"Міцна Україна" перед світовою кризою: наша економіка в 2008 році та зараз

12 березня 17:31

"Міцна Україна" перед світовою кризою: наша економіка в 2008 році та зараз

12 березня 17:31

"Ми побачимо сценарій, який нагадає багатьом з нас фінансову кризу 2008 року", - заявила під час телефонної конференції з лідерами Євросоюзу голова європейського центробанку Крістін Лагард.

Це станеться, за її словами, якщо країни ЄС не будуть координувати свої дії перед загрозою коронавіруса.

11 березня Кабмін України ввів проти нього ряд запобіжних заходів. Презентуючи їх, прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що країна стоїть на порозі кризи.

Йдеться про кризу світову. Останню глобальну, яку за масштабами можна порівняти з Великою депресією, Україна пережила в 2008-2010 рр. Якою була Україна на порозі кризи в 2008 р. та в якому стані знаходиться зараз?

Зміст

11 березня 2020 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль зробив кілька заяв щодо кризи:

"У нас, як ніколи, велика ліквідність в банках, високі золотовалютні запаси, у нас є запас по бюджетному курсу, який запланований. У нас досить позитивний діалог з МВФ".

"Я не буду втішати і говорити, що від кризи ми виграємо, але з точки зору тих інструментів, які сьогодні є в розпорядженні Мінфіну, Мінекономіки, Нацбанку, зустріти фінансову кризу ми готові, так само як готові зустріти кризу, пов'язану з вірусом".

"Україна зараз в цю кризу входить набагато міцнішою, ніж це було, наприклад, у 2008 році".

У 2008 році, вже на тлі спустошливої для України світової економічної кризи, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко говорила щось подібне. І була навіть більш оптимістичною:

"Україна економічно і фінансово живе стабільно, і я можу твердо сказати, що світова фінансова криза на Україну не перекинеться".

Вересень 2008 р.

"Не дивлячись на те, що зараз відбувається в світі, все ж таки уряд крок за кроком готувався до того, щоб перешкодити цій кризі. Ми накопичуємо бюджетні ресурси, тому що ми на 50% більше дали в бюджет від податкової адміністрації та в два рази більше від митниці. Нам є з яким "жировим запасом" йти назустріч будь-яку кризу".

Листопад 2008 р.

ВВП - на користь 2008 г. Ріст реального ВВП (в цінах минулого року) в 2007 році склав 8,2%. Але в 2008 р. - 2,2%.

Хоча вже давно прийшла весна 2020 р., на сайті Держстату досі немає повних даних щодо реального ВВП України за 2019 р. За попередніми даними, зростання складе 3,3%. Трохи більше, ніж у кризовий 2008 рік, але набагато скромніше, ніж в передкризовий 2007 р. Попередній прогноз на 2020 р.. - близько 3,5%.

Дефіцит бюджету в 2008 р. був меншим, ніж в 2020 р. Доходи скарбниці в Україні традиційно нижчі за витрати, але питання у співвідношенні дефіциту до валового внутрішнього продукту. Дефіцит у 2008 році - 1,32% ВВП. У 2018 р. - 1,66%.

Підсумкових даних за 2019 р. знову ж таки немає. За оперативною інформацією Мінфіну за 2019 р. дефіцит складе близько 1,8% ВВП.

Резерви в 2020 р. менші. Станом на вересень 2008 р., коли входження України в світову кризу ще заперечували, обсяг резервів Нацбанку був 38 млрд дол. Потім, протягом двох років, було два відчутних падіння - до 24,4 млрд (в травні 2009 р.) і до 24,1 млрд (в березні 2010 р.). Навіть на мінімальних значеннях в період кризи, резерви співставні з тим, що зберігається в засіках НБУ зараз.

Станом на початок березня 2020 р. резерви складають 26,6 млрд дол. Для розуміння, обсяги в мільярдах доларів - це еквівалент резервів. Живих грошей, депозитів у валюті та золота в них 16%, а решта - це цінні папери в іноземній валюті.

Зовнішній борг в 2020 р. виріс. Валовий зовнішній борг - загальний борг держави й приватного сектора перед нерезидентами. Державний зовнішній борг - частина валового. За 11 років збільшився і ВЗБ, і в його структурі частка держави - дуже істотно.

Рік Державний зовнішній борг Валовий зовнішній борг
2007 10,5 млрд дол. 79,9 млрд дол.
2008 11,17 млрд дол. 101 млрд дол.
2019 40,5 млрд дол. 119 млрд дол.

Борги по зарплаті в 2020 р. - на рівні посткризових. Заборгованість із зарплати в 2020 р. корисніше порівнювати навіть не з даними 2007 року, перед кризою, а з результатами під час його заходу - в 2010-2011 рр.

До кінця 2010 р. заборгованість перед штатними співробітниками в Україні була 1,2 млрд грн. У 2011 р. - 1 млрд грн. Це близько 150 млн дол. за офіційним курсом, який був на той момент.

За підсумками лютого 2020 р. українським працівникам заборгували 3 млрд грн. Зараз долар дорожчає, але наприкінці лютого коштував 24,5 грн. Тобто ще до розмов про кризу українцям вже заборгували 122 млн дол. Майже стільки ж, що й після хвилі безробіття, невиплати зарплат та світового падіння економіки.

Обсяг прямих іноземних інвестицій низький. У 2007 р. в Україну прийшли 9,8 млрд дол., у 2008 р. - 10,9 млрд дол. У 2010 р. обсяг ПІІ скоротився вдвічі - до 4,8 млрд дол. Але навіть в розпал кризи обсяг іноземних інвестицій був в три рази більший, ніж в 2019 р. В минулому році ПІІ склали 1,7 млрд дол.

Промвиробництво та інфляція - в 2020 р. бачимо ознаки рецесії. Споживчі ціни в 2019 р. піднялися на 4,1%. У лютому 2020 р., в порівнянні з лютим 2019 р., пішли вже в негативні значення - знизилися на 0,3%.

Помилково вважати, що інфляція, тобто зростання цін, це виключно погано, а їх зниження - добре. Дефляція говорить про те, що в обігу стає все менше грошей й тому по ланцюжку падають попит, виробництво, зайнятість, зарплати.

Турбує не тільки лютнева дефляція, але й падіння промислового виробництва. Спочатку в Держстаті порахували, що за 2019 р. воно просіло на 1,8%. Потім переглянули структуру підрахунків. Спочатку за 100%, базис, брали 2010 р. Але потім вирішили, що економіка давно змінилася, структура виробництва теж, і почали рахувати за 100% дані 2016 р. Таким чином вдалося "скоротити" падіння промвиробництва за 2019 р. до 0,5 %.

Банки - в 2020 р.: є приводи для занепокоєння. У 2008 р. в Україні діяли 175 банків. У 2020 р. - 75 банків. Скорочення - наслідки великої чистки 2014-2016 рр.

На порозі кризи в 2008 р. для банківської системи в мінус зіграла божевільна доларизація. Банки активно займали на зовнішніх ринках і обсяг їхніх боргових зобов'язань становив 42 млрд дол. У доларах активно й відносно дешево кредитували українців, а на їх можливість повертати борги дивилися крізь пальці.

У 2008 р. банки постраждали по трьох напрямах. Інвестори почали виводити валюту з ризикованого українського ринку через світову кризу. Українці не змогли впоратися з погашенням валютних кредитів через девальвацію гривні. Плюс почалася паніка та вилучення депозитів. Її зупинив тільки мораторій на дострокове зняття.

У 2020 році про доларизацію говорити не доводиться - банки вважають за краще заробляти на гривневих боргових паперах Мінфіну (облігації внутрішньої державної позики) та Нацбанку (депозитні сертифікати). Кредитування живе тільки короткострокове, споживче. Але за останні роки на банківській пороховій бочці розмістилася вже держава.

  • Люди зберігають в банках більше грошей. У 2008 р. домогосподарства тримали на депозитах 217 млрд грн, а в січні 2020 р. - 592 млрд грн. Зараз у фізосіб (без урахування ФОПів) валютні вклади - на 241 млрд грн. (по 2008 р. НБУ таку статистику не дає).
  • Але банкам не довіряють. У 2008 р. всі резиденти тримали депозити на загальну суму 359,7 млрд грн. При цьому 34% з них - на депозитах з терміном від року до двох. Ще 10% - з терміном більше двох років. Якщо взяти весь обсяг депозитів станом на січень 2020 року (1,1 трлн грн), то левова частка, на загальну суму майже в 1 трлн грн, - на вимогу й терміном до року. Загальна сума депозитів з терміном від року до двох - на 115 млрд грн, а більше двох років - всього 23 млрд грн. Вкладники не хочуть грати з банками в довгу.
  • Держава - головний банкір. Чистка банківських рядів привела до того, що держава прийняла на себе основні ризики від можливої паніки вкладників. У 2016 році націоналізували ПриватБанк, і після цього розподіл депозитів - на користь п'ятірки держбанків. І замість того, щоб з часом здувати розмір депозитного портфеля держбанків, його збільшують. З 2016 року фізособи зберігали в держбанках та "Приваті" 59,5% своїх вкладів, а в грудні 2019 року - 61,6%.

Якщо вкладники почнуть панікувати і виводити гроші, держава опиниться перед складним вибором: друкувати гроші або вводити мораторій.

Розподіл депозитів фізосіб по групах банків

Заява прем'єр-міністра Дениса Шмигаль про те, що Україна зараз міцніша, ніж напередодні кризи 2008 р., ми попросили прокоментувати експертів. Думки розділилися.

Віктор Суслов, міністр економіки в 1997-1998 рр.:

- Я б не порівнював. Стан та економічні проблеми дуже різні. Для мене дивно, що прем'єр-міністр після втрати Криму та в умовах війни на Донбасі говорить, що Україна стала міцнішою. Погодьтеся, звучить дико.

Якщо брати загальний стан, то це не так. Конфлікт на Донбасі триває. Проблеми з усіх боків, й економічні в тому числі. У 2008 році Україна щосили виробляла літаки. "Мотор Січ" була одним з основних платників податків. Найбільші підприємства виробляли двигуни для суднобудування, "Зоря - Машпроект" була повністю завантажена замовленнями і теж була великим платником. Відоме Об'єднання Фрунзе (Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання, - ред.) будувало свої газоперекачувальні станції на експорт.

Зараз, коли все, чим ми пишалися в нашій промисловості, всі високотехнологічні підприємства зупинені, коли експорт прийняв яскравий сировинний характер, людина, призначена на посаду прем'єр-міністра, нічого про це, мабуть, не знає і починає розповідати, що наша економіка стала тільки міцнішою. Це не компетентно.

Тарас Загородній, економічний і політичний експерт:

- Частка правди в заяві Шмигаль є. Зараз основні ринки збуту - в ЄС. Це більш стабільний ринок в силу багатьох причин, ніж Російська Федерація.

Якщо гастарбайтери раніше з Росії пересилали гроші, то зараз вони, в основному, з Європи. Тільки офіційно вони перераховують 14 млрд дол., неофіційно ще десь така ж сума. При всіх інших позиціях, це правда краще, ніж у 2008 р.

Золотовалютні резерви у нас зараз 26 млрд, це означає, що навіть виплати за боргами нам під силу. Зараз вже пішла правильна девальвація гривні. НБУ щось мутить і дає ресурси за заниженим курсом. Але у нас в бюджеті написано 28 грн за дол. Це краще, ніж штучний курс 24 грн. У зв'язку з цим підуть послаблення для експортерів - збільшиться прибуток. Бюджет буде краще виконуватися. Якщо гривню будуть девальвувати планово і не триматися за стабільний курс, то ми, по суті, будемо більш підготовленими до подій. Хоча зараз краще домовитися з Міжнародним валютним фондом. Якщо дадуть 5 млрд дол., то нам не так багато й треба. З цих причин Шмигаль правий.

Що турбує? Покажіть антикризову програму. Як стимулюватимуть економіку, знижуватимуть податки, скорочуватимуть роздуті витрати бюджету? Ось цього немає, на жаль. Але людина недавно стала прем'єр-міністром. Сподіваюся, щось адекватне буде.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^