Кодекс про банкрутство: як фізособам списати борги і що загрожує валютним позичальникам

16 квітня 13:36

Кодекс про банкрутство: як фізособам списати борги і що загрожує валютним позичальникам

16 квітня 13:36

Президент підписав Кодекс про банкрутство і вже восени 2019 року фізособи-боржники зможуть оголошувати себе банкрутами. Паралельно втратить чинність мораторій на стягнення майна валютних позичальників і їх зможуть виселяти з єдиного житла.

У чотирьох книгах Кодекс визначає терміни, вводить інститут арбітражних керуючих, описує процедуру банкрутства юридичних і фізичних осіб. Останнє - перезріла і дискутована тема.

Кодекс вступить в силу через півроку після опублікування. Nash.Live вивчив його головне нововведення - банкрутство фізосіб.

Навіщо потрібна процедура банкрутства боржникам і кредиторам?

Процедура банкрутства фізосіб передбачає, що борг людини покривають за рахунок продажу його майна. Але навіть якщо отримані гроші не перекриють борги, після закінчення процедури вони вважаються погашеними. Природно, не без наслідків.

П'ять років людина буде ходити з "червоною буквою" - вона повинна попереджати про те, що є банкрутом при намірі отримати новий кредит, оформити позику, стати поручителем. Також три роки вона не буде вважатися людиною з бездоганною діловою репутацією.

Кредиторам процедура банкрутства потрібна для того, щоб не формувати резерви під масу проблемної заборгованості, списувати її з балансу. Але у них можуть бути і фінансові втрати, якщо частину боргу після закінчення процедури банкрутства, буде списано.

Хто і як зможе стати банкрутом?

Оголосити себе банкрутом зможуть не всі фізособи-боржники, а тільки ті з них, хто підпадає під вимоги Кодексу.

Боржник подає заяву в господарський суд за місцем реєстрації і лише за власною ініціативою починає справу про неплатоспроможність. Розглядати її будуть в тому випадку, якщо:

  • сума боргу перевищує 30 мінімальних зарплат. У 2019 це від 125 190 грн;
  • протягом двох місяців боржник сплачує менше половини від обов'язкових виплат;
  • в боржника немає майна для стягнення і про це є постанова у виконавчому провадженні;
  • є загроза неплатоспроможності - обставини, які підтверджують, що найближчим часом людина не зможе розраховуватися за своїми зобов'язаннями. Це норма розпливчаста, немає ані приблизного, ані вичерпного переліку загроз. Отже обкатувати її доведеться на практиці.

Мінімальна прострочка Кодексом не описана. Не має значення одному або декільком кредиторам заборгувала людина.


Разом із заявою вона подає список своїх кредиторів, майна у власності і в заставі, декларацію за три роки (в тому числі і членів сім'ї), копію трудової книжки, інформацію про рахунки і операціях з нерухомістю за останній рік, довідку про відсутність або наявність судимості за економічні злочини.


Боржник повинен внести аванс - оплата роботи керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого за три місяці. Також він повинен запропонувати суду свій варіант реструктуризації боргу.

Протягом чотирьох місяців після подачі заяви, боржник і кредитор можуть вирішити питання реструктуризації. Відбуватись вона буде під наглядом арбітражного керуючого. На цей період суд може заборонити виїзд за кордон, позбавити права укладати угоди, передавати майно. Тобто здійснювати ті дії, які можуть перешкодити забезпеченню прав кредитора. В цей час боржник не розраховується за своїми зобов'язаннями, йому не нараховують пеню та штрафи

Якщо протягом цього часу борг не вдалося дійти згоди з реструктуризації, суд оголошує людину банкрутом і за рахунок ліквідаційної маси борг починають гасити. Що не вдалося перекрити - списують.

За рахунок чого будуть гасити борг?

В ліквідаційну масу входить все майно боржника, яке знаходиться в його власності. Туди ж можуть включити і майно у спільній власності - з нього виділяють частку боржника.

Ліквідаційну масу продають на відкритому аукціоні ProZorro. Оцінку вартості проводить арбітражний керуючий та узгоджує її з кредитором. Якщо до єдиної думки щодо суми вони не дійдуть, остаточне рішення за судом.

В ліквідаційну масу не включають:

  • пенсійні накопичення;
  • майно, яке коштує менше десяти мінімальних зарплат. У 2019, це майно на суму менше 41 730 грн. До нього відносяться холодильник, телевізор, телефон на кожного члена сім'ї та комп'ютер на всю сім'ю;
  • житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і не виступає предметом забезпечення (заставою). Це квартира, площею не більше 60 кв. м або площею не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї, або будинок, площею не більше 120 кв. м.

Тобто якщо єдине житло знаходиться в заставі, з ним можна буде попрощатися. Зокрема, тому разом з набранням чинності Кодексу скасовують мораторій на стягнення майна валютних позичальників, який діє з 2014 року.

Чому скасували мораторій на стягнення майна?

У законі про мораторій передбачено, що заставне житло, якщо воно єдине для боржника або поручителя по валютному кредиту, стягувати не можна. Поки законодавчо не врегулюють особливості погашення боргу в валюті з урахуванням пені, штрафів, відсотків і курсової різниці.

Після вступу в силу Кодексу, мабуть, можна вважати, що особливості погашення валютного боргу описали. Якщо до банкрутства справа не дійшла, а боржник і кредитор домовилися про реструктуризацію, вона відбуватиметься на таких умовах.

Пеня і штрафи. Їх до вимог кредитора не включають.

Терміни. Погасити борг потрібно в термін до 10 років. Для тих, у кого єдина квартира площею до 60 кв. м або будинок до 120 кв. м план реструктуризації може бути до 15 років;

Відсотки. Якщо план реструктуризації до 10 років - борг повертають з відсотком за формулою: індекс ставок по депозитах для фізосіб на рік полюс 3%. Якщо план реструктуризації до 15 років, формула така: індекс ставок по депозитах для фізосіб на рік плюс 1%.

У тексті Кодексу не вказано про які саме депозити йдеться - у вітчизняній або іноземній валюті. Хоча різниця суттєва. Станом на 15 квітня 2019 рік індекс ставок по депозитах в гривні для фізосіб на рік становить 15,68%. У доларах - 3,62%. Можливо, індекс обиратимуть в залежності від валюти позики. Але це варто було б зазначити в Кодексі.

Є питання і до самого індикатору. Індекс розраховує за методикою Нацбанку компанія Thomson Reuters. Але використовувати цей орієнтовний показник під час процедури банкрутства - сміливе рішення, оскільки в законах, в тому числі і в Кодексі, цей термін не розкритий.

Курс. Ця особливість валютним позичальникам, які брали кредит за курсом 8 грн за дол., точно не припаде до душі. У Кодексі зазначено, що вимоги кредитора будуть конвертувати у вітчизняну валюту за курсом Національного банку станом на той день, коли суд відкриє справу про банкрутство. Зараз офіційний курс: 26,71 грн за долар. Яким він буде після вступу Кодексу в силу, спрогнозувати дуже складно.


Прописати процедуру банкрутства фізосіб намагалися після хвилі неплатежів по валютних кредитах - наслідки кризи 2008-2009 рр. Але роками у Верховній Раді лише накопичувалися законодавчі ініціативи.

У лютому 2018 року група депутатів подала Кодекс. 18 жовтня його прийняли в другому читанні. Тільки через два місяці, 21 грудня 2018 року, відправили на підпис президенту. Чотири місяці він чекав схвалення гаранта, хоча за Конституцією протягом 15 днів президент повинен підписати закон або накласти на нього вето. Якщо реакції гаранта немає, закон підлягає опублікуванню без його резолюції. В даному випадку конституційні норми проігнорували.

Варто також нагадати, і на це вказували в Головному юруправлінні ВР, що за регламентом кодекси ухвалюють в трьох читаннях. Кодекс про банкрутство пройшов два.

Парламентські експерти-правознавці ще перед другим читанням попередили, що він може стати предметом розгляду в Конституційному суді України.

Але, незважаючи на зауваження, недоліки і порушення, президент все ж дав процедурі банкрутства "зелене світло".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Новини партнерів

Загрузка...