Дерадянізація трудящих та нові правила масових звільнень. Заради кого знову змінюють КЗпП?

Дерадянізація трудящих та нові правила масових звільнень. Заради кого знову змінюють КЗпП?
18 березня 14:54

Дерадянізація трудящих та нові правила масових звільнень. Заради кого знову змінюють КЗпП?

18 березня 14:54

Плани ВР нового скликання і Кабміну щодо змін в трудове законодавство змінилися з початку каденції Володимира Зеленського. Якщо перший сформований при ньому уряд прагнув скасувати старий радянський Кодекс законів про працю та ухвалити новий, то нинішній йде шляхом змін в ньому. Одна з останніх пропозицій, яку міністри погодили 17 березня, - поправки в законодавство, які, як там стверджують, посилять захист працівників. Дозрівають трудові плани й у ВР: 10 березня парламенту рекомендували прийняти законопроект, який дерадянізує КЗпП.

Розбираємося, що з Кодексу, який прийнятий у 1971 році, збираються вичистити разом з радянськими атавізмами та як під соусом боротьби за права працівників профспілки позбавлять деяких повноважень.

Зміст

Законопроект про дерадянізацію українського законодавства численна група нардепів на чолі з віце-спікером Русланом Стефанчуком подала в Раду в жовтні минулого року, 10 березня комітет його схвалив для розгляду в першому читанні та прийняття в цілому. Суть документа в скасуванні 1228 законів, указів, постанов і розпоряджень, прийнятих до розвалу СРСР та чинних досі.

Піднімати та вивчати весь список варто окремо - серед документів є, в тому числі, й двосторонні міжнародні договори. Але крім чистки законодавства, нардепи також пропонують рихтувати і КЗпП. Переважно це провки редакційні: по всьому тексту Кодексу змінюють визначення "трудящий" на "працівник", "власник і уповноважений ним орган" на "роботодавець".

Хоча визначення "роботодавець" ми використовуємо регулярно, зараз в КЗпП це слово згадується тільки чотири рази, а саме поняття не розшифровується. Поняття на розкриває і законопроект про дерадянізацію - на це вказують в Головному науково-експертному управлінні ВР. Але на "роботодавця" свої плани є у Кабміну. Нещодавно там уже погодили і направили в парламент законопроект про ознаки роботи. У ньому якраз і є визначення.

У документі пропонують вважати роботодавцем юрособу або фізособу, яка використовує найману працю, та зареєстроване в Україні представництво іноземної юрособи. І він теж додає визначення "роботодавець" в усі статті Кодексу, де зараз фігурують власники, уповноважені власником особи, юридичні особи та ФОПи.

Однак законотворці змінили б собі, якби крім дерадянізації не зашили в законопроект й інші норми. У ст. 62 КЗпП (про обмеження надурочних робіт) одним словом принципово змінюють право роботодавця затримувати співробітника понаднормово. Зараз однією з виняткових причин для цього може бути необхідність продовжувати роботу, зупинка якої може привести до псування або знищення державного або громадського майна. Слово "громадське" нардепам теж здалося радянським, і його хочуть замінити на слово "комунальним", яке синонімом, звичайно, не є. Так один термін викреслить приватних роботодавців зі списку тих, кому дозволено використовувати понаднормову роботу у виняткових випадках.

Поки Рада готується розглянути дерадянізацію КЗпП, Кабмін пропонує його євроінтеграцію. У Кодекс та кілька законів про зайнятість та ринок праці пропонують дописати норми, які, як вказують в уряді, є частиною домовленостей з Євросоюзом та Міжнародною організацією праці.

Дискримінація. Зараз в КЗпП вона заборонена як обмеження прав працівників залежно від раси, переконань, орієнтації, стану здоров'я, походження і т. д. Законопроект подають під соусом посилення захисту прав працівників, але ним пропонують дописати в ст. 2-1 КЗпП про рівні трудові права досить розмиту норму про те, що дискримінацією не є:

дії та обмеження прав працівників, які обумовлені необхідністю посиленої соціального або правового захисту; залежать від властивих певним видам робіт вимог. Це можуть бути вимоги, пов'язані зі статевою приналежністю, рівнем освіти та станом здоров'я.

Далі по тексту законопроекту ніякої деталізації немає. Тобто норми слід розуміти так, що трохи дискримінувати можна. Припустимо, не взяти на роботу людину з інвалідністю або мати-одиначку, оскільки перша фізично може не виконати деякі види робіт (на думку роботодавця), а мати-одиначка потребує додаткового соцзахисту.

Цікаві плани уряду щодо норм про дискримінацію і в законі про зайнятість населення. Зараз ст. 11 передбачено, що роботодавець в заяві про наймання не може вимагати надати відомості про особисте життя здобувача. У законопроекті цю вимогу прибирають, тобто роботодавець матиме право витребувати особисту інформацію. Наприклад, чи перебуває претендент в шлюбі.

Компенсувати ці положення, мабуть, повинні поправки в ст. 22 КЗпП (про трудовий договір). Тут коригування дійсно може бути на благо. Зараз заборонена необґрунтована відмова в прийомі на роботу, не допускається пряме чи непряме обмеження прав і встановлення прямих або непрямих переваг при прийомі на роботу. Але по факту від потенційного роботодавця не доб'єшся обґрунтування, чому ж насправді людину не взяли на роботу. Якщо і є дискримінація, то довести це важко.

У Кабміні пропонують передбачити в ст.22 право людини, яку не взяли на роботу, отримати письмове повідомлення з причинами відмови.

Колективний договір. Норми про нього є як в КЗпП, так і в профільному законі. У Кабміні в пояснювальній записці до свого законопроекту пишуть, що збільшують термін дії колективного договору в тому випадку, якщо у підприємства змінюється власник або відбувається реорганізація. Але текст документа це не підтверджує.

Зараз в разі реорганізації колективний договір діє вказаний у ньому термін, якщо сторони (роботодавець та працівники - представники профспілки або обрані колективом його представники) не домовилися про інше. У законопроекті зазначено, що при договір діє протягом зазначеного в ньому терміну, але не більше року, якщо сторони не домовилися про щось інше.

Масове звільнення. Для роботодавця це складна багатоетапна процедура, коли потрібно визначити підстави, вибрати претендентів на звільнення, повідомити їх, проінформувати службу зайнятості, отримати згоду профспілки, провести розрахунок. Всі дії провести між крапельками, щоб не дати привід для оскарження звільнень в суді.

Тут важливе й саме визначення "масове звільнення". Зараз це звільнення протягом місяця: 10 і більше співробітників на підприємстві, де їх від 20 до 100; 10% і більше співробітників, де чисельність від 101 до 300. Також це звільнення 20% і більше співробітників протягом трьох місяців на будь-якому підприємстві.

У Кабміні критерії змінюють. По-перше, прибирають норму про звільнення 20% протягом трьох місяців. Масове звільнення прив'язують до одного терміну - протягом місяця. По-друге, виводять з-під цього визначення дії більшої кількості роботодавців, які прощаються зі своїми співробітниками.

Масовим звільненням як і раніше пропонують вважати відставку протягом місяця 10 працівників на підприємствах де їх від 20 до 100 і 10%, де їх від 101 до 300. Також туди потраплять і великі роботодавці. Буде вважатися, що вони проводять масове звільнення, якщо звільнять протягом місяця:

  • 30 і більше осіб при загальній чисельності від 301 до 1000;
  • 3% і більше співробітників при загальній чисельності від 1001.

Інші пропозиції ще крутіші, і якщо й спрямовані на захист інтересів, то не працівників, а роботодавців. У ст. 49-4 КЗпП зараз вказано, що в разі ліквідації, реорганізації підприємства потрібно не пізніше трьох місяців обговорити з профспілками заходи, які можуть запобігти звільненням. Про масові звільнення в цій статті не сказано ані слова.

Але законопроект Кабміну визначення в цю статтю КЗпП зашиває і прописує, що обговорити заходи з профспілкою потрібно не пізніше ніж через три місяці після того як прийнято рішення про масове звільнення. Тобто якщо воно не масове, наприклад, на великому підприємстві зі штатом 1500 осіб будуть щомісяця звільняти по 44 людини, з профспілкою і обговорювати нічого.

І ще одна невеличка деталь. У порівняльних таблицях до законопроектів зазвичай виділяють норми, які він змінює. Але поява в КЗпП норми про те, що з профспілками обговорюють тільки масові звільнення, в Кабміні виділяти не стали.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^