Економити, друкувати гривню або брати в борг. Звідки в бюджеті діра і як її залатають?

25 листопада 18:16

Економити, друкувати гривню або брати в борг. Звідки в бюджеті діра і як її залатають?

25 листопада 18:16

У грудні 2019 року уряд оголосив, що припиняє фінансування незахищених статей бюджету. Тоді розмір непогашених зобов'язань був 3,5 млрд грн, а на єдиному казначейському рахунку було 55 млрд грн. Було недоотримання доходів через зміцнення гривні, розподіл витрат перевели в ручний режим і Кабмін занурився в море критики.

Але якщо рік тому про проблеми повідомили, то в нинішньому тиша, хоча вони серйозніші. Тривогу почали бити до кінця року: в грудні традиційно збільшують витрати бюджету. Але в останній місяць ми входимо з тривожними цифрами.

Станом на початок листопада на єдиному казначейському рахунку 15 млрд грн, а непогашених зобов'язань на 9,4 млрд грн: 3 млрд заборгували на захищені видатки (це зарплати, пенсії, соціалку, обслуговування боргу, трансферти місцевим бюджетам) і 6,4 млрд грн - на незахищені. Про вибіркове фінансування в уряді офіційно не заявляють. Але експерти і парламентарії говорять, що вже два тижні воно здійснюється в ручному режимі, тобто все ж вибірково.

Розбираємося, чи є проблеми з покриттям бюджетних витрат і підстави говорити про бюджетну кризу?

Зміст

"Люди з системи кажуть, що з 9 листопада казна працює в режимі картотеки - до ночі зводять надходження, на ранок формують пул видатків, які буде профінансовано, все інше відкладають. В новітній історії України в середині листопада такого не було вже щонайменше років десять", - пише екс-заступник міністра економіки Павло Кухта.

Йому опонує радник голови Рахункової палати Віктор Мазярчук і стверджує, що терміни по платежам не зриваються:

"86% всіх платежів Казначейством сплачують протягом перших двох днів з моменту складання платіжного доручення, ще 13% платежів сплачують протягом наступних трьох днів (рисунок 2). Існують окремі платіжні доручення термін оплати яких становить понад 15 днів, проте їх не багато 0,9%... Наразі тенденція листопада не відрізняється від тенденції жовтня. 99% всіх платежів сплачуються протягом перших п’яти днів".

Ще й в Кабміні повідомляють про перевищення планів з податкових надходжень від Податкової служби. За рік планували отримати 458,3 млрд грн, а станом на 24 листопада отримали 462,9 млрд грн. Але це не означає, що все зрослося і можна не переживати.

Мінфін дає статистику щодо виконання бюджетних планів за січень-вересень. За доходами він був виконаний за цей період на 75,6%, а за видатками на 65%. Тобто витрати все ж притримують.

Дані Держкзначейства за видатками більш свіжі. З них видно, що в січні-листопаді 50,8 млрд грн асигнувань на захищені бюджетні статті відкриті і їх або не розподілили, або не використовували. За незахищеним відкритих асигнувань на 63,8 млрд грн, але з них 18,2 млрд недовідкрили. Все це притриманя грошей, які начебто є, але їх поки що можна не платити.

Чому гроші не поспішають витрачати можна зрозуміти, виходячи з виконання ще одного бюджетного плану - за запозиченнями.

У квітні, коли переглянули бюджет, плани по доходах збільшили з 978 млрд до 1 трлн грн, по видатках з 1,269 трлн до 1,3 трлн грн. Дефіцит склав рекордні 298 млрд грн.

У законі про бюджет внутрішні запозичення запланували на рівні 377,6 млрд грн. За інформацією Держказначейства, станом на 1 листопада залучили 246,9 млрд грн. Зовнішніх запозичень запланували на 242 млрд грн, а залучили 186,8 млрд грн. І якщо за внутрішніми боргами розраховуємося не дуже охоче (в планах погашення 242,4 млрд, а виплатили 201 млрд грн), то за зовнішніми пішли на випередження (в планах 129,7 млрд, а виплатили 136 млрд грн).

Тут не можна не згадати дуже дивне рішення Міністерства фінансів про викуп ВВП-варантів на 300 млн дол. Хоча платити по ним Україна мала б тільки у 2021 році, чомусь в уряді порахували, що криза, пандемія і бюджет з шаленим дефіцитом не перешкода тому, щоб 10% від загального обсягу цих зобов'язань викупити цього літа.

Хоча перед зовнішніми кредиторами зобов'язання виконуються в повному обсязі, в борг нам все одно не дають. А про те, що гроші потрібні і швидко в уряді знають. Саме тому пішла хвиля за реанімацію кредитної програми з МВФ.

Після отримання 2,1 млрд дол. першого траншу, другий Україні не дали. Немає антикорупційної боротьби, є конституційна криза і проект бюджету на 2021 року з неможливим дефіцитом на рівні 6,5% - є привід їх не давати. Без МВФ немає фінансування за погодженою кредитною програмою з Євросоюзом на суму в 1,2 млрд євро: в меморандумі одразу прописали її прив'язку до співпраці з Фондом.

Вартість внутрішніх запозичень злетіла і на внутрішньому ринку займати ми ще можемо, але все дорожче і менше. Наскільки зросла прибутковість по облігаціях внутрішньої державної позики на термін від трьох місяців до чотирьох років, можна побачити на графіку.

Графік системного аналітика, блогера Євгена Істребіна

Також можна згадати і про те, що близько 250 млрд грн надходжень уряд отримав за рахунок непродуктивних джерел: дивідендів від держпідприємств, прибутку НБУ, траншу МВФ, коштів від продажу ОВДП. Економіст Олексій Кущ каже, що гроші були і влітку, судячи із залишків на казначейських рахунках, все було добре. Тепер у нас провал.

"В минулому році діра склала 30-40 млрд грн. Зараз до кінця року вона може бути вдвічі більше. Куди пішли гроші зрозуміло. Це "Велике будівництво", дороги - відомо, наскільки "ефективно" гроші витрачалися. Гроші йшли і по "ковідному" фонду, і з бюджету, і з кредитів, і за рахунок своїх ресурсів. Друга пробоїна - погашення зовнішніх боргів", - говорить економіст.

Він пояснює, що зараз на казначейському рахунку сума, яка в чотири рази менше звичайної для цього періоду.

"Якщо взяти бюджетний процес, то у нас стан дволикого Януса. З одного боку, депутати роблять вигляд, що рятують населення та економіку від кризи. Приймають бюджет з дефіцитом 300 млрд грн, майже 8% ВВП. У цій цифрі в період кризи, війни , епідемії чи іншого потрясіння для країни, що розвивається, нічого страшного немає, він може бути і 10%. Дефіцит намалювали, а під нього потрібна реальна бюджетна політика Мінфіну. Там сидять пташенята гнізда соросова і у них на столі методичка економіста Джеффрі Сакса для країн, що розвиваються. В ній зазначена фіскальна консолідація, первинний профіцит бюджету, скорочення соціальних витрат, інвестиції перекладаємо з плечей держави на плечі бізнесу. Фіскальна консолідація - це низький дефіцит бюджету. Первинний профіцит бюджету, це коли доходи перевищують витрати за вирахуванням грошей на обслуговування боргу. Методичку відкривають і кажуть депутатам, щоб викусили: дефіцит буде 200 млрд або 5% ВВП, - описує конфлікт А. Кущ. - З одного боку, експансіоністська бюджетна політика депутатів в законах. З іншого, рестрикційна політика стиснення в діях Мінфіну. Перехідника між цими політиками немає. Методологічно ж наші політики і експерти ще десь у 2007 році, коли головним для бюджету було виконання по доходах і по дефіциту. Зараз же всі говорять про необхідність виконання бюджету за видатками, а доходи і дефіцит вторинні. Під час кризи приватний сектор скорочує витрати і їх має збільшувати держава, виступати компенсатором".

Бюджетним кодексом чітко передбачено, що захищені бюджетні статті не можуть скорочуватися. Тобто по ним, в тому числі по зарплатах, соціалці, медичним гарантіям населення (повний список у ст. 55 Кодексу), кошти виплачуватимуться. Зараз є побоювання щодо асигнувань на незахищені статті - інвестиційну діяльність: ремонти, будівництво, реконструкцію, тобто все, що до захищених не відноситься. Буде вибірковий підхід по ним, затримки і борги - українці це теж відчують на собі.

"Уряд в ручному режимі скорочуватиме видатки. Це провокуватиме не тільки корупцію, але і породжуватиме стрімке зростання взаємної простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості. Розпорядники бюджетних коштів не розраховуватимуться з постачальниками товарів та послуг. Ті у свою чергу прострочуватимуть виконання зобов'язань перед своїми кредиторами. І так по ланцюгу. А потім і перші, і другі не матимуть можливість платити зарплату своїм найманим працівникам та сплачувати податки. Що запускатиме нову хвилю взаємної заборгованості. Все це в сукупності погіршуватиме можливості для відновлення економіки", - охарактеризував наслідки економіст Борис Кушнірук.

Рік не закінчився і проблеми теж. Тим більше, що за карантин вихідного дня президент особисто пообіцяв компенсацію постраждалим - по 8 тис. підприємцям і тим, хто втратив роботу. На загальну суму в 10 млрд грн. Тобто витрати, які притримують щосили, тільки виростуть. Де ж брати гроші?

Варіантів кілька. Той, який зараз намагаються реалізувати - реанімувати програми з МВФ. Частина експертів вважає, що до кінця року можна встигнути.

"Єдиний нормальний спосіб вирішити проблему - швидке відновлення співпраці з МВФ, яке відкриє нам доступ до запозичень, щоб профінансувати видатки. Це означає прийняття хоч трохи адекватного бюджету на 2021 рік - йдуть розмови вже про прийнятність дефіциту на рівні 5,3% від ВВП. Втім, незрозуміло, від якого прогнозного ВВП - з початком локдаунів очевидно, що макропрогноз, за яким складений бюджет, треба переглядати у бік менших темпів зростання. Окрім бюджету, необхідно запустити судову реформу та відновити антикорупційне законодавство. Звичайно, все це потребує зусиль - але порівняно з часами, коли МВФ вимагав підвищення тарифів або пенсійного віку, це очевидно не важкі умови.", - вважає П. Кухта.

Екс-міністр економіки, а тепер радник керівника Офісу президента Тимофій Милованов вважає, що транш в цьому році отримати вже неможливо. Песимізм зрозумілий, адже спочатку потрібно повинна приїхати місія МВФ, за підсумками її роботи буде узгодження керівництвом Фонду і тільки потім уже виділення грошей.

Милованов ще два тижні тому говорив про те, що для виплати допомоги бізнесу потрібно запускати друкарський верстат. Це ще один варіант, який певною мірою вже реалізується. Йдеться про механізм рефінансування банків НБУ з наступним придбанням ними ОВДП або приховану емісію.

Рефінансування видають під 6%, прибутковість ОВДП ми бачимо на графіку вище. Різниця - прибуток банків. Навар уряду - сплачені банками гроші, які тут і зараз йдуть в скарбницю. 13 листопада Нацбанк виділив фінустановам 16,5 млрд грн рефінансування і 24 листопада при первинному розміщенні ОВДП в бюджет зібрали більше 11 млрд грн. Це найуспішніше розміщення за останні кілька місяців і, як кажуть експерти, забезпечили його банки. Всього вони тримають облігацій на 455 млрд грн - половину від усіх, які знаходяться в обігу.

Запозичення на зовнішніх ринках - ще один спосіб, який рекомендують випробувати, щоб профінансувати бюджетний дефіцит.

"Зовнішнє розміщення (євробонди), напевно, єдиний (сумісний із життям) шлях виходу із поточної ситуації, - вважає виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. - Без позитивних сигналів МВФ умови розміщення яскраво продемонструють глибину наших проблем. Але усі інші варіанти тягнуть за собою кризовий розвиток подій. Зараз, очевидно, гроші критично потрібні, щоб фінансувати дефіцит. Якщо довго притримувати видатки, то рано чи пізно на Банкову прийдуть люди. І скажуть "гдє тут врємєнноє, а ну слєзай". Політична криза як наслідок бюджетної кризи – нікому не цікава. Вирішувати бюджетну кризу шляхом друку грошей – тільки підлити олії у вогонь.  На такі експерименти ще є кошти, в резервах 26 млрд долл (в резервах НБУ, - ред.). Але це буде одноразова акція і за такі штуки нас відправлять у "довічний бан" у колах пристойних людей на заході. Відновити репутацію та довіру в очах МВФ – це місяці кропіткої праці. Перший квартал 2021 року вже пролетів (нічого досі не зроблено ні по КСУ, ні по НАБУ, ні по САП, я мовчу про аудит Ковід-фонду). Можливо щось трапиться у 2кв 2021 року. Але до того часу за жодних умов не повинно бути гривневої емісії".

Але питання в тому, як саме її проводити. Олексій Кущ каже про такий механізм, як монетарно-бюджетна трансмісія або розширений уряд. Коли НБУ і уряд працюють в спайці і планова емісія йде по чіткому каналу.

"Емісія відбувається весь час, - нагадує економіст. - Питання в тому, куди гроші йдуть. Зараз вони йдуть у вигляді рефінансування і заробітку на маржі в банківську систему, на користь нерезидентів, які продають ОВДП, на валютний ринок. Але ніколи ще вона не була в інтересах економіки, населення, малого і середнього бізнесу".

Можна провести реструктуризацію боргів, зменшити навантаження. Але влада вперто не хоче розглядати цей варіант. Нібито, це закриє нам доступ на зовнішні ринки запозичень. Але там ми і так нічого не можемо позичити. На ділі ж реструктуризація позбавляє владу ореолу визнання на Заході і це вже причина політична.

"Ми рано чи пізно зрозуміємо, що поза реструктуризації немає варіантів для нашого розвитку, - пояснює А. Кущ. - Держава повинна акумулювати гроші для внутрішніх інвестицій. Але не зможе цього зробити, поки витрачає їх на борги".

Немає зовнішніх кредитів, емісії боїмося, прихована з проблемами не справляється, а реструктуризацію проводити не хочуть. Шлях, який обере влада, вважає економіст, секвестрування бюджету, починаючи з місцевих, і його десоціалізація.

"Зараз створюють наполовину природну, наполовину рукотворну бюджетну кризу, - резюмує Кущ. - Щоб згустити фарби і поставити Україну перед вибором, ввести людей в прикордонний стан і сказати, що без кредиту МВФ ми не виживемо, а його дадуть при збалансованому бюджеті, з низьким дефіцитом. І почнуть секвеструвати . З місцевих. Потім соціальні програми. Програму підвищення зарплат вчителям вже перенесли на рік. Далі, можливо, індексація пенсія і субсидії".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^