Головні цифри бюджету-2022: за рахунок чого зростуть доходи та на кого скільки витратять?

Головні цифри бюджету-2022: за рахунок чого зростуть доходи та на кого скільки витратять?
02 грудня 13:56

Головні цифри бюджету-2022: за рахунок чого зростуть доходи та на кого скільки витратять?

02 грудня 13:56

Верховна Рада погодила бюджет на 2022 р. Там знайшлися переконливі 268 голосів на підтримку. Але тільки силами монопартійної більшості не впоралися - 40 багнетів забезпечили групи "Довіра" і "За майбутнє". Розбираємось, як кошторис змінився порівняно з першим читанням та з цифрами на 2021 рік.

Зміст

До другого читання бюджетні доходи підвищили до 1,322 трлн. грн. (у 2021 р. передбачені у розмірі 1,147 трлн. грн, у першому читанні – 1,267 трлн грн). Переглянули у бік зниження надходження від ПДФО, бо збільшили частку відрахувань до місцевих бюджетів для проходження опалювального сезону. Майже вдвічі скоротили очікувані надходження НБУ – мінус 11 млрд грн.

Натомість покращилися очікування від надходжень за рахунок ренти за використання надр, податку на прибуток підприємств, ПДВ, акцизу та екологічного податку. Загалом між першим та другим читанням плани на податкові надходження зросли на 63,5 млрд грн. Тут, зважаючи на все, дякувати потрібно і прийнятий напередодні законопроект №5600. Там ховався фінансовий резерв Кабміну, який у першому читанні не враховували. Плани на приватизацію знову чималі – заробити планують 8 млрд грн, це на 4 млрд грн менше, ніж розраховували залучити у 2021 р., хоча станом на початок осені виконано одну шосту частину від плану.

У шість разів, порівняно з минулим роком, скорочують надходження від ліцензування грального бізнесу та лотерей – розраховують лише на 1,2 млрд грн. У цьому немає нічого дивного: до другого читання готується законопроект №2713-д, який зменшить оподаткування грального бізнесу та пом'якшить умови ліцензування.

Міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що депутати подали до бюджету поправки, вартість яких становила 86 трлн грн. Звичайно, їх ніхто не задовольнив. Витрати збільшили на 55,3 млрд грн порівняно з першим читанням та узгодили на рівні 1,5 трлн грн проти 1,385 трлн у 2021 р. 3 млрд додали на охорону здоров'я, 25 млрд – на інфраструктуру, 2 млрд – на освіту, 1 млрд – на фізкультуру та спорт.

4,4 млрд грн піде на створення анонсованого Володимиром Зеленським Національного авіаперевізника плюс на реконструкцію аеропортів. 8 млрд віддають на розвиток окремих галузей економіки та 3 млрд із цієї суми – це обіцяні президентом сертифікати по 1 тис. грн вакцинованим. Ще одна обіцянка гаранта – Президентський університет обійдеться бюджету-2022 у 500 млн. грн. Для порівняння таку ж суму передбачили на ЗНО та моніторинг якості освіти. "Велика реставрація" наступного року коштуватиме 2,8 млрд. грн., 1,8 млрд. піде на цифровізацію.

2,6 млрд грн – обсяг держвитрат на вакцинацію від ковіда. Ця сума порівняно з бюджетом-2021 не змінилася. Нацслужба здоров'я коштуватиме 157 млрд проти 129 млрд грн цього року. Лікування українців за кордоном, на думку уряду, не дорожчає – сума наступного року планується та сама мізерна, що й цього – 700 млн грн. Обіцянку підвищити зарплати медикам мають намір втілити за рахунок додаткових 2 млрд грн субвенції місцевим бюджетам. У першому читанні ці гроші не передбачали і ставили у залежність від ухвалення податкового №5600.

Мінінфраструктури вибило собі гроші на оновлення рухомого складу та модернізацію інфраструктури: йому віддадуть половину надходжень від адмінштрафів за порушення на дорогах, зафіксовані в автоматичному режимі. На ті ж плани виділять шматок дорожнього фонду, 10% того, що передбачено на безпеку дорожнього руху. Загалом на фінансування Мінінфраструктури виділили на 12 млрд грн більше, ніж планували до першого читання – 19,7 млрд грн (у 2021 р. було 8,8 млрд грн).

Безпека та оборона до другого читання додали 3,7 млрд грн і витрати на них перевалили за 320 млрд грн. З них Мінобороні дістанеться 133,5 млрд грн, майже на 10% більше, ніж у 2010 році. Здебільшого підвищення піде на потреби ЗСУ. Витрати на житло військовослужбовцям зростуть на 135 млн грн порівняно з 2021 р., на озброєння та техніку – майже на 6 млрд. грн., на утилізацію боєприпасів збираються витратити на 360 млн. грн. менше. Генпрокуратурі дають 14 млрд грн, хоча у 2021 р. давали 11,5, МВС отримає 99 млрд грн (було 98 млрд грн), СБУ – 16,1 млрд грн (було 15,29 млрд), ББР – 2,68 млрд (було 2,4 млрд), НАБУ – 1,3 млрд (був 1 млрд грн).

Залучити боргів збираються на суму 571 млрд грн проти 697 млрд у 2021 р., і три чверті з них – внутрішні.

Виплатити належить 393 млрд грн, з яких понад 80% - за внутрішніми зобов'язаннями. У 2021 р. на погашення боргів загалом передбачали 468 млрд грн.

Обслуговування держборгу наступного року коштуватиме на 14% дорожче, ніж цього – 180 млрд грн.

ВВП. Заплановано зростання на 3,8%, а прогнозне на 2021 р. – 4,6%.

Курс. Кошторис верстали з урахуванням курсу 28,6 грн, а у 2021 р. відштовхувалися від 29,1 грн за дол.

Безробіття. Обіцяють скорочення до 8,5% із нинішніх 9,2%.

Дефіцит. Узгоджено на рівні 3,5% проти 5,5% у 2021 р.

За основними соціальними показниками нічого несподіваного не трапилося – плани щодо підвищення прожиткового мінімуму та мінімалки рухаються у звичному дрібному руслі.

З 1 грудня 2021 р. мінімалка зросла з 6000 грн. до 6500 грн. З цим показником увійдемо до наступного року і житимемо за ним до середини осені. А з 1 жовтня 2022 р. вийдемо на 6700 грн.

Традиційно прожитковий мінімум трохи випереджає прогнозний рівень інфляції. Якщо в середньому у 2022 р. до попереднього року чекають, що її рівень складе 6,2%, то прожитмінімум за рік зросте на 8,1%.

Категорія З 1 грудня 2021 р. (з 1 січня 2022 р.) З 1 липня 2022 р. З 1 грудня 2022 р.
Працездатні 2481 грн 2600 грн 2684 грн
Особи, що втратили працездатність (мінімальна пенсія) 1934 грн 2027 грн 2093 грн
Діти до 6 років  2100 грн  2201 грн  2272 грн
Діти від 6 до 18 років 2618 грн 2744 грн 2833 грн

Гарантований мінімум допомоги малозабезпеченим у 2022 р. встановлюють такий:

  • для працездатних осіб – 45% від прожиткового мінімуму – 1116 грн.;
  • для осіб, які втратили працездатність – 100% обсягу прожиткового мінімуму – 1934 грн;
  • для дітей – 130% показника із прив'язкою до вікової категорії. Дітям до шести років – 3403,4 грн.; дітям віком від 6 до 18 років – 3225,3 грн.

Витрати на субсидії знову скорочуються. На 2021 р. їх спочатку передбачали на рівні 36,6 млрд. грн. Згодом витрати зросли до 47,7 млрд грн. В опалювальному сезоні 2021-2022 р., запевнив міністр фінансів, легко помістимося у 38,3 млрд грн.

За традицією, закон про бюджет наступного року зупиняє деякі положення Бюджетного кодексу. Цього року є вже звичні види блокувань та не враховуються вимоги:

  • про дефіцит держбюджету на рівні 3% від ВВП;
  • про визначення у законі про бюджет обсягу граничного гарантованого державою боргу;
  • про державний фонд регіонального розвитку, який має становити 1% доходів бюджету.

Місцевим бюджетам, як і обіцяли у меморандумі про заморожування тарифів на цей опалювальний сезон, передадуть більше надходжень від податку на доходи фізосіб. За Бюджетним кодексом до загального котелу йде чверть усіх надходжень, але наступного року залишать 21%, і чотири відсотки додатково підуть на місця.

П'ятий рік поспіль керівникам держслужби дозволяють встановлювати стимулюючі виплати держслужбовцям. Третій рік поспіль не працюватиме положення про те, що програма медгарантій затверджується у складі бюджету.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^