Дорогі наші гроші: чому в Україні облікова ставка - одна з найвищих в світі?

Дорогі наші гроші: чому в Україні облікова ставка - одна з найвищих в світі?
19 липня 15:50

Дорогі наші гроші: чому в Україні облікова ставка - одна з найвищих в світі?

19 липня 15:50

З 19 липня Нацбанк знизив облікову ставку з 17,5% до 17%. Це друге зниження за рік, але обидва рази НБУ робив по півкроку - по 0,5 процентних пункта. І навіть після зниження вона залишається однією з найвищих у світі. Чому в країні, де нацвалюта міцна, а інфляція далеко не найшвидша, вартість грошей настільки висока?

Зміст

Облікова ставка - це інструмент центрального банку, який дозволяє тримати в узді інфляцію. Яка зараз не є критичною.

У червні зафіксували дефляцію - ціни знизилися на 0,5%, а Україна пішла зі списку 20 країн з найвищим зростанням цін.

Важливо ще й визначити причини підвищення цін. Вони бувають монетарні та немонетарні. Перші пов'язані з кількістю грошей в обігу. Наприклад, підприємства масово беруть дешеві кредити, модернізують і розширюють виробництво, наймають на високу платню велику кількість співробітників і ті починають витрачати готівку на споживчому ринку. Немонетарні причини "стріляють" в зв'язку з подорожчанням продуктів, товарів і послуг, підвищенням тарифів на енергоресурси, перевезення, проїзд в транспорті.

Монетарні причини інфляції - явно не про Україну. Зате про неї - немонетарні.

"Виходячи із структури індексу споживчих цін, за шість місяців (з грудня 2018 року) найбільший внесок в споживчу інфляцію забезпечили зростання цін на:

  • алкогольні продукти та тютюнові вироби – на 17,1%
  • послуги зв’язку – на 16,3%
  • послуги освіти – на 13,4%
  • житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива – на 12,5%", - повідомляє глава ради Нацбанку Богдан Данилишин.

Але немонетарну інфляцію НБУ гасить монетарним вогнегасником - високою обліковою ставкою. У нього немає можливості впливати на тарифи, які встановлюють монополісти, акцизи, підвищені урядом, і ціну на нафтопродукти на світових ринках. Ось і діє, як може. Але все це відбувається на шкоду економіці. Адже облікова ставка - це вартість грошей, кредитів. Чим вона вища, тим менше їх рух в реальному секторі й тим менше зростає економіка. А в 2019 році успіхи і так обіцяють куди як скромні. На думку НБУ, зростання ВВП складе 3%, на думку Міжнародного валютного фонду - 2,7%.

НБУ не може змінити структуру нашої економіки - маленької, сировинної, відкритої всім ціновим вітрам, з жорсткою залежністю від енергетичного імпорту. Але як же ми змінимо економічну модель, якщо реальний сектор економіки не развивається? Коло замкнулось: з облікової ставки почали, нею ж і закінчили. Хоча над її зниженням варто попрацювати навіть виходячи з прогнозів НБУ. Нехай інфляція і вселяє побоювання, там вважають, що вона втримається в рамках прогнозу - 6,3% в кінці 2019 року. Тоді виходить, що вона буде в 2,7 рази менше, ніж облікова ставка.

"Обліковою ставкою задушили економіку, практично заморозили кредитування. Підприємства зараз розвиваються за рахунок внутрішніх оборотних коштів і капітальних інвестицій. Реальний відсоток по кредиту для підприємця зараз 25%, - говорить фінансовий аналітик Олексій Кущ. - Хто зможе ефективніше проводити модернізацію виробництва, купувати нові технології: польський підприємець, який отримує кредит під 2% в злотих, або український, який отримує під 25% в гривні, а з урахуванням стабільного курсу, під 25% у валюті? Відповідь очевидна. Візьмемо пострадянські країни: Білорусь, Росію, Казахстан, Молдову. Там ставки центробанків від 4,7 до 7%. Вищі ніж у нас облікові ставки тільки в Туреччині, Ірані, Аргентині".

Експерт нагадує про "правило Тейлора", за яким розраховують облікову ставку і у Федеральній резервній системі США. Там відштовхують від рівня інфляції за період і ділової активності.

"Співвідношення між інфляцією та обліковою ставкою має бути 1 до 1,5. Якщо зараз інфляція знаходиться в діапазоні 7-8%, відповідно облікова ставка повинна бути близько 11%", - пояснює Олексій Кущ.

При інфляції червень 2018 р. до червня 2019 року на рівні 9%, облікова ставка повинна бути 13,5%. А якщо збудеться прогноз Нацбанк про 6,3% інфляції до кінця 2019%, тоді й поготів її можна знижувати до 9,5%.

Директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко каже, що при нинішньому стані справ розмір ставки значення вже не має:

"Навіть якщо знизити до 7%, ніхто не зверне уваги. Ставка не працює вже дуже давно. У нас просто кредитування не працює. Тільки споживче. Знизять облікову ставку до 7%, банкіри тільки посміються. Щоб вона почала працювати, потрібно, щоб Нацбанк припинив займатися махінаціями і реально запустив її, як вимагає його ж нормативка. В теорії, передбачається так. Якщо закінчується операційний день і у банка не вистачає грошей, він може миттєво взяти у Нацбанка на ніч по обліковій ставці. Причому стільки, скільки йому потрібно. Операційний день закривається, банк працює. Що роблять у нас? Банк добивають, закривають і розповідають про облікову ставку. Якщо ви не хочете працювати нормально, не смішіть ставкою. Мінфін і Нацбанк зараз займаються махінаціями. Вони продають депозитні сертифікати і облігації, хлопці через офшори гроші крадуть, всі посміхаються. Схема, яку запустили для розкрадання бюджету через депсертифікати і ОВДП, успішно працює. У цьому випадку висока облікова ставка вигідна - простіше красти".

Чим вища ставка, тим вище прибутковість державних боргових зобов'язань. В.о. Міністра фінансів Тетяна Маркарова 16 липня повідомляла про рекордне розміщення ОВДП за весь 2019 рік - 33 млрд грн залучили до бюджету. Гривневі тримісячні ОВДП йшли з прибутковістю 17%. Якщо згадати, що прогноз НБУ щодо інфляції 6,3% до кінця року, прибуток шалений.

"Нерезиденти з січня 2019 р. наростили свій портфель ОВДП з 6 млрд до 67 млрд грн - в 11 разів, - пояснює Олексій Кущ. - Якщо ми подивимося на динаміку вкладень українських фізичних і юридичних осіб, то вони залишилися практично на попередньому рівні. Банки скоротили свій портфель вкладень в ОВДП, причому істотно, приблизно на 30 млрд грн. Скоротив вкладення в ОВДП і НБУ. Виходить, що населення і юрособи у нас не вірять в ринок ОВДП, комерційні банки позбавляються від цих активів. Єдині, у кого "жор" на ці інструменти - у нерезидентів".

Про те, що добрий нерезидентський апетит допомагає підтримати стабільним курс гривні ми писали неодноразово: для покупки ОВДП вони продають валюту і задовольняють попит. Але, по-перше, як легко вони прийшли, так легко можуть і піти: почати скуповувати валюту після погашення ОВДП і спровокувати падіння гривні. По-друге, не всякий хто здається нерезидентом, насправді таким є.

"Зараз розвинені економіки занурюються в негативні та нульові ставки. Це говорить про те, що приватним, венчурним, інвестиційним фондам ніде отримувати позитивну прибутковість для своїх клієнтів і такі нерезиденти на нашому ринку є. Але більша частина, я вважаю, це умовні нерезиденти, за якими стоять наші громадяни, а насправді ті, у яких по 2-3 громадянства, - пояснює Олексій Кущ. - Якщо подивитися на персоналії нашого Мінфіну, то там є вихідці з інвестиційного банкінгу, а колишніх інвестбанкірів, як і офіцерів , не буває. Крім того, люди на вищих постах в Мінфіні мають родинні зв'язки з власниками інвестиційного банкінгу і топ-менеджерами звідти. Нацбанк і Мінфін знаходяться під п'ятою цього лобі".

Тобто облікова ставка за всіма ознаками відірвалася від реалій і тримається заради високої прибутковості державних боргів. За яким розплачуватися доведеться українцям.

"У Мінфіні та в Нацбанку хочуть руйнувати цю піраміду за допомогою МВФ, - констатує Олексій Кущ. - Вихід нерезидентів з облігацій спровокує спекулятивний попит на валюту. Мінфін планує, що коли почнеться відтік валюти з міжбанку, ми отримаємо допомогу від МВФ в розмірі 2 млрд дол. Тобто Фонд буде компенсатором для бенкету інвестиційних піраній. Спочатку заплатить він, а потім вся країна, тому що гроші все одно треба віддавати".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^