Карантинні виплати можуть повернутися: звідки гроші, кому можуть роздати та кому знову не дістануться?

Карантинні виплати можуть повернутися: звідки гроші, кому можуть роздати та кому знову не дістануться?
12 листопада 15:09

Карантинні виплати можуть повернутися: звідки гроші, кому можуть роздати та кому знову не дістануться?

12 листопада 15:09

Верховна Рада підбирається до питання нових карантинних виплат бізнесу та працівникам. Хоча в "червоній" зоні більшість областей вже не перший тиждень, плани на підтримку лише починають промальовуватися. Розбираємось, як держава планує і як могла б підтримати українців?

Зміст

Законопроект №6297 про держпідтримку на час карантину 8 листопада подали три десятки нардепів, на чолі з представником "Слуги народу" та кандидатом на посаду голови партії Оленою Шуляк. Оскільки в списку здебільшого представники більшості та лояльних їй депутатських груп, та ще й найпомітніші представники коаліції – голова фракції "СН" Давид Арахамія, голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев, законопроект має шанс на підтримку.

Є в нього й попереднє благословення від президента та уряду, але з нюансами.

"Доходи держбюджету внаслідок локдауну можуть виявитися нижчими за очікувані... Постраждає не лише доходна частина, а й видаткова: доведеться витрачати додаткові кошти на підтримку бізнесу за аналогією з колишньою президентською ініціативою, згідно з якою підприємці в червоних зонах могли отримати по 8 тис. грн", - сказав наприкінці жовтня радник президента Олег Устенко.

На початку листопада в Офісі президента розповіли, що чекають від уряду пропозицій щодо допомоги малому та середньому бізнесу на час карантинних обмежень, зокрема на оренду, кредитування та оплату комунальних послуг. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль підтвердив, що у цьому напрямі Кабмін і рухається. Проте законопроект про держдопомогу декларує інші цілі.

"Існує можливість збільшення видатків загального фонду державного бюджету за новою бюджетною програмою Міністерства економіки України – " Надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на 3 млрд. гривень для здійснення соціальної підтримки застрахованих осіб у зв'язку із запровадженням на території окремих регіонів обмежувальних протиепідемічних заходів…, а також стимулювання суб'єктів господарювання та найманих працівників до вакцинації", - пишуть у пояснювальній записці до законопроекту

Тобто мету заявлено соціальну та допомогу застрахованим особам, тобто тим, хто сплачує ЄСВ – працівники та ФОП, а не бізнесу різного розміру і на всілякі компенсації. Під це депутати прописують статтю видатків у бюджеті. Сам же текст – лише про поправки до бюджету на 2021 рік, і він дуже простий: доходна частина збільшується на 3 млрд грн і паралельно збільшується і видаткова частина на ту ж суму.

Зростання доходів, уточнюють нардепи, сталося завдяки перевиконанню у січні-жовтні планових показників надходжень податку на прибуток підприємств, рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів та води, ПДВ на вироблені в Україні товари (роботи, послуги) з урахуванням бюджетного відшкодування.

Сума, яку Рада може виділити платникам ЄСВ, ідентична тій, яку виділяли навесні цього року – три мільярди. Тоді постраждалим від карантинних обмежень виплачували 8 тис. грн разової виплати. Що ж зараз світить?

Хоча прізвища ініціаторів під законопроектом стоять гучні, а питання щодо допомоги явно актуальне – Україна на піку захворюваності, якість законопроекту бажає кращого.

У Головному науково-експертному управлінні розкритикували його одразу за кілька ляпів. Автори не вказали код бюджетної класифікації нової програми: після трьох цифр стоїть прочерк. Вони не надали фінансово-економічного обґрунтування своєї ініціативи. Гроші застрахованим, тобто платникам ЄСВ, пропонують виділяти через Мінекономіки, хоча логіки в цьому немає: це однозначно сфера Мінсоцполітики. Саме це міністерство займалося питанням держпідтримки і рік тому, після введення карантину вихідного дня, і навесні цього року.

Відчуття дежавю виникає, якщо почитати ще один законопроект тієї ж групи ініціаторів №6298, ще й поданий того ж дня, про розподіл додаткових податкових надходжень на інфраструктурні проекти. Йдеться про перевищення планових показників з тих самих податків, та ще й на практично ту саму суму – 2,5 млрд грн. Тільки гроші хочуть направити на "Велике будівництво".

Остання та найголовніша претензія: у проекті не зазначено який саме вид виплати передбачено і як він пов'язаний із уже чинним законом про допомогу застрахованим особам, за нормами якого навесні цього року розподіляли по 8 тис. грн.

Цей президентський закон Рада погодила у березні цього року, і він набув чинності у квітні. Якщо Рада збереться розглядати новий законопроект №6297, логічно було б прив'язуватися до рамкових положень "старшого брата". Ось тільки вони до постраждалих не надто прихильні.

Гроші за президентським законом передбачені для застрахованих осіб у формулюванні закону про ЄСВ. Це фізособи, які сплачують самі або за які сплачують внесок. Тобто самозайняті українці, наймані працівники, ФОП. Але з обмеженнями.

По-перше, тільки в тому випадку, якщо вони задіяні в сфері діяльності, що постраждала через обмеження, і у роботодавця або ФОПу вона заявлена першою в Єдиному держреєстрі юросіб і фізосіб-підприємців. Список постраждалих галузей (коди в Класифікаторі видів економдіяльності) навесні цього року встановлював Кабмін.

По-друге, є додаткові фільтри виплат як для найманих співробітників, так і для ФОП у зв'язку з ненарахуванням ЄСВ. І в законі вже є вимоги з прив'язкою до карантинних обмежень, запроваджених у вересні-листопаді та у грудні 2021 р. Відповідно до них ФОП та застраховані особи не зможуть розраховувати на допомогу держави, якщо роботодавець не заплатив ЄСВ за другий квартал 2021 р. ( якщо обмеження введено у вересні-листопаді) та за третій квартал 2021 р. (якщо обмеження будуть введені у грудні).

Є ще дві блокуючі норми для працівників:

  • робота за сумісництвом;
  • середня зарплата перевищує 30 тис. грн. на місяць.

Є допобмеження і для ФОП. Навіть у тому випадку, якщо вони постраждали через карантинні обмеження та потрапляють у КВЕДи, за президентським законом не передбачені виплати в тому випадку, якщо вони:

  • зареєстровані менше ніж за три місяці перед зверненням;
  • діяльність припинено на місяць напередодні запровадження обмежень у регіоні;
  • сплатили ЄСВ у попередньому звітному році менше ніж за шість місяців;
  • є і ФОП, і найманими співробітниками одночасно.

За законом виплата має "термін придатності". Звернутися по неї можна лише протягом 30 днів після введення обмежень.

Є й більш ранній президентський закон про допомогу застрахованим особам. Його приймали минулого листопада під виплату на період карантину вихідного дня, і дію зупинили у квітні, коли ухвалили новий закон. Однак логіка в ньому все та ж: допомога з прив'язкою до КВЕД та сплати ЄСВ перед зверненням.

Економіст Олексій Кущ констатує, що дві попередні державні програми карантинної допомоги точно не були ефективними. Це очевидно, виходячи зі слабкої динаміки економіки, загального поганого економічного стану економіки та населення. Маса громадян опинилася поза держної допомоги, хоча гостро її потребувала. Наприклад, пенсіонери та студенти.

"Уряд може говорити, що допоміг, але рахунок завжди на табло, а в нашому випадку – це сума допомоги. Якщо говорять про допомогу, але виділено було 3 млрд грн, то це копійки з урахуванням кількості людей, які її потребують. Занадто далекі вони від народу і не розуміють специфіку мікроекономічної реальності. У владі клішують західні моделі в масштабах України, навіть не намагаючись їх причепурити. На Заході 95% населення та 99% підприємців перебувають на податкових радарах держави, сплачують в електронному вигляді податки, усі мають персональні електронні кабінети. Наприклад, міністерство фінансів США протягом одного дня може розкидати гроші на картки підприємцям та населенню, встановивши при цьому певні фільтри за рівнем доходів, і там розуміють, що близько 90% допомоги отримають ті, хто її потребує, тобто 1,5 тис. дол. не капнуть умовному Ілону Маску, - пояснює експерт. - В Україні ситуація інша, тому що 50% бізнесу поза сферою контролю держави, а половина, що залишилася, обмінюється з державою спотвореною інформацією. У нас багато фіктивних ФОПів для виплати зарплати в "конвертах". Є купа ФОПів, які декларують 10-20% свого виторгу, щоб залишатися на єдиному податку. Тобто пробивають товари та послуги лише за ризику бути викритими податковою: чеки складують та викидають, діючи через так звані передчеки. Так 8 тис. грн. стали дотацією на путівку до Єгипту. Я особисто читав коментарі підприємців про те, що після отримання 8 тис. грн. можна сходити до ресторану. Були обмеження щодо КВЕД, в результаті велика кількість ФОПів, які втрачали дохід, але сплачували податки державі, допомоги не отримали”.

Прив'язка лише до певних типів одержувачів, фільтри та обмеження відтнули від соціальної підтримки тисячі людей. Тоді як допомогу можна було раніше, та й зараз ще не пізно, надавати зовсім за іншим принципом.

"Це виділення дотацій соціально незахищеним групам населення. Наприклад, 13-а пенсія пенсіонерам, які отримують її в розмірі менше, ніж реальний прожитковий мінімум (цей показник щомісяця вираховує Мінсоцполітики та фактичний прожитмінімум станом на вересень для тих, хто втратив працездатність - 3692 грн, - авт.) Додаткові виплати студентам, багатодітним сім'ям, одиноким батькам, малозабезпеченим, особам з інвалідністю теж за принципом 13-ої зарплати Найбільша помилка в тому, що держава не виплачувала і не виплачує швидкі гроші людям, котрі захворіли на ковід, - резюмує Олексій Кущ. - Допомогу у безкоштовного лікаря часто отримати неможливо, а послуги приватної клініки коштують кілька тисяч гривень. Під час хвороби потрібно здавати аналізи, стежити за динамікою, щоб уникнути ускладнень, робити КТ легень і т. д. Це все гроші, і середня вартість діагностики під час ковіду – близько 10 тис. грн. У багатьох таких грошей немає, вони сидять удома, лікуються калиною та часником. Тільки людина захворіла, лікар поставив діагноз, ця інформація моментально повинна передаватися в органи соцзахисту, тим більше, що це можна зробити за допомогою "Дії", і через 2-3 дні на картку перераховувати допомогу у розмірі хоча б мінімальної зарплати. Я вже не говорю про "ковідні валізки", які видавали в інших країнах: пульсоксиметр, тонометр, градусник, вітаміни, антисептики і т.д. А в нас видають те, що Гео Лерос показав Зеленському".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^