Як працює ринок електроенергії і чому його збираються закрити?

02 липня 13:50

Як працює ринок електроенергії і чому його збираються закрити?

02 липня 13:50

З 1 липня в Україні запрацював відкритий оптовий ринок електроенергії. На ньому більше 600 трейдерів пропонують товар - електроенергію, і споживачі можуть купувати її на тих умовах, що їх влаштовують.

Перші торги відбулись, ціни для населення від ринкових перепадів убезпечили. Але є ймовірність, що реформу заморозять на рік - з такою пропозицією виступив президент Володимир Зеленський.

Що змінилося?

До 1 липня оптовий ринок електроенергії працював за принципом "єдиного котла". Цю функцію виконувало держпідприємство "Енергоринок". Всі компаніїї, незалежно від генерації електроенергії - атомна, теплова, гідро, "зелена", продавали ресурс в "общак", а звідти за встановленими і узгодженими тарифами, він йшов споживачу.

Прибуток за рахунок продажу електроенергії теж йшов через загальний котел: споживачі платять, обленерго передає гроші "Енергоринку", той, відповідно до тарифікації Нацкомісії з держрегулювання в сферах енергетики і компослуг (НКРЕКП), генеруючим компаніям.

За вимогами європейського законодавства - Третього енергетичного пакета ЄС, Україна повинна була перейти на ринкову модель. Договори повинні укладатися між споживачем і постачальником, а ринкова ціна встановиться після досягнення балансу між попитом і пропозицією.

Ринок працює за чотирма принципами, в залежності від потреб покупця і можливостей постачальника. Електроенергію можна закуповувати на ринку двосторонніх договорів, де одна сторона - компанія-споживач, друга - виробник. Договори довгострокові, ціни найнижчі.

У тому випадку, якщо у споживача є необхідність оперативно закрити питання, можна вийти за товаром на інші ринки: "на добу вперед", внутридобовий і балансуючий ринки. Чим оперативніше потрібно вирішувати питання, тим дорожче буде коштувати електроенергія.

Ринок ліквідував формулу "Роттердам +". Її сформували в березні 2016 рік на тлі потенційного дефіциту донбаського вугілля. Формула передбачала наступне ціноутворення: середня ціна вугілля в портах Амстердам, Антверпен і Роттердам за рік плюс витрати на доставку в Україну.

Але не збулися наміри купувати вугілля за кордоном - в Африці та Америці. Він як і раніше йшов з Донбасу, але обхідними шляхами, через тіньові схеми і ціна за формулою могла бути втричі вищою за собівартість. Але вартість вугілля за кордоном давно впала і формула в принципі своєму себе зжила. Після запуску оптового ринку, зовсім припинила своє існування.

Як відкритий ринок вплине на тарифи для населення?

Запуск ринку передбачав, що почнуть в масовому порядку укладатися довгострокові договори і ціни на електроенергію для населення злетять. Але цінові коливання для побутових споживачів будуть гасити за рахунок ПСО (Public Service Obligation) - спецобов'язків держкомпаній "Енергоатом" і "Укргідроенерго". Режим узгоджують за тим же принципом, що й ПСО "Нафтогазу": відпускати електроенергію для населення за тим самим обумовленим тарифами.

Тобто вони залишилися незмінними. Також ніхто не відміняв двозонну і тризонну тарифікацію. Термін дії ПСО - до кінця 2020 року.

Схема продажу електроенергії для потреб населення наступна. "Енергоатом" і "Укргідроенерго" продають ресурс державному підприємству "Гарантований покупець", а той - постачальникам універсальних послуг (структури обленерго).

Але різницю між тарифами і реальною вартістю потрібно компенсувати. Це може вплинути на рівень цін для промисловості. У свою чергу, бізнес зростаючі витрати на електроенергію включить у вартість товарів і послуг. Це найгірший розклад. Але на стартових аукціонах побоювання не підтвердилися.

"За підсумками перших торгів, електроенергію, яку виробляють теплові електростанції, було продано за 1,58 грн за 1 кВт/год без ПДВ. Це значно нижче, ніж до запуску ринку. Тобто всі страшилки про підвищення цін в рази виявилися штучними", - каже фінансовий експерт Олексій Кущ.

Проте тількі народжений ринок електроенергії вже хочуть приспати. Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект про його відстрочку на рік - до 1 липня 2020 року.

Чому запуск ринку хочуть відкласти?

На думку президента, ринок не готовий: законодавство ще не адаптовано, є недоробки з комерційним обліком електроенергії, не вистачає програмного забезпечення, не врегульовано питання компенсації між ринковою ціною е/е "зеленої" генерації і встановленим державою "зеленим" тарифом, є проблеми з погашенням накопичених боргів.

Наступний важливий пункт президентського законопроекту - гранична ціна на оптовому ринку. "Роттердам +" вмирає, але привид живе. У законопроекті запропоновано не продавати електроенергію на ринку дорожче, ніж його вартість, вирахувана за формулою: ціна за рік в основних європейських портах, помножена на дисконт від 0,9 до 0,99 (з урахуванням вмісту сірки у вугіллі) плюс середня вартість транспортування Україною.

Якщо на ринку все добре - ціни для населення зберегли, торги йдуть, ставки не злетіли в рази, навіщо ж ставити його на паузу? Причина - в різниці інтересів фінансово-промислових груп.

"Попередня модель "общака" працювала з рубильником в двох положеннях: "дешева електроенергія" і "дорога електроенергія". Переключати його з одного в інше можна за допомогою НКРЕКП, - пояснює Олексій Кущ. - Все залежало від того, які олігархи при владі: ті, які зацікавлені в продажу дорогої електроенергії - лобіюють інтереси вугільного бізнесу, або ті, які прийшли зараз - пов'язані з феросплавним бізнесом (феросплавний холдинг з часткою Ігоря Коломойського - Нікопольський і Запорізький заводи, Покровський і Марганецький гірничозбагачувальні комбінати, - ред.), яким дешева електроенергія може принести близько 1,5 млрд грн економії на рік. Останні зараз хочуть розхитати інституційне становище НКРЕКП. Є бажання провести в Комісію своїх представників і перевести положення рубильника в режим "дешева електроенергія".

В середині червня Конституційний суд України визнав, що НКРЕКП було створено з порушенням основного закону. Вона з'явилася на підставі указу президента в серпні 2014 року, а закон про Комісію парламент ухвалив через два роки. Судді КСУ прийшли до висновку, що гарант перевищив свої повноваження. Тепер народився законопроект про відстрочку і граничну ціну на електроенергію.

"З одного боку, діють незграбно. Перше засідання РНБО було про відстрочку ринку електроенергії, один з перших президентських законопроектів теж про це. З іншого боку, не хочуть псувати відносини з західними партнерами. Перш за все, з американцями, - уточнює фінансовий експерт. - Тому є дві програми. Програма максимум - спробувати провести законопроект про відстрочку. Програма мінімум - своєрідний принцип "Роттердам-".

Йдеться якраз про те, щоб встановити граничну вартість електроенергії на ринку, що передбачено президентським законопроектом.

В реінкарнації "Роттердам +" є головна приваблива риса: держава рятує споживачів, не роблячи акцент лише на феросплавному бізнесі, від серйозного подорожчання. Але у формулі є вилка по дисконту - крутити ціну можна як завгодно. Крім того, незрозуміло, за чий рахунок будуть покривати сезонні коливання на ринку, якщо ціна електроенергії перевищить встановлену планку. У законопроекті про це не сказано, але висновок напрошується сам собою: за рахунок держкомпаній.

Частка державного "Енергоатому" на ринку електроенергії, за оцінками Антимонопольного комітету, 55%. Хто як не монополіст повинен взяти на себе удар. Але він і так бере на себе спецобов'язки поставляти електроенергію населенню за жорсткими тарифами. Якщо його змусять забезпечувати всіх споживачів електроенергією в разі серйозного подорожчання, це ще один хрест на модернізації атомної енергетики.

"У нас простоюють 5-6 реакторів. Проекти з будівництва двох нових реакторів залишилися на рівні розробки та інвестиційних планів. Термін служби більшості реакторів підходить до завершення, - резюмує Олексій Кущ. - За допомогою технічних регламентів термін служби можна продовжувати, але він не нескінченний. При цьому питання безпеки атомних електростанцій для України є ключовим".


Верховна Рада VIII скликання допрацьовує останні дні та відверто не хоче схвалювати президентські закони. Але вже у вересні розпочне роботу новообрана ВР. У президента є всі шанси сформувати в ній свою коаліцію, яка може ухвалити поданий ним законопроект.

Щоб першим отримувати найважливіші новини - підпишись на НАШ Telegram і Twitter!

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Новини партнерів

Загрузка...