МВФ не прийшов. Чому Україні не дають черговий транш та чи потрібні ці гроші?

11 вересня 15:50

МВФ не прийшов. Чому Україні не дають черговий транш та чи потрібні ці гроші?

11 вересня 15:50

"Ми сподіваємося, що ми визначимо час приїзду місії найближчим часом. Це може бути липень-серпень", - говорив міністр фінансів Сергій Марченко в червні 2020 р. після отримання першого траншу розміром 2,1 млрд дол. за новою кредитною програмою МВФ.

Однак вже середина вересня, і місія МВФ в Україну навіть не збирається. Розбираємося, чи так потрібен державі другий транш у рамках кредитної програми stand-by.

Зміст

В інтерв'ю ЗМІ глава Мінфіну говорив, що пауза була після зміни керівництва Нацбанку і консультацій у зв'язку з цим у Фонді. Тепер, стверджує він, м'яч на боці МВФ. А там дати не називають, хоча з виконання структурних маяків Україна не відстає.

У червні Рада фінансової стабільності мала затвердити програму щодо проблемних кредитів державних банків - NPL. Голова НБУ Кирило Шевченко ще в серпні підтвердив - її затверджено, і він зустрічається з наглядовими радами держбанків з питань виконання програми.

До кінця серпня потрібно було переглянути всі тарифи на опалення НКРЕКП і місцевих органів влади та офіційно їх прийняти з урахуванням повного відображення вартості газу і негазових витрат. Також прийняти спрощену процедуру переходу до нового постачальника.

Спрощена процедура зміни постачальника була затверджена 10 червня. Щоправда тарифи ще не затверджені.

До кінця вересня потрібно підготувати нові організаційні структури Державної податкової служби і Державної митної служби, щоб обидві організації могли делегувати повноваження і відповідальність в рамках єдиної юрособи. Робота в цьому напрямку йде. Причому з урахуванням побажань Фонду - з Державною податковою службою співпрацює технічна місія Фонду.

У МВФ дали зрозуміти, що дивляться ширше графіка. Меморандум з Україною грунтовний, хоча програма й короткострокова - на 18 місяців. У ньому чітко обумовлена незалежність антикорупційних органів. І нещодавні вправи у звільненні директора НАБУ Артема Ситника повз увагу кредиторів не пройшли. Там не коментують рішення Конституційного суду про те, що призначення Ситника суперечило нормам Основного закону про президентські повноваження. Але невдоволення виявляють.

"Створення ефективної системи протидії корупції було критичним елементом взаємодії МВФ з Україною протягом останніх кількох років. Підтримка незалежності та цілісності Національного антикорупційного бюро України. Спеціальна антикорупційна прокуратура і Вищий антикорупційний суд є ключовим компонентом структурних реформ, спрямованих на забезпечення більш сильного і більш справедливого зростання , і, я б сказав, необхідною попередньою умовою поточної програми, підтримуваною МВФ", - повідомив представник Фонду Джеррі Райс.

Тепер в Україні вже не такі оптимістичні щодо календарних термінів траншей. Прогнози міністра фінансів - до кінця року. Голова НБУ каже, що макропрогноз вибудовують з урахуванням отримання другого траншу.

Його розмір - питання відкрите. Україна в червні отримала 2,1 млрд дол. Сергій Марченко говорив ще про два транші до кінця 2020 р. по 700 млн дол. кожен. У відповіді на запит журналістів, в Міністерстві фінансів дали дещо іншу відповідь: про 700 млн дол. до кінця року.

Україна традиційно не виконує програми з МВФ в повному обсязі.

Програма Stand-by Arragement, підписана в квітні 2014 року, була запланована на загальну суму 17 млрд дол. Але Україна вибрала траншей на 4,6 млрд дол. Програма, яка за своїм статусом передбачається, як вирішення короткострокових проблем, "переродилася" на нову угоду.

У січні 2015 року Україна підписала з МВФ програму Extended Fund Facility (програма розширеного фінансування під структурні реформи). Умови передбачали чотирирічний термін кредитування на суму в 17,5 млрд дол. Її Україна обірвала на половині.

У грудні 2018 р. Україна і МВФ знову погодили короткострокову stand-by на 14 місяців на загальну суму 4 млрд дол. Перший транш прийшов одразу ж - 1,4 млрд дол. Після цього співпраця стала на паузу. У 2019 році в МВФ вирішили дочекатися результатів виборів і формування Кабміну.

Наступною програмою мала стати EFF. Плани української сторони спочатку були масштабними - кредитна лінія на 10 млрд дол. Але і сума, і терміни стиснулися. Навесні 2020 р. замість Extended Fund Facility погодили нинішню stand-by.

Про успіх і домовленості по кредитній лінії президент Володимир Зеленський повідомляв ще в грудні 2019 р. Перший транш Україна отримала в червні 2020 р.

Початок був довгим, хоча влада традиційно випромінювала оптимізм. Зараз теж дають сприятливі прогнози про транші, але попередній досвід показує, що після першого, другий отримати України або вдається з великими труднощами, або не вдається зовсім. Хоча перед підписанням кожної програми йдуть політичні баталії і в необхідності кредитних коштів кожна влада не демонструє сумнівів.

Під нинішню stand-by Україна погодила і спірний закон про ринок землі, і суперечливий банківський "антиколомойський" закон. Все з потом і кров'ю, але кредитування знову на паузі.

Нагадаємо, що в рамках короткострокової програми stand-by, кредитні кошти Фонду йдуть в бюджет. До програми з МВФ прив'язана недавно узгоджена річна лінія з Євросоюзом розміром 1,2 млрд євро. Її також можна використовувати для бюджетних потреб.

План України за бюджетними доходами за перше півріччя, за даними Рахункової палати, не виконано на 38 млрд грн. Дефіцит бюджету передбачений в розмірі 300 млрд грн. Країна зашивається через епідемію. Держава знову провалила боротьбу з корупцією і тому бюджетний картковий будиночок звалиться?

Заява представника МВФ про незалежність корупційних органів, здається, знову виводить нас на уторовану доріжку. Корупція в державі невикорінна і боротися з нею можна нескінченно. Отже, й нескінченно відмовляти в грошах, давлячи на червону кнопку.

"МВФ виступає в ролі шамана, який виганяє злого духа корупції з майже мертвого тіла наших політичних еліт. Насправді це фінансова організація і зріти потрібно в гроші", - протвережує економіст, фінансовий експерт Олексій Кущ.

Він нагадує про те, хто стоїть на вершині піраміди пріоритетів української держави. І там аж ніяк не витрати на українців, а потреби зовнішніх кредиторів.

"Поки вони там знаходяться, з МВФ буде все добре. Проблеми з Фондом починалися тоді, коли влада перед черговими виборами згадувала, що потрібно посипати гроші перед виборцями або соціальне напруження досягало критичної позначки і потрібно було послабити зашморг", - уточнює Олексій Кущ.

Зараз, незважаючи на прийдешні вибори, роздачі бонусів українцям не було. Немає причин гальмувати видачу траншу й з інших причин - зміна керівництва Нацбанку стратегію не змінила: облікова ставка залишається на позначці в 6%, інфляційне таргетування, хоч і гнучке, узгоджено Радою, що підтвердив її голова Бодан Данилишин.

"Прибуток акумулюється в основному в банках, гроші в економіку не йдуть. А уряд Шмигаля перевершив Кабміни Гончарука і Гройсмана. У вересні рекордне погашення боргу кредиторам - 2 млрд дол., позаплановий викуп боргів з датами погашення у 2021 і 2022 роках на 800 млн дол. Плюс в серпні був викуп фінансового сміття у вигляді ВВП-варантів на 320 млн дол. Нещодавно одна фінансова компанія написала, що уряд планує викуп варантів ще на 2 млрд дол., - перераховує економіст. - Міністр фінансів для МВФ - "золотий хлопчик". Фонду відмовляти Україні в кредиті - це рубати сук, на якому сидять кредитори. Поки політика НБУ буде в тому ж руслі, Мінфін буде набивати кишені кредиторам, проблем з наданням траншу не буде. Єдина затримка пов'язана з тим, що Україні він зараз і не потрібен".

На перший погляд, заява парадоксальна, з огляду на колосальні борги, невиконання плану з доходів. Але резерви Нацбанк збільшив: після падіння до 25 млрд дол., зараз вони зросли до 29 млрд дол. Пікові виплати за боргами ми вже пройшли. Курс тримається, і до 30 грн за дол. його не обвалили, хоча такі побоювання були. А недонадходження доходів компенсують скороченням витрат, не чіпаючи захищені статті бюджету.

"З бюджетом все погано лише на папері. На початку кризи виникли проблеми з податковими надходженнями. Бюджет змінили, намалювали плановий дефіцит 300 млрд грн. Але комерційні та державні банки з березня по серпень вклали в облігації внутрішньої державної позики понад 100 млрд грн. Включений емісійний механізм : НБУ видає їм рефінансування під 6%, вони вкладають кошти на первинних аукціонах Мінфіну під 10% і передають ОВДП під заставу НБУ, заробляючи на натисканні двох кнопок 4% (з травня ще й рефінансування можна синхронізувати з первинними аукціонами ОВДП). З держпідприємств у вигляді дивідендів та авансових платежів викачали близько 70 млрд грн. 42 млрд грн прибутку НБУ разовим платежем в березні бухнули в доходи бюджету. Транш МВФ повністю пішов на покриття дефіциту - це понад 50 млрд грн в еквіваленті. Якщо кругом-бігом порахувати, то більше 240 млрд грн отримано за рахунок непродуктивних джерел, а потреба в грошах - 80 млрд грн на місяць. Тобто уряд три бюджетних місяця отримав на шару. Це розхолоджує. Якщо не зберуть податки - яка різниця? Тоді через схему рефінансування і купівлю ОВДП ми ще закачаємо. При цьому крім горезвісного будівництва доріг, уряд практично припинив фінансувати економічний розвиток, інфраструктуру, соціалку. Навесні у пенсіонерів вкрали два місяці індексації пенсій. Під час епідемії держава не забезпечила населення засобами індивідуального захисту. Якби у нас був уряд як в Польщі або Індонезії, він був би змушений фінансувати соціально-економічні програми, підтримувати бізнес і населення. Тоді виникла б потреба в ресурсах і питання: де брати гроші для покриття дефіциту у 300 млрд грн? Але у нас перестали виконувати бюджет за видатками. За моїми оцінками, невиконання складе від 8 до 15% в цьому році. Я аналізував залишки на казначейських рахунках в червні-серпні 2020 р., і вони перевищують аналогічні показники за останні п'ять років. Це стосується і гривні, і доларів".

При витратах загального фонду держбюджету в розмірі 1,137 трлн грн, скорочення витрат на 8-15%, це від 90 до 170 млрд грн економії.

Тобто за зовнішньою катастрофою, при невдоволенні громадян, у України як у позичальника все чудово. Виходить, що транш потрібен, можливо і з огляду на стратегію влади, під щось потрібне кредиторам.

Nash.Live писав про дивний викуп боргових зобов'язань України - ВВП-варантів, випущених у 2015 р .при реструктуризації боргу міністром фінансів Наталією Яресько. З огляду на схему їх погашення, Україні потрібно наступного року заплатити за зростання ВВП у 2019 р. Однак Мінфін, попри кризу, епідемію і карантин, в серпні заздалегідь вклав у придбання 10% зобов'язань близько 300 млн дол. Позичивши їх за рахунок розміщення євробондів під 7,75%.

Днями ЗМІ з посиланням на аналітиків Bank of America Merrill Lynch, повідомили про новий можливий достроковий викуп варантів на суму 1-1,5 млрд дол. Під новий випуск євробондів на 2 млрд.

"Є версія, припущення, що черговий транш буде синхронізований з покупкою Україною фінансового сміття у вигляді ВВП-варантів. Коли приймуть рішення про покупку на 1-2 млрд дол., під неї можуть дати транш", - вважає Олексій Кущ.

Перевірити це буде нескладно: дочекатися звісток про викуп, даних про місію МВФ, зіставити дати. Якщо співпадуть, тоді не залишиться й тіні сумнівів в тому, хто для української держави важливіший: кредитор або платник податків.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^