Чому всі так бояться ринку електроенергії?

28 травня 14:16

Чому всі так бояться ринку електроенергії?

28 травня 14:16

З 1 липня 2019 року в Україні має запрацювати ринок електроенергії. Він буде діяти на підставі прийнятого ще в 2017 році закону.

Частково він запрацював з 1 січня 2019 року - запустився роздрібний ринок. У лютому споживачі вже отримали платіжки зі старими тарифом, розкиданим між різними компаніями - постачальником і виробником.

1 липня відкриється оптовий ринок. Зміняться принципи продажу електроенергії, ринок розшарується в залежності від способу покупки. Від нього ж буде залежати і ціна ресурсу.

Мета запуску ринку за європейським зразком - конкуренція і об'єктивна ціна, яка сформується на підставі балансу попиту і пропозиції.

Але з наближенням дати, суперечок навколо нього виникає все більше.

Як продають електроенергію зараз?

На оптовому ринку всі компанії, які генерують електроенергію, продають її держпідприємству "Енергоринок". У неї ресурс купують обленерго і поставляють кінцевому побутовому споживачу за тарифом, який встановлює Нацкомісія з держрегулювання в сферах енергетики і компослуг (НКРЕКП). Він пільговий. Різницю між тарифом для населення і ринковою вартістю покривають за рахунок тарифу для промисловості.

Отримані від кінцевих споживачів гроші через обленерго йдуть "Енергоринку". А звідти - генеруючим компаніям за тарифами, які встановлює НКРЕКП. Тариф відрізняється в залежності від генерації - для "зелених", атомних, теплових і гідроелектростанцій.

Мінус такого ринку для кінцевого споживача - немає можливості вибирати постачальника з урахуванням максимально вигідної ціни.

Мінус такого ринку для виробника - ціновий перекіс. "Зелені" виробники (сонце, вітер, вода, біо) продають електроенергію дорожче, що закріплено на законодавчому рівні. Так стимулюють розвиток альтернативної енергетики. Тариф для інших встановлює НКРЕКУ в залежності від витрат. Але так виходить, що атомні електростанції, які забезпечують електроенергією більше половини ринку, отримують лише третину від його заробітку. Теплоелектростанції, які дають менше третини електроенергії, отримують майже половину грошей з ринку.

До 2017 року західні партнери продавили реформу ринку електроенергії відповідно до Третього енергопакету - правил ЄС. Це означає поділ компаній - анбандлінг. У кожної свій функціонал: виробництво, транспортування, постачання.

Запуск ринку передбачається двоетапний. З 1 січня 2019 роки провели анбандлінг обленерго. Кожна з них розділена на оператора системи розподілу (ОСР) та постачальника універсальних послуг (ПУП). Тому в платіжках в лютому ми побачили не одну графу, а кілька.

Вартість транспортування і поставок для побутових споживачів і тарифи для генеруючих компаній як і раніше встановлює НКРЕКП.

Поділ обленерго - демонополізація і перший крок до цінової конкуренції, і це реформа роздрібного ринку. Наступний етап повинен бути з 1 липня 2019 року.

Що зміниться з 1 липня 2019 роки?

Після трансформації роздрібного, повинен змінитися оптовий ринок електроенергії. Нинішні принципи його роботи - вище. Прийдешні будуть такими.

Перший "шар" - ринок двосторонніх договорів. Одна сторона - компанія-споживач, друга - виробник. Договори довгострокові, ціни найнижчі.

Другий "шар" - ринок "на добу вперед". Він для тих споживачів, хто не може передбачити необхідні обсяги на довгострокову перспективу. Ціни тут будуть на 10-40% вище, ніж на ринку двосторонніх договорів.

Третій "шар" - внутридобовий ринок. Він для тих, хто не може планувати навіть на добу вперед. Ціни ще вище.

Четвертий "шар" - балансуючий ринок. Прийшов - купив зараз на зараз, тому що купленого раніше не вистачило. Ціни - найвищі.

Чому бояться подорожчання?

Зі структурою ринку все більш-менш зрозуміло. Чим краще компанія планує, тим більш вигідну ціну отримує.

Були побоювання, що з 1 липня тарифи для населення злетять. За різними оцінками, в 1,5-3 рази. Оскільки ми говоримо про ринкове ціноутворення, задати динаміку неможливо. Ринок повинен збалансуватися і неминучими є скачки і падіння.

Але поки він буде в перехідному періоді, цінові коливання для побутових споживачів будуть гасити за рахунок ПСО (покладених спецобов'язків - Public Service Obligation) - спецобов'язків держкомпаній "Енергоатом" і "Укргідроенерго" і, частково, "Укренерго". Режим узгоджують за тим же принципом, що і ПСО "Нафтогазу": відпускати електроенергію для населення за тим самим обумовленим тарифом і гасити перепади. Рішення Кабмін ухвалив 22 травня.

Є пропозиції поширити режим ПСО на інших виробників. З одного боку, воно закономірне. За "Укргідроенерго" близько 8% виробництв електроенергії, за "Енергоатомом" - близько половини, за ДТЕК - близько чверті. Останні два - монополісти. Але соціальні зобов'язання покладають тільки на державні компанії, а приватного монополіста не чіпають і дають йому конкурентні переваги.

З іншого боку, покладання спецобов'язків на приватну генерацію руйнує всі принципи. ПСО застосовують і в Європі, причому в різних сферах, але щодо державних компаній. Приватники недоторканні.

Українців тим часом можна заспокоїти: в перший час цінові коливання не повинні їх зачепити. А тим часом все частіше звучать пропозиції або перенести запуск ринку, або вводити його поетапно.

Чому впровадження ринку хочуть відкласти?

Причини, за якими ринок вважають не готовим до запуску, різноманітні. Є теорія про політичне лобі. Подорожчання електроенергії для промислових споживачів турбує власника феросплавних підприємств Ігоря Коломойського. Підвищення ціни знизить конкурентні переваги продукції, оскільки в ціні феросплавів частка електроенергії становить близько 40%.

Побоювання у зв'язку з монополізацією - теж одна з серйозних причин. Адже ринок стоїть на двох стовпах — "Енергоатом" (атомна генерація) і ДТЕК (теплова генерація). А у "Енергоатома" і так буде купа справ, пов'язаних з ПСО і необхідність компенсувати близько 80 млрд грн на рік різниці в тарифах. Відповідно, у другого монополіста будуть повністю розв'язані руки.

Є й законодавчі неузгодженості. У Верховній Раді з'явився законопроект про перенесення запуску ринку на три місяці. Одна з причин - потрібно переглянути повноваження НКРЕКП. Згідно із законом про ринок, Комісія протягом півроку буде згладжувати цінові перепади на внутридобовому ринку і на ринку "на добу вперед" - буде встановлювати граничну ціну на електроенергію. Але в нинішній нормативці у НКРЕКП немає таких повноважень, отже рішення можна буде оскаржити.

Також автори законопроекту посилаються на те, що в результаті опитування компаній-учасників ринку вони з'ясували, що ті технічно не готові до запуску.

"До цих пір існують важливі елементи нормативно-правової бази і необхідних IТ-систем, які не готові до відкриття ринку 1 липня. Передчасний запуск нового ринку електроенергії до отримання необхідних регуляторних та технічних засобів може поставити під загрозу належне функціонування ринку і збільшити ризики для всіх учасників ринку", - погодилися у Світовому банку.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман, в свою чергу, наполягає, що ринок запустять з 1 липня. Готовність підтверджує міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.

Прихильники вже наміченої дати нагадують: ринок - частина зобов'язань перед кредиторами і без нього Україна не дадуть 500 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС. Але, справедливості заради, надій отримати ці гроші тим менше, чим довше тягнеться пауза з кредитним траншем Міжнародного валютного фонду. Тому і після запуску ринку шанси отримати гроші не дуже великі - МВФ завмер, чекаючи на появу нового уряду, а це станеться тільки восени.

Так чи інакше, рішення залишається за Верховною Радою - до липня у неї є два пленарні тижні. Законопроекти про перенесення на різні терміни туди вже надходять. Але після розпуску парламенту і старту виборчої кампанії, нардепи можуть їх проігнорувати.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Новини партнерів

Загрузка...