Чотири нових податки: за що і хто буде платити?

08 жовтня 15:44

Чотири нових податки: за що і хто буде платити?

08 жовтня 15:44

Нардепи та представники Кабміну готуються змінювати податкову систему країни. Проте йдеться не тільки про реформу існуючих правил фіскальної гри, а й про введення нових податків та зборів. Nash.Live розібрався, у чому їх суть та коли вони можуть з'явитися.

Податок на купівлю валюти або збір на розвиток спорту

Суть. Операції з готівкової купівлі валюти пропонують обкладати збором в розмірі 1% від суми. Платником буде уповноважена установа - обмінник. Надходження збираються спрямувати на розвиток спорту. При здійсненні операції, покупцеві повинні будуть надати розрахунковий документ. Якщо його не видадуть взагалі або він буде виданий не на повну суму, передбачений штраф: 100% від суми операції.

Автор законопроекту - народний депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Дубинський вважає, що введення збору буде сприяти тому, що купівля валюти перейде в безготівкову форму.

"Тому що готівкова валюта в країні, в основному, з'являється з тіньової економіки та хабарів. Ми ж боремося за легалізацію тіньової економіки та прозорість усіх фінансових операцій, в тому числі, нелегальних обмінників? Ось і давайте переводити готівковий валютний обмін "в білу", - пояснив Дубинський.

Статус. Законопроект поданий в Раду, але до порядку денного ще не включений.

Податки з IT в Фонд розвитку

Суть. Зараз ФОП в IT-галузі платять 5% єдиного збору, 1,5% - військового та єдиний соціальний внесок з двох мінімальних зарплат. Кабмін пропонує виключно для фізосіб-підприємців, задіяних в галузі, ввести додатковий податок. Ставка - 1% в 2020 році. Вона буде підвищуватися на 1 процентний пункт, поки не досягне 5% в 2024 р. Адмініструвати податок буде Державна фіскальна служба. Надходження направлять на цільові витрати - в фонд розвитку людського капіталу - IT Cretive. Кошти з фонду планують витрачати на стипендії талановитим студентам, гранти для вчених та розвиток освітньої інфраструктури. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук вважає, що управляти фондом повинні будуть представники галузі, а не чиновники.

Позитивний ефект, якого чекає уряд - збільшення експорту галузі в три рази: з 3 до 10 млрд дол., а кількості працівників - в чотири рази: з 165 тис. до 650 тис. чоловік.

Статус. Пропозицію очільник уряду озвучив ще у вересні під час зустрічі з представниками галузі. Гончарук уточнив, що законопроект вже готовий. Але на розгляд в парламент його ще не подавали.

Новий еко-податок

Суть. Плани з народження нового акцизу озвучило Міністерство енергетики та захисту довкілля в програмі Кабміну. Спеціальний акциз буде поширюватися на екологічні екстерналії та складе 1%. на додаток хочуть збільшити вуглецевий податок, ставка якого зараз становить 10%. В цілому результат двох дій принесе скарбниці 5-5,5 млрд грн на рік, вважають в міністерстві.

Екологічні екстерналії ще потрібно описати додатково, але передбачається, що це шкідливі наслідки для навколишнього середовища.

"Той, хто забруднює і приносить шкоду, може оподатковуватися більше. Сумлінні підприємства, які інвестують (в модернізацію, - ред.) і приносять прибуток, поступово будуть платити менше", - сказав Гончарук.

Статус. Законопроект в парламент ще не подали. Про терміни введення нового податку можна судити попередньо, виходячи з урядової програми: він з'явиться протягом п'яти років.

Податок з крипти

Суть. В Україні тільки-но народилося Міністерство цифрової трансформації - Мінцифра, але і воно вже готується внести свою лепту в скарбничку податків. У відомстві хочуть впровадити блокчейн в держреєстри, залучити міжнародні криптовалютні біржі в країну та легалізувати майнінг криптовалют. Природно з легалізацією приходить й оподаткування. У Мінцифрі ще немає чіткого плану, але є намір виробити компромісний варіант для крипти.

Статус. Намір озвучили під час зустрічі українського блокчейн-спільноти. Терміни реалізації - 2-3 роки. У планах Мінціфри на 2019 рік поки що немає ані законопроекту про криптовалюта, наі про їх оподаткування.

А в цей час

Паливні збори на поглиблення річок

Крім введення нових податків, є пропозиції про нетипове застосуванні надходжень від вже існуючих. З 2018 року в держбюджеті є окремий рядок - дорожній фонд. Кошти з нього йдуть тільки на будівництво, ремонт, реконструкцію дорожньої мережі та безпеку дорожнього руху. Завдяки закону про дорожній фонд, кошти від імпортних зборів з палива, транспортних засобів та шин, штрафів за перенавантажувати не будуть розчинятися в загальному бюджетному казані та підуть на порятунок огидної дорожньої інфраструктури. Причому тільки в 2020 р. фонд нарешті отримає всі 100% надходжень. У 2018 і 2019 роках в нього йшли тільки 50% та 75% відповідно.

Проте на ці гроші вже є інші плани. Деталі ініціативи стали відомі з дискусії міністра інфраструктури Владислава Криклія та екс-міністра інфраструктури Володимира Омеляна під критичним постом в Facebook про програму Кабміну.

Ще у вересні президент дав доручення до 1 листопада розробити законопроект про внутрішні водні шляхи. За словами Криклія, в ньому буде передбачено, що 1% від коштів дорожнього фонду спрямують на днопоглиблювальні роботи та ремонт шлюзів.

Владислав Криклій вважає, що на водні шляхи за рахунок дорожніх зборів вдасться залучити близько 740 млн грн.

"1% заберемо на розвиток річки, яка, до речі, розвантажить дороги, але точно кілька відсотків додамо через напрямок штрафів в дорожній фонд і платний проїзд вантажним авто", - повідомив міністр.

Думка

Олексій Кущ, фінансовий аналітик:

- Податок на купівлю валюти - сумнівна спроба зняти фінансову піну з курсовою хвилі, яка зараз починає формуватися. Якщо раптом почнуться панічні настрої, обсяг купівлі валюти може вирости з 1-1,5 до 2-2,5 млрд. За рахунок 1% можна отримувати кілька десятків мільйонів доларів на рік та нібито залучати на спорт. Але потрібно враховувати наслідки. Це тінізація ринку валюти. У 2014 році збір був 0,5%, а зараз хочуть ввести 1% і тінізація буде ще сильнішою. 60-70% готівкового ринку може виявитися в тіньовому сегменті. Не потрібно розраховувати на драконівські штрафи, тому що у нас немає ефективного репресивного апарату. Державі цей збір не вигідний, а вигода буде у тіньових структур, які контролюють готівковий ринок.

Тема оподаткування IT-ФОПів, як я розумію, була пролобійована великими IT-компаніями. У них є фронт-офіси за кордоном, де вони заробляють основні гроші, а бек-офіси в Україні, де знаходяться виробники цифрової сировини. Ідея податку для ФОПів з правом збільшити ліміт операцій в кілька разів їм цікава. У них мегаприбутки та заплатити в Україні - не особлива проблема. Натомість вони отримають збільшення ліміту, що для них зараз більша проблема, ніж підсумкові 10% податку державі. Використовуючи лобі, прописали створення фонду. Вони заплатять зайві 5% державі, а потім витягнуть їх на свої освітні та кадрові проекти. Але тут не враховують інтереси тих IТшників, які працюють на аутсорс на західні компанії. Збільшення лімітів їм не цікаве, але в підсумку платити вони будуть 10%. Це призведе до того, що потоки переведуть в інші країни. Ситуація для держави парадоксальна: податкові надходження можуть збільшитися незначно або залишитися незмінними, але половину доведеться перераховувати в спеціалізований фонд.

Що стосується криптовалют, то в деяких країнах є боязкі спроби їх оподатковувати: прирівнювати до цінних паперів або фінансових інструментів. Підходи різні, але потрібно розуміти сенс для країни. Якщо у нас є бажання робити ставку на розвиток криптовалюти, в тому числі в плані майнінгу та появи нових цифрових платформ, фіскалізація має бути в кінці процесу. Якщо держава хоче задавити ринок та перевести операції в інші юрисдикції, можна вводити податки. Надходжень до бюджету це не дасть. Криптовалюти - найбільш "сірий" сегмент фінансового ринку, навіть розвинені країни не можуть відстежувати операції до кінця та оподатковувати доходи.

Ми повинні розуміти, що екологічне оподаткування річ необхідна, але це зараз прерогатива розвинених країн. І навіть вони повільно рухаються цим шляхом, застосовують податки точково і часто, зробивши крок вперед, роблять два кроки назад. Ми це бачимо на прикладі США та Франції, де введення еко-податків породило рух "жовтих жилетів". Країни, які мають на меті динамічний розвиток, як Китай, поки відмовляються від таких податків. Україна повинна зробити вибір. Якщо ми будуємо архаїку, тоді потрібно повністю ліквідувати промисловість, зробити ставку на сільське господарство і кудись подіти половину населення, тому що всіх ми не прогодуємо. Якщо ми хочемо динамічно розвиватися і зробити індустріальний ривок, на найближчі 10-15 років про екологічні податки доведеться забути.

Ідея розширення фіскальної лінійки зараз є контрпродуктивною. Тактика стрижки свині: вереску багато, а шерсті мало. Замість того, щоб розібратися з основною лінійкою податків, подивитися, як можна заробляти на ренті за використання природних ресурсів, як заробляти при введенні експортного мита на експорт сировини, що можна зробити з відшкодуванням ПДВ експортерам сировини, щоб менше стимулювати сировинну залежність економіки, йде гра: хто вигадає найдурніший податок.

Автор: Анна Гончаренко

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Новини партнерів

Загрузка...