Головні запитання про податкову амністію: що потрібно знати від подачі декларації до камеральної перевірки?

31 серпня 14:25

Головні запитання про податкову амністію: що потрібно знати від подачі декларації до камеральної перевірки?

31 серпня 14:25

1 вересня 2021 р. стартує кампанія з добровільного одноразового спеціального декларування - податкова амністія, яка триватиме рік. Взяти участь в ній зможуть за бажанням тільки фізособи - бізнесу не передбачена роздача податкових індульгенцій.

Суть в тому, що громадяни можуть розкрити дані про свої активи, сплатити з них збір за пільговою ставкою, проти 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору. Держава не буде застосовувати санкції за те, що раніше ці активи ховалися, і фінансове життя почнеться з нового рядка: податкові ухильники будуть реабілітовані. Профіт ж держави від податкової амністії - надходження за рахунок сплаченого збору з активів, які і так були в тіні. Так в ідеалі виглядає суть.

В українських реаліях результати кампанії з нульового декларування туманні. Не ясно, який саме обсяг надходжень розраховують отримати. Це знак питання у держави, і без KPI будь-який результат можна буде назвати успіхом, хоча це і не так.

Не зрозуміло, що чекає на тих громадян, які в добровільному декларуванні участь не візьмуть і легалізуватися не захочуть. За ідеєю, після амністії податківці зможуть притиснути тих, хто не показав свої доходи, при цьому здійснить великі витрати. Це будуть виявляти на підставі непрямих методів контролю, ось тільки узгоджувати їх перед запуском декларування влада не вважала за потрібне.

У законі про амністію вказано, що Кабмін ще тільки повинен розробити законопроект "щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб". Тобто як саме притиснуть українців, які не побажають заповнювати нульову декларацію, до кінця не зрозуміло.

Але в частині організації кампанії зі спецдекларування визначеність є. Розбираємося, як подавати декларацію, хто це може і не може зробити, що потрібно і не потрібно в ній відображати та який порядок її перевірки?

Зміст

Терміни спеціального разового декларування окреслені законом: з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 р. Форму спеціальної декларації та порядок її подання Міністерство фінансів погодило 2 серпня, а в Державній податковій службі напередодні запуску кампанії показали два варіанти заповнення спецдекларацій. Але також вказали й іншу дату - приклади для декларацій, які подають до 1 березня 2022 р. В чому ж підступ?

Тут ми повертаємося до норм закону і ставок, за якими декларуються активи. Є базові, якщо податок сплачується одним платежем. Але є підвищені, якщо платник вибере сплату трьома рівними частинами. І в одному випадку, якщо декларуються валютні цінності, розміщені за кордоном, до 1 березня 2022 р. застосуються знижена ставка при одному платежі. У сухому залишку ставки такі:

  • 2,5% разово або 3% при оплаті трьома рівними частинами щороку - від номінальної вартості облігацій внутрішньої державної позики терміном від 365 днів, що придбані з 1 січня 2021 р. по 20 червня 2022 р.;
  • 5% або 6% зі сплатою трьома рівними частинами щороку - для валютних цінностей або прав грошової вимоги до нерезидентів;
  • 9% (7%, якщо декларація подається до 1 березня 2022 р.) або 11,5% зі сплатою трьома рівними частинами щороку - для валютних цінностей в зарубіжних банках, розміщених там до дня декларування;
  • 5% або 6% зі сплатою трьома рівними частинами щороку - для негрошових активів, в тому числі нерухомості, землі, транспортних засобів, в Україні;
  • 9% або 11,5% зі сплатою трьома рівними частинами щороку - для негрошових активів за кордоном.

Важливий нюанс: за винятком ОВДП, де свої умови щодо термінів придбання, декларовані в рамках амністії активи повинні бути придбані до 1 січня 2021 р.

Право вибирати схему платежів - за декларантом: він позначає в декларації платіж разовий або трьома рівними частинами. Сплатити збір потрібно протягом 30 днів після подачі декларації. Якщо ж він обирає сплату трьома частинами, тоді другий платіж потрібно провести до 1 листопада 2023 року, а третій до 1 листопада 2024 р.

Також декларант сам розраховує податкову ставку, виходячи з вартості активів. І якщо для тих, які знаходяться в Україні, оцінка не потрібна, то для зарубіжних вона буде потрібна. Законом чітко вказано, що декларант може подати документи або їх копії, що підтверджують вартість активів в Україні, а що стосується зарубіжних, то зробити це він зобов'язаний.

Є чіткий перелік того, що показувати в декларації не потрібно:

  • активи, сумарна вартість яких становить до 400 тис. грн. Туди не включається оціночна вартість двох наступних видів, які теж амністують;
  • нерухомість: житлова - квартира площею до 120 кв. м, будинок до 240 кв. м. І об'єкт незавершеного будівництва площею до 240 кв. м. Також під амністією нежитлова нерухомість площею до 60 кв. м, земельний пай до 2 га. Площі вираховуються сукупно;
  • одне особистий транспортний засіб. Крім призначеного для пасажирських перевезень, легкового авто з об'ємом двигуна не менше 3000 куб. см і вартістю від 400 тис. грн, літака, вертольота, яхти, катера, мотоцикла з об'ємом двигуна більше 800 куб. см.

Відповідно, все що понад ці ліміти та інші види активів платники податків можуть показати. Декларувати можна не тільки готову нерухомість, а й незавершені об'єкти. Тобто ті, майнові права на які за декларантом, хоча в експлуатацію вони не здані або право власності не зареєстровано.

Готівку в декларації не відображають, але якщо є бажання її легалізувати, то відбувається це через спеціальні рахунки в банках. Щоб відкрити спецрахунок потрібно:

  • звернутися в банк і подати анкету та заяву узгодженого Нацбанком зразка;
  • пройти через фінмоніторинг: банк уточнює, чи немає декларанта в списку осіб, пов'язаних з тероризмом;
  • після зарахування коштів, також пройти перевірку джерела їх походження. Тобто, на вимогу банку, можуть бути запитані і допінформація, і підтверджуючі документи. Справа в тому, що податкова амністія не передбачена для активів, отриманих з порушенням кримінального законодавства, крім порушень податкових, валютних та в зв'язку зі сплатою ЄСВ.

Джерело походження коштів декларант вкаже в анкеті. Йому пропонують вибір з чотирьох варіантів:

  • активи отримані від ведення підприємницької, незалежної професійної діяльності;
  • активи отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;
  • активи отримані у вигляді подарунка;
  • активи отримані з інших джерел з їхньою вказівкою.

Важливо, що в самій декларації дані про джерела походження або отримання об'єктів декларування на вказуються. Людина просто поставить відмітку про те, що вона не перебуває під санкціями, а також про те, що з 2005 р. за службовим обов'язком не подавала і не мала подавати декларації за нормами антикорупційного законодавства. Такі громадяни, а це чиновники, військовослужбовці, правоохоронці, взяти участь в спецдекларуванні не можуть. Але в самій декларації немає можливості поставити позначку і підтвердити, що декларант отримав активи без порушення кримінального законодавства.

За нормами закону декларація подається до ДПС в електронній формі - в особистому кабінеті є відповідний розділ, і за допомогою цифрового підпису.

У випадку з одноразовою декларацією є деякі особливості:

  • її не може подати уповноважена особа декларанта - тільки він особисто;
  • податківці можуть запитати додаткову інформацію, пояснення або підтверджуючі документи, за податковою адресою, яку людина вкаже;
  • після того, як декларація вже була подана, до 1 вересня 2022 р. є вікно для подання уточнюючої, яка анулює початкову. Подається вона протягом 20 днів в тому випадку, якщо податківці виявили логічні чи арифметичні помилки, які, в тому числі, призвели до недоплати або переплати податкових зборів. Можна внести уточнюючу декларацію і за власною ініціативою, якщо декларант додатково вносить кошти на спецрахунок.

Протягом 60 днів після того, як податківці отримають спецдекларацію, вони проводять камеральну перевірку, тобто на основі самої декларації та наявних даних про платника податків, як раз для виявлення можливих логічних та арифметично помилок.

За підсумками спецдекларування її учасникам гарантували на рівні законодавства, що не притягатимуть до відповідальності за двома податковими статтями Кримінального кодексу: 212 (ухилення від сплати податків) і 212-1 (ухилення від сплати ЄСВ), і за 12 податковими та валютними статтями Кодексу про адміністративні правопорушення. Але за іншими кримінальними та адміністративними статтями гарантій ніхто не давав.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^