Кредити, депозити та курс гривні: що з ними буде після зниження облікової ставки?

31 сiчня 14:26

Кредити, депозити та курс гривні: що з ними буде після зниження облікової ставки?

31 сiчня 14:26

НБУ знизив облікову ставку - 30 січня опустив її до 11%. Попередній показник був 13,5%, тому зміна відчутна. Вона виглядає ще значнішою, якщо згадати, що рік тому, в січні 2019 р., облікова ставка була 18%. Що означає це зниження?

Зміст

Облікова ставка - це відсоток, під який НБУ рефінансує банки. Тобто фактично - це орієнтовна вартість грошей як ресурсу. Підвищуючи ставку, Нацбанк стримує потік грошей в реальний сектор економіки. Якщо спростити опис процесу, то кредити та депозити дорожчають, грошей в обігу менше - їх складніше отримати і вигідно зберігати, в результаті знижується інфляція. Саме заради того, щоб стримати інфляцію, Нацбанк підвищував ставку до 18% протягом всього 2018 р.

Тепер ситуацією з рівнем інфляції там задоволені. Нацбанк прагнув до цільового діапазону 5%. А за підсумками 2019 року вона була трохи більше 4%.

Презентуючи зниження ставки, голова Нацбанку Яків Смолій спрогнозував, що за підсумками року інфляція складе 4,8%, і це надасть можливість знизити облікову ставку до 8%.

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин зниження облікової ставки схвалив, але називав запізнілим. Більше того, вказував, що об'єктивний рівень зараз - 7-8%. Також він звернув увагу на часовий лаг між рішенням Нацбанку і ефектом від нього.

"Монетарна політика 2019 року була логічним продовженням курсу ужорсточення монетарних умов 2018 року, - уточнив Данилишин. - Навіть зменшення рівня облікової ставки в січні 2020 року на 2.5 в.п. суттєво не вплине на пом’якшення монетарних умов в першій половині 2020 року".

Облікова ставка впливає на вартість кредитів та депозитів, по-перше, не одразу, а по-друге, не прямо.

Рік тому середні ставки по короткострокових депозитах були близько 15%, по довгостроковим - близько 16%. Зараз - 14% та 14,65%. Тобто йдуть вниз. Але кореляція слабка. Визначаючи прибутковість заощаджень, банки враховують й інші показники, крім ставки.

"Розмір ставки по депозитах визначається, перш за все, за рахунок інфляційних та девальваційних очікувань", - уточнив експерт інституту Growford Олексій Кущ.

Інфляцію обіцяють низьку, курс гривні протягом року зростав, звідси й зниження прибутковості.

Здавалося б, тоді й вартість кредитів потрібно відпускати. Цього вимагає й уряд. Держава запускає програму доступних кредитів для бізнесу. Проте ставки на рівні 5%, 7%, 9% береться забезпечити за рахунок компенсації різниці між пільговими та реальними банківськими відсотками.

Але на горизонті у Кабміну з'явилася ще одна задача – зробити більш дешевою іпотеку. Ні багато, ні мало, до 10-11%. Це з нинішніх 18-25%. І потрібно ще враховувати, що саме іпотеки на банківському ринку практично немає - пропозиції точкові та умови для позичальників дуже жорсткі. Зростає банківське кредитування за рахунок споживчого сегмента: гроші на короткий термін під високий відсоток.

"Не хочу нікого засмучувати, але зниження облікової ставки НБУ не призведе до зростання кредитування та економічного зростання, - констатував економіст Павло Вернівський. - У сучасній економіці це досить часте явище. І такі ситуації називаються пасткою ліквідності (liquidity trap). Така ситуація зазвичай виникає після банківської кризи. Після неї банки знаходять альтернативні джерела заробляння грошей з меншими ризиками, ніж кредитування. У сучасному світі це в основному фінансові інструменти. І виходить ситуація, коли у банків гроші є, але вони не йдуть в реальну економіку. Тому й назвали пасткою. У такій пастці опинилася Японія після кризи на початку 90-их... Пізніше в ситуації пастки ліквідності опинились розвинені країни після кризи 2008 року. Процентні ставки в розвинених країнах знаходяться й так на низьких рівнях, але це ніяк не стимулювало зростання кредитування... В Україні дуже схожа проблема. У банків багато менш ризикових інструментів для заробляння грошей, ніж кредити. І я не думаю, що зниження ставок призведе до пожвавлення кредитування".

"Навіть при ставці 11% у банківській системі й то через певний час кредитні ставки можуть бути в межах не менше 15-16%. Під такі відсотки реальний сектор кредитуватися не може, - пояснив голова Комітета економістів України Андрій Новак. - Облікова ставка за законами економіки має наближатись до показника інфляції. Минулого року статистика зафіксувала зниження приблизно до 4,5%. Облікова ставка може бути на 0,5-1% більшою за цей показник. Та ж наука говорить, що облікова ставки може бути вищою за інфляцію тоді, коли економіка перегріта – перевиробництво, переспоживання – і її потрібно охолодити. Для цього облікову ставку роблять вищим за показник інфляції: щоб кредитний ресурс зробити менш привабливими. Ми всі розуміємо, що українська економіка від перегрітого стану далека. Українську економіку потрібно підігрівати: насичувати дешевими доступними грошима – кредитами. Для такої стадії потрібно, щоб облікова ставка була нижчою за показник інфляції. Для нас це нижче 4%. Тоді ми дійсно пожвавимо кредитування і стимулюватимемо економіку".

Облікова ставка впливає на прибутковість депозитних сертифікатів НБУ та облігацій внутрішньої державної позики. Саме в ці інструменти банки вважають за краще вкладатися. Державні боргові зобов'язання з високою прибутковістю і 100% гарантією повернення - це набагато вигідніше та надійніше, ніж кредитування таких ризикованих позичальників, як економіка та населення.

Але чи буде цікаво вкладати й далі, після зниження облікової ставки до 11%? Міністерство фінансів й до рішення Нацбанку знизило прибутковість ОВДП. Останній аукціон був 28 січня, і на той момент ставка була на рівні 13,5%. Результати були такі:

  • ОВДП терміном три місяці, рік, два роки - ставки прибутковості 10,15%, 9,91%, 9,86%. Залучили грошей - 525 млн грн, 1,1 млрд грн, 912 млн грн;
  • ОВДП терміном погашення сім років (їх випустили вперше за шість років) - ставка прибутковості нижча - 9,79%, а попит набагато вищий - викупили на 9 млрд грн.

"Учасники ринку, як видається з результатів аукціону, готові позичати державі під відсоток, менший ніж встановлена вже знижена облікова ставка, - зробив висновок юрист Андрій Вігірінський. - Відповідно до ЗУ "Про держбюджет на 2020 рік", запланований обсяг внутрішніх запозичень 231,17 млрд грн. З огляду на це, здається, що банківські установи, розуміючи , що мають у поточному році достатнє "поле" для розміщення коштів, та демонструючи готовність вкладати їх під менший відсоток ніж облікова ставка НБУ, своїми діями посилають доволі однозначний сигнал, що ОВДП, для них більш привабливий інструмент заробітку, ніж кредити (зі всіма ризиками пов‘язаними з їх обслуговуванням)".

Наскільки ОВДП привабливі, можна судити з їх обсягу у банкірів. Станом на 31 січня вартість ОВДП в обігу - 818,22 млрд грн. 40% - у банків. Всього на руках у них облігацій на 326 млрд грн.

Крім банків, власниками ОВДП є НБУ (ще 40% облігацій) та нерезиденти. У останніх облігацій на 124,9 млрд грн або 15% від загальної вартості.

Весь минулий рік висока облікова ставка та прибутковість боргових зобов'язань створювали дефіцит гривні. Її вкладали не в кредитування населення і реального сектора, а в державні борги. Висока прибутковість привабила й нерезидентів. І, крім дефіциту гривні, вони забезпечили ще й приплив на ринок валюти: продавали її для покупки облігацій.

Звідси й одна з головних причин феноменального зміцнення гривні. Чи не злякаються нерезиденти зниження ставок та чи не вийдуть з облігацій, обваливши гривню? Андрій Новак висловив думку, що цього чинника тиску на курс зараз побоюватися не варто:

"Державні цінні папери – найнадійніші. Вищої гарантії, ніж держбюджет, бути не може. Тому ставки по облігаціях в розвинених країнах дуже низькі - 0,2-1%. Наші ставки по облігаціям як внутрішньої, так і зовнішньої позики надзвичайно високі, як для державних. Отже й далі будуть привабливими, в порівнянні із ставками інших держав. Дуже далеко до ризику втрати інтересу до наших цінних паперів. Це підтверджують й останні торги, коли Мінфін залучив 1,2 млрд євро під 4,4%, при цьому заявок було на 7 млрд євро (йдеться про розміщення євробондів – облігацій зовнішньої позики наприкінці січня 2020 р. Термін облігацій – 10 років, а відсоток був рекордно низьким для України, - ред.) На зацікавленності нерезидентів зниження ставки не позначиться. А на відновлення девальвації гривні, яке почалось в цьому році, впливає інший фактор – спекулятивний. Останні чотири місяці минулого року аномальне зміцнення гривні – це вже була не економіка, а спекуляції. Їх мета тільки одна: якомога дешевше скупити валюту, щоб потім якомога дорожче продати. Це й відбувається".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^