Гривня все? Чому долар дорожчає

03 жовтня 14:57

Гривня все? Чому долар дорожчає

03 жовтня 14:57

Після тріумфального зміцнення, гривня почала здавати позиції. Валютний курс прогулявся біля позначки 24 грн за дол. І на початку жовтня почав падати.

Якщо 30 вересня офіційний курс був 24,08, то 3 жовтня його понизили на 77 копійок. На готівковому він ще ефектніший: долар з 24,4 подорожчав до 25,6 грн. Чому гривня подешевшала, яким може бути курс до кінця 2019 року і що це означає для українців?

Чому гривня подешевшала?

Щоб зрозуміти причину падіння, слід знати й підстави для дуже дивного зміцнення курсу гривні. Про те, що його підгодовували нерезиденти, які продавали інвалюту для покупки гривневих надприбуткових облігацій внутрішньої державної позики, не сказав тільки ледачий. Їх портфель з початку 2019 року зріс в 16 разів.

На початку осені підживили гривню низькі ціни на енергетичний імпорт, продаж валюти експортерами, оптимістичні настрої населення, традиційно великі надходження від заробітчан.

"Авантюрна політика Мінфіну: піраміда ОВДП, висока прибутковість, короткі терміни розміщення, зростання вкладень спекулятивного капіталу - профіцит валюти. Політика НБУ: високі ставки, вилучення грошової ліквідності з ринку, блокування кредитування - дефіцит гривні. Профіцит інвалюти та дефіцит гривні спровокували ревальвацію", - пояснює фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Станом на кінець вересня, гривня була лідером зміцнення серед валют в світі. Але не може бути так, що валюта - найстабільніша на планеті, а економіка - одна з найбільш неефективних в Європі та країна - одна з найбідніших. Зараз пилок штучних чинників стирається. На початку жовтня нерезиденти продали на міжбанку прикро мало валюти для покупки ОВДП - всього на 77 млн грн. Тобто оптимізм став на паузу.

Наприкінці вересня - на початку жовтня з'явилися важливі політичні та фінансові новини, які не могли лишитись непоміченими. 27 вересня місія Міжнародного валютного фонду поїхала з України без рішення як за чинною кредитною програмою, так і за новою. У той же день Олександр Данилюк подав у відставку з посади секретаря РНБО і однією з причин назвав можливе скасування націоналізації ПриватБанку. Знову ж 27 вересня прозвучала заява заступника міністра фінансів Юрія Буци про те, що його відомство більше не збирається розміщувати п'ятирічні ОВДП. Хоча за кілька днів до цього Мінфін продав їх нерезидентам на рекордну суму - 13 млрд грн. 1 жовтня в Нацбанку заявили, що збільшують планову щоденну купівлю валюти на міжбанківському ринку до 30 млн дол. на день. Того ж дня стало відомо, що в Мінську представник України в тристоронній контактній групі Леонід Кучма погодив "формулу Штайнмайера". На Майдані та під Офісом президента зібралися мітинги з протестами. Щось в країні йде не так.

"Причина відновлення девальвації: гривня реагує падінням на “формулу Штайнмаєра”, - впевнений голова Комітету економістів України Андрій Новак. - Її сприймають як негатив, зраду, капитуляцію. Як те, що Україні доведеться своїм коштом відновлювати зруйновану частину Донбасу. Це призведе до важких економічних наслідків. Реакція проста — про всяк випадок купити долари, щоб захистити себе від інфляції та інших негараздів. Все імплементується на міжбанк. Бізнес — це також люди, які реагують як суспільство. Єдину форму захисту бачать у іноземних твердих валютах".

"Відкладена співпраця з МВФ починає стримувати інвесторів. І це, скоріше психологічний фактор, а не наявність сильних ризиків для ринку", - в свою чергу вважає Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики ГК Forex Club.

На тлі тривожних валютних дзвіночків й озвучили інформацію про п'ятирічні ОВДП в Мінфіні та по валютній інтервенції в НБУ. Слова Юрія Буци могли прозвучати як для того, щоб знову переорієнтувати зажурених нерезидентів на короткострокові облігації, так і підготувати їх до довгострокових семирічних ОВДП.

Плани Нацбанку по інтервенціях можуть бути сигналом експортерам. На низькому курсі долара вони практично нічого не заробляють та чекають його подорожчання. Наприкінці вересня їм відшкодували ПДВ, з'явилася гривня і немає сенсу здавати валюту. А тут Нацбанк дає знати: купувати буде. Але поки що потік валюти на міжбанк не хлинув і долар/євро пішли в ріст.

Готуємося до девальвації?

Відставка, МВФ та "формула" - це емоції нерезидентів. Але й розрахунок є.

"Ми бачимо класичну модель фінансової піраміди: виграє той, хто входить першим та першим виходить, - каже Олексій Кущ. - Для нерезидентів створили максимально комфортні умови входу в піраміду держборгу: в січні курс був 28,2 грн за дол. Тобто валюту продавали за максимально низьким курсом гривні та вкладали у ОВДП. Тепер створилися ідеальні умови для виходу: вони заробили 20% річних (прибутковість ОВДП, - ред.), а з урахуванням зміцнення гривні, ще й курсова різниця близько 10%. Прибутковість 30% - фінансове фентезі. Природно, у нерезидентів виникло бажання зафіксувати прибуток та закрити позиції в Україні. Вихід кожної порції нерезидентів супроводжуватиметься курсовим відскоком".

Поведінка нерезидентів може вплинути на валютний ринок, вдаривши по першій причини зміцнення гривні: профіциту інвалюти. Якщо вони йдуть, то вливати її на ринок не будуть, а почнуть купувати.

Є ще й дефіцит гривні - банки вважають за краще вкладати її в депозитні сертифікати НБУ, прибутковість яких забезпечує висока облікова ставка, а не кредитувати економіку. Але й гривню на ринок теж можуть виплеснути. Зараз на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) накопичилась неабияка сума - 61,6 млрд грн, що в 3,5 рази більше, ніж на початку 2019 р. Наприкінці року уряд може вилити на ринок ці гроші. Ресурс "Ціна держави", який здійснює моніторинг економічної політики, нагадав, що таке вже було в 2017 році. Гроші з ЄКР виклали "під ялинку" та гривня впала. Привід теж знайдеться - до кінця року можуть пройти дострокові місцеві вибори. Тобто ще й дефіцит гривні можуть перекрити.

Олексій Кущ, прогнозуючи курс, каже, що є три його моделі та у кожної свої чинники й свій коридор:

"Перша курсова модель, якщо при інших рівних умовах просто нерезиденти починають йти. Курсовий коридор в цьому випадку - від 26,5 до 27 грн за дол. Якщо додати бюджетний фактор (уряд скине кошти з ЄКР, - ред.), пікові стрибки - до 28 грн за дол. Друга курсова модель: зовнішні та внутрішні чинники змінюються. Наприклад, зовнішня або внутрішня криза, зміна ситуації на сировинних ринках (товари українського експорту дешевшають, а енергетичного імпорту дорожчають, - ред.). Тоді коридор до 30 грн за дол. Третя курсова модель: фактор кризи державних банків, зокрема, ПриватБанку. У сегменті державних банків нині зосереджено 60% вкладів населення - понад 300 млрд грн. Будь-фінансова криза - і епіцентр буде в сегменті державних банків. Якщо починається паніка та масовий відтік вкладів, у держави буде два варіанти. Поганий - надрукувати більше 100 млрд грн з курсовими та інфляційними наслідками. Жахливий - мораторій на зняття вкладів. Зогляду на те, що це мільйони людей - колосальний соціальний вибух. Криза в сегменті держбанків може штовхнути курс далеко за позначку 30 грн за дол."

Можна взяти середнє арифметичне, але без урахування світової фінансової кризи та удару по держбанкам, де верхньої межі курсу просто немає. Вийде, що нацвалюта може намацати курс в районі 28 грн за дол. МВФ та міжнародні аналітики прогнозують його на рівні 28-28,65 грн за дол. до кінця 2019 року. Стає зрозуміло, звідки цифри.

Що це означає для українців?

"В проекті бюджету на 2020 рік, який подав уряд, передбачається курс на рівні 28,2 грн за дол. на кінець року. Коли його подавали, на ринку був курс 24 грн с копійками. Отже уряд закладає девальвацію на рівні 15%. Це надзвичайно багато. Для будь-якої твердої валюти вона називалась би ніяк інакше, як обвал. Просто ми настільки звикли до девальвації, що сприймаємо це як норму. Насправді це не є норма. Якщо девальвація буде на 15%, це означає підрив доходів українців, звуження і зменшення споживання, високі темпи інфляції, - пояснює Андрій Новак. - Знову українці будут біднішими в порівнянні із географічними сусідами. Це означає продовження потоку трудової міграції з України. Запрацює ланцюжок виключно негативних наслідків.

Цю практику постійної девальвації під інтереси наших експортерів, які потім витягнуть нашу економіку на небачені висоти, ми практикуємо майже всю історію існування гривні. Я вважаю, що нарешті треба переконатись на досвіді, що вона нічого крім деградації економіки та зниження рівня життя не дає. Поки девальвує гривня, девальвуют доходи українців, рівень прибутковості підприємств, які не є експортерами. Це переважна більшість підприємств, як мінімум, весь малий і середній бізнес, який переважно не працює по зовнішніх операціях. Нажаль уряд сам закладає девальвацію, хоча міг би спокійно забезпечувати стабільний курс. Тому що золотовалютні резерви рекордні, анонсовано продовження співпраці з МВФ, високими темпами ростуть надходження від заробітчан, бо нажаль їх кількість збільшується. Валюти досить, щоб забезпечувати стабільний валютний курс".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Новини партнерів

Загрузка...