Криза через коронавірус. Чому нам потрібно хвилюватися через паніку на світових ринках

02 березня 17:02

Криза через коронавірус. Чому нам потрібно хвилюватися через паніку на світових ринках

02 березня 17:02

Епідемія коронавіруса замикає кільце навколо України. Спалахи захворюваності вже зафіксували в 50 країнах, в тому числі й сусідніх, та хвилювання, яке ще місяць тому відчували світові ринки, перетворилося в паніку.

Зміст

Індекс S&P500 (цифра - кількість компаній-емітентів) за п'ять останніх днів лютого втратив 11%, промисловий індекс Dow Jones - 12% за тиждень. Випадки коронавіруса, зафіксовані в США, і дві смерті хворих розпалили панічні настрої на біржах.

Ринки "грілися" давно, а тепер відбулася корекція - зміна тренда, тобто зниження на 10% та більше. З огляду на масштаби, вплив коронавіруса вже не ситуативний. Для зміни тренда в зворотну сторону потрібно до чотирьох місяців. Якщо падіння складе більше 20%, й цим терміном вже не обійтися. Корекція останнього тиждня лютого виявилася найсуттєвішою з 2008 року. Природно, коронавірус багато хто почав розглядати як можливу причину майбутньої кризи.

Корекція ринків після Другої світової війни

26 корекцій із середнім зниження більш ніж на 13,7% за чотири місяці, таз подальшим чотиримісячним відновленням

В січні, коли ринки тільки почало трясти, надії були на сезонність захворювання та можливості обмежити його поширення. Посилалися на епідемію атипової пневмонії 2003 року, епіцентром якої також був Китай: тоді захворюваність до катастрофічних наслідків не призвела. Але тоді й частка Китаю в світовому ВВП була всього близько 4%, а зараз - близько 18%.

Індекс волатильності (або страху, мінливості) з середини лютого підскочив втричі, з 15% до 49% в п'ятницю 28 лютого. Чим відсотки нижчі, тим нижчим є рівень очікувань мінливості ринку. У понеділок індекс СВОЕ трохи опустився, до 38-39%, але все одно знаходиться на максимумах за останні дев'ять років.

Український фондовий ринок повноцінно не функціонує, тому падіння вартості акцій, облігацій як удар в серце не сприймається. Але й вплив коронавіруса тільки фінансовою системою не обмежується. Він поширюється на економіку. Це зниження вартості сировинних товарів, загороджувальні заходи при переміщенні людей, згортання заходів, закриття установ та виробництв. Прикладів вже занадто багато: Женевський автосалон скасували, Лувр на невизначений термін закрила для відвідувачів, компанія Samsung закрила завод в Йонгін (Південна Корея), розглядається варіант, що Літні Олімпійські ігри в Токіо пройдуть без глядачів і т.д.

Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора Міжнародного валютного фонду, виділив мінімум п'ять напрямків, блоків, які через коронавірус виявилися в зоні ризику:

  • економіка Китаю як така - а це друга найбільша, після США, економіка в світі;
  • перериваються глобальні ланцюжки вартості, а на їх відновлення потрібен час;
  • глобальні закупівлі знижуються, оскільки очікується зниження попиту;
  • роздрібна торгівля скорочується, оскільки люди намагаються менше ходити в магазини;
  • падає туристична галузь в усіх напрямках - від перевезень до сфери гостинності.

Питання в тому, наскільки до зміни трендів готова Україна.

Українські фінанси виклики коронавіруса зустрічають не у найкращому стані.

2020 р. - другий в трирічному циклі пікових виплат за зовнішніми боргами. На виплату зовнішнього держборгу буде потрібно 168,12 млрд грн та найбільші суми припадають на березень (26,7 млрд грн), травень (33 млрд грн) та липень (25 млрд грн). Разом з виплатами за внутрішніми боргами, за рік потрібно акумулювати 371 млрд грн.

Нацбанк поповнює золотовалютні резерви, й за рік вони зросли з 20 до 26 млрд дол. Поки що вони майже в два рази більше, ніж двомісячний обсяг імпорту (два місяці імпорту - критична позначка). Але потік валюти, завдяки якому вони поповнюються, може вичерпатися, а додаткові не з'являться.

Є ймовірність, що обміліють грошові потоки від заробітчан.

"Якщо поширення коронавірусу в Європі буде стрімким, як сьогодні, то Україна не дорахується мільярдів доларів, які привозять українські трудові мігранти. Зараз стоїть питання щодо пропуску українців через кордон із нашою країною до Італії. Багато хто працює там по 90 днів і повертається потім до дому. Вони не зможуть в'їхати в країну, де працюють. Також в Італії, де одна з найбільших українських діаспор, може початися, як у країнах Азії, призупинення виробництва та скорочення в сфері обслуговування", - пояснив голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко.

Знижуються надходження від експортерів. Радує, що на ринках дешевшають позиції українського енергетичного імпорту - нафти та нафтопродуктів, природного газу. Але разом з ними йдуть вниз й головні українські експортні товари - зерно й руда. Ціни коригуються, але на низьких значеннях.

Під питанням опинилася схема продажу облігацій внутрішньої державної позики. За рахунок державних боргових паперів можна перекрити бюджетні діри. Але після вдалих аукціонів на початку року, останній розпродаж 25 лютого виявився провальним.

Історія успіху українських ОВДП спочатку будувалася на цінних паперах з коротким терміном обігу і високою прибутковістю. Прибуток забезпечувала висока облікова ставка Нацбанку, з якою вона пов'язана. За рік вона знизилася з 18% до 11%. Останній, і вже досить істотний крок до зниження був 29 січня: з 13,5% до 11%. Напередодні зниження ставки, 28 січня, у Міністерства фінансів був бенефіс: на ринок вперше за останні роки вийшли семирічні ОВДП і користувалися великим попитом. Було розпродано цінних паперів на 3,6 млрд грн під 9,8% середньої прибутковості. Це дало надію, по-перше, на те що інвестори готові надовго вкладати в ОВДП, а не тільки на 3-6 місяців, по-друге, на те, що зниження облікової ставки їх не налякає.

Через місяць картина була вже інша. 25 лютого Міністерство фінансів вийшло з необмеженою пропозицією по семирічним ОВДП, але продало їх лише на 225 млн грн, які пішли під 9,95%. Тобто інвестори показали, що зниження прибутковості їх не влаштовує і що в Україну надовго вони вкладати не готові. В цілому аукціон дозволив залучити в бюджет всього 1,5 млрд грн. Дуже скромно, в порівнянні з попередніми обсягами продажів:

  • 14 січня - 6 млрд грн;
  • 21 січня - 6,3 млрд грн;
  • 28 січня - 6,3 млрд грн;
  • 4 лютого - 2,3 млрд грн;
  • 11 лютого - 4,2 млрд грн;
  • 18 лютого - 1,5 млрд грн.

Співпраця з Міжнародним валютним фондом, як варіант поповнення резервів на період пікових виплат, зависла в режимі очікування. Місія МВФ прибула в Україну 20 лютого. Необхідно доопрацювати умови нової кредитної програми на три роки обсягом 5,5 млрд дол. Її анонсували в грудні 2019 року президент Володимир Зеленський і директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва. Хоча схвалення є, але немає узгодження керівництва МВФ. І своє домашнє завдання українська сторона досі не виконала.

Головна умова Фонду - на законодавчому рівні не допустити повернення ПриватБанку колишньому власнику. Фінустанова, в яку держава влила 155 млрд грн, є об'єктом судового розгляду, і майже рік тому Окружний адміністративний суд Києва визнав її націоналізацію незаконною. Попереду апеляція. У Фонді вимагають прийняти і в Україні пишуть "антиколомойський" закон - про гарантії неповернення банків-банкрутів колишнім власникам. Але й законопроект не готовий, й Рада загрузла в земельному питанні.

Залишилося нагадати, що без кредитної лінії МВФ, для України закриті й інші програми - з Євросоюзом, Світовим банком. Все це хоч і кошти в борг, але під низькі відсотки, на відміну від ОВДП.

Експерт інституту Growford Олексій Кущ нагадує, що світ давно живе в очікуванні кризи. Стався "парад планет" з трьох економічних циклів, які як раз добігли кінця. Перший — надлишкові товарні запаси на складах найбільших компаній (цикл Кітчена, 2-4 роки). Другий - скорочення глобальних інвестицій (цикл Жюгляра). Третій - перехід до шостого технологічного укладу: NBCI-конвергенція, коли основну роль гратимуть нано- та біотехнології, інформаційні та когнітивні (цикл Кондратьєва).

"Всі чекають, в якому форматі буде перехід до нових циклів. Один варіант - у форматі кризи 2008 р .: дискретний перехід, за методом рубильника, зі структурним руйнуванням старого циклу, з падінням економіки та зародженням нового циклу, який відштовхується від твердого дна. Але є концепція розмитого контуру: за допомогою монетарної теорії, із застосуванням негативних процентних ставок можна було розмити фазу переходу до нового циклу через розширення бульбашки ліквідності на ринках. Тобто менш яскраво: падіння економіки немає, є уповільнення темпів росту. Коронавірус виступив фактором, який посиленими темпами руйнує модель розмитого контуру. Простір монетарного маневру центральних банків в світі дуже обмежений", - пояснює Кущ.

Монетарний маневр центробанків - це можливість знизити облікові, базові ставки, щоб зробити дешевшим доступ до кредитних ресурсів. Тобто підтримати реальну економіку в тяжкі часи. На початку 90-х рр. базова ставка Федеральної резервної системи США була 9% і монетарний маневр йшов від цього показника вниз. На початку 2000-х рр. - близько 6%, у 2008 році - близько 4,5%.

"Зараз базова ставка ФРС - 1,5%. Імовірність негативних ставок вона поки не розглядає, тобто монетарний маневр - від 1,5% до 0%. Дуже вузький, - констатує Кущ. - Чим менший відсоток, з якого починається зниження ставок, тим менше буде можливості надати стимулюючий вплив на економіку і менше можливостей для антикризового інструментаря. Європейські центробанки вже в районі нульових ставок, швейцарський та японський - в негативних значеннях".

Швидкість реакції на світові проблеми у країни залежить від того, наскільки вона інтегрована в світову систему. Якщо слабо, то відгук довгий - і це українська історія. Дні, тижні та місяці - така швидкість "перетравлення" світових труднощів для нашої країни.

"Послідовність зараз виглядає так: різке зниження міжнародної торгівлі, міграційних потоків, можливі точкові кризи в Китаї, пов'язані з обслуговуванням боргу. В результаті дуже негативні прогнози по сировинним цінами - метал, залізна руда. Для нас же саме зараз головне - відтік спекулятивного капіталу. Наш уряд розучився збирати податки, митні платежі, звик жити за рахунок боргових ін'єкцій", - говорить експерт інституту Growford.

Є недоотримання - розміщуємо ОВДП. Але на тлі паніки через коронавірус вже може не спрацювати.

"Найбільша для нас проблема - те, що будуть менше купувати ОВДП, - говорить фінансовий експерт Євген Березовський. - Інвестори йдуть на ринки більш якісні й або взагалі папери не купують, або купують американські. Україна, з їх точки зору, ризикований ринок. Ми вже це відчули: Мінфін не міг адекватно розміститися по ОВДП. Можна розміщувати більше, але це відіб'ється на ціні. Ми хочемо розміщуватися довго та дешево, а ми розмістили тільки короткі папери. Якби ми поставили не 10%, а 12-13% , тоді було б істотне подорожчання нашого боргу. А ми весь минулий рік йшли до того, щоб його здешевити. Це вибір для нас. Ми зможемо запозичити, але розміщувати короткі й дорогі папери. Акції нас не хвилюють, ринку у нас немає. А валютний ринок, ОВДП - це відчувається відразу. Можна говорити про ціни на метал, але найвідчутніший удар - по облігаціях. Далі питання в тому, як ми будемо рефлексувати. Поки особливого вибору немає, все одно доведеться розміщуватися. Бюджет недовиконується, потрібно його якось компенсувати, будуть це робити за рахунок паперів. Плюс мають бути виплати. Якщо ситуація з коронавірусом якось заспокоїться, то загальна паніка може закінчиться швидко. Але поки все не виглядає так. Якщо продовжиться, то почнуться системні проблеми у того ж Китаю і в деяких галузях, які не вирішуються за один-два тижні. Тоді все може перерости в складну затяжну економічну кризу".

Куди підуть інвестори з українського боргового ринку людей звичайно може цікавити, але це не суттєво. Важливіше, що Україні потрібно платити за старими боргами, а нові коштують все дорожче. Покривати нестачу так чи інакше будуть за рахунок простих громадян.

"Перший шок - це борговий, другий - сировинний, третій - шок трудової міграції. Час їх розгортання може бути різним, - резюмує Олексій Кущ. - Борговий шок буде швидким і короткостроковим, а потім ми просто опинимося в новій реальності. Міграційний буде розвиватися поступово , з ослабленням потоків. Сировинного шоку я чекаю до кінця літа — на початку осені. Сировина вже падає, але тут вже справа в тому, як падіння цін відіб'ється на українській економіці. Ми це відчуємо до кінця літа. Прояв буде залежати від стратегії уряду. Кризу компенсуватимуть за рахунок українців, а олігархи та кредитори не постраждають. Є дві різні моделі. Перша - інфляційно-девальваційна: почати друкувати гроші, й населення заплатить через інфляцію та девальвацію нацвалюти. Друга модель - жорстка фіскально-бюджетна. Тобто різке скорочення витратних статей, заморожування всіх, не тільки незахищених, статей бюджету. Наприклад, пенсії виплачуватимуть, але, наприклад, індексацію можуть не провести, або заморозять підвищення зарплат для бюджетників, відв'яжуть соцстандарти від прожитмінімуму. Тому населення заплатить або інфляцією і девальвацією, або скороченням реальних доходів. Нинішній уряд, думаю, пішов би другим шляхом - тотальної заморозки".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^