Коронавірус заразив економіку: що загрожує Україні?

28 сiчня 14:26

Коронавірус заразив економіку: що загрожує Україні?

28 сiчня 14:26

Китай - епіцентр смертельного коронавіруса - це друга за величиною економіка в світі (після США). Високий рівень його поширення, офіційно оголошений Всесвітньою організацією охорони здоров'я, вже позначається на світових фінансових ринках. Якими можуть бути наслідки для світової та української економіки?

Зміст

Азіатські фондові ринки до понеділка знаходяться на канікулах на честь святкування Нового року за місячним календарем. Поки багато брокерів в цій частині світу не працюють, через коронавірус та невизначеність лихоманить решту.

Просіли американські фондові індекси Dow Jones, Nasdaq, S&P 500, європейський STOXX 600 - на 1,4-1,9%

Передбачувано пішли вниз ціни на акції компаній, які працюють на великому китайському ринку - туроператорів, авіаперевізників, лакшері-брендів.

Китай - споживач сировинних товарів, й на тлі проблем китайські та міжнародні інвестори переорієнтуються. Це позначається на світових цінах на сировину.

Україна заробляє на сировинному експорті. В першу чергу, залізної руди та зерна. Ціни на руду й до спалаху вірусу знижувалися - на 12% в 2019 році. З 20 січня вони впали ще на 6,5%. Зерно подешевшало на 2%. Першими наслідки епідемії відчують на собі українські експортери.

Український ринок залежить від імпорту енергоресурсів. 80% палива - імпорт. Ціни на нафту теж пішли вниз: марки Brent та WTI просіли до тримісячних мінімумів - 58,6 та 52,1 дол. за барель відповідно. Зниження ф'ючерсів злегка врівноважує втрати України у зв'язку з поширенням коронавіруса.

Але є ще один фактор. Інвестори ще з вересня поглядали в бік такої тихої гавані, як золото. На тлі невизначеності через коронавірус вони стали ще обережнішими й зараз золото продається за максимальною за останні шість років ціною. У період хвилювань, інвестори йдуть не тільки в золото замість сировини, але й у надійні боргові зобов'язання багатих країн, а не високоприбуткові країн, що розвиваються.

Ризик для України - вихід інвесторів з облігацій внутрішньої державної позики. Їх прибутковість поступово знижується, слідом за зниженням облікової ставки Нацбанку. Хоча вона все ще приваблива - 10%. Саме на ОВДП будується благополуччя курсу української гривні - під їх купівлю інвестори продають іноземну валюту, насичуючи нею вітчизняний ринок. Вихід нерезидентів з облігацій буде тиснути на курс.

Тобто від нервозності ринку для України більше мінусів ніж плюсів. Експортна сировина дешевшає і надходження валюти знизиться. Інтерес інвесторів до ОВДП може впастийі це збільшить ризики для гривні. Плюс тільки у більш дешевій нафті. Але якщо просяде гривня, це з'їсть всі переваги, й дешевого палива споживачі не побачать.

"Падіння фондових ринків та ринків сировини, як правило, короткострокові реакції. Ми живемо в умовах поведінкової моделі економіки. Тому відбувається конвертація страхів у надприбуток фінансових спекулянтів, які цими страхами користуються, - пояснює експерт інституту Growford Олексій Кущ. - Глобальний вплив коронавіруса на економіку може бути тільки в тому випадку, якщо епідеміологічна ситуація в Китаї вирветься назовні та з-під контролю ВООЗ. Тобто захопить кілька країн та регіонів".

Радник президента України Олег Устенко вважає, що уповільнення економіки у зв'язкуі з глобальним вірусом - невідомий параметр. Але спочатку друга світова економіка - китайська - відчує наслідки, а потім передасть іншим негативний момент. В цілому світові тенденції, на думку Устенка, будуть такими:

  • збільшення бюджетів на профілактику та пошук причин – у міністерства охорони здоров’я. Збільшення витрат тільки на профілактику замість інших витрат - це вже наслідки для бюджетів сімейних. Також будуть рости бюджети фармацевтичних компаній, і вони будуть активно просувати свою продукцію;
  • наслідок для ринку праці - зростання витрат роботодавців на профілактику та можливі втрати через хворобу працівників;
  • падіння попиту на туристичні тури, індустрію масових розваг. Відповідно, втрати компаній, що працюють на цих ринках. Проте у плюсі будуть ті, які заробляють на домашніх розвагах. 

"Провінція Ухань (КНР), де спалахнув новий коронавірус, - один з найважливіших промислових та логістичних регіонів Китаю. Більше 300 з 500 найбільших компаній світу присутні в місті, в тому числі Microsoft, німецька компанія з розробки програмного забезпечення SAP та французький виробник автомобілів Groupe PSA. Зростання ВВП Ухані в 2019 році склало 7,8 %, що на 1,7 процентних пунктів вище, ніж в середньому по країні. Місто вже закрите на карантин. Китай з 27 січня не випускає з країни туристичні групи. Хворі виявлені в Парижі . І в США. До слова, клієнти з усього світу вже відмовляються від посилок з АліЕкспресс. А частка Китаю у світовій економіці при цьому 18%. Тому туристів з Китаю не буде, в Китаї теж. Торгівля (попит та пропозиція) почнуть знижуватися. Китай скоротить інвестиційні програми як всередині країни, так й зовні. Це відіб'ється на всіх економічних партнерах Китаю, в першу чергу, на США. Позначиться це й на борговому ринку. Тут головне почати, а далі картковий будиночок боргових бульбашок країн, що розвиваються, і переоцінених публічних компаній швидко почне сипатися", - такий можливий сценарій світової кризи через коронавірус розглядає директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

Але спалах в Китаї - не перша така НП. У 2003 році там же був епіцентр поширення атипової пневмонії. Аналітик Bloomberg Девід Фіклінг нагадав, що тоді наслідки для економіки обмежилися зимовим сезоном. Коронавірус, так само, як і сезонні гострі респіраторні захворювання - ГРВІ, грип та атипова пневмонія - атакував людей в січні.

Епідеміологічна крива важкого гострого респіраторного синдрому (атипової пневмонії) у 2003 р.

Вертикальна вісь - кількість випадків в світі, горизонтальна - місяці. Графік Всесвітньої організації охорони здоров'я

"Якщо все піде так, то не виключено, що епідемія може почати вщухати в квітні, коли зазвичай промислова машина Китаю набирає обертів після зимового застою, - заспокоює Фіклінг. - Холодна погода та довгі наслідки місячного Нового року зазвичай призводять до дуже низьких рівнів промислової активності у січні та лютому, перш ніж вони вийдуть на повну швидкість в період з березня по червень".

Олексій Кущ також говорить, що після надзвичайних подій, стихійних лих, епідемій, як не парадоксально, в наслідку починає рости ВВП.

"Держава витрачає гроші на розробку, випуск нових препаратів, йдуть додаткові інвестиції у медицину. Тобто свої парадокси економіки: спочатку падіння, а потім зростання, - пояснює експерт. - Хоча ситуація тривожна, в Україні потрібно говорити про інше. Ми знищили систему превентивного епідеміологічного контролю, не виділяємо гроші на розвиток санітарних заходів. В результаті зіткнулися з епідемією чуми свиней, через що підірвана тваринницька галузь. Зараз виявили пташиний грип на птахівницьких господарствах Вінницької області, і Євросоюз призупинив імпорт м'яса птиці з України. Ми навіть не можемо самі провести тести на коронавірус, а відправляємо їх до Німеччини. Епідконтроль і профілактика коштують не таких великих грошей, а збиток через епідемії величезний. Тому наша економіка -  не тільки схожа на черепаху без панцира, яка відчуває на собі всі короткострокові шоки, але ще й без щеплення".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^