Економічний паспорт українця: навіщо він та скільки грошей принесе?

22 сiчня 16:43

Економічний паспорт українця: навіщо він та скільки грошей принесе?

22 сiчня 16:43

Запровадити для українських дітей економічний паспорт - частина передвиборної програми Володимира Зеленського. 16 січня під нього з'явився законопроект, який подав нардеп від фракції "Слуга народу" Дмитро Костюк.

Автор хоче перейняти досвід Об'єднаних Арабських Еміратів, де громадяни отримують частину доходу від продажу нафти. В Україні він пропонує ділитися з молоддю доходом від продажу всіх корисних копалин. Nash.Live розбирався, як це буде працювати та наскільки це реалістична ідея.

Зміст

Економічний паспорт - це не документ, а особистий рахунок кожного українця, який народиться після 1 січня 2021 року.

Протягом 18 років та за умови, що дитина житиме в Україні, на нього буде капати прибуток від продажу всіх корисних копалин. Відраховуватимуть 1% прибутку щорічно та рівномірно розподілятимуть між усіма молодими українцями.

Після досягнення повноліття, кожному власнику економічного паспорта виплатять накопичені гроші. Розпоряджатися ними він зможе на свій розсуд.

Збиратиме відрахування, 1% доходу від продажу корисних копалин, "Фонд майбутнього".

Це юридична особа, яку створить Кабінет міністрів. Уряд матиме право збільшити відсоток відрахувань за згодою Верховної Ради. Фонд зможе отримувати гроші й з інших джерел, крім видобутку копалин. Функції Фонду детально повинні прописати в його статуті. Але основні фінансові, виходячи із законопроекту: накопичення та зберігання щорічних відрахувань та їх рівномірний розподіл між усіма 18-річними українцями.

Про примноження цих накопичень в законопроекті не йдеться. Відповідальність керівництва фонду за нецільове використання ним також не передбачена. Закони під роботу фонду та паспорта потрібно буде переписати. Отже, поки законопроект рамковий.

Економічний ефект для майбутніх власників паспорта автор законопроекту не навів. Тому ми самі зробили приблизні розрахунки.

Скільки дітей з'явиться на світ в 2021 р. прогнозувати складно. Можна сподіватися, що буде не менше, ніж в 2018 р., коли, за даними Держстату, народилося 335 900 немовлят.

Що передбачає дохід від реалізації корисних копалин хотілося б зрозуміти детальніше, але з законопроекту це не ясно. Чи буде 1% введений у вигляді додаткового податку? Від якої саме бази будуть вираховувати: вартість до виплати ПДВ, після неї, з урахуванням ренти, без неї?

Найпростіший варіант - держбюджет поділиться з "Фондом майбутнього" доходом, який отримує за рахунок рентної плати та плати за рахунок використання природних копалин.

42,245 млрд грн - таким був прибуток держбюджету за рахунок рентних платежів у 2019 р. 1% від цієї суми - 422,45 млн.


За таких реалій, щорічно на рахунку юного українця буде акумулюватися 1,2 тис. грн та через 18 років за своїм економічним паспортом він отримає на руки 22,6 тис. грн. Станом на даний момент сума значна. Але вона може коригуватися.


З року в рік кількість новонароджених в Україні скорочується. Якщо в 2021 році дітей буде менше, ніж народжується зараз, кожному капне більше грошей.

З іншого боку, обсяги рентних платежів нерівномірні, вони можуть не тільки рости, але й знижуватися:

  • 2014 р. - 19 млрд грн;
  • 2015 р. - 39 млрд;
  • 2016 р. - 44 млрд;
  • 2017 р. - 48,6 млрд;
  • 2018 р. - 45,2 млрд.

Крім того, накопичення відбуватиметься в нацвалюті, а масштаби інфляції та девальвації через 18 років передбачити не візьметься ніхто. Тільки за останні п'ять років гривня просіла в 2,5 рази, а споживчі ціни зросли вдвічі.

Тому 22,6 тис. грн у 2039 році, коли відбудуться перші відрахування "Фонду майбутнього", це буде вже не така велика сума.

"На що людина їх витратить - на дорогий мобільний телефон? На них ані якісну освіту не отримаєш, ані бізнес не почнеш, - каже експерт інституту Growford Олексій Кущ. - Сума ні про що. Жодна країна в світі дохід не використовує в тому вигляді , як це пропоную у нас".

Ділитися прибутком від нафти ОАЕ можуть собі дозволити, оскільки є одним зі світових лідерів за обсягами видобутку. Але населення там значно менше, ніж в Україні - 9,7 млн осіб, площа менша в сім разів. Тільки виходячи з цих параметрів в нашій країні важко розраховувати на серйозний ефект від введення економічного паспорта.

"У теорії (економічний паспорт, - ред.) виглядає добре. Це працює в різних країнах, де великі запаси, наприклад, нафти, газу. Але в Україні теоретично прив'язка може бути тільки до залізної руди, - вважає політичний та економічний експерт Тарас Загородній. - Питання: наскільки все піддається реалізації на практиці? Зокрема, які обсяги того ж залізорудного фонду? І, давайте говорити простою мовою, йдеться про введення додаткового податку. Проблема в тому, що видобуток залізної руди вже давно приватний. Власники не дуже зрадіють якимось відрахуванням".

Крім того, ОАЕ, як і багато інших країн, орієнтовані на видобуток та експорт сировини, роблять акцент не на виплатах населенню. В ОАЕ в цілому і в еміратах окремо є стабілізаційні, резервні фонди, які створювались за рахунок нафтових грошей, але які їх примножують, а не тільки збирають та зберігають, як "Фонд майбутнього".

Не платити сьогодні, а збирати на майбутнє - за таким принципом діє й "нафтовий фонд" Норвегії - Державний пенсійний фонд. Він акумулював прибуток, який держава отримала від продажу нафти одразу після початку видобутку в Північному морі. У 1990 р. фонд запустили, у 1998 р. пішли перші гроші, потім кошти почали інвестувати за кордоном, щоб не підштовхувати інфляцію в країні. За підсумками 2019 року обсяги фонду перевищили 1 трлн дол., тобто на кожного з громадян Норвегії припадає 187 тис. дол.

Але у норвезького фонду є цільове призначення - забезпечити добробут країни після того як запаси нафти вичерпаються. Тому примножують, а не ділять на всіх.

"Резервні фонди використовують для структурної перебудови економіки, зміни сировинної залежності. У цьому суть. Національний резервний фонд повинен вкладати гроші в економіку через пільгові кредити, інвестиції, дотації в галузі з високим рівнем доданої вартості. Крім України може ще знайдуться країни з сировинною економікою, у яких немає резервних фондів. Але його відсутність - ознака того, що природний потенціал країни перерозподіляється на користь фінансово-промислових груп", - каже Олексій Кущ.

Україна поки планує йти шляхом проїдання, а резервного фонду, попри сировинну модель економіки, досі немає. Експерт нагадує, що українська фіскальна система стимулює експортерів вивозити сировину - повертає їм податок на додану вартість. А могла б на цьому заробляти і за рахунок цього стимулювати переробку та збирати гроші в резервний стабілізаційний фонд.

"Зараз ми збираємо в бюджет за рахунок сировинних експортних мит близько 500 млн грн на рік. Це копійки, про які не варто й говорити. Величезна частина ренти за рахунок використання природних ресурсів прихована та перерозподіляється між фінансово-промисловими групами. Україна - країна з колосальними природними ресурсами, а збирає в рік за рахунок ренти близько 40 млрд грн. Ще 80-100 млрд грн ренти перерозподіляється між 3-4 ФПГ, - пояснює Олексій Кущ. - Щороку держава виділяє на компенсацію ПДВ 120-130 млрд грн, експортерів там близько 80%, тому щорічно бюджет витрачає на них близько 4 млрд дол. Парадокс, адже інші сировинні країни заробляють на експорті сировини, створюють резервні фонди. Як Україна могла б формувати такий резервний фонд? Потрібно скорочувати відшкодування ПДВ експортерам сировини. Можна поступово, протягом п'яти років скорочувати його з 20% до 0% - на 4% щороку. Друге - ввести експортне мито на сировину: по 1% в рік і протягом п'яти років довести її до 5%. Таким чином через п'ять років ми б могли щорічно поповнювати свій резервний фонд на 1,5-2 млрд дол. за рахунок експорту сировинних товарів і товарів з низькою доданою вартістю".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^