Інфляція, тарифи, податковий контроль та криза: які виклики чекають на економіку у 2022 році?

Інфляція, тарифи, податковий контроль та криза: які виклики чекають на економіку у 2022 році?
14 грудня 14:41

Інфляція, тарифи, податковий контроль та криза: які виклики чекають на економіку у 2022 році?

14 грудня 14:41

Рекордне подорожчання енергоносіїв та дефіцит вугілля, провальна податкова амністія та фіскалізація, зростання цін на тлі високих темпів інфляції у світі – з такими вступними Україна завершує 2021 і входить у 2022 рік. Крім того, коронавірус не відступає, а експерти не виключають навіть світової кризи. Які економічні та фінансові виклики, події та ризики нам обіцяють у 2022 році?

Зміст

Джим О'Ніл, екс-голова Goldman Sachs Asset Management та екс-міністр фінансів Великобританії, член Пан'європейської комісії зі здоров'я та сталого розвитку, тобто експерт рангу найвищого, каже, що не пригадає такої кількості питань, які постають перед такою великою кількістю проблем. Крім Covid-19, звертає увагу він, одне з найгостріших питань – інфляція.

"Порівняно з минулим роком, ми підвищили наш глобальний прогноз інфляції цього року з 2,4% до 3,9%, а наступного року з 2,8% до 3,8%", - зафіксовано у нещодавньому звіті Bank of Америка.

Інфляція у США вийшла на сорокарічний максимум – до 6,8% у річному вимірі у листопаді. В Україні вона пішла на двозначні цифри: 10,3% у річному вимірі у листопаді, констатують у НБУ. Але це споживча інфляція. Індекс цін виробників, де якраз ховається потенціал для індексу споживчих цін, – 67,2% у жовтні.

Причин, говорить О'Ніл, у світової інфляції може бути кілька: висока швидкість відновлення економіки в багатьох країнах при проблемах із постачаннями, які після пандемії ще не налагодилися. Але дефіцит постачань, уточнює він, може бути симптомом серйозніших проблем: надмірне стимулювання економіки, неефективна монетарна політика, слабкі темпи зростання продуктивності. Причому у кожної окремо взятої країни причина може бути своєю, а ефект виходить інфляційний.

"Після багаторічних безуспішних спроб підвищити темпи інфляції (майже до або навіть вище заявленого цільового рівня) центральним банкам дуже зручно вважати зараз інфляцію тимчасовою. Насправді ж центробанки знають про те, скільки буде зберігатися інфляція, анітрохи не більше, ніж ви чи я", – констатує експерт. А на запитання, чи буде зростання короткочасним чи перетворитись на проблему, він відповідає, що не знає.

Зовнішній економічний ризик у вигляді глобальної інфляції розглядається і в Українському інституті майбутнього. Якщо вона розкручуватиметься, найбільші держави можуть використовувати жорстку монетарну політику, тобто спрямовану на скорочення грошової маси, а центробанки провідних країн почнуть підвищувати ставки. Тоді ризики для України у 2022 р. бачать такі:

  • зростання цін на енергоресурси, енергетична криза, що призведе до економічної кризи;
  • імпортована інфляція; падіння реальних доходів населення;
  • скорочення інвестицій;
  • відтік капіталу з України;
  • зростання конкуренції за капітал серед країн, що розвиваються (зокрема для України), зростання вартості капіталу та подорожчання обслуговування зовнішнього боргу;
  • випадкові відхилення та корекції на фінансових ринках, у тому числі на ринках коммодітіз (товари, що торгуються на світових ринках, такі як газ, зерно, нафта).

Про світову кризу говорили у вересні і знову згадали наприкінці 2021 року. Причина – дефолт китайського будівельного гіганта Evergrande, якого спершу побоювалися, а тепер він відбувся.

"Минулого року Пекін ввів нові правила, що регулюють розмір заборгованості великих девелоперів, і скоротив фінансування місцевих бюджетів, які виступали замовниками житла. У результаті нові заходи спонукали Evergrande пропонувати свою нерухомість з великими знижками, щоб забезпечити надходження грошей для підтримки бізнесу на плаву. Найцікавіше - це ставки кредиту. Evergrande брав їх під 13%! І накопичив понад 300 млрд дол. боргів. Вважаєте, є шанс випливти? Пишуть, що обурені покупці житла чекають завершення будівництва 1,6 мільйона квартир. Перед постачальниками цементу, фарб та арматури заборгованість по платежам становить понад 100 млрд дол. Робітники панікують через те, що позики, які вони надали своєму роботодавцю, не можуть бути повернені. Уповільнення будівельної галузі Китаю призвело до обвалу цін на метал (експортний ресурс України)", - констатує співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін

Потенційні болючі точки дефолту Evergrande:

  • банкрутства постачальників, тобто удару по всьому будівельному ринку другої за величиною економіки у світі. Як наслідок, падіння попиту на будматеріали та сировину для їх виробництва, отже, падіння цін і на нього;
  • невиплати за позиками банкам та фінкомпаніям, а Evergrande заборгувала сотням, що спровокує проблеми, і потенційно навіть кризу на ринку кредитування, повторимося, у другій за величиною економіці у світі;
  • дефолт інших китайських забудовників через їхні власні боргові проблеми, помножені на перераховані вище наслідки дефолту. Тоді криза піде на новий виток.

"Ціни на сировину, зав'язану на будівництво, будуть падати і наступного 2022 року. Так, наприклад, на світових ринках ф'ючерс на залізну руду вже відкотився до значень 2019 року, що, в свою чергу, сильно вдарить в Україні не тільки по держбюджету-2022, але й загострить кризу боргів, пов'язаних з українською нерухомістю. Тим більше, що останнім часом всі метали, що використовуються на будівництві, стали почуватися досить погано на біржових майданчиках, перш за все, ціни ф'ючерсів на алюміній і мідь. Ну, а у зв’язку із гучним дефолтом найбільшого китайського забудовника Evergrande з купою його контрагентів, експерти пророкують новий варіант американської кризи 2007-2008 років, що і цього разу гарантовано зачепить нас. І, найімовірніше, залишилося недовго жити пільговій іпотеці в Україні", - зазначає директор економіки України Олександр Гончаров.

Bloomberg Economics згадують про масу передбачень на початку та під час пандемії і про те, що багато з них не справдилися. Їхній прогноз на 2022 р. – стійке відновлення, зниження цін, але ризики є, та їх чимало:

Омікрон або інший новий домінуючий штам коронавірусу. Він може бути як більш, так і менш смертоносним. Якщо менш, то зміниться баланс витрат, споживачі активізуються і це може стимулювати світове економічне зростання до 5,1%. Якщо більш смертоносним, то можливе повернення до найжорсткіших обмежень та уповільнення зростання до 4,1%;

Інфляція. Більшість ризиків – на користь її підвищення, але є й ризики, які можуть повернути її в інший бік. Наприклад, обмежувальні заходи для подорожуючих та зниження цін на нафту;

Підвищення ставок Федеральної резервної системи США. Це зростання прибутковості казначейських облігацій, відтік капіталу з ринків, що розвиваються, і зростання в країнах, що розвиваються, курсу долара. Цей ризик безпосередньо стосується України;

Зниження темпів зростання економіки, дефолт Evergrande та обмежувальні заходи в Китаї. Чверть китайської економіки – це фінансування будівництва нерухомості. Усі перелічені ризики можуть обвалити будівництво ще більше та сповільнити економіку до 3% замість прогнозованих 5,7%. Тоді експортери сировинних товарів залишаться без покупця – Китаю. Це також актуальний для України ризик;

Політичні хвилювання у Європі. У січні вибори президента в Італії, у квітні – у Франції. Зміна політичного курсу на євроскептичний може схвилювати європейські ринки облігацій, а європейський центробанк залишити без політичної підтримки і там не зможуть адекватно реагувати на ризики;

Скорочення державних витрат. Після підживлення своїх економік під час пандемії багато держав можуть затягнути пояси. Вони скорочують дефіцити. Цей шлях обирають Велика Британія, Італія, Японія, Німеччина, Франція, США, Австралія, Індія;

Ескалація. Ризиком може бути будь-яка. Але в Bloomberg розглядають як найімовірнішу між Китаєм і Тайванем та втручання США. "Війна наддержав – найгірший випадок, але сценарії, не пов'язані з цим, включають санкції, які заморозять зв'язки між двома найбільшими економіками світу, та колапс тайванського виробництва напівпровідників, які мають вирішальне значення для глобального виробництва всього, від смартфонів до автомобілів".

Ризиків світового масштабу, які загрожують Україні, більш ніж достатньо. Але з порядку денного не знімаються й власні. Деякі їх – наслідок зовнішніх. Частина підігрівається внутрішніми особливостями.

Енергетика. Одним із перших календарних ризиків 2022 року може бути брак енергоресурсів. І він пов'язаний не лише із історичними мінімумами запасів вугілля. Через брак цього ресурсу як ніколи завантажено атомну генерацію, і потрібно тримати кулаки, щоб енергоблоки тимчасово не зупинялися. Крім того, брак одного ресурсу – вугілля, збільшує витрати іншого – газу. У підземних сховищах є газ, але не в рекордних обсягах. І в 2022 році Росія, враховуючи умови контракту, може платити за транзит газу, але фізично його не давати. Це позбавить Україну можливості покривати можливу нестачу, відбираючи газ із труби та закриваючи це віртуальним реверсом.

"Раніше були періоди, коли запасів газу у сховищах було менше, ніж зараз. Але тоді не було таких надвисоких цін на європейських газових хабах і обсяг транзиту був вищим, ніж зараз. У 2016 р. у нас у ПСГ було 14 млрд кубів газу на початок опалювального сезону, але транзит був більше 80 млрд кубів - вдвічі більше, ніж зараз. Тема транзиту дуже важлива, тому що це можливість фізично відбирати газ із труби, закриваючи його віртуальним реверсом на західних кордонах. Росія, судячи з усього, закриє рік суворо із зазначеними обсягами транзиту – 40 млрд кубів. І Зеленський після свого новорічного виступу одразу має їхати та молитися до київських печер, щоб через територію України прокачувався газ і у 2022 р. хоча б у законтрактованих обсягах”, - каже економіст Олексій Кущ.

До того ж російська влада почала маніпулювати і вугільним питанням, нагадують в Українському інституті майбутнього.

"29 жовтня Росія зупинила поставки енергетичного вугілля в Україну, яке покриває третину усього споживання в країні. 4 листопада стало відомо, що Росія почала блокувати транзит енергетичного вугілля з Казахстану. А за декілька днів припинилися поставки електроенергії з Білорусі. При цьому, запаси вугілля в Україні є надзвичайно низькими. А транзит газу через Україну у січні-вересні цього року знизився на 17%. З’явилася реальна загроза перекриття поставок газу з Російської Федерації.", - констатують в УІБ.

У 2022 р., попереджають в Інституті, ми входимо з такою невизначеною енергетичною ситуацією:

  • непрогнозована погода, яка і визначить фактичну потребу в газі та вугіллі;
  • неясність з постачанням вугілля на електростанції та ймовірність простою блоків зі зниженням виробництва ними електроенергії;
  • незрозуміло, в яких обсягах і за якою ціною докуповуватимуть газ, якщо він буде потрібний для виробництва електроенергії;
  • неможливо передбачити поведінку Білорусі та РФ під час постачання електроенергії та нафтопродуктів;
  • немає гарантій, що блоки АЕС не виходитимуть з ладу;
  • не зрозумілою є цінова ситуація на ринках вугілля та газу;
  • не можна передбачити, якими будуть обсяги транзиту газу з Росії і є можливість, що прокачування можуть скоротити.

Тарифи. На період до кінця опалювального сезону для населення заморожено тарифи на опалення. До кінця квітня діє незмінна річна ціна на газ для побутових споживачів та на електроенергію на рівні 1,44 грн за кіловат при споживанні до 250 кВт/год на місяць та 1,68 грн, якщо споживання вище.

Але що буде потім і скільки українцям доведеться заплатити за нинішній мораторій на підвищення тарифів – одне з найскладніших питань у 2022 р. За прогнозом економічного та соціального розвитку на 2022-2024 роки. у Кабміні так бачили зміну тарифів (у відсотках).

  2021 р.  2022 р.  2023 р. 2024 р.
Електроенергія 32(+-3) 0 (+-3) 0 (+-3) 0 (+-3)
Централізоване водопостачання  20 (+-5) 11 (+-5) 5 (+-5) 5 (+-5)
Централізоване водовідведення 20 (+-5) 11 (+-5) 5 (+-5) 5 (+-5)
Утримання будинків та прибудинкових територій 10 10 5 5
Гаряча вода та опалення 33 (+-3)  6 (+-3) 5 (+-3) 5 (+-3)

Але якщо підвищення у 2021 р. не відбулося, його можуть перенести на наступний рік. Крім того, свій прогноз верстали, виходячи з вартості газу на рівні 220 дол. за тисячу кубів, а вона вже давно перевалила за 1 тис. дол.

Якщо вірити оновленому тексту Меморандуму з МВФ, підвищення неминуче:

"Україна відмовиться від практики обмеження ціни на газ та послуги з теплопостачання та подачі гарячої води [...] Ціни з травня наступного року мають повністю відображати витрати компаній на надання послуг, включаючи капітальні вкладення".

Податки. Фіскалізація ФОП – реєстратори розрахункових операцій із 2022 р. стануть обов'язковими для другої, третьої, четвертої груп; прийняття податкового законопроекту №5600, який запроваджує мінімальне податкове зобов'язання для землевласників та "податок з городу", тобто з доходу більше 12 мінімалок на рік від власної сільгосппродукції – те, з чим переходимо у 2022 р. Тут упоралися самі, без тиску з боку кредиторів та зовнішніх ризиків.

"В українського бізнесу, який на тлі фіскалізації та невизначеності у світі через ковід опиняється на межі виживання, немає ані прибутку, ані доступу до дешевого кредитного ресурсу, а найголовніше – впевненості в завтрашньому дні і хоч якоїсь передбачуваності з боку державної політики, - зазначають в Українському інституті майбутнього. - Передумов для істотного зростання внутрішніх інвестицій в Україні немає, а зовнішні інвестори здебільшого не йдуть у країну, де немає місцевих інвестицій. За 9 місяців 2021 року приплив зовнішніх інвестицій в Україну склав 0,7 млрд дол. (попри це, високі реінвестовані доходи підприємств продовжували забезпечувати значні надходження прямих іноземних інвестицій, сальдо ПІІ за Платіжним балансом за 9 міс. склало 4,8 млрд дол.)".

Але 2022 р. навряд чи стане перепочинком від податкового тиску влади. 31 серпня – останній день нульового декларування. Вже зараз зрозуміло, що успішним воно не буде.

"Як не лякають платників податків "фіскальні мужі" з податкового комітету ВРУ, міністерства фінансів та податкової служби, а процес особливо не йде. До речі, самі ідеологи податкової амністії очікували вивести на світ 20-30 млрд дол., а до бюджету назбирати 2-3 млрд дол. Проте під прожектори формальної економіки відправлено менше 300 млн гривень, а до бюджету потрапить менше 10 млн, - каже аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин.- Хоча, якщо вірити офіційній статистиці, у нас 30% у тіні, в Україну трудові мігранти надсилають 12-13 млрд дол. на рік, а розміри втечі/виводу активів можна порівняти з ще одним річним ВВП. Тобто про ефект детінізації навіть не йдеться – десятитисячні частки відсотка".

Але як законопроект №5600 став податковою сенсацією 2021 року, так і 2022 року українцям приготують сюрприз. Після закінчення амністії їм обіцяли опосередковані методи податкової перевірки. Якщо нульову декларацію людина не заповнить, автоматично вважатимуться активами, з яких сплачено податки:

  • сумарна вартість яких становить до 400 тис. грн. Туди не включається оціночна вартість двох наступних видів активів, які теж амністуються;
  • нерухомість, яка на дату завершення перебуватиме у власності людини: житлова – квартира площею до 120 кв. м, будинок до 240 кв. м. і об'єкт незавершеного будівництва площею до 240 кв. м. Також під амністією нежитлова нерухомість площею до 60 кв. м, земельний пай до 2 га. Площі обчислюються сукупно;
  • один особистий транспортний засіб. Крім призначеного для пасажирських перевезень легкового авто з об'ємом двигуна не менше 3000 куб. см та вартістю від 400 тис. грн, літака, вертольота, яхти, катера, мотоцикла з об'ємом двигуна більше 800 куб. см.

Без подання декларації вважатиметься, що людина не має активів більше, ніж ці пороги. Тобто бездіяльність податковим законодавством сприймається як дія – юридична фікція. Далі і варто чекати на нововведення від уряду та парламенту. За заключними та перехідними положеннями закону про амністію, протягом дев'яти місяців у Кабміні мають розробити та подати до Ради законопроект "про посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб". Тобто, проект має з'явитися максимум у квітні 2022 р. Не факт, що за його допомогою запровадять загальне декларування, але нудно українцям точно не буде.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^