Мінне поле. Що буде, якщо ринок землі визнають неконституційним?

Мінне поле. Що буде, якщо ринок землі визнають неконституційним?
30 червня 15:37

Мінне поле. Що буде, якщо ринок землі визнають неконституційним?

30 червня 15:37

1 липня відкривається ринок сільгоспземлі. Але до цієї дати в Конституційному суді так і не було прийнято рішення про те, чи відповідає базовий закон про ринок Основному. Оскільки його немає, то й ринок під питанням.

Закон, який його запустив, був прийнятий в ніч з 30 на 31 березня 2020 року після довгої роботи над 4 тис. поправок і при нагадуванні президента про те, що це вимога кредиторів - Міжнародного валютного фонду.

У травні 2020 року в КСУ прийшло два подання від народних депутатів (тексти тут і тут), які об'єднали в одне провадження. У них парламентарії вказують на невідповідність закону про запуск ринку одразу кільком положеням Конституції.

У двох документах групи нардепів вказують на те, що при голосуванні за закон 552-IX була порушена процедура: остаточне рішення приймалося на позачерговому засіданні, призначеному на 30 березня, а фактично закон був прийнятий вже наступного дня, 31 березня. Крім того, були порушення у подачі поправок перед другим читанням і під час голосування за деякі в залі було менше 226 нардепів.

Крім претензій до процедури прийняття, КСУ також просять визнати законопроект неконституційним ще й тому, що питання про розпорядження правом власності на землю українці повинні вирішувати на референдумі. Є у нардепів і зауваження до окремих положень закону. Зокрема, там вказують, що доступ до землі отримують іноземці та особи без громадянства через банки. В законі є умова про те, що допустити іноземців на ринок можна буде після відповідного референдуму. У поданні вказують на те, що він апріорі буде антиконституційним, оскільки «за змістом і за духом Конституції України суб'єктом права власності на землю можуть бути тільки громадяни України».

3 червня КСУ в розгляді цієї справи оголосив перерву. Але, як попередив міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко, якщо Суд скасує закон - Рада прийме його знову.

Nash.Live запитав у експертів, яким буде ринок на старті, наскільки ймовірним є скасування закону про нього в КСУ, що в цьому випадку буде з уже укладеними угодами і якими будуть дії влади?

Руслан Бортник, директор Українського інституту політики:

- Найближчим часом ймовірність скасування невисока - Конституційний суд заблокований, там немає більшості. Але в принципі, з урахуванням положень Конституції, міна уповільненої дії під ринок закладена. Вона може вибухнути не зараз, а через 3-5 років, коли зміниться політична ситуація.

Ризик того, що КСУ в будь-який момент скасує закон про запуск ринку сільськогосподарської землі, яка, нагадаю, є тільки одним з семи видів земель в Україні, величезний. Він буде весь час переслідувати ринок, впливати на його цінову динаміку. Законодавець вчинив неправильно, некоректно. У поспіху ліпили земельну реформу, без внесення змін до Конституції. Спочатку потрібно було вносити їх, для того, щоб до змін не можна було причепитися, а потім вже приймати відповідний закон.

Без поправок до Основного закону ринок весь час буде в підвішеному стані. Це зміни про дозвіл торгувати землею сільгосппризначення, ті, які регламентували б процедуру приватизації. Потрібно було додати буквально кілька речень про те, що українці мають право розпоряджатися землею, як своєю приватною власністю. І це вирішило б проблему.

Зараз ризик погано впливає на ціну. У 90-х було вікно можливостей, коли через рішення судів теж купували сільгоспземлю, поки схему не заборонили. Зараз бізнес теж дивиться на ситуацію, як на вікно можливостей, яке в будь-який момент може закритися в залежності від кон'юнктури. Тому намагається реалізувати ключові схеми зараз, поки воно відкрито.

У разі визнання закону неконституційним, можуть прийняти новий. Але це буде дестабілізувати, гальмувати ринок, збивати ціну, знижувати його інвестиційну привабливість. Це серйозні проблеми. Але поки що не бачу умов, при яких нинішній склад КСУ може скасувати закон.

Рівень підтримки ринку з боку міжнародних організацій дуже обмеженим. Не тільки тому, що є ризик конституційного рішення, а перш за все тому, що повноцінно ринок запрацює з 2024 р. А міжнародні організації і кредитори зацікавлені в запуску ринку саме для юридичних осіб. Тому, думаю, що до 2024 року ринок часто саботуватиметься, зупинятиметься, йтиме важко. Ключові земельні активи до того часу постараються максимально притримати.

Ростислав Кравець, адвокат:

- Зараз Конституційний суд заблокований. Судячи з усього, він буде заблокований до кінця року. За цей час діюча влада буде намагатися продати землі якомога більше і втягнути якомога більше людей, щоб в подальшому було проблематичніше повернути все назад. Але ті особи, які будуть цим займатися, повинні розуміти, що їхні дії незаконні та підпадають під цілу низку статей Кримінального кодексу, звинувачення за якими їм будуть пред'явлені. Крім того, те, що було заплачено за землю ніхто і нікому, швидше за все, вже не поверне.

Сказане міністром агрополітики про повторне прийняття Радою закону, думаю, не вийде здійснити. Якщо КСУ встановить, що продаж сільгоспземлі є за Конституцією незаконним, то, без внесення змін до неї, прийняти якийсь новий закон буде неможливо. А зараз внести зміни до Конституції нереально. Я вважаю, що влада все розуміє, і робить все можливе, щоб Суд рішення не прийняв. Для цього усунули двох суддів - Тупицького і Космініна. Для цього активісти зараз здійснюють на суддів тиск.

Я вважаю, що закон Конституції не відповідає. Земля сільгосппризначення відноситься до природних багатств. Ми не продаємо річки, надра. Ми даємо ліцензії на розробку. Те ж стосується і сільгоспземлі. Тому не варто плутати звичайну землю, на яку гарантується право громадян щодо володіння та розпорядження, і землю сільгосппризначення, яка є надбанням кожного.

Одні депутати вважають, що в принципі своєму повинен бути референдум про продаж землі, інші - про продаж її іноземцям. Я вважаю, що ні один з двох референдумів питання не вирішить. Питання вирішують тільки зміни до Конституції. До їх внесення землю сільгосппризначення продавати не можна.

Олексій Кущ, економіст:

- У України було вікно можливостей з об'єднання двох складних структурних реформ: пенсійної та земельної. Відкривати ринок і надавати ексклюзивне право на покупку дрібним фермерам і здачу в оренду національному накопичувальному пенсійному фонду. Є земельна рента, яка була б довгостроковим пасивним доходом. У нас пішли за іншою моделлю.

Зараз відкривається лайт-версія ринку для фізосіб, але ми розуміємо, що дуже скоро буде і широкий ринок для юросіб. З 1 липня ексклюзивне право на скупку отримали не пенсійні фонди, а банки, у тому числі, іноземні. Вони, через кредитно-заставні схеми, будуть консолідувати величезні масиви. Замість земельного банку буде земельний ломбард.

Для мене це провал. Мати можливість з'єднати дві реформи, але віддати ренту в майбутньому іноземним власникам. Коли відкриється ринок для юросіб, тут будуть американські і європейські пенсійні, інвестиційні, венчурні фонди, які будуть заробляти ренту для своїх пайових власників. Аграрний потенціал України буде працювати на європейських і американських пенсіонерів.

У найближчі кілька років буде турбулентний період, тому що на нас чекає друга хвиля перерозподілу первинного капіталу. Перша була в 90-х роках при приватизації. Зараз від землі будуть відчужуватися дрібних та середніх власників і вона буде концентруватися в руках великих власників - фінансових спекулянтів, західних фондів і великих лендлордів.

Є законопроект про консолідацію землі, і він дозволяє великим власникам примусово вилучати ділянки у дрібних власників, якщо вони межують з їх землею. Відбуватиметься масова зміна цільового призначення землі. Недарма в супутніх законопроектах це максимально спростили і дозволили нерезидентам купувати землю за межами населених пунктів у разі зміни цільового призначення. Плюс скасування агрохімічної паспортизації призведе до збільшення площ під технічними культурами з використанням небезпечних гербіцидів, того ж гліфосату. Скасування сівозміни буде з креном у бік технічних культур, які виснажують ґрунт - соняшник кукурудза і т.д. Словом, все те, що проходили Аргентина, Бразилія.

Частково фермери і одноосібні власники продадуть ділянки, поїдуть в міста з 10-15 тис. дол., які отримають за землю, швидко їх витратять і ми отримаємо приплив декласованих груп. Крім того, первинний перерозподіл капіталу у нас супроводжується потоками крові. В цей час сюди навряд чи зайдуть серйозні іноземні учасники.

Вся історія затівається, щоб відкрити ринок, створити максимальний хаос і знизити ціну на землю - влаштувати демпінг. При цьому хаосі і максимальному знеціненні на власників землі будуть тиснути, щоб вони землю продавали. Це по лінії фіскального тиску. Приймається законопроект про мінімальний податковому зобов'язанні - по 1500 грн з гектара. Плюс судовий тиск - за нормами про консолідацію земель через суд будуть землю забирати. Все це потрібно для скупки і консолідації в період турбулентного перерозподілу. Коли ж з'явиться ринок, якісь прозорі умови, сформовані великі масиви через 2-3 роки після відкриття ринку для юросіб можна буде продати великим іноземним покупцям за ціною вище, ніж зараз. Модель спрямована на те, щоб взяти під контроль первинний перерозподіл і стати посередником між скупкою зараз і продажем потім. І наварити по 1-2 тис. дол. з га.

Навіть не потрібно бути фахівцем з конституційного права, щоб зрозуміти: так звана реформа порушує Основний закон. Будь-який розсудливий КСУ повинен її скасувати. Тут сценаріїв може бути кілька.

Перший. Якщо вдасться відкрити ринок, скупити дешево і продати дорого, ніхто зароблене віддавати не буде. Тому слідом за земельною, на нас чекає реформа конституційна, аж до прийняття нової конституції, яка і узаконить первинний перерозподіл капіталу. Але це за умови, що нинішня влада буде сильна і міцна, а в цьому є сумніви.

Другий. Якщо влада провалюється і приходить сила опозиційна, вона буде використовувати антиземельную риторику. Але з приходом до влади вона зіткнеться з лобі тих, хто вже заробив на скупці і продажу, і буде куплена цим лобі до коренів волосся. Тоді може бути скасована реформа, але не угоди. Отримаємо сумний результат, коли ринок закриють після скупки землі 10-15 власниками.

Є третій фантастичний варіант, але, з урахуванням наших гайдамацьких воєн, він має шанс на реалізацію. Якщо влада буде проводити реформу швидко і жадібно, вирішить прискорити введення широкого ринку і будуть активно проводити обезземелення, це може підірвати країну. Тоді на хвилі неогайдамацького руху може прийти сила, яка анулює все зроблене. Але і це чревате наслідками: доведеться відмотувати назад, повертати гроші, що складно і дорого. Якщо буде без компенсацій покупцям, то країна буде в міжнародній інвестиційній ізоляції.

У кожного з варіантів наслідки негативні. Узаконити через нову конституцію - це новий феодалізм. Просто закриття - тільки моральна сатисфакція і всі бенефіціари залишаться при своїх грошах і покупках. Відмотати назад - соціальний вибух. Це і є результатом того глухого кута, в який нас завела влада.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^