Не продавати, знизити вагу, погіршити якість: як по споживачах може вдарити держрегулювання цін?

Не продавати, знизити вагу, погіршити якість: як по споживачах може вдарити держрегулювання цін?
24 сiчня 15:32

Не продавати, знизити вагу, погіршити якість: як по споживачах може вдарити держрегулювання цін?

24 сiчня 15:32

12 січня в Кабміні розширили список продуктів, які торгові мережі мають продавати з надбавкою, що регулюється. Вона становить 10% оптово-відпускної ціни, у якій враховують всі витрати на шляху товару до споживача, зокрема рекламу, маркетинг і логістику. Але представники торгівлі кажуть, що механізм не зрозумілий, обмеження надто серйозне, і є ймовірність, що деякі соціальні продукти з прилавків зникнуть. Наскільки ймовірним є дефіцит, як до держрегулювання можуть пристосуватися продавці та виробники і що загрожує споживачам?

Зміст

Наприкінці грудня у переліку був лише житньо-пшеничний хліб та батон. Через два тижні до нього додали борошно вищого ґатунку, гречану крупу, цукор-пісок, вермішель із муки вищого ґатунку, пастеризоване молоко жирністю 2,5%, вершкове масло жирністю 72,5%, курячу тушку, курячі яйця категорії С1, соняшникову олію. Незабаром додадуть ще й пшеничний хліб.

В інших країнах Східної Європи держрегулювання зараз також застосовують. Nash.Live писав про них. Нагадаємо, що заморожують ціни на деякі види продуктів харчування в Угорщині, Сербії та Північній Македонії. Але у підходах є істотна відмінність від нашого. Там прив'язка йде до вартості у певний період: в Угорщині станом на 15 жовтня 2021 р., у Сербії – на 15 листопада, у Північній Македонії – на 1 грудня. Причому в Сербії заборонили знижувати обсяги постачань цих продуктів нижче середнього рівня за останні 12 місяців.

В Україні вимог щодо обсягів та прив'язки до дати немає – постачальників у тиски не беруть. Умови стосуються лише рітейлу, де методи Кабміну не схвалюють.

"Встановлена планка націнки не більше 10% по документу не покриває витрати операторів ринку на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги. Отже, цілком може призвести до призупинення реалізації зазначених продуктів харчування до моменту налагодження всіх процесів та розуміння порядку їх ціноутворення", - зазначив гендиректор корпорації АТБ Борис Марков.

Його слова розлетілися в ЗМІ, і трактування часом було таке: у цій мережі соціальні продукти можуть зняти з реалізації. Марков це спростував і сказав, що їхній продаж в АТБ не зупинятимуть.

"А ось в інших операторів ринку – питання відкрите", - наголосив він.

В Асоціації рітейлерів та Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) зробили заяви, і закиди на адресу рішення Кабміну схожі. Поняття оптово-відпускної ціни не розкрили – у мережах просто не знають, як це трактувати. Проект ухвали на публічне обговорення не виставляли і з учасниками ринку не обговорювали. Через це, а ще тому, що перехідний період нові правила не передбачають, там не готові з ними працювати. Продукти, вказують там, дорожчають не через торговельну надбавку, а через підвищення цін постачальниками. Це відбувається через подорожчання енергоносіїв, комуналки, сировини.

"Розширення ж даного переліку товарів ще на дев’ять видів продуктів харчування, що може загалом становити до декількох сотен позицій таких товарів в магазині, може призвести до призупинення реалізації зазначених продуктів харчування до моменту налагодження всіх процесів та чіткого розуміння порядку їх ціноутворення", - попереджають в Асоціації рітейлерів.

В ЄБА закликають переглянути механізм декларування зміни цін: спростити процедуру та виправити список товарів, підвищення цін на які потрібно декларувати.

З 1996 року діяла ухвала про держрегулювання цін, яку скасували у 2017 році. Але з 18 травня 2020 р. діє постанова №341 зі списком товарів, що мають істотну соціальну значущість та порядок того, як потрібно декларувати підвищення цін на них. Так, навесні 2020 р. у Кабміні відреагували на продовольчу паніку, яка сталася на тлі введення локдауну. За його умовами термін, за який потрібно попередити про намір підняти роздрібні ціни, залежить від масштабів подорожчання.

  • якщо ціну планується підвищити на 5-10%, треба попередити за три дні до застосування ціни;
  • якщо подорожчання планується на 10-15%, попередити треба за 14 днів;
  • якщо подорожчання планується на 15% і більше, попередити потрібно за місяць.

Очевидно, цей механізм і пропонують переглянути в ЕБА. Але поки що такі плани у Кабміні не озвучували.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак каже, що нинішній принцип регулювання через обмеження надбавки складно буде адмініструвати.

"Що таке оптова ціна та оптова ціна станом на коли? Більшість мереж роблять великі закупівлі на певний проміжок часу, не з сьогодні на завтра чи післязавтра. Закупівлі роблять на місяць, два, на квартал. Особливо тих продуктів, термін зберігання яких це дозволяє, – пояснює Новак. – Важко буде зрозуміти: 10% надбавки з 1 січня – це на що, на яку ціну? Тільки на нову чи на торішні теж? Також торговельна надбавка 10% - це доведеться працювати у нуль чи мінус. Ніхто принаймні довгий час такого собі дозволити не може. Тому може бути певний дефіцит продуктів саме з цього списку".

Чим довше триває регулювання, тим більша ймовірність, що з продуктами почнуть хитрувати, уточнює економіст. Формулювання урядової ухвали за багатьма позиціями це дозволяє. Наприклад, вершкове масло жирністю 72,5% можна виробляти чи продавати, а зосередитися, на 82%. А можна зробити жирність 72,4% і вийти з-під держрегулювання так по всіх позиціях. За тими, де нічого вигадати не вдасться, і можливий дефіцит.

Проте експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин закликає мережі згадати про умови держрегулювання у нашому недавньому минулому, до його скасування у 2017 р.

"Нехай запросять на роботу тих працівників, які працювали у них у бухгалтеріях до 2017 року, – каже експерт. – Тоді було обмеження торговельної надбавки на рівні 15% та для 23 продуктів, а не 11. Тоді справлялися та якихось проблем не було. Дефіциту також не було. Навіщо ж клеїти дурня? Ми з 1996 року до 2017 рік жили в режимі держрегулювання цін, з дозвільним декларуванням зміни цін і його потрібно було подавати до місцевих органів влади. До 2017 року ми ще мали обмеження рентабельності виробника, про що ми зараз навіть не заїкаємося. Нічого не пропадало, мережі працювали та не бачили проблем з урахуванням. На мій погляд це не більше, ніж нагнітання".

Андрій Новак нагадує, що із регулюванням тоді справлялися, але з нюансами.

"Споживач отримував або прострочену продукцію, або обман за вагою, або обман за якістю", - говорить він.

Хоча якість на око, а іноді і на смак не всі можуть відрізнити, маніпуляції з вагою для споживачів очевидніші: 180 гр вершкового масла замість 200 гр, 0,8 л молока замість літра і т.д. Це вага, за яку ми вже платимо, але її можна знизити ще більше.

"Виробники та продавці будуть змушені хитрувати. Буде інша якість товарів, інший склад. Наповнюватимуть їх дешевими замінниками – барвниками, розпушувачами, ароматизаторами. І споживач, зрештою, нічого не виграє", - пояснює Новак.

Експерти єдині в тому, що коли йдеться про обмеження саме торговельної надбавки, на динаміку зростання цін у магазинах це не впливає. Подорожчання товарів залежить від витрат самого виробника, які уряд не обмежує.

"Інфляція у 2021 році була 10,3%, але це індекс споживчих цін. Якщо ми подивимося індекс цін виробників, те, наскільки збільшилася вартість комплектуючих та енергоносіїв для виробника, він становить 61%. Цей потенціал кудись піде, реалізовуватиметься, – пояснює Пендзин. - І те, що держава запровадила обов'язковий продаж 20% видобутого газу приватниками, з одного боку, плюс – це здешевить газ для 6,2 тис. підприємств-виробників продуктів, які мають допуск на ці спеціалізовані аукціони. З іншого боку, це чудовий спосіб вирішити проблему підвищення цін за рахунок бізнесу".

І обмеження надбавки, і обов'язковий продаж газу виробникам бюджету нічого не коштують. Але Андрій Новак каже, що регулювання цін у нинішньому форматі все ж підчистить бюджет.

"Коли втручаються в кінцеву ціну, змушують працювати в нуль або мінус, значить виробники і продавці повинні звільняти працівників, щоб знижувати собівартість, давати менше податкових надходжень. Від регулювання держава зрештою отримає більше мінусів, ніж плюсів, - каже голова Комітету економістів України. - Я сподіваюся, що це регулювання – не більше, ніж популістський крок, і воно буде тимчасовим. Цей принцип втручання держави у формування кінцевої споживчої ціни прямо суперечить одному з основних принципів ринкової економіки: вільна конкуренція та вільне ціноутворення. У ринковій економіці держава не може встановлювати ціну, вона формується від двох основних факторів: собівартість та кінцевий попит. Зараз зростання цін на продукти харчування відбувається через різке зростання собівартості виробників, а зростання собівартості – через подорожчання енергоносіїв, причому всіх видів відразу: газу, палива, електроенергії. Оскільки собівартість зросла, виробники та продавці змушені підвищувати ціни - вони не можуть працювати в мінус. Наша інфляція – це інфляція пропозиції, собівартості продукції. У таких умовах держава має думати про першу ланку формування собівартості – ціну на енергоресурси, сировину, а не кінцеву ціну".

Проте Олег Пендзин вважає, що, хоч би як уряд не петляв, йому зрештою доведеться шукати гроші в бюджеті на пряму підтримку громадян:

"Сильно газ уряд не здешевить. І хіба хтось має ілюзії, що це втримає зростання цін? Об'єктивний спосіб, якщо ми не хочемо скасовувати ПДВ на продукти, як це роблять у Європі, це здешевлювати продукти для малозабезпечених верств населення через продовольчі субсидії. Це 50-60 млрд грн із держбюджету. Це сума, яку потрібно знайти та використати, тоді малозабезпеченим буде простіше".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^