Копійки на старість: що не так з планами на обов'язкові накопичувальні пенсії?

21 сiчня 15:29

Копійки на старість: що не так з планами на обов'язкові накопичувальні пенсії?

21 сiчня 15:29

Запровадження другого рівня пенсійної системи - обов'язкової накопичувальної, хочуть здійснити вже у 2021 році. Цим планам вже багато років, проте у 2020 р. пройшла артпідготовка.

У травні до порядку денного Верховної Ради включили законопроект №2683 про обов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення. Його підкріплює законопроект №2763 про поправки до Податкового кодексу у зв'язку з впровадженням. Восени прем'єр-міністр Денис Шмигаль попередив, що через 15 років платити пенсії буде нічим. З демографічного тупика тільки два виходи: зараз вводити обов'язковий накопичувальний рівень або потім вдвічі збільшувати податки.

Після підготовки час діяти. Днями Шмигаль повідомив, що ввести другий рівень потрібно вже в цьому році. У Мінсоцполітики стратегію напрацювали, з профільним комітетом ВР обговорили (саме його голова, нардеп від "Слуги народу" Галина Третьякова - ініціатор №2683), тепер справа за парламентом. Внести оновлені пропозиції хочуть вже в лютому.

Паралельно в Мінсоцполітики уточнили, що пішли шляхом поправок в уже подані законопроекти. Розбираємося, як може змінитися план впровадження обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи і з якими проблемами неминуче зіткнеться.

Зміст

У січні цього року намірам запровадити в Україні трирівневу модель пенсійної системи виповнилося 17 років. Її основи заклали в законі про загальнообов'язкове пенсійне страхування. Але працюють тільки два рівні - солідарний, коли працівники утримують пенсіонерів за рахунок відрахувань, і недержавний накопичувальний, але невеликий (880 тис. учасників і 86 тис. пенсіонерів вже отримують виплати).

Якби парламент попереднього скликання виконував свої ж обіцянки, то обов'язковий накопичувальний рівень вже працював би третій рік. Коли у 2017 р. ВР узгодила параметричну пенсійну реформу, тобто збільшила вимоги до страхового стажу для виходу на пенсію і фактично підвищила пенсійний вік до 63 і 65 років, законодавство заклали запуск накопичувального рівня з 1 січня 2019 р. Ось тільки закон під нього так і не прийняли.

Його підготували у 2019 р. Саме він стає базою для впровадження. Суть №2683 в тому, що працівники частину зарплати будуть акумулювати на спеціальних захищених накопичувальних рахунках. Вони ж оберуть спосіб інвестування цих коштів. Частину відрахувань здійснить роботодавець. Держава візьметься забезпечити зберігання грошей до пенсії. Отримувати гроші можна буде одноразово, регулярно в прискореному режимі або протягом життя.

Найбільш обговорюваним було джерело накопичень. Законопроект в нинішньому вигляді збільшує навантаження на зарплату. Відповідно до нього, обов'язковий внесок - не частина ЄСВ і сплачується окремо. 2% від зарплати - це розмір внесків роботодавців, 1% - працівників. Працівник може збільшити відсоток відрахувань і, відповідно, зросте відсоток відрахувань і роботодавцем. Максимальний розмір відрахувань роботодавця - до 5% від зарплати. Вікових обмежень для учасників системи немає. Це раніше обговорювали плани впровадити накопичувальний рівень для молоді, наприклад до 35 років. Тепер збираються залучити всіх.

Наміри збільшити податкове навантаження переглянули. У Мінсоцполітики, та й сама ініціатор законопроекту Галина Третьякова, тепер кажуть про іншу модель. Ставка ЄСВ - 22%, ставка податку на доходи фізосіб - 18% і по 2% від кожного підуть на індивідуальні накопичувальні рахунки українців.

Виправлений законопроект в Раду ще не надійшов, тому робимо попередні розрахунки. ЄСВ йде в Пенсійний фонд і дає левову частку його власних надходжень. У 2020 році надходження від ЄСВ по факту були на 19,7 млрд менше, ніж за планом: 254,5 млрд грн. Інших власних надходжень у ПФ було всього на 27,1 млрд, і ще 184,5 млрд грн коштів він отримав з держбюджету. Після скорочення надходжень від ЄСВ на 2% дірка збільшиться.

Прибутковий податок йде в бюджет і забезпечує 11% всіх надходжень (станом на 1 грудня 2020 р.). Після введення обов'язкових накопичувальних пенсій він теж знизиться на 2%.

Законопроект №2763 з поправками до Податкового кодексу в його нинішньому і ще не виправленому вигляді передбачає нульове оподаткування пенсійних внесків. Крім того, другий рівень пенсійної системи передбачає й створення нового держоргану, який буде ці внески акумулювати. Поки що його називають Пенсійним казначейством. На його створення і діяльність знадобляться кошти з бюджету. У пояснювальній записці до законопроекту автори пишуть, що тільки в перші два роки, а потім його утримуватимуть за рахунок активів учасників другого рівня - до 0,1% від їх вартості.

У розрахунках, які наводять автори, в перші два роки буде потрібно 62,7 млн грн. Це сума не вбивча для бюджету, а ось недоотримання значні. Якщо на прикладі минулорічних цифр, то 5 млрд грн на рік недоотримає ПФ і близько 2 млрд бюджет.

Тут не можна не нагадати, що в України вже було вікно можливостей для запуску другого рівня без стресу для українців, роботодавців і бюджету. Коли у 2016 р. ЄСВ знизили з 38% до нинішніх 22%.

"Економія, яку отримав тоді бізнес, не пішла на підвищення зарплат, - уточнив економіст Олексій Кущ. - Вони почали зростати потім, під впливом інфляції. Але якщо вже уряд йшов на таке безпрецедентне зниження, то в цих відсотках економії можна було виділити 3% на накопичувальну пенсійну систему".

Ще одна потенційна проблема - другий рівень вводять на тлі кризи. Тут уже свої зауваження зробили і в Головному науково-експертному управлінні ВР:

"Процес має розпочинатися лише після об’єктивного визначення факту зростання економіки в Україні, що дасть можливість ефективного розміщення та використання коштів накопичувальної пенсійної системи, оскільки в іншому випадку зібрані кошти не дадуть бажаного для нормального функціонування цієї системи прибутку, що призведе до дискредитації самої ідеї".

Виходячи з планів, введення загальнообов'язкових накопичувальних пенсій не скасовує солідарні. Тобто виплати будуть як "друга пенсія". Але якщо із солідарною системою є прив'язка до страхового стажу і віку, то вікову планку при отриманні цієї другої пенсії, обов'язкової накопичувальної, людина може визначити сама. Так само як і схему виплат: разову, на термін, до кінця життя.

Середня зарплата у 2020 р. близько 12 тис. грн. 2% від ЄСВ і 2% ПДФО при такому обсязі дають 480 грн на пенсію щомісяця або 5 760 грн на рік.

У записці до законопроекту автори роблять прогнози на 2023-2027 рр. і середнє щорічне зростання номінальної зарплати, тобто за кількістю отриманих грошей і без урахування їх купівельної спроможності, - 7,9%.


Візьмемо цей прогноз, щоб спроектувати накопичення вже з цього року, хоча автори і приводять їх на 2023-2027 рр. Сумнівно, що систему запустять у 2021 році, але дамо цю фору.

Припустимо, що зараз вам 53 роки, ви отримуєте середню зарплату, починається сплачувати внески у 2021 році і у 2028 р. досягнете 60 років, віку виходу на пенсію при достатньому стажі.

При закладеному зростанні зарплат ви заробите чистими 55 269 грн. Судячи з прогнозів тих же авторів, середня тривалість життя після досягнення пенсійного віку складе майже 20 років. Але статистика говорить, що середня тривалість життя 72 роки. За такої, на рік вийде по 4 605 грн або 383 грн на місяць "другої пенсії".

Але це чисті внески, без урахування можливого інвестиційного доходу. Його оцінили у 1,8%. При тих же вступних, такий інвест дохід додасть до підсумкової суми ще 3 000 грн або 251 додаткову гривню на рік.

Якщо починати збирати змолоду, то цифри, звичайно, вийдуть більш значні. Але при розрахунках ми не враховували інфляційні та девальваційні ризики, які в Україні великі.

Виходить, що без інвестицій з мінімальним ризиком і високою прибутковістю, без підвищення зарплат, "друга пенсія" носитиме чисто символічний характер.

"Для запуску накопичувальної пенсійної системи повинен бути набір фінансових інструментів, який дозволить зберегти накопичення. У нас немає фондового ринку, альтернативних фінансових ринків, інструментів страхування від девальвації гривні та інфляції. Виходить, що пенсійні фонди повинні вкладати або в державні цінні папери, або в зарубіжні цінні папери. В першому випадку держава завжди має можливість запустити руку в накопичення. В другому випадку працюють у нас люди будуть інвестувати в багату економіку США, - констатував А. Кущ. - Єдиний актив в Україні, який може захистити від девальваційних та інфляційних очікувань, стати основою для інвестування пенсійних фондів - це земля. Якщо відкривається ринок землі, потрібно дати недержавним пенсійним фондам ексклюзивне право інвестувати гроші в сільгоспземлі".

Але в озвучених Мінсоцполітики планах про присутність Пенсійного казначейства на земельному ринку не сказано ані слова.

Про те, чим закінчуються пенсійні реформи без підготовки нагадали в ГНЕУ і навели досвід країн Східної Європи. У Чехії другий рівень, запроваджений у 2013 р., скасували вже у 2016 р. Система передбачала перерахування 3% від страхових пенсійних виплат співробітникам компаніями і 2% від зарплати працівниками до фондів другого рівня пенсійної системи.

У Польщі через обмеження варіантів інвестування (зокрема, в держоблігації), прибутковість пішла в негативні значення і громадянам дали можливість перейти до солідарної системи. В Естонії внески в накопичувальний рівень опустили до нуля.

"На жаль, накопичувальна система цих країн не виправдала сподівань на побудову такого рівня пенсійного забезпечення громадян, який напрацьовано у Західній Європі, зокрема, через нижчий рівень зарплат і відповідних йому внесків, слабкий розвиток фінансових інститутів і невеликий вибір фондів для інвестування з достатньою дохідністю на пенсійні накопичення", - вказали в ГНЕУ ВР.

Тобто вже зараз повинна закінчитися епоха бідності, щоб "друга пенсія" не була подачкою. Інакше реформу доведеться скасувати і підірвати довіру до будь-якого виду накопичувальних пенсій. До речі, скасування реформи, як показав досвід Чехії, задоволення не безкоштовне. Бюджету це обійшлося у 30,5 млн крон (за курсом на кінець 2015 року, це 28,3 млн грн).

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^