Криза в електроенергетиці: що сталося та як це вплине на тарифи?

06 травня 17:23

Криза в електроенергетиці: що сталося та як це вплине на тарифи?

06 травня 17:23

Проблема на ринку електроенергії, яку експерти прогнозували ще кілька років тому, перетворилася на повноцінну кризу. Її виробництво істотно зросло. При цьому впало споживання, що особливо відчутно в зв'язку з карантином.

Щоб збалансувати ринок, відключаються блоки атомних електростанцій. На Запорізькій АЕС зупинка була в кінці квітня. Тепер в планах відключення ще одного блоку на ЗАЕС і одного на Рівненській АЕС 10 травня.

Хоча ринкова логіка підказує, що при надлишку ресурсу він повинен дешевшати, з електроенергією в Україні це не спрацьовує. За одним із сценаріїв виходу з енергетичної кризи, тарифи для населення можуть вирости.

Зміст

Електроенергію генерують атомні електростанції, гідроелектростанції, теплові електростанції, ГАЕС, вітрові та сонячні (відновлювані джерела енергії - ВДЕ, "зелені"). Найдешевша е/е - атомна, найдорожча - "зелена". Але ресурс АЕС вичерпується, потужності зношуються, ми прагнемо зберегти планету, тому стимулюємо використання ВДЕ.

Під "зелену" електроенергію в Україні було прийнято дружелюбне законодавство. Тарифи на е/е у ВДЕ найвищі і захищені законом, а у атомників (генерацію контролює державний "Енергоатом") - найнижчі. Але за законодавством держава має викуповувати весь обсяг, який виробляють ВДЕ. І високий "зелений" тариф розкиданий по більш низьким.

Не викуповувати "зелену" електроенергію не можна, знижувати тариф теж - це буде порушенням законодавства. А ВДЕ у нас цінують, оскільки під них заходили інвестиції.

Хоча в Міненерго вже говорять, що розглядають можливість і зниження "зелених" тарифів, і скорочення генерації ВДЕ. Але це в перспективі, а проблеми переспіли вже зараз:

  • імпорт дешевої електроенергії з Росії та Білорусі збив обсяги виробництва е/е ще в кінці 2019 р. Знизилася потреба у вугіллі для вироблення е/е ТЕС. Тепер шахти простоюють. Надлишок вугілля на складах становить 2,8 млн тон, а ціни на нього тільки падають;
  • аномально тепла зима знизила споживання. Сюди ж і зниження споживання через те, що падає промислове виробництво (з липня 2019 г.);
  • ВДЕ наростили тільки за минулий рік виробництво е/е вдвічі. А держава зобов'язана викуповувати навіть ту "зелену" електроенергію, яка не споживається.

Поки що вихід знайшли простий: знизити виробництво найдешевшої атомної електроенергії, відключаючи блоки АЕС. Але якщо після цього дорожчої електроенергії на ринку стане більше, тут же назріває питання і з підвищенням тарифів.

"Зараз електроенергія, з урахуванням всіх факторів, повинна дешевшати. Попит падає, ціна повинна знижуватися на 20-25%. Натомість ціну хочуть підвищити на 20-25%, а для населення - на 50%, щоб компенсувати втрати в результаті кризи. Яку модель потрібно було застосувати в Україні? Ми вже її проходили, коли припинилися поставки антрацитового вугілля з ОРДЛО. Тоді можливість теплової генерації скоротилося через брак ресурсів. Була застосована модель, при якій генерація атомної та гідроелектроенергії була підвищена з 50% до 70-75%, частка теплової генерації була знижена десь до 20%, і вона значною мірою працювала як балансуюча потужність. Зараз найбільш вигідна модель - збільшувати генерацію атомної та гідроелектроенергії, оскільки вона найдешевша. За рахунок цього знижувати вартість електроенергії для промисловості, зберігати пільговий тариф для населення. Тобто стимулювати попит з боку промисловості, зробити низьку вартість електроенергії конкурентною перевагою економіки, а теплову генерацію використовувати як балансуючу потужність. Природно, це невигідно для відомої ФПГ. Тому готуються до того, що населення буде платити за електроенергію повну ціну", - говорить економіст Олексій Кущ.

У НКРЕКП розглядають варіант скасування пільгового тарифу для населення. Зараз він становить 90 коп. за кВт/год при споживанні до 100 кВт/год на місяць. Якщо його скасують, навіть ті сім'ї, а їх дуже небагато, які примудряються втиснутися в такі рамки економії, платитимуть 1,68 грн кВт/год.

У НКРЕКУ також показали сценарій того, що буде, якщо діяти при вирішенні проблеми з надлишком дорогої "зеленої" е/е м'яко: середньозважений тариф для населення зросте на 30%.

Але справа якраз в тому, що останніми роками жорсткою держава не була, з потенційною проблемою не боролися роками та від душі залучали інвесторів в ВДЕ.

"Держава бездумно видавала технічні умови для потужностей "зеленої" енергетики на підключення до об'єднаної енергетичної системи. Але введення цих потужностей створювало серйозну технічну проблему. Воно вимагає також обов'язкового введення так званих накопичувальних потужностей - акумуляторних станцій, куди можна накопичувати надлишок. Коефіцієнт приблизно такий: на одиницю потужності потрібно вводити 0,9 одиниці накопичувальних станцій. Ніхто не хотів обтяжувати інвесторів в "зелену" енергетику вимогами із будування необхідного обсягу накопичувальних станцій - це великі витрати, які впливають на рентабельність проекту. Тепер виникає технологічна проблема. Якщо вводяться всі потужності "зеленої" енергетики, а у нас немає накопичувальних станцій в достатній кількості, потужностей, щоб збалансувати пікове навантаження на систему, потрібно виводити потужності АЕС і збільшувати потужності ТЕС. Так нас переконують. Якщо вести дискусію на технічному рівні, то один фахівець вам доведе, що це правильно. Інший, з не меншою кількістю аргументів, доведе, що це неправильно. Але тут важливо дивитися, в інтересах кого повинна працювати система", - пояснює Олексій Кущ.

Поки що ситуація за визначенням вигідна для "зеленої" енергетики з її високими тарифами і зобов'язанням держави викуповувати е/е.

"Вигідна вона для теплової генерації, яка може максимально посилити свої позиції в перерозподілі загального котла енергоринку, в якому варяться гроші населення. Це більше 220 млрд грн на рік або майже 10 млрд дол.", - уточнює економіст.

"При зобов'язання викуповувати весь обсяг електроенергії по" зеленими "тарифам, падінні споживання і дефіциті маневрених потужностей, ясно, що буде і нарощування маневреної частки ТЕС, і частки ВДЕ, а енергоблоки АЕС будуть обмежувати і виводити в резерв", - пише у своїй колонці на biz.liga.net медіадиректор асоціації Український ядерний форум Ольга Кошарна.

Щоб зрозуміти, кому цікаво поборотися за шматок ринкового пирога, досить зайти на сайт ДТЕК - частини фінансово-промислової групи СКМ Ріната Ахметова. У тепловій енергетиці за ДТЕК 2/3 вугілля, що видобувається в країні, і чверть виробництва е/е.

Зараз око НКРЕКУ і Міненерго поглядає на ВДЕ. У Міністерстві завили, що збираються укладати меморандум з інвесторами про зниження тарифів, зупиняти будівництво нових потужностей, проводити аукціони. Але про відключення "зеленки" не йдеться.

"Адже відповідно до законодавства, оператор зобов'язаний компенсувати "зеленій" генерації вартість всієї електроенергії, яка не була закуплена через обмеження (простіше - заплатити доведеться навіть за те електрику, яку було недовироблено), а на оператора всіх діючих АЕС України норма про обмеження і компенсації не поширюється. Споживачі електроенергії скоро відчують всі "принади" цього сценарію розвитку. І якщо в платіжках за електрику побутові споживачі цього можуть і не помітити через надмірну любв політиків до популізму (зростання ціни на електрику легко може перетворитися на суспільно-політичний резонанс), то ціна на всі без винятку товари однозначно виросте і зросте мінімум на 50%. Оскільки електроенергію АЕС по 56,7 копійок будуть частково заміщати електроенергією ТЕС по 1,80 грн і електроенергією ВДЕ по 5 грн за кВт-год. При цьому мова про скасування перехресного субсидування не йде і різницю в ціні на електроенергію, вироблену різними типами генерації, повинен буде хтось компенсувати. У новому сценарії за все заплатить споживач", - пише Ольга Кошарна.

Як мінімум перегляд пільгових тарифів і, як максимум, їх підвищення їх в цілому - справа швидка. На відміну від укладення меморандумів і домовленостей про зниження потужностей, які можуть затягнутися.

"Держава, надаючи можливість розвиватися "зеленій" енергетиці, мала б створювати центральний державний фонд, куди повинні були скидатися все інвестори: брати відсоток пайових відрахувань, наприклад, на рівні 5% від вартості проекту. За рахунок цих грошей фінансувати будівництво балансуючих потужностей у вигляді тих ж газо-поршневих станцій або ГАЕС, балансувати перепади, зрізати піки споживання і генерації, - констатує Олексій Кущ. - Ніхто цього не робив - з боку держави не було технологічно і економічно прорахованого підходу. Держава стала інструментом лобізму, корупційних вікон, але не механізмом захисту національних інтересів".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^