Газ і електроенергія уносять вгору ціни на продукти: чим хоче і зможе допомогти Кабмін?

Газ і електроенергія уносять вгору ціни на продукти: чим хоче і зможе допомогти Кабмін?
27 грудня 15:00

Газ і електроенергія уносять вгору ціни на продукти: чим хоче і зможе допомогти Кабмін?

27 грудня 15:00

Газ, навіть без урахування останніх цінових рекордів у 2200 дол. за тисячу кубів, надто дорогий для українських виробників. Спочатку хімічна промисловість, потім тепличні господарства, тепер кондитери б'ють на сполох через непідйомні витрати і заявляють про часткове або повне згортання виробництва. У грудні Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація "Укрхлібпром" звернулися до президента із проханням надати їм доступ до газу за пільговою ціною. Як виробникам та споживачам зможе і захоче допомогти уряд?

Зміст

"Населення, захищене обмеженими державою тарифами, ще не відчуло на собі подорожчання енергоносіїв. Але бізнес, який купує все за ринковими цінами, відчуває повністю, і, звичайно, закладатиме підвищення у ціни на свої товари та послуги.На весну ми точно можемо очікувати здорожчання продуктів харчування – по всьому світу, включно і з Україною. Справа в тому, що природний газ є ключовим компонентом при виробленні добрив для аграрного сектору. Шалені ціни на газ - шалені ціни на добрива, без яких аграрії не можуть отримати врожай. Далі по ланцюжку підвищення цін зачепить і інші категорії товарів", - прогнозує колишній в.о. міністра економіки Павло Кухта.

У Верховній Раді на початку грудня запропонували переписати норми закону про ціни та ціноутворення. Але так, щоби роздрібна торгівля амортизувала зростання цін, і допомогу виробникам законопроект №6374 не передбачає.

Група депутатів пропонує ввести обмежені торгові націнки на соціально значущі продукти: мінімальна не повинна бути нижчою за 5% від відпускної ціни виробника, максимальна не може бути вищою за 15%.

Але шлях через ухвалення закону надто довгий. Рада повернеться до сесійної зали лише наприкінці січня, а проблема вже назріла.

"Розглянемо можливість прямих дотацій чи спеціальних цін для виробників соціальних продуктів, соціального хліба", – пообіцяв прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Він сказав, що незабаром Кабмін видасть на загал нові ідеї. Можливо, йтимуть також через обмеження торгової націнки.

У будь-якому разі йдеться про державне регулювання цін. Формально воно припинило своє існування в Україні у 2017 році. Проте через перепади цін на самому початку карантину Кабмін вирішив частково відновити стару практику.

З 18 травня 2020 р. діє постанова №341, яка встановила перелік соціальних продуктів (депутати повністю її дублюють у своєму законопроекті):

  • гречка;
  • цукровий пісок;
  • борошно вищого ґатунку;
  • вермішель із пшениці вищого ґатунку;
  • молоко (2,5% жирності);
  • житньо-пшеничний хліб;
  • яйця категорії С1;
  • куряче м'ясо (тушка);
  • негазована вода;
  • вершкове масло (72,5% жирності).

За нинішніми правилами Кабміну суб'єкти господарювання зобов'язані заздалегідь декларувати свій намір підвищити ціни на ці товари. Діючі ціни та їх розміри після підвищення повинні відображатися у спеціальному реєстрі, який веде Держспоживслужба. Термін, за який слід попередити про намір підняти ціни, залежить від масштабів подорожчання:

  • якщо ціну планується підвищити на 5-10%, треба попередити за три дні до застосування ціни;
  • якщо подорожчання планується на 10-15%, попередити треба за 14 днів;
  • якщо подорожчання планується на 15% і більше, попередити потрібно за місяць.

Відповідно підвищення ціни менш ніж на 5% декларуванню не підлягає. Воно не потрібне і в тому випадку, якщо вартість зростає після закінчення акції знижок.

Півтора роки працює модель Кабміну. У 2021 р. (у листопаді в річному обчисленні та за офіційними даними НБУ) споживча інфляція переварила за 10%, продуктова інфляція за даними Держстату склала 11,4%. Сумнівно, що регулювання торгової націнки споживачам допомагає.

Варіант держрегулювання цін через обмеження торгової надбавки у Кабміні обкатували у травні цього року. Практикують і зараз. 14 травня на позачерговому засіданні Кабмін погодив ухвалу, якою обмежив націнку при реалізації бензинів – не більше 5 грн до середньої вартості та при реалізації дизпалива – не більше 7 грн до середньої вартості.

Визначає середні ціни кожні десять днів "Нафтогаз" з урахуванням даних агентства Platts CIF NWE, плюс ПДВ, акциз, курсові коливання та коефіцієнти 0,825 кг/л для дизеля та 0,745 кг/літр для бензинів.

Термін дії держрегулювання цін на паливо– на час карантину. Але у листопаді індекс споживчих цін паливної групи перевищив 30% у річному обчисленні. Знову ж таки, допомога споживачам сумнівна.

Тепер у Кабміні думають, як підтримати хлібопеків та виробників основних соцпродуктів у вигляді спеціальних цін на газ чи дотацій. Але чи є для цього ресурси?

Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що ситуація зараз зовсім не така, якою була під час запровадження держрегулювання цін на старті карантину. Ілюзорною підтримкою тут уже не обійдешся.

"Будь-яка переробка вимагає енергоносіїв, а аграрна купує газ по 76 грн за куб – удесятеро дорожче, ніж газ для населення, - зазначає Пендзин. - Якщо ситуація не зміниться кардинально, там заявили, що на 30-40% упродовж місяця доведеться підняти ціни на соціально значущі продукти харчування. Це катастрофа. Прем'єр пообіцяв знайти можливості, потрусити резерви – слова, які ні до чого не зобов'язують. Нині лише населення, бюджетники та релігійні організації купують газ за спецціною. У теплокомуненерго своя історія, а решта – по ринку. Мережею вже гуляє копія листа "Укртансгазу", де йдеться про те, що баланс не дуже складається, і навіть для потреб населення може не вистачити 1,5 млрд кубометрів газу. Єдиний спосіб – купити імпортний. Але сьогодні він по 1,5 тис. дол. за тисячу кубів, а далі як знати. А через те, що європейський регулятор "Північний потік-2" не збирається сертифікувати протягом першого півріччя 2022 р., ціна на газ не впаде".

Наразі, нагадує експерт, діє річна ціна на газ для населення – 7,96 грн за куб до кінця квітня. Якщо доведеться купувати імпортний, різниця ляже на "Нафтогаз". Найдешевший газ для української переробки – це ще мільярди кубів, і різниця знову ляже на "Нафтогаз".

"Звичайно, НАК не гумовий і всі збитки він попросить у вигляді прямої дотації відшкодувати з бюджету, - каже Пензін. – У квітні закінчується річна ціна на газ для населення та буде нова. За попередніми даними, обговорюється 14–15 грн за куб. Тоді "Нафтогазу", за його оцінками, на погашення різниці між ринковою і цією ціною буде потрібно 160 млрд грн. Усього ж НАК потребуватиме 350-380 млрд грн. У бюджеті-2022 39 млрд. грн. виділено на субсидії. При підвищенні річної ціни їх не вистачить, потрібно буде на субсидії близько 100 млрд грн, і 5-6 млн домогосподарств, а не 2,8 млн, як зараз, звернуться по допомогу. Ми потрапили у ситуацію, коли грошей немає".

Економіст нагадує про те, що в Меморандумі з МВФ прописано ринкове ціноутворення на енергоносії, і це не річна ціна 14-15 грн за куб газу. Влітку закінчиться програма з МВФ, і без ринкових цін нову отримати не вдасться. І тут уже йдеться не тільки про газ, а й про електроенергію, фіксована ціна на яку 1,44 грн до 250 кВт на місяць і 1,68 понад 250 кВт, відстає від фактичної собівартості – близько 5,5 грн кВт/год.

"Тому й хотілося б спостерігати з попкорном, але дистанціюватися не вдасться. Я щиро не розумію, звідки візьмуться гроші, - констатує Пендзин. – Припустимо, що уряд обмежить якісь незахищені бюджетні статті, знайде гроші, щоб допомогти хлібопекарям. Але страждають не тільки вони, практично вся промисловість лежить. І якщо ви допоможете одним, але не допоможете іншим, то вийде перекіс у конкуренції. Все дуже погано".

Економіст Олексій Кущ підтверджує: грошей немає, а спілкуванням із виробниками та обіцянками поміркувати над дотаціями Кабмін просто знижує медійну напругу.

"Це один із проявів "шмигономіки": відсутність смислів на тлі постійної тактичної суєти. Те, що ми бачимо, це як у студентському гуртожитку: кому швидше припекло, той до кабінки перший і добіг. У кого соціальніший товар, той і зайняв чергу на дотації. Але під меморандуми з місцевою владою та ТКЕ про заморожування тарифів держава жодних компенсаторів не закладає. Місцеві бюджети кинуті напризволяще. За словами мерів міст, вони витрачають останні накопичені гроші на компенсацію різниці в цінах на газ, щоб ТКЕ не зупинилися і продовжували давати тепло. Навесні їм грошей теж ніхто не дасть, у кращому разі проведуть взаємозалік боргів. Тим більше, немає грошей для промисловості, - пояснює Олексій Кущ. - І ми маємо розуміти масштаб катастрофи. Ціна на електроенергію для промисловості зараз становить 5 грн за кВт. Декілька років тому таким був "зелений тариф", про який говорили, що він поклав на лопатки наш енергоринок. Адже проблема не тільки в ціні на газ – шок у нас комплексний. Не може бути доступною ціна на електроенергію при проблемах із газом: у структурі енергобалансу дефіцит одного ресурсу призводить до перевитрати іншого. Промисловість у нас здебільшого енергоємна, і мінімум 30% за нинішніх цін жити не може. Тут як акваріум із рибками нагрівати: при 60 градусах ще якісь живуть, при 90 градусах будуть майже варені, а далі вже юшка. Наразі економічний акваріум цінами на енергоресурси нагрітий майже до 80 градусів. До весни ціна на електроенергію може бути вже 8 грн за кВт, ми підходимо до неї зі спустошеними газовими сховищами та відсутністю вугілля. Газ на спотових ринках уже не коштуватиме 200-300 дол. за тисячу кубів, як раніше. Щоб докупити влітку відсутні мінімум 5 млрд кубів, знадобляться мільярди доларів, плюс мільярди на вугілля. А "Нафтогаз" після "Великого будівництва" порожній як бубон - з нього вичавили всі гроші у вигляді дивідендів та авансових податкових платежів, у "Центренерго" грошей немає. Не буде їх і у бюджеті. Подвійний шок – ціна на газ плюс ціна на електроенергію – вдарить по промисловості. Потрібно створювати комплексний системний механізм таргетування цін на енергоресурси. Рецепти є, їх важко обговорювати в межах коментаря. Але це точно не ручне регулювання та обіцянка пекарям дати міфічні дотації. Їх не буде. Тому що немає ані концепції газового хаба в Україні, який міг би знизити ціну на газ, ані концепції двоконтурного ринку електроенергії для базових галузей промисловості. Є лише слова уряду. Але оплачувати газ та електроенергію потрібно щомісяця, а якщо не платити, то тебе відключать. Обіцянки Шмигаля – це як обіцянка Санти дітям, що подарунки потім привезе олень Рудольф ближче до Великодня, коли сніг розтане".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^