У наступному році кріптокомпаніі зможуть легально працювати в Україні. Це пообіцяв міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Але за однієї умови: Рада прийме закон про віртуальні активи. Перше читання він пройшов 2 грудня, одразу після того, як біткоїн, найвідоміша криптовалюта в світі, злетіла в ціні до історичного максимуму - 19,85 тис. дол.

Розбираємося навіщо в Україні потрібно легалізувати ринок криптовалют і різних видів віртуальних активів, як це відбуватимется і що ще потрібно уточнити.

Зміст

Чому написали закон?

Було не менше шести спроб в тому чи іншому вигляді легалізувати крипту. Тепер підбираємося до фінішної прямої. Причина з'явилася давно - більше п'яти років тому ринок криптовалют в Україні вже сформувався, країна за оцінками міжнародних дослідницьких платформ в світовому топі з обігу, а орієнтовна оцінка ринку - 2,5 млрд дол. І це тільки  криптовалют, а не віртуальних активів в цілому.

Міцну основу легалізувати ринок заклали рік тому. У грудні 2019 р. ВР прийняла "антивідмивний закон", той самий, яким посилили фінмоніторинг і знизили поріг переказу готівки без верифікації. У законі прописали поняття "віртуальний актив". У квітні 2020 р., коли закон набрав чинності, ВА став об'єктом фінансового моніторингу.

До цього часу Мінціфри мало підготувати законодавчу основу алгоритмів роботи всього ринку віртуальних активів. Перший драфт подали пізніше, в червні цього року. Але забрали на доопрацювання, переглянувши, в тому числі, підходи до визначення віртуальних активів. Спочатку їх правовий статус визначили, як майна. Тепер, як нематеріального блага. Також додали уточнення про те, що віртуальний актив в Україні не може бути засобом платежу.

Про що закон?

Визначення "віртуальний актив" наблизили до того, яке дає FATF (міжурядова Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей). В їх формулюванні ВА - це представлення вартості, яким можна торгувати в цифровому форматі або переводити, використовувати для платіжних або інвестиційних цілей.

У формулюванні законопроекту ВА - сукупність даних в електронній формі, що має вартість. Віртуальний актив може бути як самостійним об'єктом обороту, так і завіряти майнові чи немайнові права.

Якщо приземлено, то віртуальні активи - це, серед іншого, криптовалюта, токени, віртуальні товари (наприклад, ігрові валюти). Власник ВА - той, у кого є ключ, якщо тільки він не вкрадений, не переданий на зберігання.

Правовий статус ВА, як ми зазначили вище - нематеріальне благо. На цьому формулюванні зупинилися, в тому числі, для зручності бухгалтерської роботи і правоохоронної діяльності. Адже якщо ВА - це майно, то його можна описати, вилучити, конфіскувати. Під нематеріальні активи у 1999 р. написані стандарти бухобліку. Їх потрібно відображати на балансі, якщо очікується отримання економічної вигоди і вартість може бути достовірно визначена.

Законопроектом фіксують можливість обігу як забезпечених, так і незабезпечених ВА. Якщо документ стане законом, то його норми будуть застосовувати в тому випадку, якщо постачальник послуг, пов'язаних з ВА, зареєстрований в Україні, має тут своє представництво або якщо людина, що здійснює правовідносини з ВА, обирає українські правові норми.

Види послуг, пов'язаних з віртуальними активами, по законопроекту:

• зберігання та адміністрування ВА;
• обмін ВА;
• переказ ВА;
• фінансові, пов'язані з публічною пропозицією і продажем ВА.

І якщо володіти активом можна без реєстрації, то постачальники послуг в сфері ВА повинні пройти держреєстрацію, відкрити дані про власників, розробити правила поводження з персональними даними, вести фінмоніторинг. Мінціфри створить їх реєстр. За реєстрацію вони повинні будуть заплатити внесок, розмір якого встановить Кабмін. Так само як і порядок реєстрації детально теж опише уряд.

Контролер і регулятор ринку - Мінціфри, але з нюансами. Контроль над обігом забезпечених активів можуть здійснювати й інші органи, якщо це в сфері їх компетенції - Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, якщо ВА забезпечений цінними паперами, Нацбанк, якщо ВА забезпечений грошима.

З оподаткуванням питання поки відкрите. Потрібно вносити зміни до Податкового кодексу. І напрацювання у авторів законопроекту є. Рік тому в Раду подавали законопроект з поправками до ПК. Плани з оподаткування були такі:

• 5% - ставка ПДФО для інвестиційного прибутку від продажу кріптоактіву;
• інвестприбуток - різниця між документально підтвердженою початковою вартістю і ціною продажу;
• податком на додану вартість (20%) не обкладається.

Але тепер законопроект про зміни до ПК доведеться переписати. Пільгова система оподаткування торішнім документом передбачена для кріптоактивів, які можуть бути тільки у формі токена. Зараз же погоджують законопроект про віртуальні активи, які значно ширші. Є нюанси після віднесення активів віртуальних до розряду нематеріальних. За Податковим кодексом нематеріальні активи можуть вважатися товаром, а товари обкладаються ПДВ.

Окремий пункт - відповідальність. Законопроект набере чинності через три місяці після публікації. Тому потрібно буде запустити реєстр постачальників послуг, на що відводять півроку. І лише через три місяці можна буде застосовувати штрафні санкції. Стягувати їх буде Мінцифри:

• за діяльність без реєстрації - 34000-85000 грн;
• за діяльність постачальника послуг, яка відрізняється від зареєстрованої (кожен вид потрібно реєструвати окремо), невиконання розпоряджень Мінцифри - 17000-85000 грн;
• недостовірні дані при реєстрації постачальника послуг - 17000-34000 грн;
• неповідомлення про зміну даних і прострочення зі звітністю - до 17000 грн.

Тобто якщо законопроект приймуть зараз, то повноцінна робота почнеться тільки через рік.

Навіщо потрібен закон?

Вже очевидно, що не для того, щоб використовувати ВА як засіб платежу. Це чітко і однозначно прописано. Перелік плюсів, які дає Мінціфри:

• захист прав майнерів і захист прав на активи в цілому;
• виведення обмінників і бірж з тіні;
• можливість відкривати банківські рахунки для операцій з ВА;
• вихід українських учасників на міжнародні біржі;
• залучення інвестицій та розвиток стартапів;
• можливість токенізаціі майна.

Останнє, можливо варто прояснити. Актив, наприклад, акції компанії, облігації, житло, предмет мистецтва можна розділити на частини і права на кожну закріпити за токеном. Можна продати кілька токенов, а разом з ними права на частину активу. Можна купити і стати співвласником.

Але законопроект не дає впевненості, що всі уточнення для його повноцінної роботи зроблять оперативно. Кабміну пропонують протягом трьох місяців після набрання чинності підготувати порядки:

• реєстрації постачальників послуг, пов'язаних з ВА;
• ведення реєстру цих постачальників;
• застосування штрафів.

Але терміни з підготовки нормативки про інвестиційні ВА уряду не встановлюють, а про поправки в ПК взагалі нічого не сказано.

Є зауваження і у Головного науково-експертного управління ВР.

Немає оцінки впливу. І в першу чергу цікавить аналіз ризиків для традиційної фінансової системи при сплеску активності на ринку ВА.

Бракує правової визначеності. Наприклад, деталізації видів віртуальних активів. Є незабезпечені активи і забезпечені майновими і немайновими правами. Є визначення фінансових ВА - які забезпечені цінними паперами, деривативами, інструментами грошового ринку. Але на цьому конкретика закінчується, і звичайна людина навряд чи здогадається, що в залежності від забезпечення може з’являтись ще один регулятор. Наприклад, при забезпеченні валютою - НБУ, при забезпеченні цінними паперами - НКЦПФР. Законопроектом бродить визначення "інвестиційні активи", але не ясно, що це. Питання щодо діяльності з незабезпеченними ВА провисають - мало інформації в документі.

Зміна майнових прав у зв'язку з токенізацією майна теж може провиснути. Вже діють різні реєстри, де права відображаються. Але в законопроекті нічого не сказано про взаємодію обороту віртуальних активів з такими реєстрами. Крім того, в документі описано, що таке право власності на віртуальний актив, але нічого не сказано про його захист.