Кредит, а не допомога: чи врятують Україну 600 мільйонів євро від ЄС?

10 грудня 12:50

Кредит, а не допомога: чи врятують Україну 600 мільйонів євро від ЄС?

10 грудня 12:50

Євросоюз виділив Україні 600 млн євро в рамках кредитної програми, яку погодили більше трьох місяців тому. Гроші надають під низку умов. Одна з них - успішна співпраця з Міжнародним валютним фондом. Розбираємося, на яких умовах ЄС видав Україні кошти та чи чекати тепер на транш від МВФ?

Зміст

У документах лінія на 1,2 млрд грн описана як макрофінансова допомога у вигляді кредиту. Виділяється двома рівними траншами по 600 млн євро кожен. Перерва між першим і другим - не менш трьох місяців. Гроші йдуть на рахунок Держказначейства в Нацбанку. Їх можна спрямовувати в бюджет. Термін погашення за зобов'язаннями - до 15 років.

Для видачі кредиту Україні, а також іншим постраждалим від пандемії країнам (їх загальна суму становить 3 млрд євро) ЄС розміщував облігації. До прибутковості цих облігацій і прив'язані процентні ставки по траншах. Облігації ЄС розміщував з негативною прибутковістю (-0,14%). Раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль говорив про 0,125% річних по кредиту нашій країні.

Документами передбачено, що перший транш видається в тому випадку, якщо задовільно виконується програма МВФ. Вона узгоджена на початку літа 2020 р. на загальну суму 5 млрд дол. Перший транш отримали одразу - 2,1 млрд дол. Другий українська влада тільки обіцяє, але терміни регулярно переносять.

Другий транш кредиту від ЄС також прив'язаний до співпраці з Фондом, але й до структурних реформ, які Україна як позичальник зобов'язується впроваджувати.

Медичні закупівлі. Всі централізовані закупівлі ліків, засобів індивідуального захисту - через ДП "Медичні закупівлі України" під наглядом незалежної наглядової ради, яка матиме право призначати і звільняти голівв ДП. Зазвичай передбачається присутність в наглядовій раді іноземців.

Судова реформа. Повинна бути створена нова Вища кваліфікаційна комісія суддів. Вона відбирає і перевіряє суддівський корпус. ВККС повинні сформувати з міжнародною участю. Другий нюанс - діяльність Вищої ради правосуддя, яка приймає остаточне рішення про відбір суддів, дає подання щодо них президенту, курує дисципліну. У Меморандумі зазначено, що оцінювати і рекомендувати звільнення членів ВРП повинна Комісія з питань етики з міжнародною участю. Вона ж повинна формувати список кандидатів в члени ВРП.

Антикорупційні органи і прокуратура. Меморандум з ЄС вимагає конкурсу на керівні пости в антикорупційні органи деполітизованою відбірковою комісією. ЄС-кредитор вимагає авторизації автономної системи електронного кримінального провадження для антикорупціонерів.

Приватні виконавці. Зараз у виконавчому провадженні задіяні як Державна служба, так і приватні виконавці. Обидві гілки займаються примусовим виконанням рішень судів, але для приватників є обмеження. Наприклад, вони не можуть займатися рішеннями, за якими стягувачами і боржниками є держава, держоргани. Також під забороною конфіскація майна, адмінштрафи. У Меморандумі кредитори прописали вимогу про те, щоб вирівняти повноваження державних і приватних виконавців при сумі вимог до 100 тис. грн. Тобто дозволити приватникам вибивати державні борги, адміністративні штрафи, а також займатися конфіскацією майна.

Ліквідація податкової поліції. Замість неї в Україні вже кілька років збираються створити новий орган з розслідування фінансових і економічних злочинів. Цієї реформи регулярно вимагають кредитори. Законопроект про Бюро фінансових розслідувань пройшов перше читання. У Меморандумі ж зазначено, що у 2021 р. воно повинно розпочати роботу.

Ринок газу для населення. Його запустили 1 серпня після кількох відстрочок. Побутовим споживачам уже не відпускають газ за спецобов’язками "Нафтогазу". Але цей режим до 1 травня 2021 р. діє для підприємств ТКЕ. В ЄС дублюють вимогу МВФ скасувати режим ПСО для домогосподарств.

Великі зарплати. У Меморандумі пункт невеликий і присвячений перегляду Кабміном і впровадженню нормативно-правової бази для держпідприємств відповідно до принципів Організації економічного співробітництва і розвитку. Тобто уряд займеться корпоративним управлінням, в першу чергу десяти найбільших держпідприємств. Окремо зазначено, що винагорода незалежним членам їх наглядових рад теж має відповідати цим принципам. У жовтні Кабмін зняв обмеження для зарплат членів наглядових рад підприємств держсектора.

Про нестачу коштів для фінансування бюджетного дефіциту Nash.Live вже писав. Так само, як і про те, що не виконується план за видатками та запозиченнями. Потім прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що держава може вийти на зовнішні ринки, щоб зайняти там 1 млрд дол. Без позитивних сигналів від кредиторів тільки дуже дорого. Але тепер чекають і на візит МВФ. Прем'єр повідомив, що з дня на день розраховує на інформацію про дату приїзду місії.

"Отже, Україна зможе залучити короткий кредит (бридж фінансування) на фінансовому ринку. Ще 1 млрд доларів в бюджет. На внутрішній ринок облігацій повертаються іноземці. Їх приваблює дохідність, а також це просто є частиною загальносвітового тренду - гроші йдуть в локальні валюти країн, що розвиваються . А це ще сотні мільйонів доларів. У результаті градус бюджетної кризи істотно знижується. В принципі, кризи вже й не буде. Більшу частину витрат уряд тепер зможе профінансувати. А забути про 60-100 млрд грн витрат - це справа житейська. Мало хто помітить. У порівнянні з потенційною діркою в 250-300 млрд грн. Уряд пропетляв", - констатував інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Політичний і економічний експерт Тарас Загородній уточнює, що перший транш від ЄС був прив'язаний і до першого траншу від МВФ. Тому зовсім вже несподіваним виділення грошей не є.

"МВФ не буде. Одна з умов, яку там ставили при виділенні 2 млрд дол. траншу, це контроль за використанням "ковідного" фонду, аудит. Його немає і не буде, тому що гроші розтратили. Або МВФ прийде під якісь шалені умови", - вважає Загородній.

Перспективи дешево запозичити 1 млрд дол. на зовнішніх ринках після першого траншу від ЄС експерт вважає сумнівними. Швидше вдалому залученню сприятиме транш від Фонду.

"Це хитрі гроші, - пояснює Загородній. - Вони в основному йдуть в резерви НБУ, щоб у нашої країни не закінчилися гроші на виплату кредитів. Все прагматично. Здають гроші МВФ в ЗВР, потім уряд починає запозичувати на ринку. А інвестори розуміють, що у країни завжди є валюта, яку можна продати. Саме для цього говорять, що НБУ повинен бути незалежним. Тобто готовим задовольняти інтереси зовнішніх кредиторів".

600 млн євро в бюджеті вважає експерт, діру не закриють. І, цілком ймовірно, видані як аванс під очікувані поступки.

"У нас купа зобов'язань: держзакупівлі, в тому числі і медзакупівлі (до слова, непрозорі, що б там не говорили в ЄС), зняття обмежень по зарплатах членам наглядових рад. І ще маса нехороших речей в обмін на кредит, а не допомогу, як заявило Міністерство фінансів. Я думаю, що інтенсивні рухи почалися в зв'язку із законом про локалізацію виробництва, - констатує Загородній. - Це дратує європейців, тому що вони перестануть грабувати країну на держзакупівлях (законопроект №3739 пройшов перше читання в липні і включений до порядку денного цієї сесії, - ред.) Проникнення імпорту в держзакупівлі близько 40%, і якщо 30 млрд дол. щорічно у нас держзакупівлі, то близько 12-13 млрд - чистий імпорт, який викачується з країни на рік. За п'ять років, відповідно, близько 60 млрд дол. І раз в п'ять років можна дати 600 млн євро, щоб викачувати 60 млрд. Це спроба задобрити Володимира Зеленського та "слуг народу". Сподіваюся, що на поступки не підуть, і закон приймуть".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^