та Пенсійному фонді. База у них відрізняється, тому й різняться і цифри, але принцип один: сума фонду оплати праці ділиться на середню кількість працівників за період. Принцип середнього арифметичного показує, що якщо один їсть м'ясо, а п'ятеро - капусту, то все їдять голубці.

Медіанна зарплата - це середня за зарплатним рядом. Тобто зарплати топ-рівня відсікаються. Якщо взяти той самий приклад з м'ясом і капустою, то медіана покаже, що в середньому люди їдять капусту.

Згадка медіанної зарплати та відповідності прожитмінімуму 40% від неї не на користь українцям. Медіанна зарплата нижча за середню, в 2018 і 2019 року - на 30%. Тому плани Кабміну не радують. Але, що цікаво, в програмі немає ані слова, що уряд буде міняти методику розрахунку і повсюдно застосовувати показник медіанної зарплати замість середньої.

У планах Кабміну Гончарука впровадження другого етапу пенсійної реформи - обов'язкового накопичувального рівня пенсійного страхування - не планувалося. В уряді Шмигаля є намір впровадити її вже в 2021 році.

У Мінсоцполітики в травні презентували для громадського обговорення проект пенсійних змін. Але йшлося про обов'язкові накопичувальних пенсії тільки для представників певного кола професій у віці до 35 років. Щоправда, й про них не забули. Очікуваний результат і показник діяльності Мінсоцполітики - залучення до програм обов'язкового професійного пенсійного забезпечення 132 тис. осіб.

Також Кабмін збирається щорічно проводити індексацію пенсій. Проте дату не називають, хоча саме через неї в 2020 р. трапилася накладка. У пенсійному законодавстві індексація подана саме в такому формулюванні - вона повинна проходити щорічно. Це дозволило змістити терміни з березня (рівно через рік після індексації в 2019 р.) на травень.

У планах Кабміну - реструктуризація боргів населення за ЖКП. Спосіб реалізації Nash.Live описував. У ВР вже зареєстрований законопроект про те, що боржники в обов'язковому порядку зобов'язані будуть підписувати договір про реструктуризацію заборгованості. За непідписання загрожують штрафи та стягнення майна.

Наміри - поліпшити безпеку на робочому місці, боротися з незадекларованим працевлаштуванням, забезпечити зростання трудових доходів, адаптувати заробітчан, які повертаються після тривалої роботи за кордоном.

Немає чітких намірів за кількістю нових робочих місць. Хоча попередній Кабмін обіцяв 1 млн, а прем'єр-міністр Денис Шмигаль говорив про 500 тис.

Але один з пунктів вже про конкретні зміни: осучаснення трудового законодавства і формування нової сучасної системи трудових відносин. Трудовий кодекс, після того, як його прийняли в першому читанні взимку, зняли з розгляду. Це нормальна практика при зміні уряду. Нинішній Кабмін, очевидно, має намір повернутися до питання скасування КЗпП і прийняття нового Кодексу.

За м'яким і благим наміром програми - перегляд екологічного податку для підвищення його ефективності - криється кам'яне дно. Це синонім підвищення податку. Його сплатять великі виробники і, відповідно, закладуть додаткові витрати в кінцеву вартість продукції.

Знову підіймається питання про єдину звітність зі сплати єдиного соціального внеску та податку на прибуток. Програмні реєстратори розрахункових операцій теж в спокої не залишать. Під них готують законодавчі зміни.

Але найважливіше - це впровадження "нульової декларації". Про намір застосувати її в 2020 р. заявляв Володимир Зеленський, про плани застосувати її в 2021 р попереджав міністр фінансів Сергій Марченко.

Суть в тому, щоб все фізособи показали свої активи та вказали всю власність (нерухомість, об'єкти незавершеного будівництва, рухоме майно, валюту, цінні папери) без вказівки джерела походження. Дохід, витрачений на покупку і з якого не було сплачено податок, підлягає оподаткуванню за пільговою ставкою. По суті це загальне декларування, яке в кризу може виштовхнути доходи в "тінь".

Одна з переваг урядових планів - "економічний націоналізм". Відновленню вітчизняної економіки присвячений окремий пункт і в ньому звучить те, про що давно говорять експерти:

  • орієнтація на високотехнологічну продукцію;
  • збільшення вітчизняних компонентів в товарах, роботах і послугах;
  • повний цикл виробництва критичних товарів.

Мінус в тому, що і з цієї частини в програмі ані маяків, ані дат.

"Програма уряду, по-хорошому, це документ, спрямований на досягнення стратегічних цілей країни. Яких у країни немає. Методологічно, Програма уряду спрямована на досягнення цілей, визначених парламентом. Який Кабмін і призначає", - зазначив директор економічних програм Українського інституту майбутнього (UIF) Анатолій Амелін.

Також експерт уточнив, що конкретиці та цифрам взятися нізвідки, оскільки програма відштовхує від пропозицій міністерств, які не візьмуть на себе зайвого, і вінегрету з пропозицій нардепів.

Директор Українського аналітичного центру Олександр Охрименко налаштований скептично і запевняє, що жоден уряд свою програму не виконає. Тому зациклюватися на положеннях нинішньої не варто.

"Вона дуже велика, перевантажена. Це робиться спеціально, щоб складніше було проконтролювати. Причому там багато положень, які повторюються з програм Арсенія Яценюка, Володимира Гройсмана та багато давніх декларативних заяв", - констатує Охріменко.

Те, що під програму видається річний імунітет експерт теж ставить під сумнів:

"Були випадки скасування імунітету. Заднім числом прийняли постанову, скасували програму уряду і достроково відправили у відставку".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^