Боргова няня. Навіщо Кабмін створює Агентство з управління держборгом?

14 лютого 16:16

Боргова няня. Навіщо Кабмін створює Агентство з управління держборгом?

14 лютого 16:16

Уряд створює Боргове агентство, яке буде займатися державним боргом замість Міністерства фінансів. Рішення про це в Кабміні прийняли 12 лютого. Nash.Live розбирався, чому раптом в ньому виникла необхідність.

Зміст

За словами прем'єр-міністра Олексія Гончарука, ситуація з державним боргом хороша. Міністерство фінансів в минулому році заощадило на обслуговуванні зовнішнього боргу 19 млрд, а Боргове агентство дозволить все тільки поліпшити. Та ще й у інших країнах аналогічні структури себе добре зарекомендували - в Німеччині, Швеції, Австрії, Бельгії.

Поки що нормативна база під Боргове агентство готується. Це буде орган виконавчої влади, він почне працювати до осені 2020 р., координувати роботу з урядом стане через Мінфін. Займатися буде угодами щодо держборгу, операціями з цінними паперами, управляти ліквідністю єдиного казначейського рахунку та валютними рахунками.

Мета, виходячи з пояснень прем'єра, знизити витрати українців на держборг.

2020 рік - другий в трирічному періоді пікових виплат за боргами. Протягом року за зовнішніми боргами потрібно буде заплатити 169 млрд грн, за внутрішнім - 231 млрд.

Найбільш насиченим по виплатах буде третій квартал 2020 року - з липня по вересень. Заплатити потрібно 86,5 млрд у зовнішніх зобов'язаннях і 67,3 млрд - по внутрішнім. Якраз до кінця кварталу Агентство і має народитися.

Але тим часом на борговому горизонті для України хмари згущаються.

Перший привід для занепокоєння - заминка в кредитній програмі з Міжнародним валютним фондом. Наприкінці 2019 року президент Володимир Зеленський констатував, що Фонд попередньо схвалив лінію на 5,5 млрд дол. на три роки. Це підтвердила директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва та повідомила, що затвердить програму остаточно Виконавча рада Фонду. Але засідання за кредитною програмою Україні досі не відбулося.

МВФ притих тому, що парламент досі не ухвалив "антиколомойський" закон - про гарантії неповернення банків-банкрутів колишнім власникам. Головна мета - прибрати ризик денаціоналізації ПриватБанку.

Якщо не буде програми МВФ - Україні буде складно залучати кошти на зовнішніх ринках, тобто перекредитовуватись, щоб розраховуватися за боргами. Щоправда, рівень переговорів за кредитною програмою з Фондом занадто високий для Боргового агентства. Але й для нього знайдеться робота.

Другий привід для занепокоєння - ринок облігацій внутрішньої державної позики зі спекулятивною складовою. 2019 рік був для нього тріумфальним. Висока облікова ставка Нацбанку забезпечувала ОВДП високу прибутковість. Нерезиденти охоче продавали валюту, купували облігації, вигравали й на високій прибутковості, й на міцному курсі гривні. Зараз нерезиденти акумулювали в своїх руках облігацій на 127 млрд грн - це в шість разів більше, ніж рік тому. Але ніщо не зобов'язує сидіти в облігаціях вічно. Якщо нерезиденти почнуть йти, вежа державного боргу посиплеться.

Третій привід для занепокоєння теж стосується цінних паперів - ВВП-варантів України. Він визріє остаточно в наступному році.

22 вересня 2015 року Україна, по суті, оголосила технічний дефолт - наклала тимчасовий мораторій на погашення зовнішніх боргів та не виплатила 500 млн дол. за єврооблігаціями. Почалася робота з реструктуризації боргу на 18 млрд дол. Завершили її в серпні 2015 р. Архітектором реструктуризації була міністр фінансів Наталія Яресько.

Домовилися про відстрочку платежу по тілу кредиту, а також про списання 3,2 млрд дол. під випуск цінних паперів - ВВП-варантів.

Виплати по них прив'язані до зростання ВВП України. Вони розпочнуться в 2021 р., якщо ВВП буде рости більше ніж на 3%, а його номінальне значення буде більшим за 125,4 млрд дол. Якщо ВВП буде рости в діапазоні від 3% до 4%, виплати складуть 15% від суми перевищення. Якщо ВВП буде рости більше ніж на 4% - платитимемо ще й 40% від перевищення цього показника. Є обмеження по сумі - з 2021 по 2025 рр. виплати України не можуть бути більшими за 1% ВВП. Але в цілому чим більше зростає економіка, тим дорожче за це доведеться платити.

Темпи зростання українського ВВП в 2020-2022 рр., за прогнозами Нацбанку - 3,5-4%. Хоча офіційний підсумок ВВП в 2019 р. ще не підбили, вже в 2018 році він перевищив нижній поріг для варантів та склав 130 млрд дол.

Можливі обсяги виплат в перший рік вже порахував Нацбанк, користуючись оцінками за рік 2019: 100-110 млн дол. при зростанні ВВП 3,5%.

Обсяг виплат з наростаючим підсумком до 2040 р. порахувати складно. Все залежатиме не тільки від темпів ВВП, а й від курсу долара. Звучать оцінки й на рівні 10 млрд дол.- втричі вище за суму "списаного боргу".

Можна платити, оголосити дефолт, не давати ВВП рости або викупити ВВП-варанти.

Дико уявити дефолт в країні, яка мріє залучати інвесторів й до кожного готова приставити інвестиційну няню. Також дико ВВП не рости хоча б вище 3%, коли влада змінилася та обіцяє закінчення епохи бідності.

Тобто потрібно або платити, або викуповувати цінні папери. Останній варіант обговорюють все частіше, а тим часом ціна варантів зростає. Спочатку вони котирувалися по 50% від номіналу (номінал - 1 дол.), потім опустилися до 30%. У лютому - вже 104%.

Вартість українських ВВП-варантів (центи)

Експерт інституту Growford Олексій Кущ каже, що схожі боргові агентства є в інших країнах, як і запевняв Гончарук, тільки з його створенням Україні спізнилася на кілька років. А зараз запускає в зв'язку і з ОВДП, і з варантами. Але мета більш витончена, ніж зниження витрат простих українців на державні борги.

"Перша причина появи боргового агентства - страх чиновників, - уточнює Кущ. - Постійно лунають звинувачення в афілійованих зв'язках між чиновниками, які займаються держборгом, і учасниками ринку. Є зв'язки - є ризик витоку інсайдерської інформації. Чоловік міністра фінансів, яка відповідає за боргову політику держави, є власником банку. Банк активно проводить операції на ринку державних цінних паперів - ОВДП, і за кілька років збільшив портфель на сотні мільйонів гривень. Можна вірити, що чоловік і дружина мовчать про ставки прибутковості та розміщення ОВДП. Але це неправдоподібно. Наскільки такі ризики інсайдерської інформації реалізуються, сказати складно - наша комісія з цінних паперів та антикорупційні органи не діють. Тому ми говоримо про потенційні ризики, але це викликає у чиновників побоювання: рано чи пізно потенційна загроза розслідування перетвориться на реальну".

Відбутися це може тоді, коли "піраміда" ОВДП почне валитися. Це може статися в будь-який момент: або коли попит з боку нерезидентів впаде, тобто навіть без відтоку капіталу, або коли інвестиції почнуть забирати, а тоді буде справжня катастрофа. Олексій Кущ звертає увагу, що розміщуючи ОВДП останнім часом, Міністерство фінансів робило акцент на тому, що прибутковість нижча за облікову ставку Нацбанку, нижче 10%. Але на останньому аукціоні (11 лютого), де залучили 9,2 млрд грн, про це ніхто не згадував. Тому що прибутковість знову склала 10%.

"Намацали точку опору нерезидентів - нижче 10% купувати ОВДП не будуть, а тут НБУ знизив облікову ставку до 11%. Якщо Нацбанк опустить її нижче 10%, що логічно при інфляції близько 3,2% в річному обчисленні, то у Мінфіна не буде обгрунтування високих ставок. Воно їх знизить і ОВДП ніхто не буде купувати. Ризик уповільнення і навіть обвалення "піраміди" дуже високий. Коли все почне рушитися, почнуть говорити про причини і шукати відповідальних. Ось і потрібно виділити структуру з Міністерства фінансів. Мінфін вже не відповідає, Боргове агентство ще не відповідає, а винних знайти буде неможливо ".

У державну стратегію щодо ВВП-варантів Боргове агентство, пояснює експерт, теж вписується чудово.

Описувати свої плани у боротьбі з наслідками реструктуризації в уряді не хочуть із, здавалося б, очевидних причин: чим більше про неї відомо потенційним покупцям цінних паперів, тим дорожчі вони. Але те ж стосується й планів щодо зростання ВВП, а ось їх в уряді озвучили минулої осені: прем'єр обіцяв 40% зростання ВВП за сім років.

"Це прозвучало на тлі заяви Данила Гетьманцева, голови податкового комітету Ради, про те, що непогано було б викупити варанти, тому що вони не дадуть нам рости, - нагадує експерт. - Варанти котирувалися на рівні 50-70% від номіналу до виборів, на яких переміг Зеленський. Вони почали рости не тому, що інвестори повірили в Зеленського, а тому, що з його оточення були отримані сигнали про стратегію. А максимальне зростання сталось на тлі заяв про викуп і про зростання ВВП".

Далі ще цікавіше, як пояснює Олексій Кущ. Нинішні високі котирування 104-105% від номіналу можуть бути фіктивними:

"Якщо ми візьмемо котирування Берлінської фондової біржі, то там котируються лоти від 50 до 100 тис. євро (а варантів випущено на 3,2 млрд дол., - ред.) Суми мізерні, і все схоже на технічні котирування. Продаючи невеликі лоти, компанії можуть показати зростання й до 150% від номіналу. Це не означає, що всі кілька мільярдів можна продати за такою вартістю. Все схоже на штучний розігрів ринку", - говорить Олексій Кущ.

Немає нічого особливо привабливого в тому, щоб тримати варанти на різні шматки від загального великого пирога у 3,2 млрд дол., щоб потім довго, до 2040 р., отримувати від України не такі вже великі виплати. Адже це тільки сумарно вони виглядають вражаюче - 100-110 млн дол. на рік. Але ж власник у варантів не один. Тому набагато цікавіше позбутися їх раніше, але, звичайно, за ціною вище номіналу. Отже, перед цим потрібно розігріти ринок та зіграти на підвищення.

"Якби зараз одночасно виставити всі 3,2 млрд дол. у варантах на ринок, думаю, їх котирування були б 40-50% від номіналу, - резюмує експерт. - Але за допомогою технічних котирувань можна розігріти красиво, щоб все ефектно виглядало на графіку. Тоді наш чиновник може з його допомогою пояснити, чому потрібно викуповувати варанти. Отже ідея в тому, щоб розкрутити та обгрунтувати цей маховик. Це вигідно зробити через Боргове агентство. Воно не причетне до проведеної у 2015 р. і Міністерством фінансів реструктуризації. Можна буде показати, що агентство провело дослідження і обгрунтовує: Україні потрібно зняти з ніг гирі-варанти й рости".

Думка

Андрій Новак, глава Комітету економістів України:

- Я вважаю, що створення ще одного агентства є просто абсурдним. Функцію з обслуговування державного боргу виконує Міністерство фінансів. До цього часу, при різних керівниках і урядах, виконувало її нормально. Якщо далі йти такою логікою, то треба ще створювати агенства з обслуговування держбюджету, місцевих бюджетів й так по кожному напрямку.

Обслуговування держборгу — це досить прості фінансові операції, які під силу звичайному бухгалтеру. Йдеться про ведення дебету і кредиту: залучення боргів та їх виплати, відповідно до боргових договорів, графіків. Створювати під це агентство зі штатом працівників, приміщенням, меблями, технікою, службовим транспортом, преміями абсолютно недоцільно. Тим більше в сьогоднішніх умовах, коли держбюджет за підсумками минулого року та січня 2020 р. має величезні недоотримання доходної частини. Є потреба знижувати витрати, а не збільшувати їх, створенням додаткових держорганів.

Міністерство фінансів не веде боргову політику. Воно є виконавцем. Воно не одноосібно приймає бюджет — його приймає уряд, а Мінфін має виконувати доходну і витратну частини. Все залежить від Кабміну. Тут немає сенсу ділити відповідальність. Все одно відповідальність за бюджетний процес в цілому лежить на уряді.

 

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^