Наслідки коронакризи. Які збитки вона принесе Україні та як їх відшкодувати?

20 березня 15:26

Наслідки коронакризи. Які збитки вона принесе Україні та як їх відшкодувати?

20 березня 15:26

Всього два тижні тому коронавірус в Україні уряд сприйма не як прірву, в яку можна впасти, а як виклик. Так ситуацію з трибуни парламенту характеризував новопризначений прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Глава Кабміну обіцяв стратегію, роботу з фінансовим блоком, стверджував, що напрацювання вже є. За два тижні епідемія коронавіруса в Україні перетворилася вже не на виклик, а на кризову реальність. Очевидно, що бюджет зазнає колосальних збитків. Але як їх оцінити та чим заповнити?

Зміст

Перший удар через епідемію та обмежувальні заходи - зростаючі витрати на медицину. Бюджет і так зведений з дефіцитом в розмірі 2% від ВВП. Тепер коронавірус може його суттєво збільшити.

"Починаючи від покупки апаратів для штучної вентиляції легень, до тестів, а в подальшому ще й на вакцини, щеплення. Багато хто припускає, що до кінця цього року вони з'являться. Ціна буде колосальною, але платити доведеться, щоб зберегти населення. Зона бюджетного дефіциту на рівні 2% від ВВП легко може бути перевищена мінімум в два рази", - сказав радник президента, економіст Олег Устенко.

Другий удар - недоотримання в скарбницю. Від податку на доходи фізосіб, єдиного соціального внеску, податку на додану вартість, через провал по сировинним ринкам для наших експортних статей та скромний виграш від падіння енергетичного імпорту. І тут вже без попередніх оцінок просідання економіки не обійтися. Поки їх не оприлюднив уряд, це взялися зробити експерти.

"Очікуване скорочення реального ВВП за підсумками 2020 року:

• -5% (базовий сценарій: карантинні заходи зачеплять 2 місяці з 12 на рік)

• -10% (песимістичний сценарій: якщо проблема епідемії буде протягом всього року)", - підбив результати підрахунків співзасновник, директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

В абсолютних цифрах, дефіцит державних фінансів за оптимістичним сценарієм (два місяці карантину, що цілком можливо) складе 209 млрд грн. При несприятливому - 420 млрд грн.

"Точно порахувати втрати неможливо. Але бюджет вже потрібно перераховувати, - констатує міністр економіки в 1997-1998 рр. Віктор Суслов. - Потрібно проводити секвестр, зменшувати дохідну частину, а потім й видаткову, але не пропорційно, перерозподіляти кошти. Потрібно визначати нові пріоритети . Криза це ще й можливість. Зараз є можливість скорегувати помилковий курс медичної реформи Уляни Супрун та провести реальну медичну реформу. Вірус показує, що неприпустимо платити лікарям по 4-5 тис. грн на місяць. Суміщена проблема - криза нашої фармакологічної промисловості. Багато субстанцій для виробництва ліків в Україні були з Китаю, поставки значною мірою згорнуті. Це веде до скорочення виробництва. Потрібно інвестувати у виробництво власних субстанцій".

Перший варіант покриття зростаючих потреб країни - перекроїти державний бюджет. Швидка калькуляція Рахункової палати засвідчила, що, викресливши кілька статей, можна відразу заощадити майже 5 млрд грн.

Голова Рахункової палати Валерій Пацкан перерахував суми й джерела:

  • резервний фонд держбюджету, тобто не розподілені на сьогодні гроші - 1,4 млрд грн (це рішення за Кабміном);
  • стабілізаційна дотація місцевим бюджетам, які передбачені, але теж ще не розподілені - 0,2 млрд грн (рішення за Кабміном);
  • гроші на Бюро фінансових розслідувань, держпрограма «Статистичні спостереження», кошти, зекономлені на компенсаціях, дотаціях та оплаті деяких послуг разом дадуть 2,6 млрд грн (рішення про це приймає Верховна Рада);
  • також за рішенням ВР можна 1 млрд грн взяти з витрат на розвиток лідерства, функціонування торгових представництв за кордоном, на керівництво та управління політикою управління держборгом, на комплексну програму держуправління.

"Це та мінімальна сума з державного бюджету, яку можливо перенаправити на закупівлю засобів захисту, закупівлю тест-систем та апаратів штучної вентиляції легень", - уточнив Валерій Пацкан.

"Я вважаю, що соціальну сферу не можна скорочувати. Але може пора переставати готуватися до війни? Погодитися, що її не буде та звідти перерозподілити на медичні цілі", - пропонує Віктор Суслов.

До скасування військового збору у фракції "Слуга народу" закликали ще у 2019 р. Податок на рівні 1,5% так і не став цільовим, безпосередньо на армію не йде та в які саме бюджетні котли витрат 20-22 млрд грн скидають, не ясно .

Тобто заощадити можна ще більше, а дуже істотно, якщо перестати з бюджету красти.

"Як мінімум 10% держбюджету використовується не просто неефективно, а осідає в чиїхось кишенях. Отже, ми говоримо про суму від 5 млрд дол. Їх відверто розкрадають, в той час як вони дали б можливість нам пережити кризу на тлі коронавіруса з меншими втратами. Тому будь-яка така дія повинна негайно оцінюватися правоохоронцями", - уточнив Олег Устенко.

Одне з найбільш очевидних джерел коштів - борги. Облігації внутрішньої державної позики зараз користуються вже мінімальним попитом. Займати через випуск нових євробондів на зовнішніх ринках в кризових умовах сенсу не має. Наприкінці січня 2020 року Міністерство фінансів пишалося розміщенням євробондів на 1,25 млрд євро з терміном погашення у 2030 р. під рекордно низьку для нашої країни прибутковість 4, 375%. Але зараз котирування впали майже вдвічі, а прибутковість перевищила 13%. Для порівняння, вартість кредиту МВФ - 2-3%, тому очевидно, що хочеться отримати гроші саме там.

Але й кредитна програма на 5,5 млрд дол., про яку з Фондом попередньо домовилися наприкінці 2019 р., і яка так і не запустилася, теж втратила актуальність - грошей потрібно набагато більше. За попередніми оцінками, втричі - близько 15 млрд дол.

Крім того, потрібно домовлятися, і це можливо, щоб кошти Фонду йшли не тільки в резерви Нацбанку, а й в бюджет. Як правило МВФ на таке не йде, але для України вже робили виключення і в 2008 р., і в 2015 р. - частину кредиту дозволяли спрямовувати в казну.

"Ніхто в Україні не відмовлявся від кредиту МВФ - новий уряд і НБУ працюють над новою програмою з урахуванням мінливих умов зовнішніх ринків. Працює непогано, - повідомив представник України в МВФ Владислав Рашкован. - Ніхто в МВФ не відмовляв в кредиті Україні - персонал Фонду щодня спілкується з урядом і НБУ і працює над програмою, розуміючи зміну зовнішніх ринків. Працює старанно".

Коли та чи буде домовленість - залишається тільки чекати. А тим часом є ще один спосіб добути гроші - надрукувати.

"Ключові ризики:

  • - витік грошей на валютний ринок і подальше ослаблення нацвалюти;
  • - зростання інфляції;
  • - використання коштів для спекулятивних операцій, а не для кредитування (якщо говорити про банки)", - пояснює наслідки накачування гривнею нашої економіки Анатолій Амелін.

"Нацбанк не повинен допускати надлишкової емісії гривні, - упевнений Віктор Суслов. - Тому що це буде розкручувати інфляцію. Від такого фінансування дефіциту бюджету потрібно утримуватися. І МВФ цього не допустить - він контролює всі наші макроекономічні показники. Але така загроза є. Тому що в наслідок введених і, як мені здається, надлишкових обмежувальних заходів у нас різко обрубуються доходи бюджетів. Удар припадає на місцеві бюджети, в зв'язку з нещодавно ухваленим законом, який дає пільги з місцевого податку на землю. Також й інші податкові пільги. А головне - великий удар по торгівлі. При цьому торгівля в цілому - основна галузь, що формує ВВП, і один з основних платників податків".

У підсумку 5 млрд грн можна отримати мало не сьогодні, скоротивши дивні бюджетні статті, ще 139 млрд грн, якщо перестати пиляти бюджет на власну користь. Тоді ще 2,3 млрд дол. за рахунок зовнішнього кредиту і за умови їх спрямування до бюджету цілком можуть закрити питання з бюджетною діркою у 209 млрд грн.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^