Навіщо нам літаки з доларами та куди впаде гривня? Панічні питання про валютний курс

18 березня 16:25

Навіщо нам літаки з доларами та куди впаде гривня? Панічні питання про валютний курс

18 березня 16:25

Поки вниз летять фондові ринки та сповільнюються найбільші світові економіки, Україна переживає традиційну паніку, пов'язану з девальвацією гривні та курсовою невизначеністю.

У 2008 році, під час попередньої світової кризи, і обмінники штурмували, і божевільні стрибки курсу спостерігали. Щоправда тоді ситуація в нашій країні була іншою: високий попит на валюту з боку населення був через закредитованість, причому саме в інвалюті. Зараз такого тиску на готівковий валютний ринок немає. Проте, доларів вже не вистачає. Спред між купівлею та продажем в обмінних пунктах виріс до 1,4-1,5 грн. Практично така ж різниця між офіційним та готівковим курсом.

Nash.Live зібрав п'ять найчастіших питань про валютний курс під час кризи та разом з експертами шукав на них відповіді.

Зміст

Якщо згадати події 12-річної давності, то тоді дуже часто звинувачення в паніці та девальвації висувалися нервовим українцям, який помчали в обмінники. Зараз спихнути на них всю відповідальність не вийде.

"У нас дійсно запущені механізми, які знизили курс гривні. Вони пов'язані не з ситуацією в Україні, а з глобальними ризиками після" чорного понеділка ", коли впали фондові індекси, - пояснює президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. - У світу зараз негативні очікування , принаймні на найближчу перспективу. Індекси падають і в такій ситуації капітали прагнуть повернутися в свою країну. З України потік спекулятивний капітал, який в минулому році прийшов в країну на покупку гривневих облігацій внутрішньої державної позики. За останній час різко зріс попит на валюту. Облігації продаються за гривню, на неї купується валюта та виводиться з країни. Однозначно повинні додатися негативні очікування учасників зовнішньоекономічної діяльності - експортерів. Вони розуміють, що курс починає рости, та їм вигідніше пізніше завести валюту, якщо це потрібно. Це обмежує пропозицію на валютному ринку. А якщо пропозиція зменшується, а попит зростає, відповідно, курс гривні знижується".

Експерт пояснює, що вплив ірраціонального панічного людського фактора на готівковий ринок короткостроковий.

"Я б не сказав, що у населення велика маса готівкових гривневих заощаджень, які воно готове одразу бухнути у валюту, тим більше за таким високим курсом, - уточнює Я. Жалило. - Є монетарні обмеження, які гальмуватимуть попит на валюту. І зростання в певний момент захлинеться в короткостроковому періоді".

Експерт інституту Growford Олексій Кущ дає зріз з придбання валюти в цифрах. З 2 млрд дол., які придбали за останні дні на валютному ринку, населення купило близько 300 млн дол. Ціна виходу нерезидентів з ОВДП - пару сотень мільйонів.

"Населення і нерезиденти разом - близько 0,5 млрд дол. 1,5 млрд дол. - це конвертація грошей бізнесом і тіньовою економікою. У бізнесу були гривневі залишки, які він конвертує у валюту. Причому, й під фіктивні імпортні контракти. У тіньовій економіці накопичилися десятки мільярдів гривень, які використовувалися нею для готівкових розрахунків. Зараз вона переводить в долар - конвертація через обнальні майданчики та конвертаційні центри, які в Україні, незважаючи на заяви правоохоронців, продовжують функціонувати. Плюс якісь гроші конвертують політичні еліти, які завжди отримують інформацію першими та першими обмінюють нацвалюту на долари. Наші політеліти в цьому питанні не патріотичні", - перераховує Олексій Кущ.

НБУ влив на міжбанківський валютний ринок 1 млрд дол. для підтримки курсу. 26,6 млрд дол. резервів, якими пишалися ще тиждень тому, перетворилися на "близько 25 млрд дол.", як це сказано в одній з останніх заяв НБУ. Але навіть з такими цифрами можна заспокоїти серце.

"Є показник монетарної бази, це гроші, які безпосередньо випущені НБУ, куди входить готівка, яка знаходиться за межами банків, і гроші банків на кореспондентських рахунках в НБУ. Це той фізичний обсяг грошей, який може бути пред'явлений для того, щоб купити долари. Їх 463 млрд грн, -говорить економіст Борис Кушнірук. - Якщо розділити на курс 27 грн за дол., то це трохи більше 17 млрд дол. Якщо уявити, що вся гривня, яка може бути пред'явлена, спробувала б купити долари, то уо НБУ резервів більше - 25 млрд дол."

Але спустошувати резерви Нацбанку тільки для того, щоб весь час згладжувати паніку – це божевілля. Отже, на ринку повинен встановитися новий об'єктивний курс. Але чи є стеля для долара та дно для гривні?

Вітчизняна валюта до твердих не відноситься. А її курс відносно таких - долара, євро - формується під впливом ринкових чинників: попиту та пропозиції. Ярослав Жаліло нагадує, що рівноважний курс встановлюється не на готівковому ринку, який становить 5-10% від загального обороту валюти в країні.

"Перш за все, на міжбанківському валютному ринку, - уточнює президент Центру антикризових досліджень. - Яким буде рівноважний курс, звичайно, не можна прорахувати. Це тільки ринок прораховує. Поки він прорахувати нічого не може, тому що знаходиться в стані турбулентності через різного роду панічні настрої. Я не думаю, що він буде катастрофічно низьким. Давайте згадаємо, що за минулий рік нацвалюта в реальному вимірі з урахуванням інфляції зміцнилася на 18%. Поки ми бачимо просідання на 5%. Умовно кажучи, резерв ще є. Давайте згадаємо, що бюджет 2020 р. прорахований з урахуванням курсу 27 грн за дол., причому це середньорічний курс.

З огляду на те, що ми маємо справу з ажіотажем, зараз курс може бути більшим, а до кінця року меншим. Поки ми не вийшли за рамки прогнозованих параметрів. На готівковому ринку питання в тому, скільки у людей ще буде можливості підтримувати цей ажіотажний попит. Я думаю, що можливості вичерпуються. Зараз велика маса заощаджень знаходиться в банках, причому на строкових вкладах. Вклади зараз достроково не видаються, як, припустимо, у 2008 р. та у 2014 р., коли люди почали масово виймати гроші з банків, перериваючи договори та переводячи їх у валюту. Такого не може бути. Принаймні це буде змазано в часі. А це вже не буде живити паніку".

Купуй, коли дешевшає, продавай на піку ціни - правило очевидне. Попередня світова криза показала, що зі звичайних людей виходять погані валютні спекулянти на ажіотажному ринку.

Якщо згадати 2008 р., то після курсу на рівні 5 грн за дол., стрибки були до 13 грн. Потім він заспокоївся на позначці близько 8 грн за дол. У 2015 був сплеск до 30 грн за дол. на міжбанку й до 42 грн на готівковому ринку. Потім він заспокоївся на 27-28 грн, і в 2019 році ми побачили аномальне зміцнення.

Саме зараз, під час ажіотажу, у пересічного покупця є ризик купити інвалюту занадто дорого, а потім продати дешевше та програти. А нинішня криза відрізняється від попередніх: в світі пандемія коронавіруса й вона тільки приходить в нашу країну. У кожної людини в інвестиційному рівнянні через це є дві невідомих. Перше - чи буде добре зі здоров'ям найближчим часом. Друге - чи буде стабільно з доходом, з огляду на карантин та обмежувальні заходи (після відпустки за власний рахунок, падіння прибутку, потенційної затримки зарплати).

Ярослав Жаліло вказує на ознаки спекуляцій в нинішньому валютному курсі та попереджає про ризики:

"Щоб зрозуміти, що це спекуляція, досить подивитися на спред - різницю між купівлею та продажем. Фахівці кажуть, що якщо різниця більше 50 копійок, то це вже спекуляції. Ми бачимо різницю 1,5 і більше гривень. Тому на даному етапі я не рекомендував би людям купувати валюту. Тим більше, з огляду на складну ситуацію з ризиками пандемії, поширенням вірусу в Україні. Люди втрачають роботу, принаймні, призупиняється їх дохід. Не виключено, що в найближчий місяць їм можуть знадобитися їх заощадження. Якщо у когось є, умовно, зайва тисяча гривень, він купить ці нещасні долари, а через місяць захворіє або втратить дохід та доведеться продавати, то він просто втратить на курсі. Купувати вже немає сенсу. Це потрібно було робити, коли курс був 25 і навіть по 27 грн. Думаю, що той, хто хотів зберегти заощадження великі та надовго, вже купив валюту".

Нацбанк брак доларів в банківських касах пояснив підвищеним попитом, помноженим на перебої із авіасполученням через обмеження в зв'язку з коронавірусом.

"Через припинення авіаперевезень та закриття кордонів готівкові долари та євро доставляються в Україну з затримкою. Враховуючи карантинні заходи, запроваджені країнами світу та Україною, Національний банк разом із банками вирішує вказану проблему", - заявили в Нацбанку.

Борис Кушнірук пояснює, що готівка, що лежить в пачках в сховищах - це папір, який на економіку не працює. Тому, природно, в необмежених обсягах її ніхто й не зберігає.

Але все одно заява про літаки з доларами, які до нас не долетіли, виглядає дивно.

"Я вважаю, що пояснення НБУ неадекватне, - говорить Олексій Кущ. - У нас блокуються пасажирські перевезення. Вантажні перевезення, дипломатична, міжнародна пошта працюють, відповідно, можливість ввезення готівкової валюти в Україну була, є та буде. Цей процес з пасажирськими перевезеннями не пов'язаний. Просто кожен раз, коли виникають проблеми на валютному ринку, НБУ вдається до якихось штучних пояснень або механізмів. Один із способів збити панічну хвилю - якийсь формат адміністративних обмежень: відкритий, за часів Валерії Гонтаревої, або прихований, як зараз. НБУ каже, що вводити обмеження не буде, але готівкової валюти немає. Тобто переходьте всі в онлайн-покупку. Ті, у кого є рахунки, картки, тобто підтверджені джерела коштів. Так, з допомогою елегантної фрази про те, що не летять літаки і не йдуть потяги, відсікаються 95% тих, хто роблять покупки на готівковому ринку. Це негласна домовленість НБУ з декількома великими банками: кажіть, що готівкової валюти не вистачає через епідемію та переводьте всіх на безготівкову покупку. Це версія, яку ми підтвердити не зможемо, оскільки немає офіційних документів".

Збереження заощаджень в інвалюті, з огляду на її брак, було актуальним питанням під час усіх попередніх криз та панічних атак. Проте у 2020 р. по валютних депозитах ситуація краща, ніж під час світової кризи в 2008 р. та внутрішньої у 2014-2015 рр. Але, по-перше, не безхмарна, по-друге, вона тривожна по ринку депозитів в цілому.

"Валютні вкладники зараз не є такою проблемою, як раніше, - говорить експерт інституту Growford. - За останній рік обсяг в інвалюті впав. Люди намагалися зберігати в нацвалюті, тому що були високі ставки по таких депозитах. Я б сказав, що основна проблема - це не валютні вклади, а вклади взагалі. 60% банківської системи - це державні банки. Будь-яка паніка - це відтік вкладів з держбанків".

Паніку вкладників в часі може розтягнути неможливість зняти депозити достроково. У 2008 р. та у 2014 р цього обмеження не було, зараз є, тому й не вишикувалися черги вкладників. Але видихати рано. Ще не відомо, як довго триватиме криза. Якщо вона розтягнеться на місяці, банківська система точно знаходиться в небезпеці.

"На хвилі паніки обмеження по зняттю вкладів спрацьовує, - говорить Олексій Кущ. - Але якщо криза триватиме кілька місяців, термін дії вкладів буде закінчуватися, люди їх не продовжуватимуть, будуть забирати їх, обмінювати на долари. Відповідно, посилювати девальвацію з одного боку, банківську кризу - з іншого. Тому тривалий марафон відтоку вкладів банківська система може й не витримати".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^